32. Шкільна лекція.
Лекція, семінар, практикум у навчанні історії (тема разбита на несколько вопросов)
Навчальні заняття, про які йде мова в цьому параграфі зазвичай застосовуються у 9-му класі основної школи або в різних типах допрофільної підготовки.
Шкільна лекція - систематичний, послідовний виклад учителем широкого за змістом матеріалу з певної дисципліни. Така форма навчальних занять передбачае тривале монологічне викладення значного обсягу навчального історичного матеріалу з вчителем та створює умови для глибокого засвоення фактологічного i теоретичного змісту теми. Виклад навчального матеріалу займає весь урок, а іноді уроки. Лекція з icтopiї привчає учнів до самостійної роботи з усним словом як основним джерелом інформації, до ведення грамотних й економічних записів, до внутрішнього діалогу з лектором-викладачем, а також поступово готує ix до умов вузівського навчання.
Лекція повинна супроводжуватися приблизно такою ж роботою, як читання i конспектування книги. Мета лекції - розвивати уміння слухати, аналізувати, виділяти головне, конспектувати.
Перед поясненням нового вчитель диктує короткий план. Виклавши частину матеріалу, вчитель разом з учнями з'ясовує головну думку розказаного, складає зразковий текст запису. При викладенні матеріалу треба стежити за швидкістю записування. Наприкінці викладення записи учнів перевіряються i коректуються, з'ясовується, що з головного пропущене i що з другорядного треба опустити.
Залежно від змісту i дидактичних задач лекції можуть бути:
оглядові:
а) вступні - первинне ознайомлення учнів з основними проблемами тем і розділів курсу;
б) повторювально-узагальнюючі – для відновлення в пам'яті основних питань курсів історії;
тематичні – містять теоретичний матеріал і основні факти з тієї чи іншої теми.
Оглядові лекції, відкриваючи чи завершуючи тематичний блок навчального історичного матеріалу, містять мінімум фактологічної інформації, адже знайомлять учнів з вихідними теоретичними nоложеннями, що мають принципове значення для розуміння теми, чи, навnаки, систематизують, узагальнюють конкретні питання теми
Мета тематичної лекції - сформувати у школярів яскраве, образне, повне уявлення про головні історичні факти; конкретизувати, підтвердити nрикладами теоретичні положення, що вводяться на першому етапі розгляду певного змістового навчального блоку; надати учням фактологічний банк даних, необхідних для самостійних висновків і узагальнень на завершальному етапі вивчення теми. На відміну від оглядових лекцій у змісті тематичних лекцій факти превалюють над теорією.
Підставами для вибору учителем лекції як форми організації начальної роботи можуть бути:
- можливість у жанрі лекції продемонструвати учням зразок емоційно-яскравого, логічно-цілісного і глибокого монологічного викладу історичного nитання;
- створити умови для систематичного навчання школярів прийомам міркування, порівняння, аналізу, доказу і т. п. у різноманітних навчальних ситуаціях;
- спрощений, поверховий, описовий підхід до викладу важливого nитання в навчальному посібнику чи існуючих підручниках або повна відсутність у них відповідного матеріалу;
- моноконцеnтуальний безальтернативний погляд авторів підручника на досліджувану nроблему, який не відображає всієї nалітри думок з даного питання;
- необхідність викладення великого обсягу навчального історичного матеріалу, що не вкладається в часові рамки звичайного уроку.
Єдине попередження практиків - уникати демонстрації на лекціях заздалегідь підготовлених
текстових таблиць, опорних конспектів, логічних схем, розгорнутих планів і т. д. Ефективніше складати їх на очах слухачів nри безпосередньому викладанні питань, залучаючи аудиторію не до результату, а до самого процесу пошуку істини.
У таблиці показані варіанти поєднання прийомів викладання зі способами навчальної роботи школярів та видами пізнавальних завдань.