- •1. Предмет і основні завдання курсу рпс.
- •3.Загальні закономір-і розв і рпс.
- •6. Основні принципи рпс.
- •7. Основні фактори розвитку та рпс.
- •9. Галузева структура Укр та тенденції її розвитку.
- •10. Основні принципи ек рай-ня.
- •11. Спец-ція і комплекс розв ек р-нів.
- •Галузі місцевого значення
- •14. Територіальний поділ праці і його значення для економічного районування.
- •15. Наукові методи аналізу розміщення та територ. Організації продуктивних сил.
- •16.Демогграфічний і трудовий потенціал України.
- •17. Населення України: динаміка чисельності, структура розселення.
- •18. Міське та сільське населення у, особливості формування та динаміка чисельності.
- •19. Демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості та шляхи покращення.
- •20. Трудові ресурси України: поняття, особливості орозміщення, розподіл по видах зайнятості та галузях н/г.
- •21.Раціональне використання трудових ресурсів. Безробіття. Ринок праці.
- •22. Природно-ресурсний потенціал України, його суть, структура і економічна оцінка.
- •23. Вплив природно-ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення в-ва та спеціалізацію ек-х районів.
- •25. Земельний фонд Укрїни.
- •26. Водні ресурси України.
- •27. Лісові ресурси.
- •27А Рекреаційні ресурси.
- •28. Ресурсозбереження як головний напрям рац викор прир ресурсів.
- •29А. Науково-технічний потенціал України (сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку).
- •30.Міжгалузеві комплекси, їхня сутність і особливості формування.
- •31. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •33. Нафтова промисловість та нафтопроводи.
- •34.Газова промисловость України.
- •35. Нафтопереробна пр-сть Укр
- •36. Електроенергетика України.
- •37. Теплові електростанції України.
- •38. Атомна електроенергетика України.
- •39. Гідроенергетика України.
- •40. Металургійний комплекс, його стр-ра та районоутворююча роль.
- •42. Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі.
- •43. Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.
- •44. Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
- •45. Кольорова металургія України.
- •46.Машинобудівний комплекс.
- •47.Основні принципи і фактори розвитку галузей машинобудування.
- •48.Проблеми і перспективи розвитку машинобудування.
- •50.Транспортне маш-ння України, його значення, галузева структура, особливості розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •51. Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •52. Важке та енергетичне м/б у, його значення, принципи розміщ, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •52А. Хімічна прмисловість України, її місце в нар. Госп. Комплексі, галузева структура, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •55. Лісова пром-ть України: передумави розвитку та регіональні особливості розміщення.
- •56. Деревообробна пром-ть України, її галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей (лісопильної, меблевої та ін).
- •57. Целюлозно паперова пром-ть у., сучасний стан, особливості розміщ, проблеми та перспективи розвитку.
- •58. Цементна та скляна прм-ть у.: значення, структура, сучасний стан.
- •61. Зернове гос-во України; суть, н/г значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.
- •62. Технічні культури України: сучасний стан і вплив на формування спеціалізованих апк. Проблеми та перспективи розвитку.
- •64. Цукробуряковий комплекс Укр, передумови його розвитку, принципи і особливості розміщення.
- •66. Легка пр-сть України, її соціальне зн-ня, галузева стр-ра і принципи розміщення основних галузей.
- •66А. Текстильна пр-сть Укр, її зн-ня, галузева стр-ра, передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.
- •68. Залізничний транспорт України: значення, структура, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •69.Трубопровідний транспорт України: значення, сучасний стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •70. Автомобільний транспорт України: значення, суч. Стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •71. Водний транспорт України: передумови його розвитку, значення, проблеми та перспективи розвитку.
- •72. Сітка екон. Районів України, їх територіальна структура.
- •74.Донецький економічний район.
- •75. Галузева структура господарського комплексу Донецького ек р-ну.
- •76. Придніпровський економічний район.
- •77. Галузева структура господарського комплексу Придніпровського ек р-ну.
- •78. Центральний економічний район.
- •79. Галузева структура господарського комплексу Центр. Регіону
- •80. Подільський район
- •81. Галузева структура Подільського району.
- •84. Карпатський економічний район.
- •85. Галузева структура господарського комплексу Карпатськ. Регіону.
- •86. Східний економічний район.
- •87. Галузева структура господарського комплексу Східного ек р-ну.
- •88. Причорноморський економічний район.
- •89. Галузева структура господарського комплексу Причорноморського ек р-ну.
- •90. Соціально-економічні і екологічні проблеми розвитку регіонів України та шляхи їх вирішення.
- •91.Міжнародні зв'язки.
- •92. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України та їх суть.
- •93. Україна з Російською Федерацією.
- •94. Експорт України та його стр-ря. Основні.
- •95 Україна і найб. Розвинуті країни Європи.
- •100.Механізм реалізації державної регіональної економ. Політики Укр..
- •104. Мінеральні ресурси, їх структура: промислові, балансові, геологічні і прогнозні запаси, н/г значення.
- •100.Механізм реалізації державної регіональної економ. Політики Укр..
- •104. Мінеральні ресурси, їх структура: промислові, балансові, геологічні і прогнозні запаси, н/г значення.
16.Демогграфічний і трудовий потенціал України.
Найгостріше постають демографічні проблеми сільського населення в центральних областях нашої держави. Вони пов'язані насамперед з тим, що багато десятків років з українського села виїжджали на постійне місце проживання молоді люди. Наприклад в окремих селах Київської області протягом багатьох років жоден випускник школи не залишився на роботу в селі. Врешті-решт це призвело не лише до знелюднення сіл, але й до того, що середній вік їхніх мешканців у багатьох областях почав наближатися до 60 років. У цьому віці, зрозуміло, вже не народжують дітей, тому в сільській місцевості в таких областях депопуляційні процеси виражені найяскравіше. Найгірша ситуація склалася в селах Чернігівської області. Тут в окремих районах на одного народженого за рік припадає п'ять померлих. Для того, щоб подолати демографічну кризу, потрібно ліквідувати її причину, що криється в соціалістичній системі господарювання. Молодь буде переселятися з міст у села тільки у власні фермерські господарства і на власну, приватну землю, яку буде легше обробляти; легше буде утримувати й господарство в цілому, маючи багато дітей.
Трудові ресурси — це працездатне населення (чоловіки від 16 до 59 років і жінки — від 16 до 54 років), а також працюючі підлітки і пенсіонери. Загальна кількість трудових ресурсів в Україні близько ЗО млн осіб. У матеріальному виробництві на початку 1997 р. було зайнято 89,8% усіх працюючих. Понад 23% населення країни працювало в промисловості, 21,8 — у сільському господарстві, 10,7% — в освіті, галузях культури і науки. Значна частка припадала на будівництво (5,9%), торгівлю, громадське харчування (6,7%), транспорт і зв'язок (6,0%). Відбувається поступовий перерозподіл зайнятих з виробничої у невиробничу сферу і, перш за все, у торгівлю. Спостерігаються значні територіальні відміни в розподілі населення, зайнятого в народному господарстві по окремих регіонах. Так, у Донецькій області цей показник складає близько 2,5 млн осіб, а в Чернівецькій — 370 тис. осіб. Велика кількість зайнятих у народному господарстві характерна для Дніпропетровської, Харківської, Луганської, Львівської областей. В Україні в1995р. налічувалось близько 14,5 млн осіб пенсіонерів, що становить 286 осіб на 1000 осіб населення.
17. Населення України: динаміка чисельності, структура розселення.
Насел. У на січень 1995 р. станов. 51,7 млн. Чисельність залеж від природн і механічн приросту.
Зараз в У. спостерігається від'ємний приріст насел. Це пов'яз із соц-економ, і з еколог факторами. Зростає смертність при зменшенні народжуваності. Значно зросла дитяча смертність. Механічний приріст насел залежить від міграційних процесів і станов різницю між імміграцією та еміграцією. Механ приріст майже нульовий, але якісні зміни негативні: від'їжджають з країни кваліфіковані робітники і науковці, а прибувають – біженці, переселенці, кримінальні елем-ти тощо.
Все це створ. негативну демограф. ситуацію, яка дещо відрізняється в регіонах: Зах-Україн (Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська. Ів-Франк, Закарпатська, Чернівецька обл.) та Південний (Миколаївська, Херсонська обл. і Крим) регіони мають сприятливу демографічну ситуацію, але ситуація в інших 15-ти обл (Центр-Півн регіон) вкрай негативна і визначає загальнодержавні показники.
Найбільше насел прожив в Донецькій (5 млн.), Київській (4,5 млн.), Дніпропетровській, Одеській, Луганській, Львівській областях. Сер. густота насел - 86 ч/км2 найбільша вона в Донецькій, Київській, Львівській, Чернівецькій. Луганській областях. Зміни у розміщ пов'яз з історією засвоєння, природними та соц-екон факторами.
Населення не лише виробник мат. благ та послуг але й їх споживач. Тому слід врахов і осіб у працездатному віці, і осіб похилого віку, і дітей. Насел у формує споживчий ринок і ринок праці. Демографічні фактори розвитку та РПС можна поділити на таі блоки:
Чисельність населення країнни (регіону), його динаміка, характер відтворення;
Розміщення населення на тер-ї, щільність населення, форми розселення, міграції;
Статевовікова структкра населення, чисельністть і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації;Структура зайнятості населення;Національний склад населення; Демографічна політика держави.
Чисельність населення регіону необхідне для визнач забезпеченості труд. ресурсами, обсягу вир-ва товарів нар. спожив, обсягу коштів на соц забезпеч, розмірів буд-ва житла, шкіл, лікарень тощо.
З розвитком наук-техн прогресу роль труд. фактора збільш. Вплив трудового фактора визнчається обсягом витрат праці на вир-во одиниці продукції. Працемісткість визнач через розрахунок маси продукції, яка припадає на одного вир-ка. Найбільш працемісткими галузями є: електроніка, приладобудування, оптико-механічне, інструментальне вир-во, автомобілебудування, верстатобудування, швацька, бавовоняна, шовкова, взуттєва прим-ті. Працемісткі види вир-ва розміщуються у містах, які мають вільні труд. ресурси. Працеміскі види с/г розміщ у регіонах з високою щільністю сільского насел.
До наукомістких відносяться усі вир-ва, які потребують, висококваліфікованих робітників, а також великих вкладень у науков-дослідну базу: вир-во ЕОМ, ракетобудування, літако- і автомобілебудування, виготовлення озброєнь тощо. Їх розміщ у великих містах, які мають кілька науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів
