5. Державний нагляд за страховою діяльністю

Страховий ринок як частина фінансової сфери є об'єктом дер­жавного регулювання і контролю. Державне регулювання спря­моване на забезпечення формування і розвитку ефективно функціонуючого ринку страхових послуг, створення в Україні не­обхідних умов для діяльності страховиків різноманітних органі­заційно-правових форм, недопущення на страховий ринок спе­кулятивних і фіктивних компаній, що можуть заподіяти шкоду як страховій справі, так і майновим інтересам страхувальників та дотримання вимог законодавства України про страхування.

Головна проблема державного регулювання страхової діяльно­сті — забезпечити наявність у страховика достатнього обсягу кош­тів, за рахунок яких він був би здатний виконати свої зобов'язан­ня перед страхувальниками за будь-яких обставин, тобто забезпе­чити платоспроможність кожного конкретного страховика.

Державне регулювання страхової діяльності здійснюється за допомогою проведення державою спеціальної податкової, тарифної і цінової політики, прийняття окремих законів і нормативних документів.

Система заходів державного регулювання містить:

Єдиний державний реєстр страховиків України — це система збору, обліку, нагромадження та зняття з реєстру даних, що стосу­ються ліцензування страхової діяльності і нагляду за страховою діяльністю страховиків. У Реєстр заносяться дані про страховиків, які одержали ліцензію на здійснення страхової діяльності. Лі­цензія є обов'язковою. Вона видається на проведення конкретних видів страхування і перестрахування.

Порядок реєстрації та ліцензування визначений у Законі Укра­їни "Про страхування" (від 4 жовтня 2001 р.) та в іншій норма­тивно-законодавчій базі зі страхування.

Від організації державного страхового нагляду, його функціо­нування залежить напрямок розвитку страхової діяльності, її спря­мованість на вирішення економічних проблем у державі, адже стра­хові компанії, збираючи та накопичуючи значні грошові кошти, живлять своїми вкладеннями банківську систему, надають стра­ховий захист великій кількості фізичних та юридичних осіб, мають можливість широкого та довготривалого використання страхових коштів і тим самим вирішувати інвестиційні потреби суб'єктів господарювання.

Виходячи з об'єктивної потреби державного регулювання стра­хування в Україні, держава розробляє напрями концепції форму­вання страхового ринку, складові елементи механізму прямого та опосередкованого впливу держави на економічні та правові взає­мовідносини між страховиками, страхувальниками, посередника­ми, фінансовими інституціями, державними органами.

Регулюючий вплив держави на страховий ринок здійснюється також через визначення порядку організації та механізму прове­дення обов'язкових видів страхування.

Важливим напрямом державного регулювання страхової діяль­ності є оподаткування. Склад податків, які сплачуються страхо­виками, визначається Законами України "Про систему оподатку­вання" і "Про оподаткування прибутку підприємств".

Формування, подальший розвиток і вдосконалення держав­ної політики в галузі страхування мають здійснюватися згідно з сучасними потребами, з урахуванням наявних економічних можливостей і згідно з вимогами міжнародних спілок та угод, до яких наша країна приєдналася. Найважливіший напрям вдос­коналення системи державного регулювання страхової діяльно­сті пов'язаний з інтеграцією України до міжнародних організа­цій і спілок.