- •3. Функції теорії держави і права
- •4. Теорія держави та права як наука та навчальна дисципліна
- •5.Методологія теорії держави та права.
- •9.Історичні типи держави та причини їх зміни.
- •10. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади
- •11.Політична система суспільства і місце в ній держави
- •12. Поняття та види громадських об’єднань в Україні, правові основи їх діяльності.
- •13. Форма державного правління: поняття та різновиди.
- •14. Форма державно-територіального устрою: поняття та різновиди.
- •15. Державний режим: поняття та різновиди.
- •16. Поняття механізму держави, його ознаки та структура.
- •17. Поняття та ознаки державного апарату, принципи його діяльності.
- •18. Поняття, ознаки та класифікація державних органів
- •19. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •20. Форми і методи здійснення функцій держави
- •21. Правова держава: сутність, ознаки та принципи.
- •22. Співвідношення громадянського суспільства та правової держави.
- •23.Конценція «держави загального благоденства»
- •24. Концепція елітарної держави
- •25.Фашистські ідеї державності
- •26.Форма держави сучасної України
- •Основні права людини, нації, людства. Міжнародні механізми захисту прав людини.
- •28.Права, свободи та обов'язки людини і громадянина за Конституцією України.
- •29.Ознаки, що відрізняють державу від інших організацій у соціально - неоднорідному суспільстві.
- •30.Відмінність державної влади від влади первинного суспільства.
- •31.Поняття праворозуміння та його основні напрями.
- •32.Причини, умови та основні закономірності виникнення права.
- •33. Поняття права та його основні ознаки.
- •34. Принципи права: поняття, види
- •Сутність функцій права та їх види.
- •36.Взаємозвязок держави та права.
- •Співвідношення права і політики; права і демократії.
- •Співвідношення права і закону.
- •Соціальні норми та їх класифікація.
- •40. Поняття правової норми та її ознаки
- •41.Співвідношення норм права і норм моралі; норм права і корпоративних норм.
- •42. Поняття гіпотези та її види.
- •43.Поняття та види диспозиції.
- •44. Поняття та види санкцій правових норм.
- •45.Класифікація норм права.
- •46.Поняття та види форм (джерел) права
- •47.Поняття та ознаки нормативно-правових актів, їх структура.
- •49.Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
- •50. Поняття та види спеціалізованих норм права.
- •Поняття закону, його основні ознаки та види.
- •52 Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, види
- •54.Поняття, ознаки та стадії правотворчості.
- •55.Принципи
- •57. Стадії законодавчого процесу в Україні.
- •58. Поняття та елементи структури права.
- •59. Система законодавства: поняття, структура
- •60. Систематизація нормативно-правових актів
- •61 Поняття та ознаки правовідносин
- •62. Види правових відносин
- •63.Суб'єкти правовідносин.
- •64. Об’єкти та зміст правовідносин
- •65. Юридичні факти та їх класифікація
- •66. Поняття та види тлумачення (роз’яснення) норм права
- •67. Способи тлумачення (усвідомлення) норм права
- •68 Реалізація норм права: поняття та форми.
- •69 Стадії застосування правових норм
- •70 Правозастосувальнй акт: поняття, особливості, відмінність від нормативно-правових актів.
- •71. Класифікація актів застосування норм права в залежності від змісту , від юридичних наслідків та від суб'єктів прийняття
- •72 Класифікація актів застосування норм права в залежності від місця застосування у механізмі правового регулювання
- •73.Поняття, ознаки і основні види правомірної поведінки.
- •75.Суб'єктивна сторона правопорушення. Склад правопорушення — це система ознак протиправної
- •76. Об’єкт та об’єктивна сторона правопорушення
- •77. Юридична відповідальність:поняття,мета та види.
- •78 Функції та принципи юридичної відповідальності.
- •79 Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності
- •80 Основні принципи та гарантії законності
- •81. Правопорядок і дисципліна: основні шляхи їх зміцнення
- •82.Правосвідомість; поняття і структура.
- •83.Види правосвідомості.
- •84. Правова культура та правове виховання особи.
- •85.Романо - германська правова сім'я.
- •86.Англосаксонська правова сім'я.
- •87. Сім’я релігійного і традиційного права.
- •88.Характеристика правової системи сучасної України.
- •89. Правове виховання: ознаки( риси), функції та методи.
75.Суб'єктивна сторона правопорушення. Склад правопорушення — це система ознак протиправної
поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.
Склад правопорушення: суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона.
Суб'єктивна сторона правопорушення — сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне (психічне) ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме — вина, мотив, мета правопорушення. Обов'язковою серед них є вина — безпосередній вияв психічного ставлення до вчиненої шкідливої дії (або бездіяльності) та її негативних наслідків.Вина виражається у формі умислу чи необережності: умисел: прямий — усвідомлення особою протиправності своєї поведінки та бажання настання шкідливих або небезпечних наслідків
непрямий — усвідомлення протиправності своєї поведінки, але байдужне ставлення до настання можливих негативних наслідків. необережність: протиправна самовпевненість -
усвідомлення протиправності свого діяння і легковажний розрахунок на можливість запобігання негативним наслідкам,протиправна недбалість — усвідомлення протиправності своєї поведінки та небажання настання негативних наслідків, які в силу професіоналізму та посадового становища можна і треба було передбачити. Мотив (наприклад, вбивство з корисливих і хуліганських мотивів) і мета (наприклад, вбивство з метою приховання іншого злочину) враховуються при кваліфікації правопорушення, визначенні міри покарання.
76. Об’єкт та об’єктивна сторона правопорушення
Об’єкт правопорушення – це певні блага чи соціальні цінності, на які посягає правопорушення. Розрізняють загальний, родовий та безпосередній об’єкт.
Загальний об’єкт - це ті суспільні відносини, які охороняються правом і яким правопорушення завдає шкоди(матеріальні і духовні цінності, честь , гідність, життя, здоров’я людини, власність ,державна безпека, що захищаються нормами права).
Родовий об’єкт правопорушення-це певне коло однорідних відносини, яким завдається шкода(злочини проти життя та здоров’я , свободи і гідності особи).
Безпосередній об’єкт-це конкретні суспільні відносини, проти яких спрямоване одне або кілька правопорушень (життя, здоров я , честь ,майно).
Об’єктивна сторона правопорушення-це сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення ,до яких належить:- діяння( у вигляді дії чи бездіяльності);- протиправність;- наслідки діяння;- причинний зв'язок між діянням та наслідками, які воно спричиняє;- місце, час , спосіб, засоби, обставини та ситуація скоєння правопорушення.
77. Юридична відповідальність:поняття,мета та види.
Юридична відповідальність-це застосування в особливому процесуальному порядку до особи, яка авинила правопорушення ,засобів державного примусу,передбачених санкцією правової норми.
Метою відповідальності є охорона правопорядку ,що здійснюється шляхом примусового поновлення порушених прав ,припинення протиправного стану чи покарання правопорушника. Дієвість цього інституту забезпечує реальну можливість безперешкодного здійснення суб’єктивних прав та можливість досягнення правового результату правомірною поведінкою суб’єктів суспільних відносин. Своєчасне застосування відповідальності забезпечує можливість перевиховання правопорушника та реалізацію виховної функції у суспільстві/Види відповідальності
1.За змістом санкцій ,що застосовуються за вчинене правопорушення розрізняють: штрафну, правопоновлюючу відповідальність.
Штрафна відповідальність настає за вчинення злочинів, адміністративних та дисциплінарних проступків.
Правопоновлююча відповідальність настає відповідно до норм цивільного права.
2.За формою здійснення розрізняють: судову відповідальність ,що призначається органами правосуддя в результаті розгляду ними певної справи.
Адміністративну,що покладається спеціальними органами за порушення порядку управління.
3.За галузевою ознакою розрізняють: конституційну ,кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну, матеріальну відповідальність.
Конституційна –цей вид відповідальності передбачається Конституцією держави та конституційним законодавством, порушення якого і є підставою відповідальності.
Конституційна відповідальність поширюється на фізичних та юридичних осіб.
Кримінальна відповідальність –настає за вчинення злочинів та встановлюється лише законом.. ККУ закріплює вичерпний перелік діянь, що визнаються злочинами ,а КПК - регламентує порядок притягнення до кримінальної відповідальності. Повноваженнями притягнення до цього виду відповідальності наділений лише суд.
Цивільно-правова відповідальність є самостійним різновидом відповідальності, що має майновий характер ,оскільки збитки визначаються у грошовій формі; настає не перед державою ,а перед потерпілим;діє презумпція винності правопорушника ,оскільки він повинен довести відсутність вини;суб’єктами може бути фізична і юридична особа;захист порушених цивільних прав здійснюється загальними ,господарськими ,третейськими судами ;можливість добровільного відшкодування збитків у досудовому порядку
Адміністративна відповідальність настає за скоєння адміністративних правопорушень .
Відповідальність в трудовому праві-трудове правопорушення –винне протиправне невиконання чи неналежне виконання трудових обов’язків суб’єктами трудових правовідносин(дисциплінарна, матеріальна відповідальність).
