- •1) Концепції походження філософії
- •2) Проблема визначення предмету філософії
- •3) Основні функції філософії
- •4) Природа філософських проблем і їх традиційний поділ.
- •5)Міф - як виток філософії.
- •7) Світогляд, його риси, структура
- •8)Основні риси релігійного світогляду:
- •9)Науковий світогляд і його особливості
- •Релігійний світогляд
- •10)Особливості філософського світогляду(та інших)
- •Філософський світогляд
- •11)Суспільне призначення філософії.
- •12)Головні розділи філософії Розділи філософії
- •Структура за сферами реальності
- •13)Метафізика, як розділ філософії.
- •14)Онтологія, як розділ філософії.
- •15)Гносеологія, як розділ філософії.
- •Поняття і питання гносеології
- •Основні принципи теорії пізнання
- •16)Діалектика, як розділ філософії.
- •17)Суб'єкт, об'єкт пізнання.
- •18)Наука як особлива форма пізнання.
- •19)Істина як проблема гносеології
- •20)Духовна та практична діяльність людини
- •21)Свідомість як філософська проблема.
- •22)Свідомість і несвідоме. Роль несвідомого в житті людини.
- •24)Суспільство як філософська проблема.
- •25)Проблема субєкту історії.
- •32)Особливості теософії Середньовіччя.
- •33)Філософія Відродження: основні ідеї та характеристика.
- •33)Філософія Нового часу, її зв'язок з природознавством.
- •35)Раціоналізм та емпіризм.
- •36)Проблеми теорії пізнання в Новий час.
- •37)Деїзм та атеїзм філософів-просвітителів.
- •38)Проблема людини та суспільства в філософії Просвітництва.
- •39)Агностицизм і. Канта.
- •40) Вчення Гегеля про розвиток.
- •41)Фейєрбах про природу людини.
- •42)Загальна характеристика філософії марксизму.
- •Зміст вчення
- •Філософські засади
- •43)Марксизм про рушійні сили історичного процесу.
- •44)Історична доля марксизму.
- •45)Основні філософські течії хх століття.
- •46)Позитивізм та неопозитивізм.
- •47)Екзистенціоналізм: проблема людини в хх столітті.
- •48)Феноменологія е. Гусерля.
- •Ідея феноменології
- •49)Герменевтика г. Гадамера.
- •50)Головні концепції походження людини.
- •51)Проблема смислу людського буття.
- •52)Категорії «буття» і «небуття» у філософії.
- •53)Категорії «загального» та «одиничного» у філософії.
- •54)Категорії «свободи» та «необхідності» у філософії.
- •55)Філософські категорії «абстрактного» та «конкретного».
- •56)Філософське розуміння категорії «безкінечного».
- •57)Взаємний перехід кількості в якість.
- •58)Смисл історії – як філософська проблема.
- •59)Можливості та межі пізнання людини.
- •60)Мораль і моральна свідомість - як філософська проблема.
- •61)Спілкування та розуміння - як проблеми філософії.
- •62)Добро і зло – як філософська проблема.
- •63)Особливості філософії у порівнянні з іншими формами світогляду.
12)Головні розділи філософії Розділи філософії
Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнювальний характер знання, принциповий антропоцентризм, прагнення досягти абсолютів тощо.
Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибоке і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття. Філософія виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання за допомогою міркування з метою орієнтації людини у світі.
На сучасному етапі в наукових колах прийнято виділяти такі основні галузі філософії:
Метафізика — займається вивченням природи реальності, в тому числі відносин між розумом і тілом, матерії і випадку, подій і причин. Традиційні відгалуження метафізики — космологія і онтологія.
Епістемологія пов'язана з природою і обсягом знань, а також питанням: чи можливе знання взагалі. Серед центральних завдань епістемології проблема, породжена скептицизмом, а також відносини між істиною, вірою і обґрунтуванням.
Етика, або «моральна філософія», пов'язана з питаннями про те, як людина має чинити в різних обставинах і чи можна взагалі це визначити. Основні галузі етики — метаетика, нормативна етика та прикладна етика. Метаетика стосується характеру етичної думки, порівняння різних етичних систем, вона намагається відповісти на питання: чи існують абсолютно етичні істини і як пізнати такі істини. Етика також пов'язана з ідеєю моральності.
Політична філософія займається вивченням державного управління, відносин окремих осіб і громад у державі. Вона включає в себе питання про справедливість, добро, право, власність, права і обов'язки громадянина.
Естетика має справу із категоріями краси, мистецтва, задоволення, сенсорно-емоційними цінностями, сприйняттям, а також питаннями смаку і настрою тощо.
Логіка вивчає форми та закони мислення. Починаючи з кінця 19 століття, математики, зокрема Готлоб Фреге, зосереджувались на математичній обробці логіки, відтак сьогодні розвиваються математична логіка і філософська логіка.
Філософія свідомості, предметом якої постає природа свідомості, а також співвідношення свідомості та фізичної реальності. Для неї характерне протистояння дуалізму та матеріалізму. В останні роки філософія свідомості все більше зближується із когнітивною наукою.
Філософія мови досліджує природу, походження та використання мови, а також залежність пізнавального процесу та мови.
Філософія релігії — гілка філософії, яка прагне концептуалізувати релігію, її природу та функції, філософськи обґрунтувати уявлення про божества.
Більшість академічних напрямків науки, перетинаючись із філософією, формують окремі наукові напрямки: наприклад, філософія науки, філософія математики, філософія логіки, філософія права і філософія історії. Крім того низка нині самостійних наук виокремились із філософського знання, серед них власне наука, антропологія, психологія.