- •Тема 1. Економічний зміст страхування
- •1.1. Поняття страхування
- •1.2. Основні поняття в страхуванні
- •Системи страхування
- •Франшиза
- •Приклад виплати страхового відшкодування при використанні в договорі страхування умовної франшизи:
- •Приклад виплати страхового відшкодування при використанні в договорі страхування безумовної франшизи:
- •1.3. Страховий ризик
- •1.4. Класифікація в страхуванні
- •1.5. Договірні відносини в страхуванні
- •Страхувальник зобов'язаний:
- •Страховик має право:
- •Страховик зобов'язаний:
- •Тема 2. Організація страхової справи в україні
- •2.1. Державне регулювання страхової діяльності
- •2.2. Перехід страхового ринку України на міжнародні стандарти
- •2.3. Організаційні форми страховиків
- •2.4. Аквізиція страхової компанії
- •2.5. Системи страхових відносин
- •Тема 3. Страхування як елемент ризик-менеджменту в туристичній діяльності
- •3.1. Характеристика ризиків у туристичній діяльності
- •Ризики підприємства у сфері послуг
- •Чисті ризики
- •Спекулятивні ризики
- •Ризики зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •3.2. Особливості прояву ризиків туристичного підприємств
- •Ризики туристів
- •Місце страхування серед методів керування ризиками в туристичній діяльності
- •Контроль за ризиком
- •Фінансування ризику
- •Розробка програми страхування ризиків для туристичного підприємства
- •Структура програми страхування
- •Тема 4. Особисте страхування
- •4.1. Загальна характеристика особистого страхування
- •4.2. Страхування від нещасного випадку
- •Правила страхування від нещасних випадків
- •Страховий тариф (середній)
- •4.3. Страхування життя
- •Страхування довічної ренти
- •Житлова рента
- •Пенсійне страхування
- •Змішане страхування життя
- •Страхування дітей
- •Страхування до одруження
- •Страхування витрат на навчання
- •4.4. Медичне страхування
- •Особливості обов'язкового і добровільного медичного страхування
- •Правила добровільного медичного страхування
- •4.5. Колективне страхування
- •4.6. Обов'язкові види особистого страхування
- •Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті
- •Тема 5. Страхування майна
- •5.1. Страхування майна виробничих підприємств і підприємств сфери послуг
- •5.2. Страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •5.3. Страхування майна громадян
- •Тарифи по страхуванню майна громадян (% від страхової суми)
- •5.4. Страхування транспортних засобів
- •5.5. Страхування вантажів. Поняття морського страхування
- •Правила страхування вантажів
- •Документи, необхідні для одержання страхового відшкодування.
- •5.6. Види страхування, пов'язані зі страхуванням майна
- •Страхування титулу
- •Вимоги до страхових документів
- •Тема 6. Страхування відповідальності
- •6.1. Принципи страхування відповідальності
- •6.2. Страхування професійної відповідальності
- •6.3. Страхування цивільної відповідальності
- •6.3.1. Правила обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •6.3.2. Правила обов'язкового страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт
- •6.4. Страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності
- •Страхування специфічних туристичних ризиків
- •Тема 7. Страхування в системі «асістанс»
- •7.1. Зміст страхування зовнішньоекономічних зв'язків у туризмі
- •7.2. Поняття про систему «Асістанс»
- •7.3. Законодавча база
- •7.4. Умови страхування за системою «Асістанс»
- •7.5. Обмеження системи «Асістанс»
- •7.6. Види «Асістанса»
- •7.7. Практика страхування за системою «Асістанс» в Україні
- •Послуги уаск «аска-Київ-Центральна»
- •Послуги ск «utico»
- •Послуги ск «pan ukraine»
- •Послуги гаск «укрммедстрах»
- •Тема 8. Страхування транспортних ризиків
- •8.1. Система «Зелена карта»
- •8.2. Умови проведення страхування в системі «Зелена карта»
- •Порядок вступу країни в систему «Зелена карта»
- •8.3. Практика страхування в системі «Зелена карта» в Україні
- •8.4. Страхування транспортних засобів
- •Існує два види каско:
- •8.5. Комплексне страхування транспортних ризиків
- •Авто-Асістанс
- •Тема 9. Ціноутворення в страхуванні
- •9.1. Рентабельність страхування туристичних ризиків
- •9.2. Способи розрахунку ціни в страхуванні
- •9.3. Приклад розрахунку тарифної ставки для ризикових видів страхування
- •9.1. Рентабельність страхування туристичних ризиків Для страхових компаній
- •Для сервісних компаній
- •9.2. Способи розрахунку ціни в страхуванні
- •Ціна довгострокового страхування життя
- •Ціна ризикових видів страхування
- •9.3. Приклад розрахунку тарифної ставки для ризикових видів страхування
- •Рішення
- •Тема 10. Оцінка ефективності страхування
- •10.2. Приклад оцінки ефективності страхування для туристичного підприємства
- •10.3. Структура коштів та інвестиційна діяльність страхової компанії
- •10.4. Рекомендації по вибору страхової компанії
- •Обсяг страхових операцій
- •Перестрахувальний захист
- •Збалансованість страхового портфеля
- •Обмеження відповідальності за окремими ризиками
- •Величина страхових резервів
- •Тарифна політика
- •Співвідношення активів і зобов'язань
- •Загальні критерії оцінки
- •Список використаної літератури
- •Класифікація в страхуванні
1.3. Страховий ризик
У загальноприйнятому тлумаченні ризик - це можливість сприятливого результату, дія навмання в надії на щасливий результат. Найбільш уживана кількісна міра ризику - ймовірність несприятливого випадку і збиток при цьому виникає. У страхуванні тлумачення ризику конкретизується. Для страхування ризик є основним поняттям, оскільки страхується не об'єкт, не подія, а саме ризик. Але при цьому «ризик» може розглядатися під кутом різних страхових відносин.
По-перше, ризик - це подія, на випадок якої здійснюється страхування і яке має ознаки імовірності та випадковості (наприклад, пожежа, нещасний випадок). Таке поняття дається ризику в Законі «Про страхування».
По-друге, ризик - це імовірність страхового випадку.
По-третє, ризик - це небезпека, яка загрожує страхувальнику (наприклад, землетрус, що спричинив руйнування будинків, пожежі, погибель людей; епідемія, яка викликає захворювання і смерть, і т.д.).
По-четверте, ризик -- це об'єкт страхування (наприклад, відповідальність, життя і здоров'я, майно).
По-п'яте, ризик - це міра відповідальності страховика в грошовому вираженні (наприклад, договір страхування з відповідальністю в 100 тис. грн.).
Кожне із перерахованих визначень ризику залежно від ситуації використовується в страховій діяльності, але законодавством України закріплене перше.
Однак тут варто зазначити, що в теорії ймовірностей, яка визначає розподіл страхових фондів, розрізняють поняття невизначеності і випадковості. Випадкова подія - це подія, щодо якої застосовується закон розподілу ймовірностей. Невизначена подія - це подія, для якої імовірність її настання невідома. Тому визначені законом ознаки страхової події (імовірність і випадковість) - по суті, означають одне й те саме. Якщо подія випадкова, то вона має імовірність, а якщо подія має імовірність, то вона випадкова.
Поняття «ризик» тісно пов'язане з поняттям «страховий випадок» і «збиток». Якщо ризиком є імовірність настання страхового випадку, то збиток - це його економічні наслідки.
З погляду можливості страхування ризики поділяються на такі, що страхуються, і такі, що не страхуються.
Ризики, які страхуються - це такі які страхова компанія в принципі може погодитися застрахувати. Ризики, які, не страхуються - у протилежному випадку. Страхування може мати як позитивну, так і негативну сторони. Зрозуміло, що ніхто не може застрахуватися від катастрофи всесвітнього масштабу. Хоча б тому, що відповідати за зобов'язаннями у цьому випадку буде нікому.
Але є й інші приклади ризиків, які не страхуються. Це ризики, пов'язані з підприємницькою діяльністю, яка заснована на ризику, і говорити про її страхування просто безглуздо. Тому в даному випадку факт неможливості страхування є позитивним моментом. Він сприяє самоконтролю й усвідомленій відповідальності підприємця за свою діяльність. Однак підприємець у ході реалізації своєї програми може застрахувати окремі її аспекти.
Застрахувати ж можна такі ризики, що підлягають обчисленню стійкої ціни страхування, причому вона має бути прийнятною для страхувальників. Інакше вся організація страхування є безглуздою.
Ризик, відповідальність за яким у страхуванні передається і приймається, повинен мати кількісну оцінку. В теорії економічного ризику існує ціла система кількісних оцінок ризику. У страхуванні основними видами її є імовірність і очікувана величина збитку. І та й інша повинні бути, по-перше, досить вагомими для того, щоб у потенційного страхувальника виникла потреба в страховому захисті, по-друге, досить обмеженими, щоб страхова компанія взяла на себе відповідальність за такими ризиками.
Загалом для того, щоб ризик як страхова подія був таким, що страхується, він має відповідати таким умовам або ознакам страхуванню:
Страхова подія повинна мати об'єктивний характер, тобто не залежати від волі зацікавлених осіб.
Страхова подія повинна бути випадковою, тобто такою, для якої ні страховику, ні страхувальнику заздалегідь не відомий ні час виникнення, ні величина збитку.
Страхова подія повинна піддаватися статистичному обліку, тобто імовірність страхового випадку і величина збитку повинні мати кількісну оцінку.
Страхова подія не повинна охоплювати одночасно всіх або великої кількості застрахованих об'єктів (інакше порушується принцип розподілу страхових фондів).
Збиток у результаті страхової події має бути відчутним для страхувальника, інакше зникне потреба в страховому захисті.
Страхова подія не повинна бути вигідною страхувальнику чи застрахованому.
З нагромадженням статистичної інформації ризики, які не страхуються, можуть переходити в такі, що страхуються. Прикладів цьому багато. Так, у недалекому минулому не страхувався ризик захворювання на СНІД, але з нагромадженням статистичної інформації він перейшов у розряд таких, що страхуються. З недавнього часу заявили про себе космічне, авіаційне, екологічне страхування, оскільки нагромадилася стійка статистична інформація про ці ризики. Почали навіть страхувати інтелектуальну власність.
З розвитком та удосконаленням туристичних послуг зовсім недавно почали страхувати і відповідальність туристичних підприємств, причому деякі її види і правила страхування все ще знаходяться в стадії обговорення страховиками. А життя і розвиток бізнесу постійно доповнюють нові ризики, які раніше навіть не розглядалися з погляду страхування.
Можливе і протилежне. Певний ризик може стати таким загрозливим, що жодна страхова компанія не погодиться його застрахувати. Таке явище характерне, скажімо, для епідеміологічно несприятливих районів або при виникненні загрози воєнних дій. У таких регіонах багато ризиків, які раніше страхувалися, набувають імовірності, яка дорівнює одиниці, а збитки від них обчислюються колосальними цифрами. Тут наявні всі ознаки не можливості страхування об'єктів. У цьому випадку страхові компанії призупиняють або припиняють свою діяльність. Такі явища спостерігалися і нині спостерігаються в Югославії, Іраку, Чечні, скрізь, де починаються воєнні дії й акти громадської непокори. Після подій 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку багато страхових компаній переглянули тарифи, обмежили або взагалі вилучили із системи страхового покриття ризики тероризму.
Для сукупності ризиків, прийнятих на страхування страховиком, використовується поняття страхового портфеля. Термін «страховий портфель» - багатогранне поняття, яке застосовується також для позначення сукупності зібраних страхових премій, кількості застрахованих об'єктів і договорів страхування.
Формування страхового портфеля є найважливішим завданням страховика. До нього висуваються такі вимоги.
По-перше, відповідно до закону великих чисел він повинен бути досить великим. Закон великих чисел виявляє себе в стійкій частоті (імовірності) настання страхових подій. Це дозволяє страховику з великою точністю розрахувати адекватну своїй відповідальності ціну страхування.
По-друге, страховий портфель має бути досить однорідним, тобто складатися з відносно однакових ризиків. Це пов'язано з тим, що такий необхідний страховикам закон великих чисел діє тільки в однорідних сукупностях.
По-третє, страховий портфель не повинен допускати кумуляцію ризиків. У страхуванні під кумуляцією ризику розуміється такий стан страхового портфеля, при якому вся або велика кількість застрахованих об'єктів зі значними страховими сумами можуть бути порушені тим самим страховим випадком. Причиною кумуляції, як правило, є недостатній територіальний розподіл збитку, при якому фінансовій стійкості страхових операцій загрожують не окремі великі ризики, а безліч дрібних на обмеженому страховому полі.
У зв'язку з тим, що сформувати досить великий і в той же час однорідний страховий портфель дуже складно, якщо взагалі можливо, страховики змушені вирівнювати розміри ризиків шляхом їх поділу, використовуючи для цього методи спільного страхування і перестрахування.
