- •1.Визначення інженерної геоморфології.
- •2. Основні положення концепції інженерної геоморфології
- •3. Структура інженерної геоморфології.
- •4 . Основні генетичні напрями оцінки рельєфу для інженерних цілей.
- •5.Методи інженерно-геоморфологічних досліджень.
- •6.Основні проблеми інженерної геоморфології.
- •7. Функціонально-технологічний (нормативний) підхід в інженерній геоморфології
- •8.Поняття інженерної геоморфодинаміки.
- •14. Активність та інтенсивність розвитку процесів
- •15. Багатофакторний прогноз в інженерній геоморфології.
- •16. Рельєфні ситуації населених пунктів.
- •13. Монофакторний прогноз в інженерній геоморфології.
- •18. Планувльні структури населених пунктів.
- •19.Стадії проектування містобудівельних робіт.
- •20.Стадія районного планування у містобудівельних роботах.
- •21. Стадія генерального плану у містобудівельних роботах
- •22. Морфометричні показники рельєфу
- •23. Морфографічні показники для потреб містобудування
- •24. Окрема споруда і рельєф будівельного майданчика.
- •25. Загальні принципи розміщення лінійних об’єктів.
- •26. Постадійне проектування доріг.
- •27.Стадія тео у проектуванні доріг
- •28. Вибір траси дороги
- •29. План і профіль дороги
- •30.Типи трасувальних ходів.
- •31. Класифікація автомобільних доріг доріг.
- •32. Залізничний транспорт і рельєф.
- •33. Водний транспорт і рельєф.
- •34. Повітряний транспорт і рельєф.
- •35. Лінії передач і рельєф.
- •36. Завдання геоморфологічних досліджень при гідротехнічному будівництві.
- •37. Проектні роботи при гідротехнічному будівництві
- •38. Передпроектні роботи при гідротехнічному будівництві.
- •39. Завдання геоморфологічних досліджень при проектуванні та будівництві гребель
- •40. Геоморфологічні дослідження водосховищ.
- •41. Геоморфологічні умови фільтрації і підтоплення у водосховищах
- •42. Геоморфологічні процеси у водосховищах: замулення, переробка берегів і дна.
- •43. Мала гідроенергетика і рельєф
- •44. Осушувальні меліорації та рельєф.
- •45. Зрошувальні меліорації та рельєф.
- •46. Основні підходи до оцінки рельєфу для рекреації
- •47. Методи рекреаційної оцінки рельєфу
- •48. Оцінка рельєфу для рекреаційних цілей за х.Тішковим
- •49. Функціонально-морфометрична оцінка для рекреації
- •50. Функціонально-морфографічна оцінка для рекреації
- •51. Естетична оцінка рельєфу
- •52. Антропогенна геоморфологія: поняття, об’єкт дослідження
- •53. Класифікації антропогенного рельєфу.
- •54. Природно-антропогенні і антропогенні процеси
- •55.Типи антропогенних процесів
- •56. Картографування антропогенного рельєфу.
- •57. Рельєф і рекультивація порушених земель.
57. Рельєф і рекультивація порушених земель.
Рекультивація – це комплекс робіт, спрямованих на відновлення господарської, медико-біологічної та естетичної цінності порушених земель. Основу рекультивації складають комплекс інженерно-технічних заходів з відновлення рельєфу порушеної території і приведенню його до стану, що забезпечує можливість дальшого господарського використання земель.
Розрізняють технічний і біологічний етапи рекультивації Технічна рекультивація полягає у підготовці земель до наступного цільового використання у господарстві. Біологічна рекультивація полягає у реалізації заходів з відновлення біологічних властивостей, зокрема родючості земель, які здійснюються після технічної рекультивації.
Залежно від природних і соціальних умов району, в якому порушені землі, а також виду порушень цілі рекультиваційннх робіт можуть бути різними. У рекультивації виділяють такі напрями (за Грабчаком, Брилевим ):
сільськогосподарський, що полягає у підготовці порушених земель під сільськогосподарські угіддя;
лісогосподарський, який включає підготовку порушених земель для створення на них лісових насаджень різного значення;
будівельний, полягає у підготовці порушених земель до промислового і цивільного будівництва;
водогосподарський (включаючи рибогосподарський) полягає у підготовці порушеної земної поверхні для створення на ній водойм різного призначення;
рекреаційний полягає у підготовці порушених земель під об'єкти відпочинку;
санітарно-гігієнічний. що зводиться до консервації порушених земель, рекультивація яких для використання в господарстві економічно неефективна.
Поверхня порушених і рекультивованих земель представляє собою техногенний рельєф. У зв'язку з рекультивацією виникає ряд специфічних проблем геоморфологічного характеру - а) опис елементарних форм техногенного рельєфу, типологія і класифікація порушених земель і техногенних форм, вивчення впливу техногенних факторів на інтенсивність рельєфотвірних процесів, виявлення ролі і оцінка масштабів природних і техногенних факторів у формуванні сучасного рельєфу і його динаміки у часі, розробка методів кількісної оцінки і картографування техногенних змін рельєфу. (Техногенний рельєф слід розглядати похідним від природного).
Рекультивований рельєф (в свою чергу) виникає в результаті цілеспрямованого перетворення створених раніше техногенних форм, утворених у процесі проведення гірничих чи будівельних робіт (тобто вторинно перетворених). Ці перетворення зв'язані з виположуванням вивалів і бортів кар'єрів, плануванням верхньої поверхні відвалів або дна кар'єрів, покриті ям сформованих нахилених і горизонтальних поверхонь (в разі необхідності) родючими землями. У результаті рекультивації техногенний рельєф, як правило, суттєво перетворюється, стає більш стійким, що є важливим для наступного інженерного і господарського використання.