6.Осн риси та етапи розв античної ф-фії.

Антична ф-фія – це комплекс ідей і вчень, розроблених давньогрец та давньорим мислителями з VII ст. до н. е. до VI ст. н. е. Поділяють на такі 4 періоди: досократівськ, класичний Сократ, елліністичний і римський.

1. Досократів. (VII –V ст.. до н. е.). Розпочався з вивч проблем філософії природи. Репрезентують його ранні натурфілос. Фалес, Аксімандр, Піфагор, Ксенофан та ін. і пізні, які займалися пошуками першопричини світу на плюрастичних засадах. Натурфілософи критично переосмислювали міфол.-реліг. світогляд, аби отримати істинні знання й пояснити картину світу. Міфол. свідом. ставила і вирішувала прості питання: як виникла земля, як існує все живе і неживе. Античний світ вимагав нових форм світогляду, позбавлених впливу реліг.-міфол. ідей. Античність відкрила з-н, який регулював відносини людини й природи, людини й людини, людини й сусп-ва – номос. Важливим було космогонічне вчення (вчення про походж світу). Воно пояснювало раціон світобудову, розумну гармонію явищ і предметів оточуючого світу. Зявилося вчення про Логос і Хаос. Логос- це закон, що визначає процес взаємопереходу протилежностей. Потім зявилася атомічна теорія світу, що першопричина всього - атом.

2. Класич. (сер V – кінець IV ст. до н. е.) Гол предметом вивч стає людина, її дія-сть, поведінка, мисл. Важл особл є об’єкт ідеалізм Платона, який виражався в таких тезах, що першоосновою світу є особл світ, який існує незалежно від людини. Розмежування ідеалізму і матеріалізму, метафізика, категоріальність, інтерес до держави та сусп.-ва, пропаганда філософ. учень.

3. Еллініст (кінець IV – поч II ст. до н. е.) Особливості: криза моральних і філос. цінностей, критика держави й сусп.-ва, пошук індивід щастя, мета життя – щонайбільше задоволення, апатія, атараксія, евдемонія, домінування матеріалізму.

4. Римський (І ст. до н. е. – V/VI ст. н. е) Вплив духовн культури Сходу та Пн. Африки, спорідненість філос. та держ. інтересів, домінування етики та естетики, еклектизм, розвиток стоїцизму, домінування ідеалізму, вплив ідей християнства, обєднання антич. філософ. з христ. теологією.

7. Філософія Мілетської школи.

Осн представниками є Фалес, Анаксімандр, Анаксімен. Засновником вважають Фалеса. Філософи Мілетськой школи стояли у витоків грецької науки: астрономії, географії, математики, метеорології, фізики. Ввели першу наук термінологію, вперше стали писати свої вигадування прозою. Школа розглядала світ як живе ціле; не робила принципової відмінності між живим і мертвим, психічним і фізичним. Свої астрономічні, географ і фізичні пізнання Фалес зв'язав в уявлення, матеріаліст в основі не дивлячись на ясні сліди міфологічних уявлень. Фалес вважав, що те, що все існує виникло з якогось вологого первовещества, або «води». З цього єдиного джерела все постійно народжується. По символічній картині Фалеса, сама Земля тримається на воді і оточена з усіх боків океаном; вона перебуває на воді, як диск або дошка, плаваюча на поверхні водоймища. В той же час речова першооснова «води» і вся природа, що сталася з нього, не мертві, не позбавлені одухотвореності. У Всесвіті все повно богів, все одухотворено, все має душу. Приклад і доказ заг одухотвореності Фалес бачив у властивостях магніта і янтару; оскільки магніт і янтар здатні приводити тіла в рух, то, отже, мають душу. Анаксімандр першим дійшов до категоріальн визнач начала. Таким він назвав айперон. Це щось безкінечне, всеохоплююче і безмежне, незнищуване і таке, що перебуває в постійн активності і русі. Земля, формою подібна до зрізу колони, займає середину світу і нерухома; тварини і люди утворилися з відкладень висохлого морського дна і змінили форми при переході на сушу. Світ не вічний, але після руйнув його з безмежного виділ новий світ, і цій зміні світів немає кінця. Анаксімен бачив в основі всього сущого повітря, яке він вважав найбільш безликим із 4 стихій. Повітря називає айперос, а айперон – це властив повітря. Найцікавішим у його філософії є розуміння ним душі. Анаксімен бачив у безмежному повітрі начало і тіла, і душі. Душа є повітряне явище, і, маючи властивості повітря здатна до творіння і творчості.