- •Стратегічне управління навчальний посібник
- •Розділ 1. Діагностика зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства
- •Тема 1.1. Еволюція розуміння та передбачення майбутнього організації
- •1.1.1. Бюджетування та фінансовий контроль
- •Переваги поточного планування та бюджетування
- •Бюджети з тимчасовим періодом означають систему бюджетування, у якій невитрачений на кінець періоду залишок засобів не переноситься на наступний період.
- •1.1.2. Довгострокове планування
- •1.1.3. Стратегічне планування
- •1.1.4. Стратегічне управління
- •Тема 1.2. Передумови застосування стратегічного управління в організаціях
- •1.2.1. Трансформаційні процеси в економіці України. Визначення пріоритетів діяльності підприємства як реакція на зміни
- •1.2.2. Підприємство як відкрита система ринкової економіки
- •1.2.3. Роль стратегічного мислення у формуванні стратегічного рівня підприємства
- •Тема 1.3. Середовище господарської організації
- •1.3.1. Характеристика і мета аналізу зовнішнього середовища підприємства
- •Зовнішній аналіз є частиною swot-аналізу (swot: s – Strengths (сильні сторони), w – Weaknesses (слабкі сторони), o – Opportunities (можливості), t - Threats (загрози)).
- •Виділяють наступні етапи проведення реst-аналізу [35]:
- •Реst-аналіз факторів макросередовища
- •1.3.2. Аналіз проміжного (галузевого) середовища організації
- •1.3.3. Аналіз внутрішнього середовища організації, її стратегічний потенціал
- •Тема 1.4. Визначення конкурентоспроможності підприємства
- •1.4.1. Сутність понять “конкуренція” і “конкурентоспроможність”
- •1.4.3. Конкурентоспроможність продукції і методи її оцінки
- •1.4.4. Конкурентні переваги. Ромб конкурентних переваг Портера
- •Тема 1.5. Методи аналізу і прогнозування розвитку середовища організації
- •1.5.1. Сутність swot-аналізу
- •Swоt-аналіз
- •Матриця можливостей
- •Матриця загроз
- •Матриця swоt-аналізу
- •1.5.2. Стратегічний аналіз підприємства за допомогою space-матриці
- •1.5.3. Розробка сценаріїв розвитку подій (основні етапи)
- •Алгоритм розробки "сценаріїв майбутнього"
- •1.5.4. Прогнозування в системі стратегічного управління
- •9. Алгоритм розробки "сценаріїв майбутнього", його етапи. Розділ 2. Процес стратегічного управління та його складові
- •Тема 2.6. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу
- •2.6.1. Цільовий підхід в управлінні
- •2.6.2. Сутність та особливості стратегічного управління
- •2.6.3. Принципи та функції стратегічного управління. Стратегічні рішення
- •2.6.4. Об’єкти та етапи стратегічного управління
- •2.6.5. Переваги та недоліки стратегічного управління
- •2.6.6. Види стратегічного управління. Шкала нестабільності і. Ансоффа
- •“Управління за допомогою вибору стратегічних позицій”.
- •“Управління на основі врахування “слабких сигналів”.
- •Дії фірми при слабких сигналах про виникнення проблем
- •“Управління в умовах стратегічних несподіванок”.
- •Вибір управлінських систем
- •10. “Управління ранжируванням стратегічних завдань”.
- •11. “Управління на основі врахування “слабких сигналів”.
- •12. “Управління в умовах стратегічних несподіванок”.
- •Тема 2.7. Мета в стратегічному управлінні
- •2.7.1. Сутність категорії "мета” в стратегічному управлінні
- •2.7.2. Місія та бачення організації
- •2.7.3. Класифікація цілей у стратегічному управлінні
- •2.7.4. "Дерево цілей підприємства" та його застосування
- •Тема 2.8. Сутність стратегії та “стратегічного набору”
- •2.8.1. Сутність та основні елементи стратегії
- •2.8.2. "Стратегічний набір" як система стратегій підприємства
- •2.8.3. Загальні (базові) стратегії, їх взаємозв’язок із життєвим циклом підприємства
- •2.8.4. Загальноконкурентні стратегії підприємства
- •2.8.5. Функціональні стратегії підприємства
- •2.8.6. Ресурсні стратегії підприємства
- •2.8.7. Товарні стратегії підприємства
- •2.8.8. Застосування методів стратегічного аналізу при виборі та оцінці стратегічного набору
- •Рекомендації Бостонської матриці
- •Тема 2.9. Сутність стратегічного планування
- •2.9.2. Етапи стратегічного планування
- •2.9.3. Переваги та недоліки стратегічного планування
- •Тема 2.10. Стратегічні плани, проекти та програми
- •2.10.1. Стратегічні плани та їх характеристика
- •2.10.2. Технологія розробки стратегічних планів
- •2.10.3. Короткострокові та довгострокові стратегічні плани
- •2.10.4. Інші планові документи
- •Розділ 3. Форми та методи забезпечення стратегічного управління
- •Тема 3.11. Організаційне забезпечення стратегічного управління
- •3.11.1. Визначення поняття “організаційна структура управління” (осу) і принципи її побудови
- •3.11.2. Ієрархічний тип організаційних структур управління
- •3.11.3. Органічний тип структур управління
- •3.11.4. Вибір організаційної структури управління
- •Порівняльна характеристика ієрархічного та органічного типів
- •Фактори, що впливають на вибір організаційної структури
- •3.11.5. Вдосконалення організаційних структур управління
- •Тема 3.12. Фінансово-економічні аспекти реалізації стратегічних планів і програм
- •3.12.1. Роль фінансово-економічного забезпечення у стратегічному управлінні
- •3.12.2. Сутність фінансової стратегії підприємства
- •3.12.3. Фінансове планування і бюджетування в процесі реалізації стратегічного набору
- •Тема 3.13. Соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління і формування "стратегічної поведінки" персоналу
- •3.13.1. Характеристика системи соціально-психологічного забезпечення стратегічного управління
- •3.13.2. Управління змінами в організації
- •3.13.3. Система мотивації у стратегічному управлінні
- •Тема 3.14. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління
- •3.14.1. Сутність стратегічної інформації. Інформаційні потреби підприємства
- •3.14.2. Інформаційні управлінські системи та бази стратегічних даних
- •3.14.3. Система стратегічного контролю
- •Використана література
Тема 2.8. Сутність стратегії та “стратегічного набору”
2.8.1. Сутність та основні елементи стратегії
Слово “стратегія” грецького походження (strategos) і означає “мистецтво розгортання військових дій” або “мистецтво генерала”. Військове походження цього терміна не повинне викликати подиву. Саме strategos дозволило Олександрові Македонському завоювати світ. Цей військовий термін швидко увійшов у теорію і практику менеджменту.
А. Чандлер, автор однієї з піонерських робіт у сфері стратегічного планування, вважає, що стратегія – “це визначення основних довгострокових цілей і завдань підприємства і ствердження курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення цих цілей”. Формування стратегії підприємства повинне дати відповіді на три питання: які напрямки господарської діяльності необхідно розвивати; які потреби в капіталовкладеннях і наявних ресурсах; яка можлива віддача за обраними напрямками [46].
А. Ансофф виділяє кілька відмітних особливостей стратегії [4]:
процес вироблення стратегії не завершується якою-небудь негайною дією. Звичайно він закінчується встановленням загальних напрямків, просування за якими забезпечить ріст і зміцнення позицій фірми;
сформульована стратегія повинна бути використана для розробки стратегічних проектів, методів пошуку. Роль стратегії в пошуку полягає в тому, щоб, по-перше, зосередити увагу на визначених ділянках або можливостях, по-друге, відкинути всі інші можливості як несумісні зі стратегією;
необхідність у даній стратегії відпадає, як тільки реальний хід подій виведе організацію на бажаний розвиток;
у ході формулювання стратегій не можна передбачати всих можливостей, що відкриються при складанні проекту конкретних заходів. Тому приходиться використовувати дуже узагальнену, неповну і неточну інформацією про різні альтернативи;
з появою більш точної інформації може бути поставлена під сумнів обґрунтованість первісної стратегії. Тому необхідний зворотний зв'язок, що дозволяє забезпечити своєчасне переформулювання стратегії.
Деякі автори розглядають стратегію як специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення поставлених перспективних цілей. Вона визначає як організація буде функціонувати і розвиватися, а також які засоби і дії будуть використані для того, щоб організація досягла бажаного стану.
Виходячи з аналізу підходів різних авторів, треба зазначити, що стратегія має такі характеристики:
дає визначення основних напрямків і шляхів досягнення цілей виживання і розвитку організації в довгостроковій перспективі на основі концентрації зусиль на визначених пріоритетах;
є способом встановлення взаємодії фірми з зовнішнім середовищем;
формується на основі узагальненої, не завжди повної і достатньої інформації;
постійно уточнюється в процесі діяльності, чому сприяють налагоджені зворотні зв'язки;
є основою для розробки стратегічних планів і програм, які є системною характеристикою напрямків розвитку підприємства.
Стратегія здебільшого формулюється і розробляється вищим керівництвом, але її реалізація передбачає участь усіх рівнів управління. Визначення стратегії для фірми принципово залежить від конкретної ситуації, у якій вона знаходиться. Зокрема, це стосується того, як керівництво фірми сприймає різні ринкові можливості, які сильні сторони свого потенціалу фірма має намір задіяти, які традиції у сфері стратегічних рішень існують на фірмі і т.д. Фактично можна сказати, що скільки існує фірм, стільки ж існує конкретних стратегій.
У загальному вигляді стратегія — це генеральний напрямок дії організації, здійснення якого в довгостроковій перспективі повинно привести її до поставленої мети. Таке розуміння стратегії справедливо тільки при розгляді її на вищому рівні управління організацією. Для рівня, що знаходиться нижче в організаційній ієрархії, стратегія вищого рівня перетворюється в мету, хоча для більш високого рівня вона була засобом.
Таким чином, у стратегічному управлінні стратегія розглядається як довгостроковий якісно визначений напрямок розвитку організації, який стосується сфери, засобів і форм її діяльності, системи взаємин усередині організації, а також позиції організації відносно навколишнього середовища, що приводить організацію до її цілей.
Стратегія являє собою детальний всебічний комплексний набір правил та дій, якими керується організація при прийнятті управлінських рішень, щоб забезпечити здійснення місії і досягнення господарських цілей організації.
