- •Лекція 25
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2.7.2. Технології виробництва в'яжучих матеріалів і бетонних виробів План
- •1. Технологія виготовлення гіпсових в'яжучих речовин
- •2. Технологія виготовлення будівельного вапна
- •3. Технологія виготовлення портландцементу
- •4. Виготовлення силікатної цегли і каменю
- •5. Технологія виготовлення бетонних та залізобетонних виробів
- •5.1. Класифікація бетону
- •5.2. Матеріали для виготовлення бетону
- •5.3. Виробництво бетонних і залізобетонних виробів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 26
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2.7.3. Проектування та технології будівництва. Техніко-економічні показники підприємств будівельної галузі План
- •1. Проектування будівель і споруд
- •1.1. Будинки і споруди
- •1.2. Проектування будівель і споруд
- •2. Технологи будівельного виробництва
- •3. Шляхи підвищення прибутковості підприємств будівельної галузі
- •3.1. Техніко-економічні показники виробництва і застосування керамічних матеріалів
- •3.2. Техніко-економічні показники виробництва будівельного скла і виробів зі скла
- •3.3. Техніко-економічні показники виробництва і застосування гіпсу
- •3.4. Техніко-економічні показники виробництва вапна
- •3.5. Техніко-економічні показники виробництва цементу
- •Структура собівартості цементу, % від повної собівартості
- •3.6. Техніко-економічні показники виробництва і застосування силікатної цегли та виробів із силікатного бетону
- •3.7. Техніко-економічні показники виробництва залізобетонних виробів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 27
- •Тема 2.8. Технології найважливіших галузей легкої промисловості План
- •1. Загальна характеристика і галузева структура легкої промисловості
- •2. Текстильна промисловість
- •3. Швейна промисловість
- •4. Виробництво шкіри та виробів із неї
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 28
- •Тема 2.9. Біотехнології та їх застосування в народному господарстві План
- •1. Етапи становлення біотехнології як науки та галузі виробництва
- •2. Суть біотехнологічних процесів, їх відмінності, переваги і проблеми порівняно з традиційними технологічними процесами
- •3. Типова схема біотехнологічного виробництва і її основні складові
- •3.1. Живильні середовища — сировина біотехнологічних процесів
- •3.2. Продуценти як основа біотехнологічних виробництв
- •3.3. Процес ферментації
- •3.4. Ферментатори або біореактори
- •Апарат для глибинного культивування мікроорганізмів (ферментер):
- •3.5. Виділення, очищення і концентрування продуктів ферментації
- •3.6. Виробництво кормової мікробної біомаси як типовий приклад біотехнологічного процесу
- •Принципова схема одержання кормової мікробної біомаси
- •4. Основні сфери застосування біотехнології
- •4.1. Харчова промисловість
- •4.2. Медицина
- •4.3. Сільське господарство
- •4.4. Охорона навколишнього середовища, енергетика
- •5. Біотехнологія і майбутнє
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 29
- •Тема 2.10. Технології виробництва апк, харчової промисловості і переробки сільськогосподарської продукції
- •2.10.1. Технологія виробництва хліба та хлібобулочних виробів План
- •1. Харчова цінність хлібобулочних виробів і сировина хлібопекарського виробництва
- •2. Технологічна схема виробництва хлібобулочних виробів
- •2.1. Основні етапи приготування тіста
- •2.2. Способи приготування пшеничного тіста
- •2.3. Способи готування житнього тіста
- •2.4. Оброблення тіста
- •2.5. Випічка хліба, розрахунок виходу хлібобулочних виробів
- •3. Контроль і керування технологічним процесом виробництва хліба, показники якості хліба
- •4. Асортимент сучасних хлібобулочних виробів
- •5. Збереження хліба та хвороби хліба
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.10. Технології перероблення сільськогосподарської продукції та харчової промисловості
- •1. Виробництво цукру та цукрозамінників
- •2. Основні характеристики сировини для виробництва цукру
- •3. Типова технологічна схема виробництва цукру із буряків
- •3.1. Підготовка буряків до виділення соку
- •3.2. Отримання дифузійного соку
- •3.3.1. Дефекація соку
- •3.3.2. Сатурація соку
- •3.3.3. Сульфітація соку та сиропу
- •3.3.4. Фільтрування соку і сиропу
- •3.3. Згущення соку та сиропу
- •3.4. Уварювання сиропу і відтоків до утфеля, кристалізація цукру
- •3.6. Центрифугування утфеля, пробілка і висушування цукру-піску
- •4. Особливості переробки тростинного цукру-сирцю
- •5. Виготовлення цукру-рафінаду
- •6. Основні відходи виробництва цукру із буряків, сфери їх утилізації і використання
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 31
- •Тема 2.10. Технології харчової промисловості і переробки сільськогосподарської продукції
- •2.10.3. Технологія виробництва м'яса, молока та м'ясомолочних продуктів План
- •1. Склад і харчова цінність м'яса і субпродуктів
- •2. Склад і харчова цінність молока і молочних продуктів
- •3. Сучасні технології переробки м'яса, молока і виготовлення м'ясомолочних продуктів
- •3.1. Технологічний процес забою худоби і оброблення туш
- •3.2. Виробництво фасованого м'яса, ковбасних і солоних виробів
- •3.3. Технологія суцільномолочних продуктів і морозива
- •3.3.1. Пастеризоване, стерилізоване молоко і вершки
- •3.3.2. Кисломолочні напої
- •3.3.3. Сметана, сир і сирні вироби
- •3.3.4. Технологія виробництва морозива
- •3.4. Технологія виробництва вершкового масла
- •3.5. Технологія виробництва сирів
- •4. Асортимент м'ясомолочних продуктів та вали м'ясомолочних виробів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 32
- •Тема 2.10. Технології харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції
- •2.10.4. Виробництво етилового спирту із зброджуваних матеріалів План
- •1. Найважливіші вдосконалення виробництва спирту та характеристика основних видів спиртової продукції
- •2. Особливості виробництва етанолу із харчової та нехарчової сировини
- •2.1. Виробництво етанолу із крохмальвмішуючої сировини — зерна та картоплі
- •2.2. Виробництво спирту із цукровміщуючої меляси
- •2.3. Виробництво етанолу із клітковиновмішуючої нехарчової сировини
- •2.4. Основні компоненти зрілої спиртової бражки
- •3. Ректифікаційна очистка спирту, її наукові основи, апаратурне оформлення та вплив на якість і собівартість продукції
- •4. Основні способи виробництва абсолютного (безводного) спирту
- •5. Напрями еволюції сучасних технологій спиртових виробництв
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Стабников в.Н. Перегонка и ректификация этилового спирта. 2-е изд. — м.: Пищевая промышленность, 1969. — 456 с.Лекція 33
- •Тема 2.11. Транспорт і зв'язок
- •1. Призначення транспорту. Види транспорту та транспортних перевезень
- •2. Особливості різних видів транспорту
- •2.1. Залізничний транспорт
- •2.2. Автомобільний транспорт
- •2.3. Морський транспорт
- •2.4. Річковий транспорт
- •2.5. Повітряний транспорт
- •2.6. Трубопровідний транспорт
- •3. Напрямки розвитку транспортної енергетики
- •4. Зв'язок, основні види зв'язку та їх особливості
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2.12. Основи технологій виробництв компонентів електронного устаткування
- •1. Загальна характеристика галузі
- •2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •3. Технології виробництв напівпровідникових інтегральних мікросхем
- •3.1. Отримання та очищення кремнію
- •3.2. Вирощування монокристалів кремнію
- •3.3. Утворення елементів мікросхем
- •1. Поняття про напівпровідники
- •3.4. Контроль і монтування кристалів у корпус
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 35
- •Тема 2.13. Торгівля
- •1. Класифікація торгівлі, форми торгівлі
- •2. Порядок заняття торговельною діяльністю
- •3. Основні вимоги до торговельного підприємства та його працівників
- •4. Правила пролажу продовольчих товарів
- •5. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
- •6. Зовнішня та міжнародна торгівля
- •7. Напрямки розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2.14. Житлово-комунальне господарство
- •1. Структура житлово-комунального господарства
- •2. Підгалузі житлово-комунального господарства
- •3. Стан і основні напрямки реформування житлово-комунального господарства
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 36
- •Тема 2.15. Основні тенденції в технології переробки відходів
- •1. Утворення та переробка промислових і побутових відходів в Україні
- •2. Відходи: основні терміни та їх класифікація
- •3. Переробка промислових відходів
- •4. Переробка побутових відходів
- •5. Основні напрямки вирішення проблеми відходів
- •Контрольні запитання
- •Література
3.2. Отримання дифузійного соку
Буряковий сік, що містить розчинені "у воді цукрозу і нецукри, добувають із бурякової стружки екстракцією.
Екстракцією, чи дифузією, називається витягнення зі складної за складом сировини одного чи кількох компонентів за допомогою розчинника. Дифузія цукрози з бурячної тканини називається молекулярною. Рушійною силою дифузії є градієнт концентрації речовин у дотичних рідинах, внаслідок чого виникає спрямований потік речовини, що сприяє вирівнюванню концентрації. Причиною дифузії є безладний тепловий рух атомів, молекул, іонів, часток речовини. Дифузія може бути описана за допомогою першого закону Фіка, відкритого в 1855 p., що встановлює зв'язок між кількістю речовини, що екстрагується, й основними параметрами процесу: кількість розчиненої речовини S, що продифузіювала крізь деякий шар розчинника, прямо пропорційна різниці концентрацій на межах цього шару (С — с), часу t, площі шару F і обернено пропорційна товщині шару х, тобто довжині шляху дифузії часток. Отже:
можна
назвати грандієнтом концентрації, a
D
є
коефіцієнтом пропорційності
і називається коефіцієнтом дифузії.
Величина D
залежить
від роду дифузіюючої речовини і від
температури дифузії. Вона приблизно
обернено пропорційна радіусу дифузіюючих
часток
розчиненої речовини. З
підвищенням температури D
збільшується,
тому що зростає швидкість руху молекул
і, крім того, зменшується в'язкість
розчинника, внаслідок чого молекули
розчиненої речовини легше
перемішуються між молекулами розчинника.
Незважаючи на те, що величини F, (С — с), t перебувають у прямій залежності від кількості продифузійованої речовини S, тобто цукру, витягнутого зі стружки шляхом дифузії, на практиці усі вони мають природні обмеження. Відкачку соку обмежують 115—125 %, тобто з 100 кг стружки витягають 115—125 кг соку, тому що зі збільшенням витрати води на знецукрювання стружки зростають витрати палива й електроенергії на наступне випарювання зайвої води при згущенні соку.
Збільшення тривалості обезцукрювання (t) сприяє не тільки більш повному переходу цукру зі стружки, а й нецукрів буряку, зокрема збільшується пептизація нерозчинного протопектина і т.п. Тому доцільно обмежувати тривалість екстракції (t) за рахунок використання доброякісної стружки оптимальної товщини з гарною пружністю, що полегшує витяг соку (F, х). Однак тривалість дифузіювання в апаратах безупинної дії в зв'язку з необхідністю застосування для них більш грубої цукрової стружки становить нормативно 70-80 хв.
Підвищення температури сприяє збільшенню коефіцієнта дифузії (D) цукрози, але при температурі вище 75 °С відбувається швидке набрякання пектинових речовин і зниження пружності стружки, а при температурі нижче 70 °С інтенсивно розвиваються мікроорганізми, що Призводить до псування стружки. Тому в активній частині дифузійної установки підтримують температуру 70—75 °С.
В даний час у цукробуряковому виробництві цукор з клітин буряку екстрагують у безперервно діючих дифузійних апаратах, у яких бурячна стружка та дифузійний сік знаходяться в безупинному протипоточному русі (рис. 3).
Рис. 3. Схема протипоточного знецукрювання бурякової стружки з поверненням жомопресової води:
С1, С2, с1, с2 — концентрація цукрози відповідно в буряковій стружці, жомі, екстрагенті і дифузійному соку
Стружка буряку з концентрацією цукру С1 надходить у головну частину апарата А і рухається до хвостової його частини В, віддаючи цукор, у розчинник, що рухається назустріч (вода, дифузійний сік). У всіх частинах апарата успішно йде процес дифузії, тому що різниця концентрацій зберігається. У хвостовій частині апарата в стружці залишається дуже мало цукру, але дифузія продовжується, тому що сюди надходить вода з нульовою концентрацією цукру.
У головній частині апарата різницю концентрацій (С1 - с2) збільшують зниженням величини с2, за рахунок підвищення відкачки соку. Внаслідок такої протипоточної екстракції можна вивільнити максимум цукру зі стружки.
Для здійснення дифузійного процесу екстракції цукру з буряку використовують дифузійні апарати безупинної дії, процес роботи яких цілком автоматизований, а втрати цукру в стружці мінімальні і становлять 0,25—0,30 % до маси буряку.
У даний час на цукрових заводах працюють різні дифузійні апарати безупинної дії: колонні (вертикальні), шнекові нахилені.
В одноколонній дифузійній установці КДА (рис. 4) бурячна стружка подається в теплообмінну частину ошпарювача 1, де нагрівається і попередньо ошпарюється дифузійним соком з температурою 72 °С. Сік при цьому охолоджується до 45—55 °С, відбирається і направляється на очищення вапном. У мішалку опарювача подається дифузійний сік з температурою 85 °С. Сокостружкова суміш з температурою 75 °С подається насосом знизу в колонний дифузійний апарат 2 і переміщається нагору назустріч воді за допомогою обертового вала з лопастями і нерухомими лопастями. Дифузійний сік через ситову поверхню виходить з нижньої частини колони і поділяється на два потоки: перший іде через теплообмінник у мішалку ошпарювача, а другий — у теплообмінну частину ошпарювача, минаючи теплообмінник. Знецукрена стружка (жом) виходить з верхньої частини апарата і попадає в шнековий водовідділювач, потім у вертикальний жомовий прес. Виділена при цьому вода очищається на мезголовках, підігрівається, стерилізується і подається в дифузійний апарат. Свіжа вода подається у верхню частину апарата (роздільно чи разом з жомопресовою водою) з температурою 72 °С та рН 5,5-6,0.
Відбір дифузійного соку на даному апараті становить 125—130 % до маси буряку. Довжина 100 г стружки повинна бути 11 — 13 м. Тривалість активної дифузії становить 75—80 хв при 74—75 °С. Колонні дифузійні установки мають такі недоліки: високий відбір соку, необхідність використання додаткових теплообмінників і насосів для підігріву і перекачування продукту, велика чутливість до якості стружки.
Рис. 4. Дифузійна установка КДА:
1 — випарювані; 2 — вертикальний холодний дифузійний апарат; 3 — підігрівам і насоси
У цукровій промисловості використовуються кілька типів нахилених шнекових дифузійних апаратів.
Отриманий дифузійний сік внаслідок наявності багатьох компонентів, що гальмують кристалізацію і забруднюють кінцевий продукт, непридатний без додаткової обробки для кристалізації цукру. Сік має майже чорний колір, слабокислу (рН = 6,0—6,5) реакцію, містить розірвані клітинні тканини , скоагульовані агрегати білків, розчинні нецукри, що заважають кристалізації цукрози, збільшуючи її витрати з мелясою. Тому до найважливіших завдань цукровиробництва належать технологічні операції видалення нецукрів та інших шкідливих компонентів із цукрових розчинів. Типова технологічна схема очищення дифузійного соку наведена на рис. 5.
Рис. 5. Принципова технологічна схема очистки дифузійного соку
Основними технологічними операціями очищення соку є: двостадійна дефекація, двостадійна сатурація, сульфітація соку та сиропу, концентрування соку до сиропу, розділення технологічних суспензій фільтруванням чи відстоюванням.
