Філософський світогляд

Цей тип світогляду за сучасних умов розглядається як один із впливових і дійових типів. Він, як і релігія, розвинувся з первинної міфології, успадкувавши її світоглядні функції. Але що ж споріднює і різнить філософію і розглянуті типи світогляду?

Їх об'єднує загальна спрямованість - дати картину світу і в ньому людину з її ставленням до дійсності, що її оточує, і з'ясувати сенс людського буття. Проте відповіді на ці проблеми представники різних видів світогляду шукають своїми шляхами. Що ж до сучасного філософського світогляду, то необхідно звернути увагу на такі його особливості:

а) філософському світогляду властива не чуттєво-образна, як у попередніх світоглядах, форма освоєння дійсності, а абстрактно-понятійна;

б) філософський світогляд - це теоретична форма світогляду, що виникла історично, і перша форма систематизованого теоретичного мислення взагалі;

в) відмінність філософського світогляду від міфологічного та релігійного полягає в тому, що релігія і міфологія збігаються з відповідним світоглядом, тоді як філософія становить ядро наукового світосприйняття;

г) на відміну від релігії і міфології, філософія в осмисленні світу систематично спирається на наукові знання;

д) філософія прагне поставити і розв'язати граничні, абсолютні проблеми людського буття;

е) філософія досліджує пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне та естетичне ставлення людини до світу; виробляє певні критерії і принципи суспільної та індивідуальної діяльності, спираючись не на авторитет, а на знання необхідності.

Таким чином, філософський світогляд- закономірний етап у духовному розвитку людства, який був обумовлений як змінами в суспільному бутті людей, так і розвитком різних галузей суспільної свідомості.

Перелічені історичні типи світогляду є не що інше, як типізовані та абстраговані форми діяльності людини в окремі історичні проміжки часу відповідно до розвитку культури та пізнання. Ці форми діяльності є проявом і вираженням свідомості і самосвідомості людини, практично орієнтованих на перетворення світу і самого себе за нормами культури і цивілізації.

11)Суспільне призначення філософії.

2.2 Предмет філософії її призначення

Коло питань, що вивчаються філософією називається предметом філософії. Загальну структуру предмета філософії складають чотири основні розділи: а) Дослідження найбільш загальних питань буття, тобто проблема буття вуніверсальному сенсі. Буття і небуття; буття матеріальне і ідеальне;буття природи суспільства і людини. Філософське вчення про буття одержалоназву антології. б) Аналіз найбільш загальних питань пізнання. Пізнаваний або непізнаваннесвіт; які можливості, методи і цілі пізнання; в чому полягає сутністьсамого пізнання і що правдивий, який суб'єкт і об'єкт пізнання. Філософське вчення про пізнання отримало назву гносеології. в) Вивчення найбільш загальних питань функціонування та розвитку суспільства. Розділ філософії, який вивчає громадське життя, називається соціальноюфілософією. г) Дослідження найбільш загальних і істотних питань людини. Самелюдина є вихідним і кінцевим пунктом філософствування. Творить ідіє не абстрактний дух, а людина. Філософія людини називаєтьсяфілософської антропологією. Філософське знання дозволяє розуміти глибинніоснови буття, проникати в сутність предметів і явищ, орієнтуватися впотоці складних і суперечливих подій. Філософія виступає як духовнераціонально - теоретичне освоєння дійсності. Незважаючи на своювідносну абстрактність, філософія спочатку практична і гуманна, їїпризначення - навчити людину самостійно і творчо мислити,розуміти сенс життя, правильно оцінювати свої можливості і роль у світі,визначити напрямок діяльності не тільки щодо найближчої мети,але і свою причетність до того, що відбувається у Всесвіті.

Філософія формує світогляд не тільки окремих особистостей,але й суспільства в цілому, відображаючи в діях, певних соціальних сил йогоідеали, прагнення, цілі і завдання. В історії суспільства перехід до новогорівнем філософського мислення завжди є підготовкою глибокихсоціальних і політичних змін.

2.3 Соціальні функції філософії

Предмет і специфіку філософії не можна розкрити в достатніймірою повно, не торкаючись питання про її функції.

Однією з функцій є соціальна, яка є доситьбагатопланової за своїм змістом і охоплює різні аспектисуспільного життя. Але в загальному плані філософія покликана виконати двоєдинузавдання - пояснювати соціальне буття і сприяти його матеріального ідуховному зміни. У суспільному житті соціальні зміни,експерименти і реформи мають особливу цінність і значення. Тому перш ніжнамагатися змінити соціальний світ, потрібно заздалегідь його добрепояснити. І саме філософії належить прерогатива в розробцівсеосяжних концепцій інтеграції та консолідації людського суспільства. Її завдання - допомогти усвідомити і сформулювати колективні цілі і направитизусилля на організацію колективних дій з їх досягнення. При цьомуступінь життєвості філософської концепції визначається тим, наскількикожен індивід може її зрозуміти і прийняти. Отже, незважаючи на свійвсеосяжний характер, філософія повинна бути адресована кожній людині. Соціальна функція покликана пояснити суспільство, причини його виникнення,еволюцію, сучасний стан, його структуру, елементи, рушійні сили;розкрити протиріччя, вказати шляхи їх усунення або пом'якшення,вдосконалення суспільства. Всі функції філософії діалектичновзаємопов'язані. Кожна з них передбачає інші так чи інакше включаєїх. Так із соціальною функцією тісно пов'язана гуманітарна функція філософії. Філософія повинна грати адаптаційну і життєстверджуючу роль для кожноголюдини, сприяти формуванню гуманістичних цінностей та ідеалів,утвердженню позитивного сенсу і мети життя. Соціально - гуманітарніфункції покликані здійснювати функцію інтелектуальної терапії, якаособливо важлива в періоди нестабільного стану суспільства, коли колишнікумири та ідеали зникають, а нові не встигають сформуватися і завоюватиавторитет; коли людська стан знаходиться на межі буття і небуття,і кожен повинен зробити свій нелегкий вибір.

4 Роль філософії у розвитку та життя людини і суспільствафілософія по самому своєму призначенню намагається проникнути в самеістота світобудови і в своїх пошуках стикається з усіма областяминауки і мистецтва, з релігією, допомагає людині у пізнанні світу й самогосебе. Сучасна філософія отримала нову форму за рахунок розширення всіхсвоїх основних функцій, надання їм актуального творчого і практичногозмісту. Найважливішими досягненнями сучасної філософії єцивілізований підхід до аналізу суспільних явищ та світогляднийпринцип, змістом якого є розуміння світу в зв'язку з включеннямв нього людини як свідомо - діяльного фактора. У розвитку філософіїпроблема людини в навколишньому світі завжди була ведучою, а в данийчас вона відіграє вирішальну роль у розумінні сучасного світу.

Сучасний світ іде від капіталізму і соціалізму, але требазберегти все позитивне, що створили люди на попередніх етапах розвиткусуспільства, збагатити аналізом нових реалій життя.

Людина як мисляча матерія все глибше усвідомлює себе активнодіючим фактором соціальної та його навколишнього природного середовища, всьогобуття в масштабах всесвіту. Це визначає уявлення про людину яксвідомому співучасник світової еволюції, робить відповідальним зарезультати своєї діяльності, висуває підвищені вимоги до рівнясуб'єктивного фактора в цілому, висуває на перший план професійні,моральні і духовні якості особистості. Зростаюча значеннянабувають його самопізнання і самосвідомість, визначення механізміврегулювання і саморегулювання духовної сфери, оволодіння знаннямифункціонування інтелекту, встановлення контролю за результатами своєїдіяльності.

формується сучасна наукова картина світу включає в себе ідосягнення технічних наук, які в даний час дають найбільшийприріст нових знань. Досягнення технічних наук в галузі інформаційнихпроцесів, мікроелектроніки, кібернетики штучного інтелекту,біотехнології та інших сучасних наукових напрямів відображають глибокуструктурну революцію не тільки в техніці і технології, а й у всійсистемі матеріальної та духовної культури. Науково - технічний прогрес,визначаючи якісно новий стан науки в цілому, одночаснохарактеризує і становлення нової форми філософського мислення - сучасноїфілософії. Оволодіння сучасної філософської культурою підвищує рівеньпрофесійних знань, дає орієнтир у науковій діяльності, дозволяєвиробляти механізми реалізації діяльності товариства відповідно довимогами часу.

Перехід людства на якісно новий виток розвитку всоціальному, духовному, культурному відношеннях - на сьогоднішній день лишереальна можливість виходу його з глобальної кризи, але далеко щенереалізоване стан. Труднощі й небезпеки у здійсненні цієїзавдання виникають в основному від самої людини: невисокого рівнясвідомості, нерозуміння суспільством причин та механізмів функціонуванняприродних, антропологічних і соціальних явищ у їхній взаємодії якспецифічно особливих елементів єдиного світового буття. Людство повинноопанувати в повному обсязі досягненнями духовної культури, наукою розумногоуправління та регулювання світовими процесами. Це завдання не може бутивирішена поза сучасного філософського знання про світ.

Висновок

Якщо людство раптом позбудеться філософії, її втрата призведе донепоправних наслідків. Розвиваючи філософію, люди не просто шліфують свійрозум. Вони мобілізують свої інтелектуальні ресурси для розуміння дольлюдства, і в них немає іншого більш надійного, ніж філософія, засобикристалізації знань, методу сумнівів і пошуку найбільш продуманих іуніверсальних відповідей на ті питання, які ставить людство. У XX століттіфілософи зробили безліч відкриттів, які, безумовно, позначаться надолю людства. Це стосується не тільки різних сфер філософії --теорії пізнання або логіки, філософської антропології або естетики, етикиабо історії філософії. Саме в XX столітті філософи проникли в глибинисвідомості і навчилися розпізнавати багато що протікають в ньому процеси,усвідомили невичерпність потенціалу людської психіки. Вони буквальновчувствовалісь в безмежний досвід людського буття, висловивши його у формахколишнього і тривожного людського самосвідомості. Людина позначивсяосмисленим по - новому, чому сприяли філософська антропологія,психоаналіз. Наука, історія культура, людина піддалися несподіваного іглибинного розуміння.