- •1.1. Походження та одомашнення сільськогосподарських тварин
- •1.6. Методи розведення
- •1.7. Організація племінної роботи
- •1.8. Біотехнологія у тваринництві
- •2.1. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення поживних речовин у живленні тварин
- •2.2. Травлення у сільськогосподарських тварин
- •2.4. Оцінювання енергетичної поживності кормів
- •3.1.5. Зернові корми
- •3.2. Чинники, що впливають на склад і поживність кормів
- •4.3. Молочна продуктивність корів
- •4.4. Основні породи худоби та їх використання
- •4.6. Основи відтворення стада
- •4.7. Вирощування молодняку
- •4.8. Роздоювання корів
- •4.9. Утримання, годівля та доїння корів
- •4.11. Основи технологи виробництва молока на промисловій основі
- •4.12.1. Первинна обробка молока
- •4.12.2. Вторинна обробка молока
- •5.1. М'ясна продуктивність великої рогатої худоби
- •5.2. Системи та способи утримання молодняку
- •5.3. Технологія вирощування молодняку молочних і молочно-м'ясних порід на м'ясо
- •6.2. Використання гібридизації у свинарстві
- •6.3. Породи свиней та їх використання
- •6.3.4. Використання інших порід
- •6.4. Племінна робота у свинарстві
- •6.5. Відтворення стада
- •6.6. Вирощування молодняку свиней
- •6.7. Утримання та годівля свиней 6.7.1. Системи утримання свиней
- •6.8. Відгодівля свиней
- •6.8.1. М'ясна відгодівля
- •6.12. Виробництво свинини в особистих підсобних і фермерських господарствах
- •7.2. Продукція вівчарства 7.2.1. Вовна
- •7.4. Виробництво продукції вівчарства
- •7.4.1. Відтворення стада овець
- •8.1. Народногосподарське значення та господарсько-біологічні особливості кіз
- •8.4. Виробництво продукції козівництва
- •9.1. Народногосподарське значення, біологічні особливості, стан і перспективи розвитку птахівництва
- •9.2. Племінна робота у птахівництві
- •9.3. Породи та кроси курей
- •9.4. Виробництво харчових яєць
- •9.5. Виробництво м'яса бройлерів
- •9.7. Виробництво м'яса індиків
- •9.7.1. Породи та кроси індиків
- •9.8. Виробництво м'яса гусей
- •9.8.1. Породи гусей
- •9.10. Виробництво харчових яєць і м'яса
- •10.1. Народногосподарське значення галузі та біологічні особливості коней
- •10.2. Породи коней
- •10.2.1. Верхові породи
- •10.9. Використання робочих коней
- •10.12. Кінний спорт
- •11.1. Народногосподарське значення галузі
- •11.2. Біологічні особливості та представники сучасної полікультури риб
- •11.5.4. Вирощування товарної риби за трирічного циклу
- •12.3. Медоносна база і запилення рослин
- •12.4.4. Виведення бджолиних маток
- •12.5. Виробництво продукції бджільництва
- •12.5.1. Отримання меду
- •12.6. Хвороби бджіл
- •12.7. Планування та обліку бджільництві
- •13.1. Значення галузі та біологічні особливості кролів
- •13.2. М'ясна, шкуркова і пухова продуктивність
- •13.4. Відтворення поголів'я кролів
- •13.5. Утримання кролів
- •13.6. Годівля кролів
- •13.7. Забій кролів і первинна обробка продуктів забою
- •14.1. Значення галузі та біологічні особливості хутрових звірів
- •14.2. Коротка характеристика хутрових звірів
- •14.3. Комплектування стада
- •14.4. Утримання хутрових звірів
- •14.5. Годівля хутрових звірів
- •14.6. Забій звірів і первинна обробка шкурок
- •9. Технологія виробництва яєць і м'яса сільськогосподарської птиці
12.7. Планування та обліку бджільництві
Розробка заходів розвитку бджільництва та складання бізнес-планів грунтуються на обліку медоносних ресурсів місцевості, розрахунку потреб бджолиних сімей для запилення ентомофільних рослин, матеріально-технічної бази галузі, стану і чисельності сімей.
Плани розвитку бджільництва поділяють на коротко- (один, п'ять років) та довгострокові (10 років і більше). На підставі цих планів підприємство складає виробничо-фінансовий план, де відображує такі показники: продаж меду; затрати праці на виробництво продукції; рух бджолиних сімей; виробництво продукції; собівартість продукції; кількість пасічників і оплата праці; розрахунок прибутку; нормативи (потреба) власних обігових коштів, джерела покриття їх.
Під час планування виробництва продукції враховують продуктивність пасіки в середньому за три сприятливих роки з останніх п'яти, перспективи поліпшення кормової бази та використання її за рахунок кочівель.
У бджільництві ведуть як виробничо-контрольний, так і бухгалтерський облік. Основним документом виробничо-контрольного обліку є пасічний журнал, у якому на кожну бджолину сім'ю заведено картку, де вказують номер сім'ї, породну приналежність, вік матки, зимостійкість і продуктивність сім'ї за попередній сезон, стан сім'ї під час оглядів (сила, кількість корму і розплоду, кількість вилучених або підставлених у гніздо стільників тощо). Крім того, на пасіці оформляють акти весняної та осінньої ревізій, складають восковий баланс.
Контрольні запитання та завдання
1± Охарактеризуйте сучасний стан галузі бджільництва. 2. Організація пасіки, вимоги та облаштування пасічного точка. .3. Дайте визначення, що таке бджолина сім'я, опишіть її склад і функції особин. 4. Які чинники впливають на продуктивність і виживання бджолиної сім!? 5^. Яке обладнання та інвентар використовують на пасіках? 6. Класифікація і будова вуликів. 7+ Як визначають потребу бджолиних сімей для запилення ентомофільних рослин? .8. Опишіть життєдіяльність бджолиної сім! в зимовий період. 9і Особливості догляду за бджолами у весняно-літній період. 10. Догляд за бджолами в осінній період. 11. Охарактеризуйте способи розмноження бджолиних сімей. 12. Дайте характеристику основних порід бджіл. 13. Як виводять бджолиних маток? 14. Отримання маточного молочка і квіткового пилку. 15. Опишіть технологію отримання меду, його первинну переробку та зберігання. 16. Отримання і первинна переробка воску, прополісу і апітоксину. 17. Назвіть основні хвороби бджіл, охарактеризуйте їх та розкрийте заходи боротьби з ними. 18. Як здійснюють облік і планування у бджільництві?
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ КРОЛІВНИЦТВА
13.1. Значення галузі та біологічні особливості кролів
Кролівництво — одна із перспективних галузей м'ясного тваринництва. М'ясо кролів має велике значення як дієтичний продукт харчування людей. Воно соковите, ніжне, має низьку калорійність за значного вмісту повноцінного білка, належить до білого м'яса і рекомендується як дієтичний продукт дітям, людям похилого віку, а також у разі захворювань шлунка, печінки, серцево-судинної системи. За вмістом білка м'ясо кролів поступається лише індичатині. Із м'яса кроля в організмі людини засвоюється до 90 % білка, тоді як із яловичини лише 62 %. Порівняно із курячим м'ясом кролятина містить у 2,7 раза менше холестерину. Кролячий жир легкоплавкий і за якістю переважає яловичий, баранячий і свинячий. У зв'язку з цим м'ясо кролів на європейських ринках цінується значно дорожче, ніж м'ясо курчат-бройлерів.
Кролівництво є важливим резервом у постачанні легкої промисловості хутровою сировиною. Із пуху виробляють кращі сорти фетру, різні трикотажні вироби і головні убори, а зі шкіри — різні галантерейні вироби і легке взуття. Крім того, кролів використовують у медицині і ветеринарії як лабораторних тварин для проведення досліджень з випробовування фармакологічних препаратів та виготовлення вакцин.
До найважливіших біологічних особливостей домашніх кролів відносять високу плодючість, короткий період крільності, поєднання вагітності з лактацією, скороспілість, відсутність сезонності у розмноженні, копрофагію. На відміну від інших сільськогосподарських тварин кролі у 4 — 5-місячному віці досягають статевої зрілості і здатні до спаровування й отримання від них потомства.
Тривалість вагітності у кролиць становить у середньому 30 днів (28 — 32). Кролиці народжують 6 — 12 кроленят і на першу-другу добу після окролу приходять в охоту і запліднюються. Цю особливість кролівники використовують у господарських умовах для проведення
ущільнених окролів, що дає можливість за добрих умов годівлі й утримання мати від кролиці впродовж року до 10 окролів і виростити 60 — 70 кроленят.
За скороспілістю кролі переважають інших сільськогосподарських тварин. Кроленята народжуються живою масою 40 — 80 г і на 6-ту добу після народження вони подвоюють її, на кінець третього тижня — збільшують у 5 — 6 разів. У 3,5 — 5-місячному віці кроленята за інтенсивного рівня годівлі досягають живої маси 2,5 — 3,5 кг за витрати кормів на 1 кг приросту живої маси 3 — 4 к. од.
