57. Поняття громадянського суспільства: витоки і сучасне розуміння.

Громадянське суспільство — система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства на противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).

Отже, громадянське суспільство — історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.

У сучасних поглядах на громадянське суспільство можна виділити такі моменти:

• по-перше, воно характеризується тим, що у ньому є місце як для консервативних, так і для радикальних сил, які виступають його необхідними компонентами;

• по-друге, відносним соціальним консенсусом за системою базових соціальних цінностей (права людини, демократія, плюралізм, правова держава, верховенство закону, власність, соціальна захищеність тощо);

• по-третє, діалогом різних політичних сил, спрямованих на підтримку, постійне відновлення, відтворення соціального консенсусу згідно із соціальними умовами, які змінюються.

Одна із задач громадянського суспільства полягає в регулюванні горизонтальних зв'язків, що повинно робитися з позиції доцільності. Шляхтун П. П. дає наступне визначення громадянського суспільства. Громадянське суспільство — сфера недержавних суспільних інститутів та відносин. Громадянське суспільство — це все те в суспільстві, що не є державою та державним. Елементами структури громадянського суспільства є недержавні форми власності, різноманітні соціальні спільності, недержавні політичні інститути, культурно-освітні заклади тощо та відповідні суспільні відносини.

58. Політологія в системі гуманітарних наук.

Політологія завжди розвивається в тісній взаємодії з іншими гуманітарними науками. Їх усіх поєднує загальний об'єкт дослідження - життя суспільства у всім різноманітті її конкретних проявів. У них багато загальних категорій, але, звичайно, предмет вивчення істотно різний.

На відміну від інших наук політологія має на меті проникнути в сутність такого складного феномена, як політика, виявити зв'язок елементів, певні підстави, закономірності, що діють у різних суспільно політичних системах, а також намітити реальні результати.

У наше століття комплексної взаємодії наук неможливо вивчати складні політичні процеси без обліку взаємодії суспільних (гуманітарних) наук. У зв'язку із цим існує давній зв'язок політології з:

1. Економікою

2. Історичною наукою

3. Юридичною наукою

4. Соціальною психологією

5. Філософією

6. Політичною соціологією

Докладніше розглянемо цей взаємозв'язок, тому що вона дає нам об'єктивне подання про місце політології в системі гуманітарних знань.

Так, політологія тісно пов'язана з економікою. Без знання останньої сьогодні неможливо зрозуміти суть політичних відносин у суспільстві. Економіка дає відповідне обґрунтування реалізації економічних інтересів з боку різних соціальних груп; розподіл влади в суспільстві залежить від способу виробництва й відносин власності, що панують у суспільстві. У той же час політика може впливати на розвиток економіки, сприяти їй або навпаки гальмувати.

Політологія пов'язана з історичною наукою, що дає ключ до розуміння змін політичних інститутів і норм у процесі еволюції суспільства. Політологія однак не дивиться на історію як на спектакль, а сприймає її як дію ("творити історію"). У цьому зв'язку дуже важлива аналітична робота.

Політологія самим безпосереднім образом пов'язана із соціальною психологією. І це природно, тому що питання досліджувані соціальною психологією займають велике місце у вивченні політичних явищ, тому що пов'язані з дослідженнями конкретних дій учасників політичного процесу, вивченням мотивації політичного поводження й настрою.

Своєрідне відношення політології з філософією, що вивчає ціннісні аспекти владних відносин і дає світоглядне обґрунтування спрямованості політичних явищ і процесів. Закладає категоріальний апарат.

Політологія тісно пов'язана й з політичною соціологією, що вивчає систему взаємодії політики із соціальним середовищем, і приділяє велику увагу вивченню соціальної структури суспільства.

Крім вищевказаних зв'язків, багато положень і висновки політології як такий становлять теоретичну базу для розвитку багатьох прикладних політичних дисциплін: теорії державного керування, партійного будівництва, стратегії й тактики партій і т.д.

Політологія сьогодні активно використає й дані природничих наук: географії (при вивченні впливу природних факторів на політику), демографії, антропології, кібернетики. З їхньою допомогою вона моделює політичні системи, виявляє найбільш доцільні варіанти державного устрою, співвідношення центральної й місцевої влади й т.п.

У такий спосіб у системі гуманітарних знань політологія представлена як інтегративна комплексна наука про політика у всіх її проявах. Вона поєднує й синтезує висновки інших наук, і на базі їх вибудовує дослідження й забезпечує об'єктивні знання про політичні системи.

Відповідно до даного підходу політологія розглядається як цілісна, внутрішньо диференційована, міждисциплінарна наука, що складається з ряду галузей політичного знання, що досліджує різні сторони політики на різних рівнях пізнання й під різними кутами зору: політичну філософію, теорію політики, політичну соціологію, політичну історію, політичну психологію, політичну антропологію, теорію міжнародної політики, політичну географія.