Завдання 1. «Аналіз використання робочого часу»

Вихідні дані. Середньоспискова чисельність працівників під­приємства за звітний рік становила 1000 осіб. Підприємство пра­цює за 5-денним робочим тижнем. У табл. 3.1 подано укрупнену структуру ресурсів робочого часу підприємства в людино-днях.

Таблиця 2.5- Використання ресурсів робочого часу

Ресурси робочого часу за звітний рік	Людино-дні	Використання ресурсів робочого часу
		Структура ресурсів робочого часу	Усього, людино-днів	У середньому на одного працівника	У % до підсумку
Календарний фонд часу працівників (середньо-спискова чисельність працівників, помножена на число календарних днів у році) = 1000*365	365000	Святкові й вихідні дні Неявки на роботу, усього в тому числі: дні чергової відпустки; відпустки по навчанню; відпустки по вагітності та пологах; нез’явлення через хворобу; інші неявки, дозволені законом; неявки з дозволу адміністрації; прогули. Фактично відпрацьовані дні	111000 ? 18000 3000 36000 5000 1000 2700 200 ?	? ? ? ? ? ? ? ? ? ?	? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
		РАЗОМ:	365000	?	100,0

Постановка завдання: Використовуючи дані цієї таблиці, необхідно:

• визначити показники неявки на роботу і фактично відпрацьованого часу загалом по підприємству в людино-днях (гр. 4);

• розрахувати використання ресурсів робочого часу в серед­ньому на одного працівника (гр. 5);

• визначити структуру ресурсів робочого часу в % до кален­дарного фонду часу працівників (гр. 6);

• проаналізувати використання ресурсів робочого часу під­приємства.

Методичні вказівки. Для визначення потреби в персоналі не­обхідно знати такий показник, як фонд робочого часу, тобто су­купний або фактичний час роботи одного працівника, що плану­ється протягом року, кварталу, місяця. Вимірюється в годинах (людино-годинах) або днях (людино-днях).

Розрізняють календарний, номінальний і корисний фонд ро­бочого часу.

Календарний фонд часу — це число календарних днів плано­вого або звітного періоду.

Номінальний фонд робочого часу — це календарний фонд часу за вирахуванням вихідних і святкових днів за той же період.

Корисний фонд робочого часу визначається шляхом відніман­ня від номінального фонду робочого часу кількості неявок (неви­ходів) на роботу в днях в тому ж періоді.

Ці показники, необхідні для розрахунку середнього числа днів та годин роботи одного працівника на рік (квартал, місяць), визна­чаються на основі балансу робочого часу одного працівника.

Розробка балансу робочого часу важлива також для аналізу структури фонду робочого часу, виявлення резервів більш ефектив­ного його використання за рахунок скорочення простоїв, втрат часу як загалом по підприємству, так і по окремих категоріях персоналу.

Залежно від конкретних умов праці на підприємстві номенкла­тура статей балансу робочого часу може змінюватись.

Трудовим законодавством України (ст. 50 Кодексу законів України) регламентується тривалість робочого тижня в годинах (40 годин як базовий норматив). Однак існують категорії праців­ників, для яких передбачено законодавче скорочення тривалості робочого часу в тиждень, а саме:

• для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умова­ми праці, — не більше як 36 годин;

для працівників віком від 16 до 18 років — не більше як 36 годин;

• для підлітків у віці від 15 до 16 років, а також для учнів у віці від 14 до 15 років, які працюють у період канікул, — не більше як 24 години. Наявність на підприємстві таких категорій персоналу, а також тих груп, які мають пільги щодо тривалості робочого часу про­тягом дня (годуючі матері; матері, які мають дітей-інвалідів; особи, які здійснюють догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медич­ного висновку тощо), призводить до того, що номінальна тривалість робочого дня трохи менша, ніж передбачається режимом роботи підприємства (наприклад, 7,8 години замість 8 годин на день).