- •Лекція 25
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2.7.2. Технології виробництва в'яжучих матеріалів і бетонних виробів План
- •1. Технологія виготовлення гіпсових в'яжучих речовин
- •2. Технологія виготовлення будівельного вапна
- •3. Технологія виготовлення портландцементу
- •4. Виготовлення силікатної цегли і каменю
- •5. Технологія виготовлення бетонних та залізобетонних виробів
- •5.1. Класифікація бетону
- •5.2. Матеріали для виготовлення бетону
- •5.3. Виробництво бетонних і залізобетонних виробів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 26
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2.7.3. Проектування та технології будівництва. Техніко-економічні показники підприємств будівельної галузі План
- •1. Проектування будівель і споруд
- •1.1. Будинки і споруди
- •1.2. Проектування будівель і споруд
- •2. Технологи будівельного виробництва
- •3. Шляхи підвищення прибутковості підприємств будівельної галузі
- •3.1. Техніко-економічні показники виробництва і застосування керамічних матеріалів
- •3.2. Техніко-економічні показники виробництва будівельного скла і виробів зі скла
- •3.3. Техніко-економічні показники виробництва і застосування гіпсу
- •3.4. Техніко-економічні показники виробництва вапна
- •3.5. Техніко-економічні показники виробництва цементу
- •Структура собівартості цементу, % від повної собівартості
- •3.6. Техніко-економічні показники виробництва і застосування силікатної цегли та виробів із силікатного бетону
- •3.7. Техніко-економічні показники виробництва залізобетонних виробів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 27
- •Тема 2.8. Технології найважливіших галузей легкої промисловості План
- •1. Загальна характеристика і галузева структура легкої промисловості
- •2. Текстильна промисловість
- •3. Швейна промисловість
- •4. Виробництво шкіри та виробів із неї
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 28
- •Тема 2.9. Біотехнології та їх застосування в народному господарстві План
- •1. Етапи становлення біотехнології як науки та галузі виробництва
- •2. Суть біотехнологічних процесів, їх відмінності, переваги і проблеми порівняно з традиційними технологічними процесами
- •3. Типова схема біотехнологічного виробництва і її основні складові
- •3.1. Живильні середовища — сировина біотехнологічних процесів
- •3.2. Продуценти як основа біотехнологічних виробництв
- •3.3. Процес ферментації
- •3.4. Ферментатори або біореактори
- •Апарат для глибинного культивування мікроорганізмів (ферментер):
- •3.5. Виділення, очищення і концентрування продуктів ферментації
- •3.6. Виробництво кормової мікробної біомаси як типовий приклад біотехнологічного процесу
- •Принципова схема одержання кормової мікробної біомаси
- •4. Основні сфери застосування біотехнології
- •4.1. Харчова промисловість
- •4.2. Медицина
- •4.3. Сільське господарство
- •4.4. Охорона навколишнього середовища, енергетика
- •5. Біотехнологія і майбутнє
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 29
- •Тема 2.10. Технології виробництва апк, харчової промисловості і переробки сільськогосподарської продукції
- •2.10.1. Технологія виробництва хліба та хлібобулочних виробів План
- •1. Харчова цінність хлібобулочних виробів і сировина хлібопекарського виробництва
- •2. Технологічна схема виробництва хлібобулочних виробів
- •2.1. Основні етапи приготування тіста
- •2.2. Способи приготування пшеничного тіста
- •2.3. Способи готування житнього тіста
- •2.4. Оброблення тіста
- •2.5. Випічка хліба, розрахунок виходу хлібобулочних виробів
- •3. Контроль і керування технологічним процесом виробництва хліба, показники якості хліба
- •4. Асортимент сучасних хлібобулочних виробів
- •5. Збереження хліба та хвороби хліба
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.10. Технології перероблення сільськогосподарської продукції та харчової промисловості
- •1. Виробництво цукру та цукрозамінників
- •2. Основні характеристики сировини для виробництва цукру
- •3. Типова технологічна схема виробництва цукру із буряків
- •3.1. Підготовка буряків до виділення соку
- •3.2. Отримання дифузійного соку
- •3.3.1. Дефекація соку
- •3.3.2. Сатурація соку
- •3.3.3. Сульфітація соку та сиропу
- •3.3.4. Фільтрування соку і сиропу
- •3.3. Згущення соку та сиропу
- •3.4. Уварювання сиропу і відтоків до утфеля, кристалізація цукру
- •3.6. Центрифугування утфеля, пробілка і висушування цукру-піску
- •4. Особливості переробки тростинного цукру-сирцю
- •5. Виготовлення цукру-рафінаду
- •6. Основні відходи виробництва цукру із буряків, сфери їх утилізації і використання
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 31
- •Тема 2.10. Технології харчової промисловості і переробки сільськогосподарської продукції
- •2.10.3. Технологія виробництва м'яса, молока та м'ясомолочних продуктів План
- •1. Склад і харчова цінність м'яса і субпродуктів
- •2. Склад і харчова цінність молока і молочних продуктів
- •3. Сучасні технології переробки м'яса, молока і виготовлення м'ясомолочних продуктів
- •3.1. Технологічний процес забою худоби і оброблення туш
- •3.2. Виробництво фасованого м'яса, ковбасних і солоних виробів
- •3.3. Технологія суцільномолочних продуктів і морозива
- •3.3.1. Пастеризоване, стерилізоване молоко і вершки
- •3.3.2. Кисломолочні напої
- •3.3.3. Сметана, сир і сирні вироби
- •3.3.4. Технологія виробництва морозива
- •3.4. Технологія виробництва вершкового масла
- •3.5. Технологія виробництва сирів
- •4. Асортимент м'ясомолочних продуктів та вали м'ясомолочних виробів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 32
- •Тема 2.10. Технології харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції
- •2.10.4. Виробництво етилового спирту із зброджуваних матеріалів План
- •1. Найважливіші вдосконалення виробництва спирту та характеристика основних видів спиртової продукції
- •2. Особливості виробництва етанолу із харчової та нехарчової сировини
- •2.1. Виробництво етанолу із крохмальвмішуючої сировини — зерна та картоплі
- •2.2. Виробництво спирту із цукровміщуючої меляси
- •2.3. Виробництво етанолу із клітковиновмішуючої нехарчової сировини
- •2.4. Основні компоненти зрілої спиртової бражки
- •3. Ректифікаційна очистка спирту, її наукові основи, апаратурне оформлення та вплив на якість і собівартість продукції
- •4. Основні способи виробництва абсолютного (безводного) спирту
- •5. Напрями еволюції сучасних технологій спиртових виробництв
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Стабников в.Н. Перегонка и ректификация этилового спирта. 2-е изд. — м.: Пищевая промышленность, 1969. — 456 с.Лекція 33
- •Тема 2.11. Транспорт і зв'язок
- •1. Призначення транспорту. Види транспорту та транспортних перевезень
- •2. Особливості різних видів транспорту
- •2.1. Залізничний транспорт
- •2.2. Автомобільний транспорт
- •2.3. Морський транспорт
- •2.4. Річковий транспорт
- •2.5. Повітряний транспорт
- •2.6. Трубопровідний транспорт
- •3. Напрямки розвитку транспортної енергетики
- •4. Зв'язок, основні види зв'язку та їх особливості
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2.12. Основи технологій виробництв компонентів електронного устаткування
- •1. Загальна характеристика галузі
- •2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •3. Технології виробництв напівпровідникових інтегральних мікросхем
- •3.1. Отримання та очищення кремнію
- •3.2. Вирощування монокристалів кремнію
- •3.3. Утворення елементів мікросхем
- •1. Поняття про напівпровідники
- •3.4. Контроль і монтування кристалів у корпус
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 35
- •Тема 2.13. Торгівля
- •1. Класифікація торгівлі, форми торгівлі
- •2. Порядок заняття торговельною діяльністю
- •3. Основні вимоги до торговельного підприємства та його працівників
- •4. Правила пролажу продовольчих товарів
- •5. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
- •6. Зовнішня та міжнародна торгівля
- •7. Напрямки розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2.14. Житлово-комунальне господарство
- •1. Структура житлово-комунального господарства
- •2. Підгалузі житлово-комунального господарства
- •3. Стан і основні напрямки реформування житлово-комунального господарства
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 36
- •Тема 2.15. Основні тенденції в технології переробки відходів
- •1. Утворення та переробка промислових і побутових відходів в Україні
- •2. Відходи: основні терміни та їх класифікація
- •3. Переробка промислових відходів
- •4. Переробка побутових відходів
- •5. Основні напрямки вирішення проблеми відходів
- •Контрольні запитання
- •Література
До споруд зовнішнього благоустрою належать шляхи та тротуари, мости, підземні і наземні транспортні магістралі, пішохідні переходи, споруди та мережі каналізації, гідротехнічні споруди, що запобігають зсувам і затопленню територій, їх осушенню, зелені насадження загального користування, вуличне освітлення тощо.
У галузі житлово-комунального господарства функціонує кілька тисяч підприємств і організацій, експлуатується майже 25 % основних фондів держави, зайнято 5 % працездатного населення країни.
Головним адміністративним (управлінським) органом є Міністерство житлово-комунального господарства, якому безпосередньо підпорядковуються обласні управління, а через них і районні житлово-комунальні господарства.
Свою діяльність адміністративні органи здійснюють методом господарського розрахунку. Це означає, що доходи, отримані внаслідок реалізації наданих послуг та робіт, повинні перевищувати витрати, забезпечуючи цим надійний фінансовий стан, а також високий технічний стан житлового фонду і всього комунального господарства.
2. Підгалузі житлово-комунального господарства
У житлово-комунальному комплексі функціонує ряд підгалузей, підприємства яких надають послуги у сфері благоустрою та озеленення, санітарної очистки, утримання та розвитку міського шляхового господарства, ритуального обслуговування тощо. Більшість підприємств зазначених підгалузей перетворені на підприємства різних форм власності, в основному акціонерні компанії закритого та відкритого типу, окремі приватні підприємства. Їхня діяльність вимагає нормативно-правової підтримки.
Комплекс заходів з питань реформування та розвитку цих підгалузей повинен включати:
розроблення довгострокового плану озеленення та благоустрою міст;
створення систем сортування та утилізації побутових відходів;
розроблення методики визначення нормативів фінансування витрат, пов'язаних з ремонтом і утриманням вулично-дорожньої мережі;
удосконалення системи управління вулично-дорожньої мережі.
Особливе місце у житлово-комунальному господарстві займає міський транспорт.
В умовах ринкових відносин найбільш ефективним, економічним, екологічно чистим є електротранспорт (трамваї, тролейбуси, метро). Забезпечення ефективної роботи міського електротранспорту потребує державної підтримки у розв'язанні проблеми модернізації рухомого складу, а також розвитку вітчизняного виробництва сучасних трамвайних та тролейбусних вагонів.
Місцеві органи виконавчої влади повинні сприяти:
оптимізації та розвитку транспортних схем населених пунктів, оновленню рухомого складу;
забезпеченню рівних умов конкуренції на ринку транспортних послуг, створенню акціонерних компаній на базі трамвайно-тролейбусних управлінь, їхніх служб і дільниць із залученням приватних структур;
впровадженню договірних відносин між виконавцями послуг та замовниками цих послуг;
проведенню акціонування підприємств міського електротранспорту, переходу на ринкові умови його функціонування.
Для забезпечення виконання задач, що стоять перед галуззю, необхідно постійне вдосконалення методів господарювання ЖКГ, тобто, вирішення наступних питань:
• матеріальне, технічне та трудове забезпечення;
• забезпечення відповідних міжгалузевих відносин;
створення принципово нових суспільних відносин;
оновлення матеріально-технічної бази та обладнання;
використання нових методів управління та обліку;
широке впровадження нових технологій;
раціональне використання природних ресурсів.
3. Стан і основні напрямки реформування житлово-комунального господарства
Підприємства та організації комунального господарства різних форм власності в сучасних умовах надають населенню понад 40 видів послуг на суму понад 6 млрд грн щороку.
Проте воно є найбільш технічно відсталою галуззю економіки з багатьма проблемами, які постійно загострюються.
Фінансове становище підприємств, що надають комунальні послуги, незадовільне і зумовлене насамперед постійно зростаючою заборгованістю з оплати послуг з боку підприємств, бюджетних установ та населення.
Через зволікання з реформуванням підприємства житлово-комунального господарства неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги високого рівня та якості.
Кожен третій житловий будинок потребує капітального або поточного ремонту.
Майже 85 відсотків житлових будинків мають систему протипожежного захисту, яка не працює або її технічне обслуговування не здійснюється.
На підприємствах теплоенергетики, що належать до комунальної власності, питомі витрати умовного палива на відпуск теплової енергії становлять 171 кілограм проти 145—150 кілограмів у розвинених країнах. Майже 7,5 тис. кілометрів теплових мереж та понад 1760 теплових пунктів перебуває в аварійному стані.
Четверта частина водопровідних очисних споруд і кожна п'ята насосна станція водопровідно-каналізаційного господарства відпрацювали нормативний строк амортизації.
Не відповідають санітарним нормам 48 відсотків сміттєзвалищ, майже 90 відсотків — вимогам екологічних нормативів, а період експлуатації їх значної частини перевищує нормативний у кілька разів.
У дорожньому господарстві 52 відсотки вулично-дорожньої мережі має значні дефекти.
На міському електротранспорті понад 70 відсотків трамваїв та тролейбусів відпрацювало нормативний строк експлуатації і підлягає списанню.
З кожним роком погіршується якість житлово-комунальних послуг.
Невирішеними залишаються питання фінансування, утримання, оновлення, розвитку та модернізації діючих потужностей, насамперед, водопостачання та водовідведення, санітарної очистки та переробки сміття.
Кількість та обсяги повністю амортизованих основних фондів і обладнання теплоенергетики, водопостачання, міського електротранспорту, систем сміттєпереробки у 1,5—2 рази менші, ніж у будь-якій іншій галузі. Ліфтове господарство перебуває на межі повного зупинення.
Невідповідність рівня і якості житлово-комунальних послуг потребам споживачів посилює соціальну напругу, а також погіршує стан навколишнього природного середовища. З метою розв'язання цих проблем у сфері стабілізації та розвитку житлово-комунального господарства розроблена загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004—2010 роки.
Мета програми полягає у здійсненні державної політики з реформування житлово-комунального господарства, підвищення ефективності і надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів.
Виконання програми передбачається здійснювати за такими напрямами:
організація ефективного управління та належного використання майнових комплексів у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг;
забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства;
технічне переоснащення ЖКГ, наближення до вимог Європейського Союзу використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництва житлово-комунальних послуг;
нормативно-правове забезпечення;
науково-технічне забезпечення.
Все це дає можливість:
задовольнити потреби споживачів у житлово-комунальних послугах належного рівня та якості за економічно обгрунтованими цінами і тарифами;
забезпечити ефективну роботу та розвиток підприємств ЖКГ в умовах ринку;
підвищити рівень прозорості у взаємовідносинах суб'єктів ринку з наданням (отримання) житлово-комунальних послуг;
знизити техногенний вплив на навколишнє природне середовище;
стимулювати економне і раціональне використання ресурсів, насамперед енергоносіїв.
Ефективність роботи ЖКГ можливо забезпечити, якщо зробити технічне переоснащення ЖКГ, яке передбачає:
модернізацію житлового господарства, впровадження сучасних систем автоматичного пожежного захисту житлових будинків підвищеної поверховості;
розвиток і реконструкцію централізованих систем водо-, теплопостачання та водовідведення;
забезпечення належного обліку енергетичних і матеріальних ресурсів на підприємствах ЖКГ, встановлення будинкових засобів обліку споживання води і теплової енергії, надання допомоги малозабезпеченим громадянам у встановленні квартирних лічильників,
розроблення і впровадження енергозберігаючих технологій і обладнання для скорочення питомих витрат енергетичних і матеріальних ресурсів;
забезпечення технічного регулювання та стандартизації у сфері ЖКГ;
будівництво та модернізацію об'єктів у сфері благоустрою та інженерного захисту території;
розвиток міського електротранспорту, оновлення його рухомого складу.
Науково-технічне забезпечення виконання програми передбачає:
проведення науково-технічних досліджень з питань експлуатації та технічного обслуговування об'єктів ЖКГ, благоустрою населених пунктів, захисту територій від шкідливої дії вод;
розроблення та впровадження новітніх технологій і обладнання, спрямованих на технічне переоснащення підприємств ЖКГ та скорочення питомих витрат енергетичних і матеріальних ресурсів;
налагодження виробництва спеціальної комунальної техніки та обладнання для потреб ЖКГ;
створення системи моніторингу стану ЖКГ і його реформування, відповідних баз даних;
на державному рівні — центральний орган виконавчої влади з питань ЖКГ;
на регіональному рівні — Республіканський комітет по ЖКГ Автономної Республіки Крим, управління ЖКГ місцевих держадміністрацій.
Виконання програми дасть змогу:
забезпечити сталу та ефективну роботу підприємств ЖКГ, підвищити безпеку систем життєзабезпечення населених пунктів;
зменшити до рівня експлуатаційної безпеки знос основних фондів у житлово-комунальному комплексі, знизити витрати та втрати при виробництві житлово-комунальних послуг;
поліпшити якість житлово-комунального обслуговування населення;
досягти оптимального співвідношення рівня доходів населення і його витрат на оплату житлово-комунальних послуг.