- •3. Функції теорії держави і права
- •4. Теорія держави та права як наука та навчальна дисципліна
- •5.Методологія теорії держави та права.
- •9.Історичні типи держави та причини їх зміни.
- •10. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади
- •11.Політична система суспільства і місце в ній держави
- •12. Поняття та види громадських об’єднань в Україні, правові основи їх діяльності.
- •13. Форма державного правління: поняття та різновиди.
- •14. Форма державно-територіального устрою: поняття та різновиди.
- •15. Державний режим: поняття та різновиди.
- •16. Поняття механізму держави, його ознаки та структура.
- •17. Поняття та ознаки державного апарату, принципи його діяльності.
- •18. Поняття, ознаки та класифікація державних органів
- •19. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •20. Форми і методи здійснення функцій держави
- •21. Правова держава: сутність, ознаки та принципи.
- •22. Співвідношення громадянського суспільства та правової держави.
- •23.Конценція «держави загального благоденства»
- •24. Концепція елітарної держави
- •25.Фашистські ідеї державності
- •26.Форма держави сучасної України
- •Основні права людини, нації, людства. Міжнародні механізми захисту прав людини.
- •28.Права, свободи та обов'язки людини і громадянина за Конституцією України.
- •29.Ознаки, що відрізняють державу від інших організацій у соціально - неоднорідному суспільстві.
- •30.Відмінність державної влади від влади первинного суспільства.
- •31.Поняття праворозуміння та його основні напрями.
- •32.Причини, умови та основні закономірності виникнення права.
- •33. Поняття права та його основні ознаки.
- •34. Принципи права: поняття, види
- •Сутність функцій права та їх види.
- •36.Взаємозвязок держави та права.
- •Співвідношення права і політики; права і демократії.
- •Співвідношення права і закону.
- •Соціальні норми та їх класифікація.
- •40. Поняття правової норми та її ознаки
- •41.Співвідношення норм права і норм моралі; норм права і корпоративних норм.
- •42. Поняття гіпотези та її види.
- •43.Поняття та види диспозиції.
- •44. Поняття та види санкцій правових норм.
- •45.Класифікація норм права.
- •46.Поняття та види форм (джерел) права
- •47.Поняття та ознаки нормативно-правових актів, їх структура.
- •49.Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
- •50. Поняття та види спеціалізованих норм права.
- •Поняття закону, його основні ознаки та види.
- •52 Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, види
- •54.Поняття, ознаки та стадії правотворчості.
- •55.Принципи
- •57. Стадії законодавчого процесу в Україні.
- •58. Поняття та елементи структури права.
- •59. Система законодавства: поняття, структура
- •60. Систематизація нормативно-правових актів
- •61 Поняття та ознаки правовідносин
- •62. Види правових відносин
- •63.Суб'єкти правовідносин.
- •64. Об’єкти та зміст правовідносин
- •65. Юридичні факти та їх класифікація
- •66. Поняття та види тлумачення (роз’яснення) норм права
- •67. Способи тлумачення (усвідомлення) норм права
- •68 Реалізація норм права: поняття та форми.
- •69 Стадії застосування правових норм
- •70 Правозастосувальнй акт: поняття, особливості, відмінність від нормативно-правових актів.
- •71. Класифікація актів застосування норм права в залежності від змісту , від юридичних наслідків та від суб'єктів прийняття
- •72 Класифікація актів застосування норм права в залежності від місця застосування у механізмі правового регулювання
- •73.Поняття, ознаки і основні види правомірної поведінки.
- •75.Суб'єктивна сторона правопорушення. Склад правопорушення — це система ознак протиправної
- •76. Об’єкт та об’єктивна сторона правопорушення
- •77. Юридична відповідальність:поняття,мета та види.
- •78 Функції та принципи юридичної відповідальності.
- •79 Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності
- •80 Основні принципи та гарантії законності
- •81. Правопорядок і дисципліна: основні шляхи їх зміцнення
- •82.Правосвідомість; поняття і структура.
- •83.Види правосвідомості.
- •84. Правова культура та правове виховання особи.
- •85.Романо - германська правова сім'я.
- •86.Англосаксонська правова сім'я.
- •87. Сім’я релігійного і традиційного права.
- •88.Характеристика правової системи сучасної України.
- •89. Правове виховання: ознаки( риси), функції та методи.
13. Форма державного правління: поняття та різновиди.
Форми державного правління: Монархія – форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи — монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (як правило, не затверджується ним). Республіка - форма державного правління, при якій вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом), обраним населенням на певний строк.
Види монархії: Абсолютна (необмежена)монархія - Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках (характерна для рабовласницьких і феодальних суспільств). Збереглася в первозданному вигляді (без конституції і парламенту) в одиничних країнах (султанат Оман). Сучасна абсолютна монархія, як правило, має і конституцію, і парламент. Конституція встановлює, що влада виходить від монарха, тобто затверджує його абсолютну владу. Парламенту приділяється роль консультативної ради при монарху (Кувейт, Саудівська Аравія), яка у будь-який час може бути розпущена.
Конституційна (обмежена) монархія - Влада монарха обмежена конституцією, він не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і підзвітний йому; парламент здійснює законодавчу діяльність (Велика Британія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія, Голландія, Японія та ін.).
Види республік: 1)Парламентська - Глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Тут здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни.Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина). 2) Президентська - Глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом. Президент обирається непарламентським шляхом — прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Іран, Ірак). 3)Змішана - (напівпрезидентська) Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом. Виконавча влада належить не лише президенту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд. Президент має вправо головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом (Україна, Фінляндія, Франція)
14. Форма державно-територіального устрою: поняття та різновиди.
Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами. За державним устроєм всі держави поділяють на прості і складні.
Проста унітарна держава — це така держава, складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин. Наприклад, республіки Бєларусь, Польща, Болгарія. Є прості унітарні держави, які мають автономні утворення. До таких держав відносяться. України, Іспанія, Італія, Португалія.
Складні держави — це такі держави, які об'єднались (утворились) з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави, в тому числі і суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передали вищим центральним органам союзної держави. Це, по суті, постійний чи тимчасовий союз суверенних держав. До складних держав належать федерація, конфедерація і імперія.
Федерація — це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали певну частину свого суверенітету (прав) центральним федеральним органам. Федерація відрізняється від інших державних утворень тим, що вона має єдину спільну територію, спільну конституцію і систему законодавства, єдиний уряд, спільні збройні сили, подвійне громадянство, єдину грошово-фінансову систему. Федерація є суб'єктом міжнародних відносин, а складові частини федерації позбавлені таких прав. Федерації можуть бути різні: централізовані, відносно централізовані, децентралізовані. До федерацій відносяться США, Російська Федерація.
Конфедерація — це такий союз держав, які добровільно об'єднались для досягнення певних спільних цілей в політичній, економічній і військових сферах. Суб'єкти конфедерації зберігають усі свої суверенні права держави. Вони не мають спільної території, конституції і єдиного законодавства, громадянства. Правовою основою конфедерації є союзний договір. Конфедерація не має єдиної податкової системи і бюджету і існує на внески її суб'єктів. Центральні конфедеративні органи приймають рішення за згодою всіх її суб'єктів. Конфедерація — це, як правило, тимчасовий союз держав. Згодом вона переростає в федерацію або розпадається на унітарні держави. Історія знає мало таких державних утворень: США в 1776—1786 рр.; колишній СРСР з 1917 по 1922 рр., до об'єднання в СРСР.
Імперія — це така складна і велика держава, яка об'єднує інші держави або народи в результаті завоювань, колонізації та інших форм експансії. Імперія тримається на насильстві, на державному примусі. Коли зникає примус, імперія розпадається. Наприклад, Римська імперія, імперія Олександра Македонського, Російська імперія.