- •1. Предмет політології, її методи
- •2. Політична концепція н. Макіавеллі
- •3.Політика як суспільне явище. Походження політики.
- •4. Політична концепція т. Гоббса.
- •5.Становлення політики, політичних відносин та інститутів як результат суспільного розвитку.
- •6. Політична концепція Дж. Локка.
- •7.Суб’єкти та об’єкти політики.
- •8.Ідеї правової держави і принцип розподілу влад у працях ш.-л. Монтеск’є.
- •9.Політична система: підходи до визначення поняття.
- •10.Політичні погляди т. Джефферсона.
- •11.Структура і функції політичної системи.
- •12. Політико-правові концепції в німецькій науковій школі
- •13. Типології політичних систем.
- •14.Політичні ідеї Аристотеля.
- •15. Особливості і проблеми розвитку політичної системи України.
- •16.Основні напрямки розвитку політичної думки України в хіх і на початку хх ст.
- •Держава як центральний елемент політичної системи.
- •М. Вебер як один з фундаторів політичної науки.
- •19.Правова та соціальна держава: визначення понять та ознаки
- •20.Теоретичні підходи до державотворення в працях д. Донцова та в.Липинського.
- •Поняття політичної партії, походження і сутність.
- •Український гуманізм епохи Відродження.
- •23. Ґенеза політичних партій, їх основні функції.
- •24.Політика як наука та мистецтво. Знання та інтуїція в політиці.
- •25.Типи партій і партійних систем.
- •Типи партій
- •26.Зміст теорії поділу влад
- •27.Особливості багатопартійності в Україні.
- •28.Політичні погляди м. Грушевського.
- •29.Влада як явище суспільного життя: поняття, структура, носії.
- •30.Політичні ідеї в працях Платона.
- •31. Вибори та виборчі системи.
- •32. Політичні погляди в. Винниченка.
- •33. Поняття еліти в політиці. Еволюція теорії еліт.
- •34.Функції політичних партій.
- •35. Походження, види і функції політичних еліт.
- •36. Порівняльний аналіз поглядів Платона та Аристотеля на державу.
- •37.Політичне лідерство: трактування, сутність, функції.
- •38. Політичні аспекти прав людини
- •39.Легітимність політичної влади та її ресурси.
- •40. Основні етапи розвитку політичної думки в Україні: головні ідеї та провідні мислителі.
- •53. Політичні режими: трактування поняття та типологія.
- •Типологія
- •54.Західна політична думка раннього і класичного Середньовіччя.
- •55.Громадсько-політичні об’єднання та рухи.
- •56. Міжнародна політика та міжнародні відносини.
- •57. Поняття громадянського суспільства: витоки і сучасне розуміння.
- •58. Політологія в системі гуманітарних наук.
- •59. Теоретичні підходи до розуміння політичного лідерства.
- •60. Внесок римського права в розвиток світової політичної думки
35. Походження, види і функції політичних еліт.
Для виникнення політичних еліт існують певні об'єктивні передумови. Організаційними факторами, що визначають появу політичних еліт, є державотворення і його апарат влади. Ієрархія влади в державі умовно має вигляд піраміди, на вершині якої розташовується керуюча система, а знизу – різні щаблі керованих підсистем. На базі цієї ієрархії виникають певні сходи управлінських посад, що припускають підпорядкованість нижчих структур вищим. Така побудова державної організації надає їй цілісність і стійкість. Паралельно й одночасно формується чиновницький апарат нижчих, середніх і вищих структур влади. Чиновники всіх структур об'єднані спільними корпоративними інтересами, серед яких надається перевага кар'єрному росту, одержанню різних пільг, прагненню зберегти свої монополії на владу й не допустити до неї інші групи, зміцнити своє елітне становище.
Загальносоціальними причинами виникнення політичних еліт є поділ суспільної праці й різний соціальний статус окремих груп населення. Будь-яке суспільство функціонує завдяки поділу праці, за яким кожна соціальна верства займається виробництвом матеріальних цінностей у промисловості, сільському господарстві або духовних цінностях – наука, мистецтво тощо, або керує суспільством. Для нормального функціонування суспільного організму необхідне оптимальне поєднання всіх видів діяльності. Однак на вершину соціальної піраміди ставляться ті, хто здійснює спільне керівництво й управління, тому що через ці функції забезпечується єдність державного організму. Тому існування політичної еліти пояснюється високою значущістю управлінської праці і її стимулюванням у формі привілеїв.
У будь-якому суспільстві тією чи іншою мірою існують нерівність серед його членів. Люди мають від природи різні розумові й фізичні здібності, різний соціальний стан, ставлення до засобів виробництва, до власності. Тому об'єктивно існуюча соціальна нерівність людей і є однією з важливих передумов розподілу суспільства на керуючі меншості й керовану більшість, на еліту й не на еліту.
Мають місце й суто політичні фактори виникнення політичної еліти. Насамперед, до них належить політична пасивність основної маси населення. Існує відчуження народу від процесу прийняття політичних рішень і контролю за політикою. Із соціального статусу й передумов виникнення правлячої еліти й випливають її соціальні функції.
Політична еліта виконує кілька основних функцій:
1) стратегічна функція полягає в розробці загальнонаціональної програми дій з удосконалювання й розвитку політичного й економічного ладу суспільства;
2) організаторська функція передбачає практичну реалізацію, втілення в життя висунутих стратегічних рішень;
3) інтегративна функція полягає в досягненні єдності й стабільності політичної й економічної системи суспільства.
У демократичному суспільстві правляча еліта припускає існування політичної опозиції, що сама готова за певних обставин прийти до влади. Разом з тим правляча еліта, використовуючи свій політичний ресурс, прагне не допустити до влади опонентів. Боротьба за владу значно загострюється, якщо її втрата загрожує правлячій еліті втратою її привілеїв, матеріальних благ. Тому владна еліта прагне до всеосяжного контролю над матеріальними й духовними ресурсами суспільства. Підбір і розміщення керівних кадрів у всіх сферах суспільно-політичного, економічного й культурного життя правляча еліта здійснює зі свого середовища.
