- •Тема 1. Економічний зміст страхування
- •1.1. Поняття страхування
- •1.2. Основні поняття в страхуванні
- •Системи страхування
- •Франшиза
- •Приклад виплати страхового відшкодування при використанні в договорі страхування умовної франшизи:
- •Приклад виплати страхового відшкодування при використанні в договорі страхування безумовної франшизи:
- •1.3. Страховий ризик
- •1.4. Класифікація в страхуванні
- •1.5. Договірні відносини в страхуванні
- •Страхувальник зобов'язаний:
- •Страховик має право:
- •Страховик зобов'язаний:
- •Тема 2. Організація страхової справи в україні
- •2.1. Державне регулювання страхової діяльності
- •2.2. Перехід страхового ринку України на міжнародні стандарти
- •2.3. Організаційні форми страховиків
- •2.4. Аквізиція страхової компанії
- •2.5. Системи страхових відносин
- •Тема 3. Страхування як елемент ризик-менеджменту в туристичній діяльності
- •3.1. Характеристика ризиків у туристичній діяльності
- •Ризики підприємства у сфері послуг
- •Чисті ризики
- •Спекулятивні ризики
- •Ризики зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •3.2. Особливості прояву ризиків туристичного підприємств
- •Ризики туристів
- •Місце страхування серед методів керування ризиками в туристичній діяльності
- •Контроль за ризиком
- •Фінансування ризику
- •Розробка програми страхування ризиків для туристичного підприємства
- •Структура програми страхування
- •Тема 4. Особисте страхування
- •4.1. Загальна характеристика особистого страхування
- •4.2. Страхування від нещасного випадку
- •Правила страхування від нещасних випадків
- •Страховий тариф (середній)
- •4.3. Страхування життя
- •Страхування довічної ренти
- •Житлова рента
- •Пенсійне страхування
- •Змішане страхування життя
- •Страхування дітей
- •Страхування до одруження
- •Страхування витрат на навчання
- •4.4. Медичне страхування
- •Особливості обов'язкового і добровільного медичного страхування
- •Правила добровільного медичного страхування
- •4.5. Колективне страхування
- •4.6. Обов'язкові види особистого страхування
- •Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті
- •Тема 5. Страхування майна
- •5.1. Страхування майна виробничих підприємств і підприємств сфери послуг
- •5.2. Страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •5.3. Страхування майна громадян
- •Тарифи по страхуванню майна громадян (% від страхової суми)
- •5.4. Страхування транспортних засобів
- •5.5. Страхування вантажів. Поняття морського страхування
- •Правила страхування вантажів
- •Документи, необхідні для одержання страхового відшкодування.
- •5.6. Види страхування, пов'язані зі страхуванням майна
- •Страхування титулу
- •Вимоги до страхових документів
- •Тема 6. Страхування відповідальності
- •6.1. Принципи страхування відповідальності
- •6.2. Страхування професійної відповідальності
- •6.3. Страхування цивільної відповідальності
- •6.3.1. Правила обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •6.3.2. Правила обов'язкового страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт
- •6.4. Страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності
- •Страхування специфічних туристичних ризиків
- •Тема 7. Страхування в системі «асістанс»
- •7.1. Зміст страхування зовнішньоекономічних зв'язків у туризмі
- •7.2. Поняття про систему «Асістанс»
- •7.3. Законодавча база
- •7.4. Умови страхування за системою «Асістанс»
- •7.5. Обмеження системи «Асістанс»
- •7.6. Види «Асістанса»
- •7.7. Практика страхування за системою «Асістанс» в Україні
- •Послуги уаск «аска-Київ-Центральна»
- •Послуги ск «utico»
- •Послуги ск «pan ukraine»
- •Послуги гаск «укрммедстрах»
- •Тема 8. Страхування транспортних ризиків
- •8.1. Система «Зелена карта»
- •8.2. Умови проведення страхування в системі «Зелена карта»
- •Порядок вступу країни в систему «Зелена карта»
- •8.3. Практика страхування в системі «Зелена карта» в Україні
- •8.4. Страхування транспортних засобів
- •Існує два види каско:
- •8.5. Комплексне страхування транспортних ризиків
- •Авто-Асістанс
- •Тема 9. Ціноутворення в страхуванні
- •9.1. Рентабельність страхування туристичних ризиків
- •9.2. Способи розрахунку ціни в страхуванні
- •9.3. Приклад розрахунку тарифної ставки для ризикових видів страхування
- •9.1. Рентабельність страхування туристичних ризиків Для страхових компаній
- •Для сервісних компаній
- •9.2. Способи розрахунку ціни в страхуванні
- •Ціна довгострокового страхування життя
- •Ціна ризикових видів страхування
- •9.3. Приклад розрахунку тарифної ставки для ризикових видів страхування
- •Рішення
- •Тема 10. Оцінка ефективності страхування
- •10.2. Приклад оцінки ефективності страхування для туристичного підприємства
- •10.3. Структура коштів та інвестиційна діяльність страхової компанії
- •10.4. Рекомендації по вибору страхової компанії
- •Обсяг страхових операцій
- •Перестрахувальний захист
- •Збалансованість страхового портфеля
- •Обмеження відповідальності за окремими ризиками
- •Величина страхових резервів
- •Тарифна політика
- •Співвідношення активів і зобов'язань
- •Загальні критерії оцінки
- •Список використаної літератури
- •Класифікація в страхуванні
5.5. Страхування вантажів. Поняття морського страхування
Діяльність туристичних підприємств опосередковано (а іноді й прямо) стикається з перевезенням товарів чи вантажів. Нині страхування вантажів є одним із найважливіших виглядів страхування. Це пов'язано, по-перше, з тим, що страхування вантажів об'єктивно затребувано у зв'язку зі зростанням обсягів вантажоперевезень. По-друге, страхування вантажів надзвичайно привабливе для страхових компаній: наявність великого обсягу статистичних даних дає можливість точно оцінювати страхові тарифи, а стандартизація транспортних послуг дозволяє створювати типові страхові продукти.
Крім того, вантажоперевезення здебільшого є повторюваним циклічним процесом, що дозволяє широко застосовувати генеральні договори страхування, які оформляються відразу на всі поставки вантажів даного страхувальника на певний строк або до того часу, доки договір не буде розірваний за взаємною згодою сторін.
Історично склалося так, що страхування ризиків, пов'язаних з перевезеннями, здійснюється в рамках морського страхування, тобто страхування, регульованого морським правом. Морське право - це сукупність правових норм, що регулюють відносини, які складаються в ході здійснення торгового і військового мореплавання, рибальства і морського промислу, при проведенні наукових досліджень моря і т.д.
Морське страхування є одним із видів майнового страхування і має на меті відшкодування збитку, отриманого під час морського шляху, об'єкту, з яким пов'язаний майновий інтерес страхувальника.
Морський шлях при цьому трактується широко і під ним розуміється: час стоянки, час перевалки, час тимчасового складування, проміжні річкові і сухопутні перевезення (залізничні, автотранспорт). У цьому випадку під судном розуміють будь-як перевізний засіб.
Завдяки досконалості правил страхування вантажів при морських перевезеннях нині за ними часто страхуються перевезення будь-яким іншим транспортом, особливо транзитні.
Об'єктом морського страхування може бути будь-який пов'язаний з торговим мореплаванням майновий інтерес: судно, у тому числі те, що знаходяться в будівництві; перевезений вантаж; фрахт; плата за проїзд; орендна плата; прибуток, очікуваний від продажу вантажу; зарплата та інші види винагороди капітана й екіпажу.
Світова практика виробила й особливе поняття аварії. Під аварією звичайно розуміється небажана подія. У морському праві — це збитки і витрати, заподіяні цією подією. Збитки поділяються на збитки від загальної аварії і збитки від приватної аварії. Відмінність цих двох видів аварії полягає в наступному:
Збитки від загальної аварії розподіляються між усіма учасниками морського підприємства, тобто між судном, вантажем і фрахтом, пропорційно їхній вартості, причому всі власники повинні безпосередньо відшкодувати свою частку.
Збитки від приватної аварії падають на власника пошкодженого майна або на того, на кого покладається відповідальність за її причину.
Для визнання витрат і пожертвувань загальною аварією необхідне виконання чотирьох умов:
наявність загальної небезпеки для судна, фрахту і вантажу;
надзвичайність витрат і пожертвувань;
доцільність понесених витрат і пожертвувань;
передбачуваність дій осіб, які здійснюють надзвичайні витрати і пожертвування.
Відсутність хоча б однієї з цих ознак не дає права відносити здійснені витрати або виниклі збитки до загальної аварії.
Однак якщо розпочаті в порядку загальної аварії заходи в остаточному підсумку і не дали очікуваних позитивних результатів, вони розглядаються як загальноаварійні, за умови, природно, їх надзвичайності, доцільності, передбачуваності і спрямованості на захист загальних інтересів морського підприємства.
Передбачуваність має на увазі, що збиток стався не від яких-небудь випадковостей, а є наслідком свідомих дій. За наявності трьох інших ознак не має значення, хто саме почав такі дії: капітан за власною ініціативою чи за погодженням з пароплавством, рятувальниками та іншими особами.
До доцільних дій відносять такі, які диктувалися конкретною обстановкою і важко передбачити, що могли б бути вжиті інші, більш ефективні походи.
Під надзвичайністю розуміються такі витрати, які не є звичайними експлуатаційними витратами перевізника, і збитки, що випливають з виконання перевізником його безпосередніх обов'язків.
Сутність інституту загальної аварії полягає в економічній доцільності пожертвування частиною заради порятунку загального. Принцип розподілу витрат серед учасників морського підприємства в порядку загальної аварії вважається у цьому зв'язку не тільки практично доцільним, й економічно виправданим.
За відсутності принципу загальної аварії всі збитки внаслідок морської небезпеки відносилися б на того, хто їх потерпів. У цьому випадку був би відсутній принцип матеріальної зацікавленості для прийняття економічно виправданих заходів для порятунку судна і вантажу. Принцип загальної аварії стимулює необхідність керуватися не приватними інтересами перевізника, а загальними інтересами всіх учасників перевезення.
Приклади випадків, що ведуть до загальної аварії: пожежа на борту судна, погодні умови, в яких екіпаж судна не може орієнтуватися, вихід з ладу устаткування і, як наслідок, втрата контролю за судном.
Приклади загальної аварії:
збитки, заподіяні викиданням за борт вантажу, приладдя судна або вантажу під час вживання заходів для загального порятунку, зокрема, внаслідок проникнення води в трюми через відкриті для викидання вантажу люки чи інші зроблені для цього отвори;
збитки, заподіяні судну або вантажу під час гасіння пожежі на судні, у тому числі збитки від здійснення з цією метою затоплення судна, що загорілося;
збитки, заподіяні навмисною посадкою судна на мілину і зняттям того з мілини.
Поряд з названими до загальної аварії можуть бути віднесені й інші витрати, зокрема, витрати на зберігання, зворотне навантаження і розміщення вантажу, палива або предметів постачання, вивантажених або переміщених для провадження робіт, необхідних для безпечного продовження рейсу.
До загальної аварії не відносяться, навіть з її ознаками:
вартість викинутого за борт вантажу, що самозайнявся, і вантажу, що перевозився на судні з порушенням правил і звичаїв торгового мореплавання;
збитки, заподіяні (будь-яким чином) під час гасіння пожежі на борту судна, внаслідок диму чи розігріву;
збитки, заподіяні обрубуванням уламків або частин судна, знесених або втрачених внаслідок нещасного випадку до проведення пожертвувань з метою порятунку від загальної небезпеки;
витрати, пов'язані з переміщенням чи вивантаженням вантажу, палива або предметів постачання в порту відправлення або заходу, або в місці укриття, якщо пошкодження судна виявлено в порту відправлення або заходу за умови, що протягом рейсу не відбулося жодного нещасного випадку або іншої надзвичайної події, пов'язаної з таким пошкодженням, а також якщо такі витрати були зроблені винятково з метою переукладання вантажу через зсув у процесі рейсу, якщо тільки таке переукладання не є необхідним для загальної безпеки;
витрати на заробітну плату або утримання екіпажу, паливо і предмети постачання, зроблені за період ремонту суд на, навіть якщо ремонт є необхідним для безпечного продовження рейсу у випадках, коли пошкодження судна виявлено в порту відправлення або заходу за умови, що протягом рейсу не сталося жодного нещасного випадку, пов'язаного з таким пошкодженням;
будь-які збитки чи витрати, понесені судном або вантажем внаслідок збільшення тривалості рейсу (збитки від простою, зміни цін і т.д.).
Ці ризики виключаються зі страхового захисту в конкретних правилах страхування з двох причин. По-перше, вони необхідні не для кожного страхувальника, тому їх можна застрахувати за допомогою додаткових застережень, що включаються в договір страхування. По-друге, існують законодавчі підстави звільнення страховика від виплати страхового відшкодування і страхових сум у цьому випадку.
З точки зору страхування важливо, що якщо вантаж, судно і фрахт були застраховані, то збитки від загальної аварії (незалежно від страхової суми) поділяються між усіма страховиками пропорційно їхній частці відповідальності.
Це єдиний приклад страхового випадку, коли страхова сума не має значення. Останніми роками у зв'язку з можливістю колосальних збитків з'явилася практика п'ятикратного перевищення страхової суми.
Інститут загальної аварії є найбільш складним у міжнародному праві. Наявність її визначається експертом міжнародного класу - диспашером. Розрахунок розподілу збитків називається диспашею, загальна вартість збитку при загальній аварії - контрибуційним капіталом. Врегулювання проблем у разі загальної аварії може тривати кілька років.
При приватній аварії страховик несе відповідальність тільки в межах страхової суми. Всі збитки від загальної аварії відшкодовуються в будь-якому випадку всіма страховиками.
При страхуванні вантажів буває важко довести наявність страхового випадку і розмір збитку внаслідок значної віддаленості від місця події. Міжнародна практика врахувала і це, створивши інститут аварійних комісарів, тобто уповноважених
страховою компанією осіб для огляду аварійних вантажів, оцінки збитку і причин аварії. Результатом їх роботи є аварійний сертифікат, який дає уявлення про відповідальність страховика і права страхувальника на одержання відшкодування.
