- •Екзаменаційні питання до курсу «Методика викладання історії»
- •Предмет методики навчання історії в загальноосвітніх навчальних закладах. Роль і місце методики в ряду психолого-педагогічних дисциплін.
- •Методи наукового дослідження шкільного навчання історії.
- •Засоби організації систематичних курсів історії: лінійний та концентричний.
- •Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні.
- •6. Вчитель історії. Кваліфікаційні вимоги до вчителів Історії та інших суспільствознавчих дисциплін.
- •7. Пізнавальні можливості учнів: основні компоненти та рівні.
- •2. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії
- •3. Пізнавальні завдання як засіб діагностики і розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
- •2. Пізнавальні процеси у навчанні історії
- •3. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії
- •8. Диференційований підхід до навчання: теорія-система 4 мат Берніс Маккарті.
- •9. Поняття мультиінтелектуальності, можливості їх використання в практичній роботі вчителя-історика.
- •10. Пізнавальні уміння як компонент змісту шкільної історичної освіти. Компетентностний підхід до навчання.
- •2. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії
- •11. Методика формування умінь у навчанні історії та інших суспільствознавчих дисциплін.
- •3. Методика формування пізнавальних умінь
- •12. Причини небажаної поведінки учнів, засоби ії корегування.
- •13. Зміст шкільної історичної освіти: компоненти змісту.
- •14. Законодавчо-нормативна база розвитку освіти в Україні.
- •15. Характеристика програм з історії України та всесвітньої історії.
- •16. Емпіричний та теоретичний рівні вивчення історичного матеріалу.
- •17. Усні словесні методи навчання: характеристика окремих видів та іх особливостей.
- •18. Підручник з історії в школі. Особливості вітчизняних підручників «нового покоління».
- •19. Методичні можливості підручника з історії.
- •20. «Робочий зошит» у навчанні історії в школі.
- •21. Проблема інтерпретації різних навчальних текстів на уроках історії.
- •22. Методика роботи з історичним документом.
- •2З. Науково-популярна та художня література у навчанні історії.
- •24. Наочність у вивченні історії: функції, види, засоби.
- •1. Поняття наочного навчання. Класифікація наочності
- •2. Методика роботи з речовими пам'ятками й образною наочністю
- •3. Методика роботи з умовно-графічною наочністю
- •Технологія інтенсифікації навчання історії на основі схемно-знакових опор у вивченню матеріалу.
- •Технічні засоби навчання на уроках історії.
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії
- •Використання комп'ютерних технологій у навчанні історії.
- •Проблема методів навчання історії та їх класифікація.
- •Основні етапи підготовки вчителя до уроку історії.
- •III. Психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку:
- •Загальна характеристика традиційної системи навчання.
- •Традиційний урок: основні типи та форми.
- •32. Шкільна лекція.
- •Відповідність прийомів викладання і навчальної роботи під час лекції
- •33. Уроки-семінари.
- •34. Уроки-лабораторні та практичні заняття.
- •35. Сучасні інноваційні тенденції у навчанні історії в школі.
- •37. Навчальні ігри в середній школі: теоретичні аспекти та методика проведення.
- •38. Технології колективно-групового навчання в історії («робота в парах», «робота в малих групах», «обговорення проблеми в загальному колі», «мікрофон», «мозковий штурм»).
- •44.Актуальні форми позаурочної роботи з історії.
- •45. Оцінювання навчальних досягнень учнів у навчанні історії у контексті вимог до освіти в ххі ст.: функції, форми, критерії.
- •5. Вибір шкали оцінювання уроку.
- •6. Визначення шляху доведення до відома учнів очікувань вчителя.
- •46. Зовнішнє незалежне оцінювання в Україні: надбання та проблеми.
32. Шкільна лекція.
Лекція, семінар, практикум у навчанні історії (тема разбита на несколько вопросов)
Навчальні заняття, про які йде мова в цьому параграфі зазвичай застосовуються у 9-му класі основної школи або в різних типах допрофільної підготовки.
Шкільна лекція - систематичний, послідовний виклад учителем широкого за змістом матеріалу з певної дисципліни. Така форма навчальних занять передбачае тривале монологічне викладення значного обсягу навчального історичного матеріалу з вчителем та створює умови для глибокого засвоення фактологічного i теоретичного змісту теми. Виклад навчального матеріалу займає весь урок, а іноді уроки. Лекція з icтopiї привчає учнів до самостійної роботи з усним словом як основним джерелом інформації, до ведення грамотних й економічних записів, до внутрішнього діалогу з лектором-викладачем, а також поступово готує ix до умов вузівського навчання.
Лекція повинна супроводжуватися приблизно такою ж роботою, як читання i конспектування книги. Мета лекції - розвивати уміння слухати, аналізувати, виділяти головне, конспектувати.
Перед поясненням нового вчитель диктує короткий план. Виклавши частину матеріалу, вчитель разом з учнями з'ясовує головну думку розказаного, складає зразковий текст запису. При викладенні матеріалу треба стежити за швидкістю записування. Наприкінці викладення записи учнів перевіряються i коректуються, з'ясовується, що з головного пропущене i що з другорядного треба опустити.
Залежно від змісту i дидактичних задач лекції можуть бути:
оглядові:
а) вступні - первинне ознайомлення учнів з основними проблемами тем і розділів курсу;
б) повторювально-узагальнюючі – для відновлення в пам'яті основних питань курсів історії;
тематичні – містять теоретичний матеріал і основні факти з тієї чи іншої теми.
Оглядові лекції, відкриваючи чи завершуючи тематичний блок навчального історичного матеріалу, містять мінімум фактологічної інформації, адже знайомлять учнів з вихідними теоретичними nоложеннями, що мають принципове значення для розуміння теми, чи, навnаки, систематизують, узагальнюють конкретні питання теми
Мета тематичної лекції - сформувати у школярів яскраве, образне, повне уявлення про головні історичні факти; конкретизувати, підтвердити nрикладами теоретичні положення, що вводяться на першому етапі розгляду певного змістового навчального блоку; надати учням фактологічний банк даних, необхідних для самостійних висновків і узагальнень на завершальному етапі вивчення теми. На відміну від оглядових лекцій у змісті тематичних лекцій факти превалюють над теорією.
Підставами для вибору учителем лекції як форми організації начальної роботи можуть бути:
- можливість у жанрі лекції продемонструвати учням зразок емоційно-яскравого, логічно-цілісного і глибокого монологічного викладу історичного nитання;
- створити умови для систематичного навчання школярів прийомам міркування, порівняння, аналізу, доказу і т. п. у різноманітних навчальних ситуаціях;
- спрощений, поверховий, описовий підхід до викладу важливого nитання в навчальному посібнику чи існуючих підручниках або повна відсутність у них відповідного матеріалу;
- моноконцеnтуальний безальтернативний погляд авторів підручника на досліджувану nроблему, який не відображає всієї nалітри думок з даного питання;
- необхідність викладення великого обсягу навчального історичного матеріалу, що не вкладається в часові рамки звичайного уроку.
Єдине попередження практиків - уникати демонстрації на лекціях заздалегідь підготовлених
текстових таблиць, опорних конспектів, логічних схем, розгорнутих планів і т. д. Ефективніше складати їх на очах слухачів nри безпосередньому викладанні питань, залучаючи аудиторію не до результату, а до самого процесу пошуку істини.
У таблиці показані варіанти поєднання прийомів викладання зі способами навчальної роботи школярів та видами пізнавальних завдань.
