5 Група – „Житла китайців”

Найдавніше житло напівземлянки

Епоха Шан (Інь) будинок на глиняній платформі, яка

рятувала від затоплення

Стіни мазані глиняним розчином, зведені

каркасно-стовповим методом за

допомогою дерев’яної рами (І тис до н.е);

цегляні (епоха Хань)

Покрівлі плоскі з глини (доханьська епоха), криті

очеретом, соломою (епоха Чжоу);

з черепиці (ханський п-д); чотирисхилі

покрівлі (І ст.. н.е.)

Долівка глиняна, вкрита циновкою

Опалення переносна грубка.

6 Група – „Одяг та взуття китайців”

Одяг довгий халат з шовку чи бавовни іноді з

візерунками, підперезаний широким

поясом; з довгими рукавами, в середині

яких – кишені; шкіряний фартух до колін;

з середини ІУ ст. до н.е чоловіки стали носити штани

Взуття туфлі або сандалії на дерев’яній чи шкіряній підошві, у чоловіків – шкіряні чоботи

Головний убір шапка чи головна пов’язка

Вчитель закінчує роботу висновком про всебічний розвиток Китаю у стародавні часи, наявність природно-кліматичних умов і можливості для продуктивного розвитку землеробства, скотарства, ремесел.

2. Виникнення та розвиток давньокитайських держав

Бесіда на повторення:

1. Що таке держава?

2. Назвіть причини її появи.

3. Коли і де виникли перші держави?

4. Які, на вашу думку, причини могли призвести до появи держави в Китаї?

Розповідь вчителя про найдавніші держави у Китаї і китайське суспільство, в ході якої учні складають опорний конспект. Він може виглядати так:

ДАТА	ПОДІЯ	ЇЇ ПРИЧИНИ
ІІ тис. до н.е.	Великий Юй започаткував династію Ся		Захист Китаю від великих паводків та від зовнішніх нападів
ХІУ ст. до н.е.	У долині Хуанхе держава Шан (Інь)	Повстання проти жорстоких правителів династії Ся, прагнення об’єднати увесь Китай під єдиним керівництвом
ХІ ст. до н.е.	Династія Чжоу	Перемога племен Чжоу над іньським військом
770 р. до н.е.	Розпад держави Чжоу на кілька сотень самостійних царств	Неспроможність протистояти нападам кочових племен
У-ІІІ ст. до н.е.	Поступове виникнення „семи ворогуючих держав”	Боротьба за панування в Китаї, внутрішня боротьба за владу між представниками знатних родів; постійні напади кочовників і боротьба з ними

Характеризуючи китайське суспільство, вчитель називає основні стани, наводячи відмінності у їх станових можливостях на прикладі харчування:

ВАН – ПРАВИТЕЛЬ „єдиний серед людей”, військовий вождь і верховний жрець Їв м’ясо бика, барана, свині
ЧЖУХОУ - представники вищої китайської аристократії, сановники; утворювали раду, яка вирішувала головні питання: ведення війни, престолонаслідування У їжу вживав тільки говядину
ДАФУ - голови родів і племен, правителі областей Харчувався тільки свининою
ШІ – голови великих родів. Їли тільки рибу
ШУЖЕНЬ – прості люди. Не мали права їсти м’яса та риби

Утворення імперій Хань і Цінь виноситься на самостійне опрацювання вдома. Усна характеристика імперій здійснюється за алгоритмом:

1. Хронологічні межі імперії (роки існування);

2. Причини її утворення;

3. Засновники імперії;

4. Політичні зміни, здійснені за часів імперії;

5. Господарські реформи;

6. Повстання та виступи проти імперії;

7. Причини падіння та наслідки існування імперій.

5. Велика Китайська стіна

Вивчення питання відбувається за допомогою роботи з підручником (№ 2, & 25, с.121). Учні мають знайти в тексті відповіді на запитання і в ході подальшого обговорення в загальному колі навести їх.

1. Якою була мета спорудження Великої Китайської стіни?

(Захист від частих набігів кочових племен з півночі)

2. Які племена і чому загрожували Китаю?

(Гуни, які нападали на китайські міста з метою їх грабунку)

3. Чому китайці не могли по-іншому протистояти нападам гунів?

(У гунів була численна рухлива кіннота, крім того між царями китайських держав не було єдності і згоди у діях)

4. За якого царя споруджені раніше укріплення були об’єднані в один мур? Чому це стало можливим?

(За царя Цінь Шіхуанді, який об’єднав окремі держави в одну і укріпив її)

5. Хто був головним будівельником стіни? (Раби)

6. Скільки рабів брало участь у будівництві? ( 2 млн)

7. Для чого служили башти, скільки їх збудовано у мурі?

(Для сторожі: там цілодобово чергували дозорні, в разі потреби за допомогою вогнищ попереджуючи про небезпеку. Всього їх 60 тис.)

8. Якими були довжина, висота та ширина стіни? (Довжина – 6500 м, висота – 10 м, ширина – 5,5 м, по ній могли проїхати поруч 5 вершників)

ІУ. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Закріплення вивченого і узагальнення набутих на уроці знань може проводитися у вигляді: А) „мозкового штурму” „Мої „відкриття” на сьогоднішньому уроці”, в ході якого учням необхідно перерахувати не менше 10 „відкритів” – тобто нової інформації, набутої в ході уроку; Б) „ланцюжка” – учні один за одним, не повторюючи сказане товаришами, називають свої „відкриття”

У. Домашнє завдання:

Прочитати & 25 (підр. № 2), дати відповіді на запитання;

за допомогою атласу виконати завдання у контурній карті;

закінчити складання порівняльної таблиці річок Янцзи та Хуанхе;

усна характеристика імперій Хань і Цінь;

творче завдання (за бажанням).

УРОК 4. Релігія та культура Давнього Китаю

Мета: ознайомити учнів з давніми віруваннями китайців, сформувати уявлення про релігію та культурно-наукову спадщину; охарактеризувати основні положення конфуціанства та даосизму, удосконалювати навички самоосвітньої, дослідницької діяльності в ході вивчення нового матеріалу, вміння працювати з різноманітними джерелами, здійснювати порівняльний аналіз, формулювати і висловлювати власну думку; виховувати почуття повагу до історії та культури інших народів.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: історична карта „Давні Індія та Китай”, атлас, підручник, мультимедійна система, електронний диск „Міфи народів світу” ;

Основні поняття та терміни: конфуціанство, даосизм, ієрогліф, компас, папір, сейсмограф, голковколювання, акупунктура, церемоніал, „Піднебесна”, пагоди, „Сини неба”, культ предків, кліше, суни, цінь, каліграфія.

Методи діяльності: пояснення вчителя; експрес-контроль; робота в парах та трійках, взаємоперевірка знань; робота з таблицею; самостійна дослідницька робота з підручником та електронним текстом, випереджальні завдання, творчі завдання, тестовий контроль.

Після цього уроку учні зможуть: називати засновників конфуціанства, характеризувати основні досягнення культури Китаю, давати визначення поняттям „конфуціанство” і „даосизм”, описувати пам’ятки культури та писемності, висловлювати свою думку з приводу державної релігії, характеризувати китайські церемоніали; цвизначати вплив китайської культури на розвиток культури інших народів, внесок Давнього Китаю у скарбницю світової історії та культури.

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Творча робота „Пишемо оповідання”. Робота в трійках.

Учні об’єднуються по троє і отримують таке творче завдання: „Уявіть собі, що ви – один із учасників повстання „жовтих пов’язок ” через певний час оповідаєте нащадкам про події, у яких брали участь. Протягом 5-7 хвилин складіть невеличке невелике оповідання, в якому через власне сприйняття відобразіть причини та результати повстання, вимоги його учасників, дайте характеристику керівникам”.

Кожен учень записує по одному реченню, а його товариші продовжують оповідь до тих пір, поки не вичерпають час. По закінченні роботи оповідання зачитуються вголос, а вчитель та інші учні оцінюють його цілісність, завершеність, правдивість і цікавість.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

1. Релігійні уявлення давніх китайців;

2. Поява писемності та книжок;

3. Конфуцій та конфуціанство;

4. Даосизм;

5. Розвиток китайської культури.

1. Релігійні уявлення давніх китайців

Вивчення цієї частини нового матеріалу відбувається за допомогою індивідуальної роботи з електронним текстом „Релігійні вірування давніх китайців”, який являє собою незакінчені речення. Уважно прислухаючись до оповідання вчителя про виникнення найдавніших уявлень китайців, учні повинні їх закінчити.

Релігійні вірування давніх китайців

Верховне Божество - ………(Небо (Шан-ді). Звідси назва країни переводилася, як ……….(Піднебесна), а представники Верховного Божества на землі іменувалися -…………(Синами Неба). Храми на честь Неба називалися ………(пагодами). Одним з головних культів у китайців був культ предків - ……….(процес обожнювання і поклоніння духам предків, яким приписували магічну силу)