41. Методика нарахування заробітної плати

Нарахування оплати праці працівникам підприємства залежить від її системи. За умови відрядної оплати праці її розмір залежить від виробітку, який характеризується обсягом господарської діяльності (кількістю виготовленої продукції, виконаними роботами, наданими послугами, вартістю проданих товарів тощо) та розцінок, визначених на підприємстві. При погодинній оплаті праці її розмір визначається у відповідності до відпрацьованого часу і тарифної ставки (окладу).

За умови помісячної оплати праці місячний заробіток працівника визначається твердою місячною ставкою (окладом). У цьому випадку заробіток не залежить від кількості робочих днів за календарем або графіком роботи. Якщо працівник не відпрацював повний розрахунковий період, оплата проводиться пропорційно фактично відпрацьованому часу.

При погодинній оплаті праці робітників і службовців встановлюються норми обслуговування закріплених за ними верстатів, агрегатів або нормовані виробничі завдання на певний період часу, або нормативи чисельності працівників для виконання окремих функцій чи обсягів робіт. За нормами обслуговування встановлюється чисельність робітників і кількість устаткування (верстатів, агрегатів), яку вони повинні обслужити при нормальному навантажені кожного робітника протягом робочої зміни.

Конкретний заробіток кожного працівника визначається шляхом множення розцінки на фактичний виробіток.

Методика нарахування оплати праці залежить від її форми і визначається наступним чином:

1.             Пряма відрядна

де ОП – нарахована оплата праці; В – виробіток; Р – розцінка.

Отже, якщо працівник виготовив за місяць 20 деталей, а розцінка за 1 деталь становить 5,98 грн., то оплата праці дорівнюватиме: 20 ´ 5,98 = = 119,60 грн.

2.             Відрядно-прогресивна

З метою стимулювання виконання та перевиконання норм виробітку та виробничих завдань слід застосовувати різні тарифні ставки при оплаті результатів праці. Там, де за умовами виробництва можливе перевиконання норм виробітку і виробничих завдань, застосовується відрядно-прогресивна система оплати праці.

При рівні виконання норм виробітку і виробничих завдань нижче 100 відсотків оплата праці здійснюється за погодинними тарифними ставками (розцінками), а при виконанні на 100 і вище відсотків – за відрядними (розцінками). Отже,

де Вн – виробіток в межах норми; Р – розцінка за виробіток в межах норми; Впн – виробіток понад норму; Рпн – розцінка за виробіток понад норму.

Так, якщо працівник виготовив за місяць 65 деталей при нормі 50 деталей, розцінка за 1 деталь в межах норми 1,95 грн., а понад норму – 2,37 грн., то оплата праці дорівнюватиме:

(50 ´ 1,95) + (65 – 50) ´ 2,37 = 133,05 грн.

3.             Непряма відрядна

Конкретний заробіток працівника визначається за формулою:

де Во – виробіток робітників, яких обслуговує працівник; Рд – розцінка для оплати праці допоміжних і підсобних працівників.

4.             Відрядно-преміювальна

У випадку, коли підсобний працівник обслуговує 3 основних працівники, виробіток яких складає 627 деталей, а розцінка за 1 деталь становить 20,4 коп., то оплата праці становитиме: 627 ´ 0,204 = 127,91 грн.

Розрахунок оплати праці здійснюється за формулою:

де Пв – розмір премії в % до розцінки за виконання умов преміювання (виконання норми виробітку); Пп – розмір премій за кожний відсоток перевиконання умов преміювання (виконання норми виробітку); ВН – виробіток за нормою.

Отже, якщо працівник виготовив за місяць 70 деталей при нормі 50 деталей, розцінка за 1 деталь – 2,04 грн., працівнику нараховується премія – 12 % за виконання норми і 0,5 % за кожний відсоток перевиконання норми від оплати праці за розцінкою, то оплата праці дорівнюватиме:

(70 ´ 2,04) ´ {(1 + 12 : 100) + 0,5 ´ (70 : 50 – 1)} = 188,50 грн.

5.    Акордно-відрядна

Оплата праці визначається з розрахунку калькуляції (домовленості) за всю роботу перед її початком, між замовником і працівником (колективом працівників). Якщо робота виконується тривалий час, то за поточний місяць працівникам видається аванс з урахуванням виконаного обсягу роботи. Як правило, акордно-відрядна оплата праці є колективною. В такому разі заробіток розподіляється між працівниками, які виконують роботу, пропорційно відпрацьованому кожним працівником часу та згідно з присвоєним йому розрядом.

В тих випадках, коли за характером технологічного процесу для виконання певної роботи необхідні спільні зусилля групи працівників, на підприємстві може застосовуватися колективна відрядна оплата праці.

Підходи та методи нарахування заробітної плати робітникам в умовах колективної організації праці мало чим відрізняються від умов оплати при індивідуальній її організації.

Особливості полягають у системі розподілу загального колективного заробітку на основі коефіцієнта трудової участі (КТУ):

розподіляється весь колективний заробіток;

розподіляється частина заробітку понад основну тарифну оплату;

розподіляється тільки загальний розмір колективної премії.

При цьому процедура розподілу цих частин заробітку однакова і представлена у вигляді табл.