- •1. Методи дослідження і моделювання соціально-економічних систем
- •1.1. Економічна система як об’єкт моделювання
- •1.2. Етапи економіко-математичного моделювання
- •1.3. Класифікація економіко-математичних методів і моделей
- •2. Особливості економетричних моделей
- •2.1. Загальне поняття економетричної моделі
- •2.2. Формування сукупності спостережень
- •2.3. Поняття однорідності спостережень
- •2.5. Вибір змінних і структура зв’язків
- •2.4. Точність вихідних даних
- •2.6. Основні складові частини класичної моделі нормальної регресії
- •3. Парна лінійна регресія
- •3.1. Суть задачі побудови парної лінійної регресії
- •3.2. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •3.3. Мнк для парної лінійної регресії
- •3.4. Поняття про ступені вільності
- •Оцінок параметрів та , знайдених за мнк
- •3.6. Інтервали довіри для параметрів та
- •3.7. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •3.8. Коефіцієнт детермінації
- •3.9. Перевірка парної лінійної регресії на адекватність за –критерієм Фішера
- •3.10. Прогнозування за моделями парної лінійної регресії
- •Приклад 1. Лінійна парна регресія
- •4. Нелінійні моделі та їх лінеаризація
- •Приклад 2. Нелінійна парна регресія
- •5. Багатофакторна лінійна регресія
- •5.1. Класична лінійна багатофакторна модель
- •5.2. Основні припущення в багатофакторному регресійному аналізі
- •5.3. Етапи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •5.4. Розрахунок невідомих параметрів багатофакторної регресії за мнк
- •5.5. Перевірка гіпотез щодо параметрів багатофакторної регресії в матричному вигляді
- •5.6. Знаходження інтервалів довіри для параметрів
- •5.7. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.8. Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •5.10. Коефіцієнт детермінації та оцінений коефіцієнт детермінації
- •5.10. Перевірка моделі на адекватність за f - критерієм Фішера
- •5.11. Прогнозування за багатофакторною регресійною моделлю
- •Приклад 3. Багатофакторна лінійна регресія
- •Приклад 4. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •Приклад 5. Оцінка коефіцієнтів детермінації
- •Приклад 6. Перевірка адекватності моделі
- •6. Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара – Глобера
- •7. Автокореляція
- •7.1. Поняття автокореляції
- •7.2. Наслідки автокореляції залишків
- •7.3. Перевірка наявності автокореляції Критерій Дарбіна – Уотсона
- •7.4. Критерій фон Неймана
- •7.5. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •7.6. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •9. Гетероскедастичність
- •9.1. Поняття гетероскедастичності
- •9.2. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •9.3. Параметричний тест Гольдфельда-Квандта
- •Приклад 8. Перевірка наявності гетероскедастичності
- •10. Економетричні симультативні моделі
- •10.1. Системи одночасних структурних рівнянь
- •10.2. Загальні поняття про методи оцінювання
- •10.3. Попередні відомості про структурні моделі. Ілюстративний приклад
- •10.4. Структурні моделі скороченої форми
- •10.5. Проблема ототожнення в симультативних моделях
- •10.6. Основні правила ототожнення
- •10.7. Рангова умова ототожнення
- •10.8. Методи оцінювання невідомих параметрів симультативних моделей
- •Приклад 9. Побудова системи одночасних структурних рівнянь
- •11. Економетричний аналіз виробничих функцій
- •11.1. Гранично агреговані моделі відтворювальних процесів
- •11.2. Різновиди виробничих функцій
- •11.3. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •Приклад 10. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •12. Методи і моделі аналізу динаміки економічних процесів
- •12.1. Поняття економічних рядів динаміки
- •12.2. Попередній аналіз і згладжування часових рядів економічних показників
- •12.3. Згладжування тимчасових рядів економічних показників
- •12.4. Тренд-сезонні економічні процеси і їх аналіз
- •12.5. Ітераційні методи фільтрації
- •Приклад 11. Метод Четверикова
- •12.6. Статистичні методи оцінки рівня сезонності
- •Приклад 12. Оцінка рівня сезонності часового ряду
- •13. Моделі прогнозування економічних процесів
- •13. 1. Метод екстраполяції на основі кривих зростання економічної динаміки
- •13.2. Методи оцінки параметрів кривих зростання
- •13.3. Оцінка адекватності і точності трендових моделей
- •Приклад 13. Ооцінка адекватності і точності трендової моделі
- •13.4. Прогнозування економічної динаміки на основі трендових моделей
- •Приклад 14. Оцінка прогнозу на основі трендової моделі
- •Література
- •Додатки Додаток а. Процентилі t-розподілу
- •Додаток в. F-розподіл, 5%-ні точки (f0,95)
- •Додаток d. Критерій Дарбіна - Уотсона (d). Значення dL і dU при 1%-му рівні значущості
- •Додаток e. Критичні значення для відношення фон Неймана
12.4. Тренд-сезонні економічні процеси і їх аналіз
Сезонність, як правило, пов’язується виключно зі зміною природно-кліматичних умов у рамках обмеженого проміжку часу – річного періоду. Найяскравіше цей зв’язок видно там, де досліджувані процеси прямо пов’язані з природними особливостями тієї або іншої пори року: в сільському господарстві, добувних галузях, галузях легкої промисловості та ін. Проте сезонні коливання формуються не лише під впливом природно-кліматичних чинників, але, хоч і меншою мірою, під впливом інших особливостей системи.
Вплив сезонності на економіку цілком очевидний і проявляється в аритмії виробничих і інших процесів: недовантаження виробничих потужностей в одні періоди року і інтенсивніше їх використання в інші; нерівномірний розподіл протягом року обсягів вантажообігу і товарообігу і т.д. Не у всіх випадках сезонність є наслідком дії некерованих або майже некерованих чинників. Найчастіше вони піддаються регулюванню. Але навіть і в тих випадках, коли пряма дія на процеси, що викликають сезонні коливання, неможлива, необхідно враховувати їх дію при вдосконаленні технологічних, організаційно-економічних процесів і процесів управління. Для того, щоб можна було цілеспрямовано впливати на сезонність, необхідно уміти вимірювати і аналізувати сезонність, уміти передбачати розвиток процесів, схильних до сезонних коливань.
Під сезонними коливаннями розуміють регулярні, періодичні внутрішньорічні підйоми і спади виробництва, вантажообігу і товарообігу і т. д., пов’язані зі зміною пори року, а під сезонністю – обмеженість річного періоду робіт під впливом того ж природного чинника.
Якщо процес схильний до періодичних коливань, що мають певний і постійний період, рівний річному проміжку, то ми маємо справу з так званим тренд-сезонним часовим рядом (сезонним часовим рядом).
Розглядатимемо
тренд-сезонний часовий ряд
,
що породжується адитивним випадковим
процесом:
,
(12.15)
де
– тренд;
– сезонна компонента;
– випадкова компонента;
–
число рівнів спостереження.
Відносно
передбачається, що це деяка гладка
функція, міра гладкості якої заздалегідь
невідома. Сезонна компонента
має період
:
(
=
12 для ряду місячних даних;
= 4 – для ряду квартальних даних).
Крім
того, відомо, що
без остачі ділить
,
тобто
,
– ціле число. Очевидно, якщо
– число місяців або кварталів в році,
то
– число років, представлених в часовому
ряді
.
Часто початкові дані тренд-сезонного
часового ряду представляються у вигляді
матриці
розміру
.
В цьому випадку вираз (4.19) перепишеться
з урахуванням введення подвійної
індексації:
(12.16)
Запишемо
співвідношення, що встановлюють зв’язок
між індексами
і
:
(12.17)
означає,
як і вище, цілу частину.
Виділимо і коротко охарактеризуємо завдання, що виникають при дослідженні сезонності взагалі і сезонних тимчасових рядів зокрема. Проблема аналізу сезонності полягає в дослідженні власне сезонних коливань і у вивченні того зовнішнього циклічного механізму, який їх викликає. Для дослідження сезонних коливань поза зв’язком з причинами, що їх, що породжують, очевидно, необхідно відфільтрувати з часового ряду сезонну компоненту і потім вже аналізувати її динаміку. Більшість методів фільтрації побудована таким чином, що заздалегідь виділяється тренд, а потім вже сезонна компонента. Тренд в чистому вигляді потрібний і для аналізу динаміки сезонної хвилі.
При
дослідженні сезонної хвилі
найчастіше передбачається, що вона не
змінюється рік від року, тобто
,
.
На практиці таке припущення далеке від
дійсності, принаймні для більшості
економічних процесів. Для сезонної
хвилі характерна зміна з часом як її
розмаху, так і форми. В результаті виникає
необхідність в аналізі і прогнозі змін
сезонної хвилі.
Завдання дослідження сезонних часових рядів:
– визначення наявності в часовому ряду тренду і визначення ступеня його гладкості;
– виявлення наявності в часовому ряду сезонних коливань;
– фільтрація компонент ряду;
– аналіз динаміки сезонної хвилі;
– дослідження чинників, що визначають сезонні коливання;
– прогнозування тренд-сезонних процесів.
Під
мірою гладкості тренду розуміють
мінімальний степінь полінома, що
адекватно згладжує компоненту
.
Виявлення наявності в часовому ряду сезонних коливань зводиться до перевірки на випадковість залишкового ряду:
(12.18)
Під
фільтрацією компонент ряду розуміють
виділення з ряду
його складових
,
,
.
Аналіз динаміки, або еволюції, сезонної хвилі може розглядатися як процес розв’язання трьох взаємопов’язаних задач:
– аналіз динаміки амплітуди сезонної хвилі в кожному місяці (кварталі, тижні);
– аналіз динаміки точок екстремуму сезонної хвилі;
– дослідження змін форми хвилі.
На рис 4.1 приведена укрупнена схема дослідження сезонних часових рядів. Схема визначає сукупність і послідовність питань, які мають бути вирішені для повного дослідження сезонного часового ряду. Методи розв’язання кожної задачі можуть змінюватися.
Рис. 12.1. Схема комплексного дослідження тренд-сезонних часових рядів
Управління сезонністю повинно спиратися на знання законів її еволюції, на знання зовнішнього середовища, в якому відбувається розвиток процесу, схильного до сезонних коливань.
Проілюструємо окремі питання аналізу сезонності в економічних процесах на конкретних даних.
В табл. 12.6 приведений часовий ряд щомісячних обсягів перевезень вантажів морським транспортом в умовних одиницях. На рис. 12.2 представлені щомісячні обсяги перевезень за 1-ий, 4- ий, 7-ий, 10-ий і 13-ий роки, тобто з дискретністю три роки. Візуально неважко помітити, що досліджуваному ряду властивий зростаючий тренд і підйоми, що повторюються з року в рік, і спади обсягів перевезень в одні і ті ж періоди року, т. т. сезонні коливання. Таким чином, процес, що характеризується цим часовим рядом, відноситься до тренд-сезонних економічних процесів. Для цього ряду = 12, = 13, так що = 156.
Таблиця 12.6. Обсяги
перевезень вантажів морським транспортом
в умовних одиницях
Рік |
Місяць |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
1 |
7,62 |
6,80 |
9,02 |
9,67 |
10,76 |
11,48 |
11,43 |
11,68 |
11,20 |
10,77 |
9,34 |
9,55 |
2 |
8,50 |
8,11 |
9,93 |
10,70 |
11,24 |
11,98 |
12,38 |
12,73 |
11,84 |
12,19 |
10,97 |
10,63 |
3 |
9,40 |
9,00 |
11,44 |
11,73 |
13,05 |
13,09 |
13,74 |
13,74 |
12,41 |
12,69 |
10,68 |
10,45 |
4 |
8,84 |
10,18 |
11,64 |
12,49 |
13,28 |
13,63 |
13,88 |
13,82 |
13,11 |
12,96 |
12,01 |
10,75 |
5 |
9,15 |
8,02 |
10,87 |
12,01 |
13,96 |
14,39 |
14,41 |
14,45 |
13,56 |
13,39 |
12,40 |
12,05 |
6 |
10,8 |
10,24 |
12,63 |
13,50 |
15,03 |
15,33 |
15,24 |
15,02 |
14,51 |
14,12 |
13,09 |
12,35 |
7 |
11,86 |
11,47 |
12,81 |
14,34 |
15,54 |
15,61 |
15,22 |
15,83 |
15,46 |
14,83 |
13,93 |
14,00 |
8 |
10,84 |
11,55 |
13,31 |
14,78 |
16,08 |
16,60 |
16,41 |
16,72 |
16,65 |
15,68 |
14,67 |
14,75 |
9 |
12,19 |
12,48 |
14,84 |
15,65 |
16,85 |
17,32 |
17,69 |
17,62 |
16,39 |
16,37 |
15,19 |
14,17 |
10 |
13,21 |
12,46 |
15,33 |
16,40 |
17,44 |
17,26 |
17,89 |
17,76 |
16,97 |
16,85 |
15,78 |
14,86 |
11 |
14,08 |
13,19 |
15,26 |
16,30 |
17,78 |
1&.07 |
18,31 |
18,71 |
18,25 |
17,70 |
15,87 |
16,47 |
12 |
14,73 |
13,66 |
17,59 |
17,74 |
19,97 |
19,28 |
19,44 |
19,95 |
19,58 |
18,23 |
17,41 |
16,87 |
13 |
14,29 |
14,32 |
17,50 |
18,10 |
19,82 |
19,71 |
19,94 |
20,94 |
19,96 |
19,31 |
18,52 |
17,85 |
Рис 12.2. Обсяги перевезень вантажів морським транспортом в умовних одиницях
Застосування методу Фостера-Стьюарта для часового ряду, представленого в табл. 12.6, дає наступні значення статистик Стьюдента для ряду в середньому і дисперсії:
При
рівні значимості
,
т.т. з довірчою вірогідністю 0,95, і при
числі ступенів свободи
табличне значення критерію Стьюдента
.
Оскільки
>
і
>
,
то гіпотези про відсутність тенденції
як в середньому поточному значенні
ряду, так і в дисперсії відхиляються,
т.т. в цьому часовому ряду є тренд і
тенденції в дисперсії ряду.
Розглянемо деякі теоретичні питання виявлення і фільтрації сезонної компоненти часового економічного ряду.
Під
згладжуванням
тренд-сезонного часового ряду розуміють
процес отримання оцінок
,
а під фільтрацією
компонент – процес отримання оцінок
,
,
.
Існують три основні напрями фільтрації компонент часового ряду виду (12.15): регресійні, спектральні і ітераційні.
