90. Склад і структура видатків місцевих бюджетів. Тенденції їх розвитку.

Важливу роль для становлення самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків та склад цих видатків. У місцевих органів влади мають бути, що вже наголошувалося, визначені функції і завдан­ня

Визначеного законом повного переліку видатків місце­вих бюджетів в Україні поки що немає. Бюджетне зако­нодавство України регламентує порядок здійснення ви­датків місцевих бюджетів та основні напрямки викорис­тання їхніх коштів. Законом "Про бюджетну систему Української РСР", прийнятим у 1990 році, встановлено, що місцеві ради самостійно витрачають бюджетні кошти і визначають напрямки використання коштів місцевих бю­джетів. Вони також збільшують норми видатків на утри­мання житлово-комунального господарства, закладів охо­рони здоров'я, народної освіти, соціального забезпечення, культури і спорту, органів внутрішніх справ, охорони при­роди, визначають додаткові пільги і допомогу окремим категоріям населення. За Законом, місцеві ради отримали право встановлювати розмір видатків на утримання органів місцевого управління, утворення резервних фондів, надан­ня дотацій і субвенцій для збалансування бюджетів ниж­чого рівня.

Прийнятим того ж року Законом "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самовря­дування" підтверджено зазначений порядок здійснення видатків із місцевих бюджетів.

Названі законодавчі акти передбачають, що доходи, додатково одержані при виконанні місцевих бюджетів, а також суми перевищення доходів над видатками, що утво­рюються внаслідок перевиконання доходів або економії у видатках, залишаються в розпорядженні відповідних місце­вих рад, вилученню не підлягають і використовуються на їхній розсуд.

Після проголошення незалежності України порядок здійснення видатків із місцевих бюджетів майже не змінив­ся. У Законі України "Про місцеві ради народних депу­татів та місцеве і регіональне самоврядування", прийнято­му в 1992 р., більш чітко визначено порядок здійснення

видатків із місцевих бюджетів на утримання органів управління. Органи місцевого самоврядування встановлю­ють розмір видатків на утримання створюваних ними органів управління замість попереднього порядку, згідно з яким місцеві ради встановлювали розмір видатків на утри­мання органів місцевого управління.

Більш деталізоване правове регулювання видатків місцевих бюджетів запроваджено лише в 1995 р. в Законі "Про бюджетну систему України". Згідно із ст. 18 цього Закону кошти республіканського бюджету Автономної Рес­публіки Крим і місцевих бюджетів витрачаються лише з тією метою і в тих межах, які затверджені Верховною Ра­дою Автономної Республіки Крим та місцевими радами.

Уперше видатки всіх бюджетів поділено на поточні та на видатки розвитку. Згідно із Законом, поточні видатки — це видатки з бюджетів на фінансування мережі підпри­ємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із со­ціального захисту населення тощо. Встановлено також, що у складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених щой­но об'єктів.

Видатки розвитку — це видатки бюджетів на фінан­сування інвестиційної та інноваційної діяльності. Це та­кож фінансування капітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення, структурної перебудови на­родного господарства і субвенції та інші видатки, пов'я­зані з розширеним відтворенням.

У Законі вперше розподілено видатки між бюджета­ми різних рівнів бюджетної системи. Більш детально це зроблено щодо державного бюджету України, видатки місцевих бюджетів визначено лише фрагментарне. Так, у ст. 20 встановлено, що з республіканського бюджету Авто­номної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійсню­ються такі видатки:

— на фінансування установ та організацій освіти, куль­тури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіж­ної політики, соціального забезпечення і соціального за­хисту населення, котрі підпорядковані виконавчим орга­нам влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;

— на утримання органів влади Автономної Республі­ки Крим, місцевих органів державної влади і самовряду­вання;

— на фінансування підприємств і господарських орга­нізацій, котрі входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;

— на інші заходи, що фінансуються відповідно до за­конодавства України з республіканського бюджету Авто­номної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Закон встановив, що розмежування видів видатків між бюджетами, які входять до складу бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, здійснюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними. Київською і Севастополь­ською міськими радами, районними і міськими (міст із районним поділом) радами. Це положення суперечить принципам місцевого самоврядування. Кожен рівень влади повинен нести видатки, визначені законом.

У Законі вперше запроваджено порядок пропорційно­го скорочення бюджетних видатків.

Статтею 31 встановлено: якщо при виконанні бюдже­ту рівень його дефіциту перевищує встановлений або ви­никає значне зниження надходжень від доход них джерел, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Рес­публіки Крим, місцеві ради за пропозиціями відповідно Кабінету Міністрів України, Уряду Кримської автономії та виконавчих органів місцевих рад приймають рішення про запровадження пропорційного скорочення затвердже­них бюджетних видатків. Пропорційне скорочення ви­датків здійснюється щомісячно до кінця бюджетного року за всіма статтями бюджету, крім захищених, перелік яких відповідно визначається радою.

Пропорційне скорочення видатків може бути запро­ваджено також тоді, коли внаслідок дефіциту бюджету місцевий орган влади неспроможний фінансувати перед­бачені бюджетом заходи.

Окремі зміни щодо здійснення видатків внесено Зако­ном України "Про місцеве самоврядування в Україні", прийнятим у травні 1997 року. Статтею 64 Закону вста­новлено, що видатки, які здійснюються органами місцево­го самоврядування на потреби територіальних громад, їхній розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад.

В обласних і районних бюджетах передбачено видат­ки, пов'язані зі здійсненням районними, обласними рада­ми заходів із забезпечення спільних інтересів територі­альних громад. Ці видатки визначаються відповідними обласними і районними бюджетами. Закон передбачив виділення у видатковій частині місцевих бюджетів окре­мо видатків поточного бюджету і видатків бюджету роз­витку. Крім того, встановлено, що видатки місцевих бю­джетів поділяються на дві частини: на видатки, пов'язані з використанням власних повноважень місцевого само­врядування, і на видатки, пов'язані з виконанням делего­ваних законом повноважень органів виконавчої влади.