- •Екзаменаційні питання до курсу «Методика викладання історії»
- •Предмет методики навчання історії в загальноосвітніх навчальних закладах. Роль і місце методики в ряду психолого-педагогічних дисциплін.
- •Методи наукового дослідження шкільного навчання історії.
- •Засоби організації систематичних курсів історії: лінійний та концентричний.
- •Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні.
- •6. Вчитель історії. Кваліфікаційні вимоги до вчителів Історії та інших суспільствознавчих дисциплін.
- •7. Пізнавальні можливості учнів: основні компоненти та рівні.
- •2. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії
- •3. Пізнавальні завдання як засіб діагностики і розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
- •2. Пізнавальні процеси у навчанні історії
- •3. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії
- •8. Диференційований підхід до навчання: теорія-система 4 мат Берніс Маккарті.
- •9. Поняття мультиінтелектуальності, можливості їх використання в практичній роботі вчителя-історика.
- •10. Пізнавальні уміння як компонент змісту шкільної історичної освіти. Компетентностний підхід до навчання.
- •2. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії
- •11. Методика формування умінь у навчанні історії та інших суспільствознавчих дисциплін.
- •3. Методика формування пізнавальних умінь
- •12. Причини небажаної поведінки учнів, засоби ії корегування.
- •13. Зміст шкільної історичної освіти: компоненти змісту.
- •14. Законодавчо-нормативна база розвитку освіти в Україні.
- •15. Характеристика програм з історії України та всесвітньої історії.
- •16. Емпіричний та теоретичний рівні вивчення історичного матеріалу.
- •17. Усні словесні методи навчання: характеристика окремих видів та іх особливостей.
- •18. Підручник з історії в школі. Особливості вітчизняних підручників «нового покоління».
- •19. Методичні можливості підручника з історії.
- •20. «Робочий зошит» у навчанні історії в школі.
- •21. Проблема інтерпретації різних навчальних текстів на уроках історії.
- •22. Методика роботи з історичним документом.
- •2З. Науково-популярна та художня література у навчанні історії.
- •24. Наочність у вивченні історії: функції, види, засоби.
- •1. Поняття наочного навчання. Класифікація наочності
- •2. Методика роботи з речовими пам'ятками й образною наочністю
- •3. Методика роботи з умовно-графічною наочністю
- •Технологія інтенсифікації навчання історії на основі схемно-знакових опор у вивченню матеріалу.
- •Технічні засоби навчання на уроках історії.
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії
- •Використання комп'ютерних технологій у навчанні історії.
- •Проблема методів навчання історії та їх класифікація.
- •Основні етапи підготовки вчителя до уроку історії.
- •III. Психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку:
- •Загальна характеристика традиційної системи навчання.
- •Традиційний урок: основні типи та форми.
- •32. Шкільна лекція.
- •Відповідність прийомів викладання і навчальної роботи під час лекції
- •33. Уроки-семінари.
- •34. Уроки-лабораторні та практичні заняття.
- •35. Сучасні інноваційні тенденції у навчанні історії в школі.
- •37. Навчальні ігри в середній школі: теоретичні аспекти та методика проведення.
- •38. Технології колективно-групового навчання в історії («робота в парах», «робота в малих групах», «обговорення проблеми в загальному колі», «мікрофон», «мозковий штурм»).
- •44.Актуальні форми позаурочної роботи з історії.
- •45. Оцінювання навчальних досягнень учнів у навчанні історії у контексті вимог до освіти в ххі ст.: функції, форми, критерії.
- •5. Вибір шкали оцінювання уроку.
- •6. Визначення шляху доведення до відома учнів очікувань вчителя.
- •46. Зовнішнє незалежне оцінювання в Україні: надбання та проблеми.
Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні.
Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні
Зміст навчального історичного матеріалу побудований на основі синтезу культурологічного, цивілізаційного та соціоантропоцентричного підходів у контексті всесвітньої та європейської історії. Людина розглядається як суб'єкт і творець історичного процесу. Методологія відбору змісту програмного матеріалу базується на системі таких загальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім'я тощо.
Вітчизняну і всесвітню історію представлено у вигляді двох курсів, що є важливим для цілісного уявлення про кожен з них. Разом з тим, процеси, події і явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії.
Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну та духовну іcторію та висвітлює тісний взаємозв'язок усіх сфер людського буття.
Певну увагу приділено регіональній та місцевій історії (Істрії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації. Такі теми потребують широкого залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності, зокрема з елементами досліджень.
Програмою передбачено максимальну мінімізацію знань учнів, що відкриває можливості значної активізації пізнавальної діяльності школярів та запобігає їх перевантаженню.
З психолого-дидактичної точки зору систему шкільної історичної освіти побудовано на поєднанні діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання.
Систему побудовано на основі часових норм базового навчального плану 12-річної загальноосвітньої школи.
Послідовність вивчення курсів вітчизняної і всесвітньої історії по класах
Клас |
Курси |
Кількість годин |
5 |
Вступ до історії |
35 |
6 |
Історія України Історія стародавнього світу |
35 35 |
7 |
Історія України Всесвітня історія |
35 35 |
8 |
Історія України Всесвітня історія |
52 35 |
9 |
Історія України Всесвітня історія |
52 35 |
10 |
Історія України Всесвітня історія |
35 35 |
11 |
Історія України Всесвітня історія |
35 35 |
12 |
Історія України Всесвітня історія |
70 35 |
У 5-му класі вивчається курс «Вступ до історії». Він є пропедевтичним, тобто підготовчим до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. Його початковий, елементарний характер обумовлює його зміст і ті вимоги, що висуваються до знань та умінь учнів. Головні завдання курсу:
викликати захоплення минулим України, прищепити інтерес до його вивчення;
сформувати в дітей початкові уявлення про історію як науку та про історію України як її складову;
сформувати у дітей елементарні предметно-історичні вміння та навички;
поглиблювати загальнодидактичні вміння, потрібні для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому.
Зміст курсу має забезпечувати формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією, ознайомлення учнів з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами. Історичні знання п'ятикласників Можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Уміння читати й розуміти історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями та історичною картою.
у 6-му класі розпочинає систематичне хронологічно послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі курсу від появи людини на території України до виникнення перших державних утворень східних слов'ян - предків українців. Курс вивчається паралельно і синхронно з курсом історії стародавнього світу. 1 година на тиждень, всього 35.
Курс історії стародавнього світу у 6-му класі розпочинає систематично хронологічно послідовне вивчення всесвітньої історії. Хронологічні межі курсу - від появи людини до падіння Західної Римської імперії. Курс вивчається паралельно і синхронно з курсом Стародавньої історії України.
у 7-му класі продовжує систематичне, хронологічно послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі курсу від виникнення держави Київська Русь (ГХ ст.) до середини XVI століття.
У 7-му класі учні вивчають історію середніх віків - період V-XV століть.
Важливість курсу пояснюється і тим, що школярі знайомляться із зародженням європейського парламентаризму, з першими документами про права людини. Значну увагу приділено повсякденному життю народів епохи Середньовіччя, що значною мірою допомагає дитині проникнути в суть і своєрідність цієї епохи. Кінцевим результатом навчання має стати формування в учнів початкових уявлень про цілісний історичний процес розвитку людства у V-XV ст., формування активної особистості, її умінь і навичок.
У 7-му класі починається формування дослідницьких умінь школярів. Семикласники вчаться аналізувати історичні процеси, виділяти головне та другорядне у навчальній інформації, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, порівнювати історичні процеси у різних країнах, узагальнювати та практично застосовувати знання, набуті на попередніх уроках та в інших шкільних курсах.
у 8-му класі продовжує систематичне, хронологічно послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі курсу - від другої половини XVI століття до кінця XVIII століття.
У 8-му класі діти знайомляться з історією нового часу, навчальний матеріал якої є логічним продовженням історії середніх віків. Хронологічні рамки курсу - кінець XV - кінець XVIII ст., від Великих географічних відкриттів до визнання незалежності США.
У 8-му класі діти знайомляться з подіями і процесами, які складають суть епохи, перехідної до індустріального суспільства. Важливі економічні питання розглядаються в контексті розвитку науково-технічного прогресу, досягнень суспільної думки, особливостей розвитку кожної країни.
На цьому етапі навчання зростають вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки дитини. Активізуються дослідницькі вміння, ускладнюються навчально-аналітичні завдання уроку, поглиблюються проблемні питання, розширюється джерельна база, з якою повинні працювати учні, вдосконалюються картографічні, хронологічні і загальнонавчальні вміння. Значна увага приділяється практичному застосуванню набутих знань.
у 9-му класі продовжує систематичне хронологічно послідовне вивчення нової історії України. Хронологічні межі курсу охоплюють XIX ст. Курс вивчається паралельно і синхронно з курсом всесвітньої історії (нові часи).
Курс всесвітньої історії у 9-му класі охоплює кінець ХVIII - початок XX ст. Учні знайомляться з подіями і процесами, які складають суть цього періоду: процеси формування індустріального суспільства, демократизації. Важливі економічні питання розглядаються в контексті розвитку науково-технічної революції, особливостей розвитку кожної країни.
Обов'язковим є застосування таких форм організації навчального процесу, як семінари, практичні заняття, дискусії тощо. Бажаним є підготовка учнями усних та письмових доповідей, повідомлень, рефератів, їх взаєморецензування та взаємоперевірка.
