54. Природно-антропогенні і антропогенні процеси

Е.Палієнко вважає, що антропогенні процеси і явища викликають цілком під впливом господарської діяльності, які не можуть виникнути без втручання людини. Природно-антропогенними процесами він вважає, в основному, ті, що викликані сільськогосподарською діяльністю людини.

Антропогенні процеси призводять до таких змін рельєфу у властивостях гірських порід, які не можуть виникнути без втручання людини. Наприклад, такими є різного роду гравітаційні процеси на схилах кар'єрів, суфозія, просідання в лесових ґрунтах, тощо.

55.Типи антропогенних процесів

Котлов поділяє антропогенні процеси і явища на 5 груп: 1) антропогенний літогенез; 2) процеси, викликані змінами термічного стану порід і підземної гідросфери; 3) режиму підземних вод; 4) напруженого стану порід у масиві; 5) поверхневої гідросфери.

За таксономією Є.М.Сергєєв поділяє антропогенні процеси на групи: 1) глобальні: 2) локальні повсюдно розповсюджені; 3) регіональні; 4) власне локальні процеси.

Природно-антропогенні і антропогенні процеси поділяють також за видом природокористування (для різних видів будівництва, сільського господарства, рекреації тощо).

Критерії поділу антропогенного рельєфу, на думку Горішнього, повинні бути такі: 1) знак форм, 2) генезис (вироблені, акумулятивні), 3) вид природокористування.

Одним з перших у радянській геоморфології український вчений В.Г.Бондарчук дав визначення антропогенних форм рельєфу і розділив антропогенний рельєф за видами діяльності на сільськогосподарський, іригаційний, гірничопромисловий і оборонний. Він також виділяє додатні та від'ємні антропогенні форми і наводить їх приклади.

О.І.Спірідонов у своїй класифікації розділяє антропогенний рельєф за видами людської діяльності, а потім кожний з них поділяє на вироблений і насипний. Він виділяє:

1. рельєф створений у процесі виробництва (1.1. Зв'язаний з обробною і гірничодобувною промисловістю; 1.2. Зв'язаний з с/г виробництвом і меліорацією).

2. Рельєф, створений у процесі будівництва (2.1. Зв'язаний з промисловим і цивільним - будівництвом; 2.2. Зв'язаний з гідроенергетичним будівництвом; 2.3. Зв'язаний з будівництвом доріг; 2.4. Зв'язаний з портовим будівництвом).

3. Рельєф, створений в результаті інших видів діяльності населення (3.1. Зв'язаний з побутовою діяльністю; 3.2. Зв'язаний з військовими діями)

56. Картографування антропогенного рельєфу.

При побудові легенди геоморфологічної карти техногенного рельєфу класифікаційними ознаками повинні бути: провідний рельєфотвірний процес, стадійність розвитку і парагенезис форм, особливості морфографії і морфометрії.

Виділяють три типи карт техногенного рельєфу: констатаційно-оціночні, на яких відображають стан рельєфу в певний момент часу і його сучасну динаміку; оціночно-прогнозні; синтетичні а бо конструктивні, на основі яких дають рекомендації щодо оптимізації природного середовища.

Констатиційно-оціночні карти, запропоновані Є.О.Рубіною складають на основі маркшейдерських планів гірничодобувних підприємств. Така карта, складена у крупному масштабі має перевагу у тому, що майже не використовується позамасштабних умовних позначень (в першу чергу лінійних елементів). Для створення подібних карт необхідно підвищити оперативність картографування, а саме збільшити частоту обстеження змінених територій.

Легенду до карти морфогенетичних типів і форм антропогенного рельєфу пропонує Є.Н.Азбукіна [2]. Нею виділені дві основних категорії техногенних форм: скульптурні і акумулятивні. Під скульптурними формами розуміються форми денудаційні, вироблені. Всі форми Є.Н.Азбукіна ділить на: 1) площинного розповсюдження; 2) лінійного простягання; 3) точкові форми. Також вони поділяються на поверхневі, підземні і підводні форми.

В.М.Фірсенковою [1987] були створені геоморфологічні карти (Михайлівського гірничо- збагачувального комплексу КМА) як природного, так і антропогенного рельєфу. Карти Н| антропогенного рельєфу включали: 1) карту морфогенетичних типів антропогенного рельєфу (рис.); 2) карту змін рельєфу в процесі розробки родовища. Друга карта включає показ природного (у загальному вигляді) і антропогенного рельєфу (рис.). Ці карти складались у масштабі 1:25000 з використанням маркшейдерських матеріалів та матеріалів аерозйомки. На картах цього масштабу форми антропогенного рельєфу передаються лінійними знаками.

В.М.Фірсенкова пропонує також морфодинамічні карти, які складені у масштабі 1:5000 для окремих ділянок. На них показують окремі форми рельєфу (площинними знаками) і типи мікрорельєфу. Крім цього вказується відносна висота уступів і описується в легенді їх морфологія (крутизна, довжина)