- •1. Предмет і основні завдання курсу рпс.
- •3.Загальні закономір-і розв і рпс.
- •6. Основні принципи рпс.
- •7. Основні фактори розвитку та рпс.
- •9. Галузева структура Укр та тенденції її розвитку.
- •10. Основні принципи ек рай-ня.
- •11. Спец-ція і комплекс розв ек р-нів.
- •Галузі місцевого значення
- •14. Територіальний поділ праці і його значення для економічного районування.
- •15. Наукові методи аналізу розміщення та територ. Організації продуктивних сил.
- •16.Демогграфічний і трудовий потенціал України.
- •17. Населення України: динаміка чисельності, структура розселення.
- •18. Міське та сільське населення у, особливості формування та динаміка чисельності.
- •19. Демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості та шляхи покращення.
- •20. Трудові ресурси України: поняття, особливості орозміщення, розподіл по видах зайнятості та галузях н/г.
- •21.Раціональне використання трудових ресурсів. Безробіття. Ринок праці.
- •22. Природно-ресурсний потенціал України, його суть, структура і економічна оцінка.
- •23. Вплив природно-ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення в-ва та спеціалізацію ек-х районів.
- •25. Земельний фонд Укрїни.
- •26. Водні ресурси України.
- •27. Лісові ресурси.
- •27А Рекреаційні ресурси.
- •28. Ресурсозбереження як головний напрям рац викор прир ресурсів.
- •29А. Науково-технічний потенціал України (сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку).
- •30.Міжгалузеві комплекси, їхня сутність і особливості формування.
- •31. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •33. Нафтова промисловість та нафтопроводи.
- •34.Газова промисловость України.
- •35. Нафтопереробна пр-сть Укр
- •36. Електроенергетика України.
- •37. Теплові електростанції України.
- •38. Атомна електроенергетика України.
- •39. Гідроенергетика України.
- •40. Металургійний комплекс, його стр-ра та районоутворююча роль.
- •42. Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі.
- •43. Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.
- •44. Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
- •45. Кольорова металургія України.
- •46.Машинобудівний комплекс.
- •47.Основні принципи і фактори розвитку галузей машинобудування.
- •48.Проблеми і перспективи розвитку машинобудування.
- •50.Транспортне маш-ння України, його значення, галузева структура, особливості розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •51. Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •52. Важке та енергетичне м/б у, його значення, принципи розміщ, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •52А. Хімічна прмисловість України, її місце в нар. Госп. Комплексі, галузева структура, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •55. Лісова пром-ть України: передумави розвитку та регіональні особливості розміщення.
- •56. Деревообробна пром-ть України, її галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей (лісопильної, меблевої та ін).
- •57. Целюлозно паперова пром-ть у., сучасний стан, особливості розміщ, проблеми та перспективи розвитку.
- •58. Цементна та скляна прм-ть у.: значення, структура, сучасний стан.
- •61. Зернове гос-во України; суть, н/г значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.
- •62. Технічні культури України: сучасний стан і вплив на формування спеціалізованих апк. Проблеми та перспективи розвитку.
- •64. Цукробуряковий комплекс Укр, передумови його розвитку, принципи і особливості розміщення.
- •66. Легка пр-сть України, її соціальне зн-ня, галузева стр-ра і принципи розміщення основних галузей.
- •66А. Текстильна пр-сть Укр, її зн-ня, галузева стр-ра, передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.
- •68. Залізничний транспорт України: значення, структура, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •69.Трубопровідний транспорт України: значення, сучасний стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •70. Автомобільний транспорт України: значення, суч. Стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •71. Водний транспорт України: передумови його розвитку, значення, проблеми та перспективи розвитку.
- •72. Сітка екон. Районів України, їх територіальна структура.
- •74.Донецький економічний район.
- •75. Галузева структура господарського комплексу Донецького ек р-ну.
- •76. Придніпровський економічний район.
- •77. Галузева структура господарського комплексу Придніпровського ек р-ну.
- •78. Центральний економічний район.
- •79. Галузева структура господарського комплексу Центр. Регіону
- •80. Подільський район
- •81. Галузева структура Подільського району.
- •84. Карпатський економічний район.
- •85. Галузева структура господарського комплексу Карпатськ. Регіону.
- •86. Східний економічний район.
- •87. Галузева структура господарського комплексу Східного ек р-ну.
- •88. Причорноморський економічний район.
- •89. Галузева структура господарського комплексу Причорноморського ек р-ну.
- •90. Соціально-економічні і екологічні проблеми розвитку регіонів України та шляхи їх вирішення.
- •91.Міжнародні зв'язки.
- •92. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України та їх суть.
- •93. Україна з Російською Федерацією.
- •94. Експорт України та його стр-ря. Основні.
- •95 Україна і найб. Розвинуті країни Європи.
- •100.Механізм реалізації державної регіональної економ. Політики Укр..
- •104. Мінеральні ресурси, їх структура: промислові, балансові, геологічні і прогнозні запаси, н/г значення.
- •100.Механізм реалізації державної регіональної економ. Політики Укр..
- •104. Мінеральні ресурси, їх структура: промислові, балансові, геологічні і прогнозні запаси, н/г значення.
72. Сітка екон. Районів України, їх територіальна структура.
Карпатський: Закарп, Львів, Ів-Фр, Чернівец;
Подільський (Вінницька, Терноп, Хмел);
Поліський (Волин, Житом, Рівнен, Чернігів)
Східний (Полтавська, Сумська, Харківська);
Донецький (Донецька, луганська);
Придніпровський(Дніпроп,Кіровог, Запоріз);
Центральний (м.Київ, Київська, Черкаська);
Причорноморський (Миколаївська, Одеська, Херсонська, Кримська АР, м.Севастополь).
74.Донецький економічний район.
Р-н розташ на сході і південному сході країни. Площа його – 53,2 тис кв км. Нас-ня – понад 8,2 млн осіб. Район охоплює Донецьку і Луганську області. Е.г.п. в цілому сприятливе. Донецький район має вихід до Азовського моря і зн-ся на перехресті доріг, що ведуть з країн Балтії і Білорусі до країн Закавказзя, з Азії в Європу. Для розвитку госп-ва р-н має в цілому сприятливі прир умови, значні прир ресурси (родючі грунти, кам вугілля, кухонну сіль, кіновар – основну ртутну руду, буд мат-ли та ін.). Не вистачає власних водних ресурсів. Тут зосереджені великі людські ресурси. За к-стю та густосою нас-ня р-н посідає перше місце в Укр. Обидві області дуже урбанізовані (Донецька – 90, Луганська 0 87%). Переважна частина нас-ня зайнята в пр-сті. Є гострі проблеми рац викор труд ресурсів, особливо в шахтарських селищах. Донецький р-н в УК найбіль шекономічно розвинутий, особливо такі галузі, як електроенергетика, вугільна, металургійна, хім пр-сть, важке маш-ня та пр-сть буд мат-в. У с/г домінує приміський тип господарювання. Район має вихід до Азовського моря і розгалужену транспортну мережу, якою здійснюються інтенсивні міжрайонні і міжнародні звязки. Провідна галузь району – вугільна пр-сть. Тут видобувають коксівне (Донецька обл) і енергетичне (Луганська обл) вугілля. На вугільній пр-сті базується потужна електроенергетика. Вона представлена тепловими електростанціями, які дають до третини всієї електроенергії країни (вуглегірська, Луганська, Курахівська, Миронівська, Сіверськодонецька, Словянська, Старобешівська, Штерівська). Чм – це галузь, на якій спеціалізується Донецький р-н. Тут виробляють чавун, сталь, різноманітний прокат. Найб п-ва Чм – “Азовсталь” у Маріуполі, Донецький, Макіївський, Алчевський заводи. Чм-ю обслуговує потужна коксохімічна пр-сть. Найбільші коксохімічні заводи – Авдіївський, Горлівський, Алчевський, Ясинівський, Макіївський. Видобувають у р-ні флюсові вапняки та вогнетриви. Км набагато поступає ться чорній. Основні п-ва зн-ся в Костянтинівці (в-во цинку), Микитівці (в-во ртуті), Артемівську (завод з обробки кольорових металів). Донецький р-н має також потужну хім пр-сть.На базі місцевої коксохімії виробляють азотні добрива в Горлівці і Сіверськодонецьку, анілінофарбова пр-сть розвинута в Рубіжному. В Костантинівці випускають фосфорні добрива. У комплексі з в-вом добрив розвивається сірчаокислотна пр-сть. У р-ні значно розвинута содова пр-сть (Лисичанський содовий завод, Словянське ВО “Хімпром”). Цьому сприяють запаси кухонної солі, а також карбонатної сировини. Набула розвитку хімія орг синтезу. Сировиною для неї є продукти нафтопереробки, природний і коксовий газ. Нафтопереробна пр-сть зосереджена в Лисичанську, смоли і пластмаси виробляють у Донецьку і Сіверськодонецьку, гумотехнічні вироби – в Лисичанську. Сажа (технічний вуглець) постачається із Стаханова. У р-ні добре розвинулося важке маш-ня. Найбільші його п-ва зн-ся в Краматорську. Тут виробляють крокуючі екскаватори, прокатні стани, шахтне і транспортне устаткування, верстати для обробки великих деталей прокатних станів, залізничних вагонів. Гірничошахтне устаткування виробляється на машинобудівних заводах Донецька, Луганська, Горлівки, Дружківки, Ясинуватої, обл-ня для металургійної пр-сті – у Макіївці, Дебальцевому, Словянську. Прокатне маш-ня забезпечується вагонобудівним заводом у Стаханові. Залізничні цистерни дає Маріуполь, тепловози – Луганськ. У Луганську і Маріуполі виробляють с/г машини, в Первомайську Луганської області – електродвигуни для врубових машин. В-во різноманітного електротехнічного обл-ня зосереджено у Донецьку, Словянську і Торезі. Район має потужну будіндустрію, п-ва якої переважно розміщуються в малих і середніх містах. Найб розвитку досягла цементна (Амвросіївка, Макіївка, Єнакієве і Караматорськ) та скляна (Костянтинівка) пр-сть. Виробляють також покрівельні матеріали (толь, шифер), керамічні вироби, залізобетонні конструкції. Прир умови і потреби міського нас-ня сприяли формуванню в р-ні потужного АПК. Близько 80% с/г угідь припадає на орні землі. Вони займають площу понад 3 млн га. З них близько 50% зн-ся під зерновими культурами, 35% - під кормовими. У с/г т-во домінує над рослинництвом. Т-во має молочно-мясний напрям. Розвинуто також свинарство і птахівництво. В найбільш індустріальній частині р-ну с/г має приміський характер. Південь і північ Донецького р-ну спеціалізуються на вирощуванні зерна, насамперед озимої пшениці та соняшнику. П-ва, що переробляють с/г пр-цію, зосереджені переважно у найб пром вузлах. Їхня пр-ція – борошномельно-крупяна, мясна, молочна, пивоварна, виноробна, хлібопекарська та кондитерська. Розвинута в р-ні соляна пр-сть. Тут зосереджено 75% видобутку в країні харчової солі. Легка пр-сть використовує місцеву і довізну сировину. В галузі здебільного працюють жінки. Серед найб п-в р-ну – Донецький бавовняний та Луганський токосуконний комбінати, трикотажні п-ва Луганська, Донецька, Маріуполья, шкіряно-взуттєві – Донецька, Луганська, Костянтинівська, Артемівська. В багатьох містах р-ну є швейні цехи і фабрики. Значно розвинутий транспортний комплекс. За обсягами перевезень р-н посідає перше місце в країні. Провідна роль за цим показником нал залізничному транспорту. Щільність його магістралей теж найбільша в нашій кр і становить 56 км на 1000 кв км території. Основними електрифікованими залізницями є Ясинувата – Чаплине – Дніпропетровськ – Кривий Ріг, Іловайськ - Словянськ – Лозова – Харків, Словянськ – Донецьк – Маріуполь. Друге місце за обсягами перевезень у р-ні посідає автомобільний транспорт. Основні його магістралі: Донецьк – Дніпропетровськ, Донецьк – Артемівськ – Харків, Луганськ – Дебальцеве – Донецьк – Запоріжжя. Промисловими вузлами р-ну є: Донецько-Макіївський, Маріупольський, Горлівсько-Єнакієвський, Луганський, Краматорсько-Костянтинівський, Стаханово-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський. Серед проблем Донецького ек р-ну – територіальна нерівномірність розвитку. Передусім це стосується Луганської області, на півночі якої багато слаборозвинутих малих міст. Ще одна проблема пов з використанням труд ресурсів. Для Донбасу нагальною є також проблема розвитку малих і середніх міст, селищ міського типу, господарство яких тісно пов з вуглевидобутком. Закриття шахт породжує гострі соціальні проблеми. Дуже високий рівень спрацювання обл-ня, що призводить до травматизму, низької якості продукції, високої її матеріало- і енергомісткості. Надзвичайно гостра проблема водопостачання. З-поміж екологічних проблем – такі, як забруднення повітря, грунтів, вод у річках та Азовському морі. Донецький ек р-н, безперечно, має перспективи дальшого соц-ек розвитку. Нині вони залежать насамперед від ринкових реформ, структурної перебудови господарства, державної підтримки вирішення соціальних проблем тощо.
