Тема 7. Фінансовий ринок

1. Суть, механізм функціонування фінансового ринку.

2. Види цінних паперів та їх загальна характеристика.

3. Фондова біржа.

Базові поняття: фінансовий ринок, ринок цінних паперів, ринок позикових капіталів, фінансові посередники, цінні папери, фон­дова біржа.

1. Суть, механізм функціонування фінансового ринку

Мобілізація й перерозподіл фінансових ресурсів відбувається через фінансовий ринок. Фінансовий ринок — особлива форма організації руху грошових коштів в економіці.

Він містить:

1. ринок цінних паперів;

2. ринок кредитних ресурсів.

Об'єктивна передумова функціонування фінансового ринку — неспівпадання потреби в фінансових ресурсах у того чи іншого суб'єкта ринку з їх наявністю. В одних власників є надлишок коштів, в інших, навпаки, виникає потреба в інвестуванні. При­значення фінансового ринку полягає в акумулюванні тимчасово вільних коштів та їх ефективному використанні.

Функціональне призначення фінансового ринку — посеред­ництво в русі грошових коштів від інвесторів до емітентів; від кредиторів до позичальників і назад. Механізм функціонування фінансового ринку розглянуто на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Механізм функціонування фінансового ринку

2. Види цінних паперів та їх загальна характеристика

Акумуляція тимчасово вільних фінансових ресурсів та їх інвес­тування здійснюється за допомогою цінних паперів.

Цінні папери — документи, що свідчать про майнові права влас­ника при його пред'явленні. Основні види цінних паперів наведені на рис. 7.2.

Рис. 7.2. Класифікація цінних паперів

Акція — цінний папір, що засвідчує участь у статутному фонді акціонерного товариства; дає право на участь в управлінні това­риством; право на отримання частини прибутку у вигляді диві­денду; право на участь у розподілі майна при ліквідації акціонер­ного товариства. Основні види акцій охарактеризовано на рис. 7.3.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений термін з виплатою фіксованого відсотка. Облігації можуть випускатися:

• державою;

• місцевими органами влади;

• підприємствами.

Розмір облігаційної позики акціонерного товариства не може пе­ревищувати 25 % статутного фонду. Облігації мають обмежений термін обігу і не дають права на участь в управлінні товариством.

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депону­вання грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отри­мання після закінчення встановленого терміну суми депозиту і відсотків на нього. Види ощадних сертифікатів:

• іменні;

• на пред'явника;

• строкові;

• до запитання.

Казначейські зобов'язання — різновид боргових цінних папе­рів, що розміщується на добровільних засадах серед населення; за­свідчує внесення його власником грошових коштів до бюджету; дає право на отримання фінансового доходу. Відмінності між об­лігаціями і казначейськими зобов'язаннями полягають у тому що:

• казначейські зобов'язання розповсюджуються винятково серед населення;

• виплата доходу за облігаціями може проводитись у формі фіксованих чи плаваючих відсотків або ж шляхом проведен­ня тиражів виграшів; за казначейськими зобов'язаннями — лише у вигляді фінансового відсотка;

• мета випуску казначейських зобов'язань — фінансування бюджетного дефіциту, тоді як облігації мають значно шир­ший спектр дії.

Вексель поділяється на два види:

простий — просте зобов'язання боржника (векселедавця) спла­тити власнику векселя у вказаний строк визначену суму;

переказний (тратта) — письмовий наказ векселедержателя (трасанта), адресований платнику (трасату) сплатити третій особі (ремітенту) певну суму грошей у певний термін.