- •1. Предмет і основні завдання курсу рпс.
- •3.Загальні закономір-і розв і рпс.
- •6. Основні принципи рпс.
- •7. Основні фактори розвитку та рпс.
- •9. Галузева структура Укр та тенденції її розвитку.
- •10. Основні принципи ек рай-ня.
- •11. Спец-ція і комплекс розв ек р-нів.
- •Галузі місцевого значення
- •14. Територіальний поділ праці і його значення для економічного районування.
- •15. Наукові методи аналізу розміщення та територ. Організації продуктивних сил.
- •16.Демогграфічний і трудовий потенціал України.
- •17. Населення України: динаміка чисельності, структура розселення.
- •18. Міське та сільське населення у, особливості формування та динаміка чисельності.
- •19. Демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості та шляхи покращення.
- •20. Трудові ресурси України: поняття, особливості орозміщення, розподіл по видах зайнятості та галузях н/г.
- •21.Раціональне використання трудових ресурсів. Безробіття. Ринок праці.
- •22. Природно-ресурсний потенціал України, його суть, структура і економічна оцінка.
- •23. Вплив природно-ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення в-ва та спеціалізацію ек-х районів.
- •25. Земельний фонд Укрїни.
- •26. Водні ресурси України.
- •27. Лісові ресурси.
- •27А Рекреаційні ресурси.
- •28. Ресурсозбереження як головний напрям рац викор прир ресурсів.
- •29А. Науково-технічний потенціал України (сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку).
- •30.Міжгалузеві комплекси, їхня сутність і особливості формування.
- •31. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •33. Нафтова промисловість та нафтопроводи.
- •34.Газова промисловость України.
- •35. Нафтопереробна пр-сть Укр
- •36. Електроенергетика України.
- •37. Теплові електростанції України.
- •38. Атомна електроенергетика України.
- •39. Гідроенергетика України.
- •40. Металургійний комплекс, його стр-ра та районоутворююча роль.
- •42. Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі.
- •43. Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.
- •44. Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
- •45. Кольорова металургія України.
- •46.Машинобудівний комплекс.
- •47.Основні принципи і фактори розвитку галузей машинобудування.
- •48.Проблеми і перспективи розвитку машинобудування.
- •50.Транспортне маш-ння України, його значення, галузева структура, особливості розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •51. Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •52. Важке та енергетичне м/б у, його значення, принципи розміщ, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •52А. Хімічна прмисловість України, її місце в нар. Госп. Комплексі, галузева структура, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •55. Лісова пром-ть України: передумави розвитку та регіональні особливості розміщення.
- •56. Деревообробна пром-ть України, її галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей (лісопильної, меблевої та ін).
- •57. Целюлозно паперова пром-ть у., сучасний стан, особливості розміщ, проблеми та перспективи розвитку.
- •58. Цементна та скляна прм-ть у.: значення, структура, сучасний стан.
- •61. Зернове гос-во України; суть, н/г значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.
- •62. Технічні культури України: сучасний стан і вплив на формування спеціалізованих апк. Проблеми та перспективи розвитку.
- •64. Цукробуряковий комплекс Укр, передумови його розвитку, принципи і особливості розміщення.
- •66. Легка пр-сть України, її соціальне зн-ня, галузева стр-ра і принципи розміщення основних галузей.
- •66А. Текстильна пр-сть Укр, її зн-ня, галузева стр-ра, передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.
- •68. Залізничний транспорт України: значення, структура, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •69.Трубопровідний транспорт України: значення, сучасний стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •70. Автомобільний транспорт України: значення, суч. Стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •71. Водний транспорт України: передумови його розвитку, значення, проблеми та перспективи розвитку.
- •72. Сітка екон. Районів України, їх територіальна структура.
- •74.Донецький економічний район.
- •75. Галузева структура господарського комплексу Донецького ек р-ну.
- •76. Придніпровський економічний район.
- •77. Галузева структура господарського комплексу Придніпровського ек р-ну.
- •78. Центральний економічний район.
- •79. Галузева структура господарського комплексу Центр. Регіону
- •80. Подільський район
- •81. Галузева структура Подільського району.
- •84. Карпатський економічний район.
- •85. Галузева структура господарського комплексу Карпатськ. Регіону.
- •86. Східний економічний район.
- •87. Галузева структура господарського комплексу Східного ек р-ну.
- •88. Причорноморський економічний район.
- •89. Галузева структура господарського комплексу Причорноморського ек р-ну.
- •90. Соціально-економічні і екологічні проблеми розвитку регіонів України та шляхи їх вирішення.
- •91.Міжнародні зв'язки.
- •92. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України та їх суть.
- •93. Україна з Російською Федерацією.
- •94. Експорт України та його стр-ря. Основні.
- •95 Україна і найб. Розвинуті країни Європи.
- •100.Механізм реалізації державної регіональної економ. Політики Укр..
- •104. Мінеральні ресурси, їх структура: промислові, балансові, геологічні і прогнозні запаси, н/г значення.
- •100.Механізм реалізації державної регіональної економ. Політики Укр..
- •104. Мінеральні ресурси, їх структура: промислові, балансові, геологічні і прогнозні запаси, н/г значення.
75. Галузева структура господарського комплексу Донецького ек р-ну.
Промисловими вузлами р-ну є: Донецько-Макіївський, Маріупольський, Горлівсько-Єнакієвський, Луганський, Краматорсько-Костянтинівський, Стаханово-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський. Провідні галузі Донецько-Макіївського промислового вузла – вугільна пр-сть і Чм. У межах вузла розташовані п-ва чорної металургії. Це Донецький і Макіївський металургійні заводи, Харцизький трубний завод. Машинобудівні п-ва є в Донецьку, Макіївці, Ясинуватій тощо. Розвинуті також легка та харчова галузі пр-сті. Донецьк – важливий залізничний вузол, що обєднує 6 станцій. Маріупольський промисловий вузол зосереджує два велиуих металургійних комбінати, в-во залізничних цистерн і металургійного устаткування, п-ва коксохімії. Тут є п-ва легкої (швейна, взуттєва, трикотажна) та харчової (мясна, молочна, рибоконсервна, борошномельна, хлібопекарська, кондитерська) галузей пр-сті. Маріупольський порт – найбільший на Азовському морі. До Горлівсько-Єнакієвського промислового вузла належать Горлівка, Єнакієве, Дебальцеве, Пантелеймонівка та Ясинівка. У промисловому вузлі зосереджені вугільна, хімічна, коксохімічна, металургійна і машинобудівна галузі пр-сті. На базі Горлівського і Єнакієвського коксохімічних заводів виробляют аміак і гранульовані добрива (Горлівське ВО “Стирол”). У Горлівці випускають вугільні комбайни та інше шахтне обладнання. Натериторії вузла знаходиться Микитівськийртутний комбінат. Єнакієве – великий центр вугільної, коксохімічної ,металургійної та цементної пр-сті. До складу Краматорсько-Костянтинівського промислового вузла входять Краматорськ, Словянськ, Артемівськ, Часів Яр та ін. Вузол спеціалізується на важкому маш-ні, чорні й та кольоровій металургії. Розвинуті тут також хімічна пр-сть, пр-сть буд мат-в, видобуток вогнетривких глин і камяної солі. Пр-сть вузла працює на електроенергії Словянської і Миронівської ДРЕС.До Луганського промислового вузла входять Луганськ і навколишні селища. Виробничу спеціалізацію вузла складають транспортне (тепловозобудівний завод), а також важке маш-ня, в-во інструментів, верстатів, деталей до автомобілів і с/г машин, санітарно-технічного обладнання, труб. Легка пр-сть представлена швейною, текстильною, взуттєвою галузями. Розвинута меблева і харчова пр-сть (молочна, мясна і кондитерська). До Лисичансько-Рубіжанського промислового вузла входять Лисичанськ, Сіверськодонецьк, Рубіжне і Кремінна. У вузлі найбільшого розвитку набула хімічна пр-сть. Працюють п-ва вугільної, будіндустрії, виробляється скло, продукція легкої і харчової пр-сті. До Стаханово-Алчевського промислового вузла входять міста Стаханов, Алчевськ, Брянка, Первомайськ та ін. Розвинута вугільна і коксохімічна пр-сть, чорна металургія, маш-ня, будіндустрія. Є п-ва легкої і харчової пр-сті. З Донецького ек р-ну відправляють до ін р-нів країни вугілля, кокс, чорні метали, електроенергію, різноманітні машини та устаткування, добрива, продукцію АПК.
76. Придніпровський економічний район.
Район розташований у центральній і південно-східній частинах країни, в басейні Дніпра. Площа його становить 59,1тис кв км. На-ня – 6,0млн осіб. Район охоплює Дніпропетровську та Запорізьку області. За рівнем розвитку Придніпровський р-ня поступається тільки Донецькому. За вартістю виробленої продукції пр-сть у ньому домінує над с/г. Її частина досягає 80%. Найрозвинутіші галузі р-ну – Чм, маш-ня та металообробка, хім пр-сть та електроенергетика. Р-н має сприятливі прир умови, багаті прир ресурси (родючі грунти, мякий клімат, запаси залізної і марганцевої руд світового значення, є родовища вугілля, бокситів, титанових руд тощо). За к-стю нас-ня Придніпровський р-н посідає шосте місце в країні. Проте він досить густо заселений (понад 103 особи на 1 кв км). За рівнем урбанізації район поступається лише Донбасу. Разом з тим за кількістю міст, де проживає понад 700 тис осіб, він не має собі рівних у країні. Основна частина нас-ня працює в пр-сті. В р-ні відбувається перерозподіл зайнятих в окремих галузях госп-ва. Чм одна з провідних галузей пр-сті Придніпровя. За в-вом чорних металів район посідає перше місце в країні. Тут виник цикл виробництв, що складається з добування коксівного вугілля (Західний Донбас), залізної і марганцевої руд, нерудної сировини, в-ва коксу, вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів, прокату. Осн центрами Чм і працюючої з нею в комплексі коксохімії є Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь. Км представлена в-вом алюмінію, магнію і титану (Запоріжжя). Маш-ня і металообробка поступається тільки Чм. Провідну роль відіграє важке металомістке маш-ня. Металургійне і гірничошахтне устаткуавння виробляють у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, електротехнічне – в Запоріжжі і Бердянську, будівельношляхове – в Бердянську, Дніпропетровську, Нікополі. Транспортне маш-ня зосереджено в Дніпродзержинсьу і Запоріжжі, в-во металоконструкцій – у Кривому Розі і Дніпропетровську. Хім пр-сть представлена в-вом шин для автомобілів у Дніпропетровську, мін добрив – у Дніпродзержинську, лаків і фарб – у Кривому Розі і Дніпропетровську, пластмас – у Дніпропетровську. У Придніпровї дуже розвинута будіндустрія. Основні п-ва зн-ся у найб містах. У великих містах р-ну діють також п-ва деревообробної пр-сті. Велику роль у розвитку госп-ва Придніпровя відіграє АПК. За валовою продукцією с/г район посідає шосте місце серед ек-х районів країни. Головною галуззю с/г-го в-ва є рослинництво. Під зерновими культурами зайнято близько 50% посівних площ. Більша частина посівів зернових припадає на озиму пшеницю. Провідні технічні культури – соняшник, цукрові буряки, південні коноплі. Поблизу великих міст створено приміські господарства. Потреби нас-ня індустріальних центрів визначають спеціалізвацію т-ва. Провідну рльвідіграє молочно-мясне скотарство. Розвинуті також свинарство, птахівництво, вівчарство. У водосховищах Дніпра і в Азовському морі виловлюють рибу. На місцевій, а також частково довізній сировині працюють п-ва легкої і харчової пр-сті основні потужності яких зосереджено у великих містах. Найрозвинутіші галузі легкої пр-сті – швейна, трикотажна і взуттєва. П-ва харчової пр-сті р-ну розміщено повсюдно. Основні її галузі - мясна, молочна, олійно-жирова, борошномельно-крупяна, цукрова, консервна, крохмале-патокова, хлібопекарська, кондитерська. У Придніпровському р-ні добре розвинуті всі види транспорту, але перше місце належить залізничному. За густосою залізниць, що становить 38км на 1000кв км, район поступається тільки Донбасу. Тут є кілька великих залізничних вузлів: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Апостолове, Пологи, Пятихатки, Синельникове. У внутрішньообласних перевезеннях на невеликі відстані на першому місці автомобільний транспорт. Найб вузлами його є Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Мелітополь, Новомосковськ. Велике зн-ня мають річковий і морський види транспорту. Найб порти на Дніпрі – Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Нікополь. У Запоріжжі працюють два великих річкових порти. Найбільший порт на Азовському морі – Бердянськ. У різних напрямах район перетинають трубопроводи, що йдуть переважно від газових родовищ Шебелинки до найбільших міст. Осн пром вузлами р-ну є Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Пертропавлівський, Запорізький. Найпотужніший пром вузол Придніпровя-Дніпропетросько-Дніпродзержинський. До його складу входять Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Підгородне, Таромське, Придніпровськ та ін.Маш-ня найрозвинутіше в Дніпропетровську. Тут виробляють металеві конструкції, металургійне устаткування, машини і обл-ня для шахт, рудників, збагачувальних фабрик, тюбінги для шахт метрополітенів, целюлозно-паперової пр-сті, ковальсько-пресові машини і штампувальні преси. Відомою продукцією є також бурякозбиральні комбайни, електровози, електротехнічні вироби, інструменти тощо. Добре розвинутий у місті і військово-пром комплекс. Одним з рез-тів його конверсії є випуск тролейбусів. У Дніпродзержинську працює вагонобудівний завод. Він виробляє вантажні вагони. Хім пр-сть вузла тісно пов з Чм.Чм представлена потужними заводами “Запоріжсталь” та електрометалургійним “Дніпроспецсталь”, феросплавним заводом і заводом вогнетривів. До Км нал Дніпровський алюмінієвий завод і Запорізький титано-магнієвий комбінат. Маш-ня і металообробка представлені такими великими п-вами, як “Запоріжтрансформатор” (силові трансформатори), ВО “АвтоЗАЗ” (малолітражні автомобілі), Запорізький абразивний комбінат (абразивні інструменти), “Моторобудівник” та ін. Серед
галузей легкої пр-сті тут розвинуті швейна і взуттєва, харчової - мясна, молочна, борошномельна, олійно-жирова. Запоріжжя – залізничний вузол і великий річковий порт. Великими пром центрами р-ну є Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь за своїм індустріальним потенціалом поступаєтся в області лише Запоріжжю. Маш-ня в Мелітополі найбільш розвинуте у порівнянні з ін галузями. В місті працюють такі заводи, як моторний, “Автокольормет”, “Автогідроагрегат”, ВО “Мелітопольпродмаш”, “Старт”. Харчова пр-сть скл-ся з борошномельної, молочної, олійної, плодоовочевої та ін галузей. Легка – представлена швейним, трикотажним і панчішно-шкарпетковим в-вом. Провідною галуззю Бердянська є маш-ня (заводи “Азовкабель”, с/г машин та ін). У місті працюють завод скловолокна і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті швейна, трикотажна та взуттєвігалузі пр-сті. Розміщено кілька п-в мясної, молочної, борошномельної, плодоовочевої, виноробної, рибної пр-сті. Бердянськ – другий за значенням порт країни на Азовському морі, тут зн-ся відомий кліматичний і бальнеологічний курортний центр. З Придніпровського району у Донбас постачають залізну і марганцеву руди, алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі ек р-ни країни звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки і фарби, бурякозбиральні комбайни тощо, продукція АПК (олія, черешні тощо). З і н районів країни Придніпровя одержує вугілля і кокс, гірниче і металургійне устаткування,різноманітні машини та обл-ня, продукцію легкої пр-сті та АПК. Проблеми Придніпровського р-ну багато в чому подібні до проблем Донецького. Так, їхня спільна проблема пов із спеціалізацією. Донбас і Придніпровя доцільно спеціалізувати не тільки на в-ві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей маш-ня. Металургійні заводи мають задовольняти потреби в асортименті металу п-ва точного маш-ня, яке в майбутньому розвиватиметься прискореними темпами. Дуже гостро постають екологічні проблеми в Придніпровї, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд АЕС утворився найпотужніший у Європі “генератор” кислотних дощів. Грунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень грунтових вод.
