- •1. Становл і розвиток філософії Стародавньої Індії
- •2.Ортодокс філософ с-ми Старод Індії.
- •3. Неортодокс філософ с-ми Старод Індії.
- •4. Філософія конфуціанства.
- •5. Філософія даосизму.
- •6.Осн риси та етапи розв античної ф-фії.
- •7. Філософія Мілетської школи.
- •9. Елейська школа в античній філософії.
- •8. Стихійна діалектика Геракліта.
- •10. Філософія Демокріта.
- •11. Філософія Сократа.
- •12. Вчення про ідеї та теорія пізнання Платона.
- •13. Ідеальна держава Платона.
- •14. Аристотель як систематизатор античної філософії та логіки.
- •15. Епікуреїзм в античній філософії.
- •16. Стоїцизм в античній філософії.
- •17. Скептицизм в античній філософії.
- •18. Неоплатонізм в античній філософії.
- •19. Апатія , атараксія, евдемонія в античній філософії.
- •20. Основні риси та етапи розвитку середньовічної філолофії.
- •21. Апологетика: примат віри у пізн істини.
- •22. Патристика: віра для розуміння.
- •23. Схоластика: проблема універсалій.
- •24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- •25. Основні риси філософії Відродження.
- •26. Діалектика доби Відродження (Кузанський)
- •27. Натурфілософія доби Відродження.
- •28. Соціально-політичні погляди мислителів
- •29. Філософія Реформації.. (Лютер, Кальвін)
- •30. Передумови та осн риси ф-фії Нового часу.
- •31. Емпірична філософія Бекона.
- •32. Раціоналізм і дуалізм філос. Поглядів Декарта.
- •33. Натуралістичний пантеїзм Спінози.
- •34. Філософія Просвітництва.
- •35. Теорія пізнання Канта.
- •36. Етичні погляди Канта.
- •37. Метод і система філософії Гегеля.
- •38. Філос. Історії Гегеля.
- •39. Антропологічна філософія Фейєрбаха.
- •40. Філософія марксизму.
- •41. Позитивізм.
- •42. Прагматизм.
- •43. «Філософія життя» ( Шопенгауер. Ніцше)
- •44. Екзистенцій на філософія.
- •45. Фрейдизм
- •46. Неофрейдизм.
- •47. Герменевтика.
- •48. Неотомізм.
- •49. Філософська антропологія.
- •50. Постмодернізм.
- •51. Філос. Думка Київської Русі.
- •52. Філос. Києво-Могилянської академії.
- •53. Укр. Філос. Думка доби Відродження.
- •54. Філософія Сковороди.
- •55. Університетська філософія.
- •56. «Філософія серця» Юркевича.
- •57. Філософія л. Українки.
- •60. Українська філософія хх ст.
- •58. Філософія Франка.
- •59. Філософія Вернадського.
- •2. Філософія як вищий теоретичний рівень світогляду.
- •3. Картина світу. Філософ картина світу.
- •4. Проблема визнач предмету філософії.
- •5. Основні функції філософії.
- •6. Буття та його основні форми.
- •7. Матерія та її основні форми руху.
- •8. Простір і час.
- •9. Рух основні форми та властивості
- •10. Проблема матеріальної єдності світу.
- •11. Основні принципи діалектики
- •12. Категорії діалектики.
- •15. Альтернативи діалектики.
- •16. Основні принципи гносеології.
- •17. Субєкт і обєкт у процесі пізнання.
- •18. Критерії істини.
- •19. Істина як процес
- •20 Чуттєве пізнання та його форми
- •21. Раціональне пізнання та його форми
- •25. Інтуїція в процессі пізнання.
- •26. Практика в процесі пізнання.
- •27. Сутність людини та сенс її життя.
- •28. Людина, індивід, індивідуальність, особистість
- •29. Проблема людської свободи та відповідальності.
- •30. Особистість і суспільство.
- •31. Потреби й інтереси у структурі особистості.
- •32. . Взаємодія природи ісуспільства.
- •33. Проблема свідомості у філософії
- •36. Суспільна свідомість, її структура
- •35. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- •37. Правова та моральна свідомість.
- •38. Політична свідомість.
- •38. Естетична свідомість.
- •40. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- •41. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- •42. Поняття соціально-істор практики.
- •43. Соц прогнозув: види, типи, методи
- •44. Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- •45. Проблема історичного прогресу
- •48. Поняття цінностей, їх роль у сусп.-ві.
- •47. Цивілізац моделі розвитку суспільства
- •48. Ціннісні орієнтації особистості.
- •49. Філософія культури
- •52. Поняття наука. Класифікація наук.
- •50. Форми наукового пізнання ( ідея, факт, проблема, гіпотеза)
- •54. Сцієнтизм та анти сцієнтизм.
- •55. Принцип плюралізму в історії філософії.
- •57. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •1. Предмет логіки, логічна культура мисл.
- •3. Основні закони логіки
- •2. Основні істор етапи розвитку логіки.
- •4. Логічна структура поняття.
- •5. Правила визначення понять.
- •6.Логічна операція поділу понять Правила поділу понять
- •1.Поділ понять повинен здійснюватися за однією основою.
- •9. Складні судження та їх види.
- •7. Логічна операції з обсягами понять.
- •8. Прості судження та їх види.
- •10. Умовиводи та їх види
- •11. Категоричний силогізм
- •14. Правила та можливі помилки аргументації.
- •12.Логічна характеристика доведення.
- •13. Логічна характеристика спростування.
- •15. Дискусія: загальна характеристика
- •1. Предмет релігієзнавстава.
- •4. Функції релігії.
- •3. Структура релігії.
- •5. Проблема класифікації релігій.
- •8. Етнонаціональні релігії: загальна характеристика.
- •6. Ранні релігійні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія.
- •7. Язичництво стародавніх слов’ян.
- •12. Іслам.Особл віросповідання і культу.
- •9. Буддизм як світова релігія.
- •11. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення.
- •10. Християнство: основи віровч і культу.
- •Історія філософії
- •Система філософії
- •Релігієзнавство
40. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
Матеріальне виробництво є основою виникнення всіх інших видів суспільного виробництва, оскільки воно вимагає для свого здійснення певних програм, проектів та ідей (а останнє і є продукт духовного виробництва, про яке мова буде далі); певної системи відносин людей до природи і між людьми (що складає продукт суспільних відносин); певного типу особистості, здатної до участі в конкретній суспільно-виробничій діяльності (тобто “виробництво людини”, формування певного типу особистості); матеріальне виробництво є також виробництвом потреб.
Матеріальне виробництво не лише база виникнення інших видів суспільного виробництва, але й умова їх розвитку. Воно також визначає характер і спрямованість розвитку суспільного виробництва.
Що ж таке матеріальне виробництво? Це процес трудової діяльності людей, які з допомогою наявних засобів здійснюють перетворення природи з метою створення матеріальних благ, необхідних для задоволення людських потреб. Отже, воно має двоїстий характер, одночасно спрямоване і на перетворення природи, і на суспільне “самоперетворення” людини.
В структурі матеріального виробництва розрізняються дві взаємопов’язані підсистеми: з одного боку, технологічний спосіб виробництва, з іншого – економічний спосіб виробництва.
Перший є способом взаємодії людей з предметами і засобами своєї праці і з цього приводу між собою у зв’язку з техніко-технологічними особливостями виробництва. Другий, тобто економічний, – це спосіб взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин, який дозволяє суспільству нормально функціонувати на даному, конкретно-історичному етапі свого розвитку. Цей спосіб виробництва в літературі називають способом виробництва матеріальних благ, він є предметом вивчення як політичної економії, так і конкретних економічних наук: економіки промисловості, будівництва, транспорту тощо.
Отже, спосіб виробництва є історично конкретною єдністю продуктивних сил, як активної форми відношення людей до природи, та виробничих відносин як сукупності відносин, що складаються між людьми у процесі освоєння ними природи.
41. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
Поряд iз природним середовищєм значною мiрою природним фактором розвитку суспiльства є народонаселения, постiйне вiдтворення людей. Цю сторону природи людини вивчає наука демографiя. Вона дослiджyє динамiку чисельностi населения, мiграцiю, сiм'ю, її склад i розвиток, народжуванiсть, cмертність, зайнятiсть, пропорцiї складу населення за вiковими, статевими та iншими ознаками, вступ до шлюбу i розлучения тощо.Об'єкт дослiдження демографії - демографiчна система, до складу якої входять люди i демографiчнi вiдносини. Демографiчнi вiдносини, у свою чергу, - це тi вiдносини, в якi вступають люди у багатогранному процесi вiдтворення населения. Це суто робоче поняття. Воно означає створення ciм’ї, народження, мiграцiю, шлюбнi вiдносини, взаємовiдносини мiж поколiниями тощо.Фiлософське бачення цiєї системи сукупностi вiдносин полягає у тому, що демографiчна система, по-перше, внутрiшньо спрямована на самозбереження, самовiдтворения, i, по-друге, це - цiлicнiсть, динамiчна система, яка змiнюється з icторичним розвитком суспiльства.Найважливiший показник стану народонаселення - народжуванiсть.Дослiдниками суспiльства, економicтами, соцiологами, полiтиками часто використовується поняття демографiчна сuтуацiя. Це насамперед стан таких демографiчних процесiв, як народжуванicть i cмертність,вступ до шлюбу i розлучення (шлюбнicть), склад i розмiщення населения на певнiй територiї у вiдповiдний перiод часу тощо.Демографiчна полiтика - система спецiальних заходiв, спрямованих на досягнення у майбутньому бажаного для суспiльства типу аборiвня вiдтворення населения. Найбiльш вiдчутно можна впливати надинамiку вiдтворення населення i на демографiчну ситуацiю черезрегулювання або через вплив з боку держави на piвень народжуваностi.Важливою характеристикою демографічної системи є якiсний стан населення.Насамперед, це стан здоров'я (фiзичного, генетичного), oсвітa, квалiфiкацiя населення тощо. А тому оптимальний тип вiдтворення населення забезпечується за допомогою демографiчної полiтики, спрямованої на розширене вiдтворення не тiльки з точки зору кiлькicних показникiв, а й якiсних характеристик.Найгoловнiший показник якiсноro стану населення - стан здоров'я.