75.Суб'єктивна сторона правопорушення. Склад правопорушення — це система ознак протиправної

поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.

Склад правопорушення: суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона.

Суб'єктивна сторона правопорушення — сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне (психічне) ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме — вина, мотив, мета правопорушення. Обов'язковою серед них є вина — безпосередній вияв психічного ставлення до вчиненої шкідливої дії (або бездіяльності) та її негативних наслідків.Вина виражається у формі умислу чи необережності: умисел: прямий — усвідомлення особою протиправності своєї поведінки та бажання настання шкідливих або небезпечних наслідків

непрямий — усвідомлення протиправності своєї поведінки, але байдужне ставлення до настання можливих негативних наслідків. необережність: протиправна самовпевненість -

усвідомлення протиправності свого діяння і легковажний розрахунок на можливість запобігання негативним наслідкам,протиправна недбалість — усвідомлення протиправності своєї поведінки та небажання настання негативних наслідків, які в силу професіоналізму та посадового становища можна і треба було передбачити. Мотив (наприклад, вбивство з корисливих і хуліганських мотивів) і мета (наприклад, вбивство з метою приховання іншого злочину) враховуються при кваліфікації правопорушення, визначенні міри покарання.

76. Об’єкт та об’єктивна сторона правопорушення

Об’єкт правопорушення – це певні блага чи соціальні цінності, на які посягає правопорушення. Розрізняють загальний, родовий та безпосередній об’єкт.

Загальний об’єкт - це ті суспільні відносини, які охороняються правом і яким правопорушення завдає шкоди(матеріальні і духовні цінності, честь , гідність, життя, здоров’я людини, власність ,державна безпека, що захищаються нормами права).

Родовий об’єкт правопорушення-це певне коло однорідних відносини, яким завдається шкода(злочини проти життя та здоров’я , свободи і гідності особи).

Безпосередній об’єкт-це конкретні суспільні відносини, проти яких спрямоване одне або кілька правопорушень (життя, здоров я , честь ,майно).

Об’єктивна сторона правопорушення-це сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення ,до яких належить:- діяння( у вигляді дії чи бездіяльності);- протиправність;- наслідки діяння;- причинний зв'язок між діянням та наслідками, які воно спричиняє;- місце, час , спосіб, засоби, обставини та ситуація скоєння правопорушення.

77. Юридична відповідальність:поняття,мета та види.

Юридична відповідальність-це застосування в особливому процесуальному порядку до особи, яка авинила правопорушення ,засобів державного примусу,передбачених санкцією правової норми.

Метою відповідальності є охорона правопорядку ,що здійснюється шляхом примусового поновлення порушених прав ,припинення протиправного стану чи покарання правопорушника. Дієвість цього інституту забезпечує реальну можливість безперешкодного здійснення суб’єктивних прав та можливість досягнення правового результату правомірною поведінкою суб’єктів суспільних відносин. Своєчасне застосування відповідальності забезпечує можливість перевиховання правопорушника та реалізацію виховної функції у суспільстві/Види відповідальності

1.За змістом санкцій ,що застосовуються за вчинене правопорушення розрізняють: штрафну, правопоновлюючу відповідальність.

Штрафна відповідальність настає за вчинення злочинів, адміністративних та дисциплінарних проступків.

Правопоновлююча відповідальність настає відповідно до норм цивільного права.

2.За формою здійснення розрізняють: судову відповідальність ,що призначається органами правосуддя в результаті розгляду ними певної справи.

Адміністративну,що покладається спеціальними органами за порушення порядку управління.

3.За галузевою ознакою розрізняють: конституційну ,кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну, матеріальну відповідальність.

Конституційна –цей вид відповідальності передбачається Конституцією держави та конституційним законодавством, порушення якого і є підставою відповідальності.

Конституційна відповідальність поширюється на фізичних та юридичних осіб.

Кримінальна відповідальність –настає за вчинення злочинів та встановлюється лише законом.. ККУ закріплює вичерпний перелік діянь, що визнаються злочинами ,а КПК - регламентує порядок притягнення до кримінальної відповідальності. Повноваженнями притягнення до цього виду відповідальності наділений лише суд.

Цивільно-правова відповідальність є самостійним різновидом відповідальності, що має майновий характер ,оскільки збитки визначаються у грошовій формі; настає не перед державою ,а перед потерпілим;діє презумпція винності правопорушника ,оскільки він повинен довести відсутність вини;суб’єктами може бути фізична і юридична особа;захист порушених цивільних прав здійснюється загальними ,господарськими ,третейськими судами ;можливість добровільного відшкодування збитків у досудовому порядку

Адміністративна відповідальність настає за скоєння адміністративних правопорушень .

Відповідальність в трудовому праві-трудове правопорушення –винне протиправне невиконання чи неналежне виконання трудових обов’язків суб’єктами трудових правовідносин(дисциплінарна, матеріальна відповідальність).