- •1) Концепції походження філософії
- •2) Проблема визначення предмету філософії
- •3) Основні функції філософії
- •4) Природа філософських проблем і їх традиційний поділ.
- •5)Міф - як виток філософії.
- •7) Світогляд, його риси, структура
- •8)Основні риси релігійного світогляду:
- •9)Науковий світогляд і його особливості
- •Релігійний світогляд
- •10)Особливості філософського світогляду(та інших)
- •Філософський світогляд
- •11)Суспільне призначення філософії.
- •12)Головні розділи філософії Розділи філософії
- •Структура за сферами реальності
- •13)Метафізика, як розділ філософії.
- •14)Онтологія, як розділ філософії.
- •15)Гносеологія, як розділ філософії.
- •Поняття і питання гносеології
- •Основні принципи теорії пізнання
- •16)Діалектика, як розділ філософії.
- •17)Суб'єкт, об'єкт пізнання.
- •18)Наука як особлива форма пізнання.
- •19)Істина як проблема гносеології
- •20)Духовна та практична діяльність людини
- •21)Свідомість як філософська проблема.
- •22)Свідомість і несвідоме. Роль несвідомого в житті людини.
- •24)Суспільство як філософська проблема.
- •25)Проблема субєкту історії.
- •32)Особливості теософії Середньовіччя.
- •33)Філософія Відродження: основні ідеї та характеристика.
- •33)Філософія Нового часу, її зв'язок з природознавством.
- •35)Раціоналізм та емпіризм.
- •36)Проблеми теорії пізнання в Новий час.
- •37)Деїзм та атеїзм філософів-просвітителів.
- •38)Проблема людини та суспільства в філософії Просвітництва.
- •39)Агностицизм і. Канта.
- •40) Вчення Гегеля про розвиток.
- •41)Фейєрбах про природу людини.
- •42)Загальна характеристика філософії марксизму.
- •Зміст вчення
- •Філософські засади
- •43)Марксизм про рушійні сили історичного процесу.
- •44)Історична доля марксизму.
- •45)Основні філософські течії хх століття.
- •46)Позитивізм та неопозитивізм.
- •47)Екзистенціоналізм: проблема людини в хх столітті.
- •48)Феноменологія е. Гусерля.
- •Ідея феноменології
- •49)Герменевтика г. Гадамера.
- •50)Головні концепції походження людини.
- •51)Проблема смислу людського буття.
- •52)Категорії «буття» і «небуття» у філософії.
- •53)Категорії «загального» та «одиничного» у філософії.
- •54)Категорії «свободи» та «необхідності» у філософії.
- •55)Філософські категорії «абстрактного» та «конкретного».
- •56)Філософське розуміння категорії «безкінечного».
- •57)Взаємний перехід кількості в якість.
- •58)Смисл історії – як філософська проблема.
- •59)Можливості та межі пізнання людини.
- •60)Мораль і моральна свідомість - як філософська проблема.
- •61)Спілкування та розуміння - як проблеми філософії.
- •62)Добро і зло – як філософська проблема.
- •63)Особливості філософії у порівнянні з іншими формами світогляду.
50)Головні концепції походження людини.
Як же виникла людина? Звідки вона бере свій початок? Ці питання надзвичайно складні і суперечливі. Незважаючи на досить розгалужену систему досліджень, проблему походження людини, втім, які виникнення життя на Землі, не можна вважати розв'язаною. Власне кажучи, сьогодні не існує переконливої теорії, що була б підкріплена незаперечними фактами і що могла б пояснити передісторію становлення людства. Міркування з цього приводу можна класифікувати як гіпотези. Найчастіше виокремлюють три гіпотези: релігійну, космічну, еволюційну.
Релігійна (теологічна) гіпотеза походження людини базується на біблійних переказах про створення Богом світу і людини, гріхопадіння Адама і Єви, Всесвітній потоп, про те, що заповідав Бог людям, та регламентацію життєдіяльності людини, яка викладена в заповідях. Звернімо увагу на те, що в Біблії сказано: людина створена "з пороху земного", а це можна прочитати й так: вона має земну природу і не занесена на Землю з Космосу.
Космічна гіпотеза походження людини базується на припущенні, що життя принесено на Землю з Космосу, у тому числі в його цивілізованих проявах. Під Космосом мають на увазі Всесвіт, котрий знаходиться за межами нашого планетарного середовища. Різновидом космічної гіпотези є припущення про те, що життя на Землю могло бути занесено космічним пилом через атмосферу, який завдяки сприятливим умовам географії та біології Землі перетворився на сучасні форми живого. Ще є припущення про існування позаземних цивілізацій, розвиток яких дозволяє долати космічний простір і час. Вони були на Землі, залишили своїх представників, які згодом перетворились на землян і досягли нинішнього цивілізованого розвитку. Проте всі ці припущення залишаються гіпотезою, бо не мають експериментально-практичного підтвердження.
Еволюційна гіпотеза походження життя та людини з'явилась у другій половині XIX ст. Спочатку Чарльз Дарвін (1809-1882) зробив опис біологічної передісторії людини, створивши теорію природного добору. Згідно з цією теорією під дією природних факторів добору, внаслідок потреби адаптації до середовища Homo sapiens виник як прямий наслідок еволюційного вдосконалення живих істот. Потім Люїс Морган (1818-1881) дослідив процес становлення людського суспільства і людини як суспільної істоти.
На основі цих досліджень Фрідріх Енгельс (1820-1895) обґрунтував теорію походження людини і суспільства. Він довів, що вирішальну роль у цьому процесі відіграла праця як цілеспрямована діяльність. Початкова праця привела до того, що: а) організм предків людини почав пристосовуватися не тільки до умов середовища, а й до трудової діяльності. У процесі тривалого пристосовування організму до виконання трудових операцій у людської істоти з'явилася пряма хода, відбулася диференціація функцій передніх та задніх кінцівок, розвинулися руки, головний мозок; б) праця, яка була спільною діяльністю, обумовила появу та розвиток різних видів спілкування, членороздільної мови як засобу спілкування і передачі трудового та соціального досвіду; в) завдяки трудовій діяльності утворилися виробничі відносини. Люди не можуть виробляти матеріальні блага, не об'єднавшись між собою. На основі виробничих відносин з'являються різноманітні ідеологічні відносини, форми суспільної свідомості і відповідні установи й організації. Це означало, що формувалося людське суспільство. Ця схема задовольняє певною мірою наукову допитливість, хоча, без сумніву, потребує уточнень і є відкритою для нових висновків антропологів, археологів, істориків, інших спеціалістів.