11. Облік основних засобів. Відображення в бухгалтерських записах придбання та реалізації основних засобів.

Відповідно до П(с)БО № 7 ”Основні засоби”, містить таке визначення основних засобів: основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

За функціональним призначенням основні засоби поділяють на виробничі та невиробничі.

Виробничі ОЗ – основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, силові машини).

Невиробничі ОЗ – основні засоби, які не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва і призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно – побутових потреб робітників (будівлі, споруди, обладнання, що використовується у невиробничій сфері).

При введенню основного засобу в експлуатацію оформлюється форма № 03-1 "Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення Їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству.

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання і т.п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці. При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке здає основні засоби).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.

  Документом на списування ОЗ у всіх випадках вибуття є акт про ліквідацію основних засобів (форма № ОЗ-3). У ньому зазначають причини вибуття, технічний стан, первинну вартість, суму зносу, затрати на ліквідацію, найменування і вартість можливих для використання залишків від ліквідації, вартість капітальних ремонтів за час експлуатації, результати ліквідації. 

12. Нормативно-правові вимоги до обліку нематеріальних активів

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та її розкриття у фінансовій звітності встановлено в П(С)БО 8 "Нематеріальні активи". Відповідно до п.4 П(С)БО 8 до нематеріальних активів відносяться активи, які не мають матеріальної форми; можуть бути ідентифіковані, тобто існують окремі об'єкти здатні приносити підприємству економічну вигоду; утримуються підприємством з метою тривалого використання (більше одного року або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік).

Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 "Нематеріальні активи", по дебету якого відображаються їх надходження та дооцінка, а по кредиту -вибуття та сума уцінки нематеріальних активів.

Аналітичний облік ведеться згідно п.5 П(С)БО 8 щодо кожного об'єкту за 7 групами, для яких передбачені субрахунки до рахунку 12.

В сучасній теорії і практиці бухгалтерського обліку в Україні існує ряд підходів щодо подання в професійних виданнях інформації про нематеріальні активи з позиції вимог П(С)БО 8. Але всі інформаційні джерела однаково послідовно тлумачать норми стандарту, зокрема:

• класифікацію за різними ознаками, тобто за способами отримання, як створені власними силами і отримані іншим шляхом, а також за групами;

• взаємозв'язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу;

• критерії визнання нематеріальних активів в обліку і фінансовій звітності

• окремі вимоги до розробок при визнанні;

• оцінку нематеріальних активів в обліку в залежності від способу отримання та в звітності;

• амортизацію та вибуття нематеріальних активів.

Найбільш поширена операція з нематеріальними активами на підприємствах - це придбання та використання права на програмні продукти, зокрема комп'ютерні програми для ведення автоматизованого бухгалтерського обліку тощо. Розглянемо приклад відображення в бухгалтерському обліку цих операцій.

Спершу потрібно визначити який програмний продукт придбало підприємство і на підставі яких первинних документів здійснюється відображення операції придбання чи отримання. Права, що визначаються як нематеріальні активи, можуть виникати тільки з договорів (ліцензійний договір, авторський договір, договір купівлі-продажу тощо). Зі змісту договорів випливає яких прав набуває підприємство. В цьому разі важливо, щоб у договорі було чітко визначено умови, за яких набувач прав на програмний продукт може ними користуватися, і відповідно, буде чи ні визнано нематеріальний актив в обліку.

Якщо підприємство придбало дискету чи лазерний диск або інший носій інформації, разом із записом на ній, то це вже матеріальний актив, який обліковується як малоцінний оборотний чи необоротний інвентар (в залежності від терміну його використання та вартості). Права отримані підприємством в результаті придбання такого нематеріального активу з оплатою грошовими коштами, можуть зараховуватися на рахунок 125 "Авторські та суміжні з ними права" при умові, якщо термін дії договору перевищує один рік і цей програмний продукт представляє для підприємства окрему цінність, яка здатна приносити економічні вигоди протягом тривалого періоду, тобто установленого терміну амортизації.