42. Геоморфологічні процеси у водосховищах: замулення, переробка берегів і дна.

Визначення замулення дна водосховища пов'язано з гідрогеологічними розрахунками твердого стоку по різних зонах водосховища; з урахуванням динаміки берегів і ерозії в впадаючих у водосховище долинах, з ємністю водосховища і режимом його роботи та ін Від цих основних факторів залежить швидкість даного негативного процесу. У міру наближення до греблі швидкість води значно зменшується і відбувається акумуляція спричинена екпортом по дну наносів. Наноси сортуються по механічному складу: крупність зерен поступово зменшується у напрямку до греблі. Замулення призводить до зменшення ємності водосховища. Крім річкових наносів враховують обсяг матеріалу, який відкладався у водосховищі за рахунок обвалення берегів внаслідок хвильової діяльності, за рахунок зсувів, осипів і обвалів крутих берегів.

Переробка берегів і дна водосховища - комплексної інженерно-географічна проблема, в яку входять визначення стійкості рельєфу, оцінка діючих геоморфологічних процесів та їх прогноз, розробка заходів щодо захисту берегів і т.д. Завдання технічного вмішування в хід природних процесів полягає не в тому, щоб рельєф залишився незміненим, а в тому, щоб наблизити його динаміку до стадиї стійкого режиму, скоротити або уникнути негативну стадію розвитку.

Переробка берегів залежить від ряду факторів: метеорологічних, кліматичних і гідрологічних (режим вітру і хвилювань, рівень води, течій, льодовий режим, атмосферні опади, дефляція, хімічна, а в деяких випадках термічна абразія).

43. Мала гідроенергетика і рельєф

Для малої гідроенергетики найбільш складним технічним питанням є проектування турбоагрегатів для заданого потоку води чи протилежне завдання: створення заданої витрати й швидкості води для даної турбіни. Ще одна перевага малої енергетики ­ економічність. За умов, коли природні джерела енергії (нафта, природний газ, вугілля) вичерпуються, постійно дорожчають, використання дешевої, доступної, поновлювальної енергії річок, особливо малих, дозволяє виробляти дешеву електроенергію. До того ж, будівництво об'єктів малої гідроенергетики низьковитратне і швидко окуповується. При суміщеному графіку розробки проектної документації, виготовлення обладнання, будівництва та монтажу мала ГЕС вводиться в експлуатацію за 15 – 18 місяців. Малі ГЕС не завдають помітних збитків довкіллю навіть у тому випадку, коли створюється штучне водосховище з метою регулювання рівня річки. За допомогою спеціальних приладів за греблею річкова вода наповняється повітрям, у результаті чого рівень кисню у воді збільшується.

44. Осушувальні меліорації та рельєф.

Створюється осушувальна система, в яку збирається і транспортується надлишок води. Відвідні та магістральні канали направляють воду в водоприймач, яким може бути річка, озеро або водосховище. Застосовують три способи осушувальних меліорації: відкритий, закритий (дренаж), обвалування. Застосування того чи іншого способу осушення поряд з урахуванням груп факторів залежить від рельєфу, його ярусності (навіть в умовах слабкої вертикальної диференціації), генетичних груп рельєфу та пов'язаних з ними антропогенових відкладів, від інженерно-геологічних властивостей ґрунтів, мезо- і мікрорельєфу. Вивчення генезису і віку рельєфу, історії його розвитку повинно показати відмінність окремих геоморфологічних районів і ділянок по їх інженерно-геологічними властивостями, що впливають на способи осушення. Проводиться вивчення мікрорельєфу заплав, заболочених рівнин, особливостей будови моренно-зандрових рівнин Поліссі. Підраховуються окремі кількісні характеристики рельєфу: горизонтальна розчленованість, заозерненість, морфометричні характеристики