2. Планування як вид діяльності. Види, принципи і методи планування.

Планування - це процес визначення цілей і вибору оптимального шляху їх досягнення.

Специфічними принципами планування є: цільова направленість, системність, безперервність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, адекватність об'єкта та предмета планування.

Виокремлюють п'ять основних цілей, що характеризують цільову направленість підприємства:

- господарсько-економічну, зумовлену вимогами забезпечення високої ефективності виробничої системи, випуску суспільно необхідної конкретної продукції;

- виробничо-технологічну, що відображає основне функціональне призначення підприємства;

• науково-технічну - постійне прискорення НТП, з метою покращення продукції та оновлення фондів;

• соціальну - повне забезпечення матеріальних і духовних потреб працівників.

- екологічну - забезпечення вимоги відтворюваності ресурсів та виготовлення екологічно безпечної продукції.

Принцип системності передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв'язки в його системі. Принцип безперервності означає:

-підтримування безперервної планової перспективи, формування й періодичну зміну горизонту планування, що залежить від загальних соціально-політичних та економічних передумов, темпів НТП тощо;

-взаємо погодження довго-, середньо- та короткострокових планів;

-вчасне коригування перспективних і поточних планів, виходячи із змін у зовнішньому і внутрішньому середовищу.

Оптимальне використання ресурсів має орієнтуватись на кон'юнктуру ринку, інтенсифікацію виробництва, максимально повну реалізацію наявних резервів.

Збалансованість планової діяльності це необхідна та достатня кількісна відповідність між взаємозв'язаними розділами й показниками плану.

Принцип адекватності полягає в змінах в системі і методах планування у відповідь на зміни, що продиктовані постійною зміною номенклатури продукції на ринку.

Залежно від тривалості планування поділяється на перспективне і поточне.

Перспективне планування охоплює довгострокове і середньострокове.

Довгостроковий план виражає стратегію розвитку підприємства.

Середньостроковий - це деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства, який полягає у детальній хронологізації проектів, визначенні номенклатури продукції, визначенні інвестиційних і фінансових показників.

Поточне планування полягає в розробці планів на всіх рівнях управління і діяльності підприємства на більш короткі періоди.

Методи планування - це засоби, з допомогою яких можна реалізувати принципи планування.

Методи планування поділяються за наступними ознаками:

Залежно від вихідної позиції для розробки плану: ресурсний; цільовий.

За принципом визначення планових показників: екстраполяційний; інтерполяційний.

За способом розрахунку планових показників: дослідно-статистичний; факторний метод; нормативний метод.

За ознакою узгодженості ресурсів і потреб:

• балансовий, який полягає в розробці спеціальних таблиць-балансів, в одній частині яких показують всі напрямки витрачання ресурсів, а в другій джерела надходження;

• матричний метод полягає в побудові моделей взаємозв'язків між виробничими підрозділами та показниками, за результатами балансового методу.

За способом розрахункових операцій: ручний; механізований; автоматизований.

За формою подання показників: табличний; лінійно-графічний; сітковий.