32.Українська термінологія в професійному спілкуванні

Офіційно-діловий стиль, крім загальновживаної лексики, послуговується термінами.

Термін – це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї або іншої галузі домовляються, щоб розуміти, яке поняття вкладати в той чи інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст та межі.

33.Термін та його ознаки. Термінологія як система

Термін з латинської мови — межа кінець. Це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини. Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики: математичну, фізичну, мовознавчу, літературознавчу, філософську, фінансову, хімічну, біологічну, музичну, спортивну тощо.

Термінологія це –

1.Розділ мовознавства що вивчає терміни

2.Сукупність термінів певної мови або певної галузі.

Сукупністю термінів конкретних галузей називають термінологічними системами.

Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків: логічними і мовними. Термінологія це не хаотична сукупність слів, а організована на логічному й мовному рівні система спеціальних назв.

Науку що вивчає термінологію називають термінознавством.

Біля витоків творення українського термінознавства стояли науковці: Вернадський, Левицький, Курило, Огоновський, Пулюй та інші.

Існує низка спільних ознак, які визначають суть терміна, як особливої мовної одиниці.

Основні ознаки терміна:

• Системність – кожний термін входить до певної терміносистеми

• Точність — термін повинен якнайповніше і якнайточніше передавати зміст поняття, яке він визначає.

• Прагнення до однозначності у межах своєї терміносистеми, більшість термінів однозначні.

• Наявність дефініції, кожний науковий термін має дефініцію, яка чітко окреслює і обмежує його значення.

34.Загальнонаукова, міжгалузева й вузькоспеціальна термінологія. Способи творення термінів.

В залежності від ступеня значення терміни поділяються на 3 групи:

1.Загальнонаукові терміни – такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення.

2.Міжгалузеві терміни – це терміни які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях.

3.Вузькоспеціальні терміни – це слова чи словосполучення, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі.

Українська наукова мова має давні традиції термінотворення, для термінологічної системи характерні такі способи творення:

1.Морфологічний

2.Семантичний

3.Різні типи запозичень

Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:

1.Вторинна номінація (використання наявного у мові слова для назви наукового поняття: споживчий кошик )

2.Словотвірний спосіб — утворення термінів за допомогою афіксів (префіксів, суфіксів), складанням слів та основ, скороченням слів.

3.Синтаксичний спосіб

4.Запозичення, причини запозичення:

• запозичення терміна разом з новим поняттям

• паралельне використання власного і запозиченого терміна

• пошук досконалого терміна

• відсутність власного досконалого терміна

35.Проблеми сучасного термінознавства

Розвиток новітньої української термінологічної системи тісно пов'язаний з характером сучасної науки. Сьогочасну українську ситуацію в галузі термінологічного нормування ускладнює те, що серед теоретиків і практиків термінотвору є прихильники принаймні двох термінологічних традицій: одні зорієнтовані на використання усіх наявних в українській мові способів і засобів, а інші віддають перевагу калькуванню з російською мови. Чи не найважливішою проблемою сучасного українського термінознавства є питання збереження національного духу української термінології. Українська технічна інтелігенція активно відкидає утворені від дієслів назви опредметнених дій з суфіксом к, наприклад: ковка-рубка, такі російонізми переважно замінюють іменникам на ння кування-рубання . Протягом останнього десятиріччя активізують корінь гін, як засіб заміни запозиченого з російської провід (водогін замість водопровід). Українською термінотворчою традицією передбачено замінювати кореневий елемент суфіксом уват: газуватий, зіркуватий.

Англіцизми активно доповнили лексику української мови наприкінці 20 століття . У науковій сфері вони найбільше вплинули на термінологію гуманітарних наук: брокер, дистриб'ютор та таке інше. Представники наймолодшого і середнього покоління українських учених залюбки уводять у наукові тексти модні англомовні замінники загальновживаних слів креативний замість творчий, латентний замість прихований. Почасти це данина моді і сподівання на приховування думки без достатньої глибини проникнення у зміст аналізованої проблеми, частково це своєрідний науковий жаргон, засіб упізнавання своїх, а не рідко й не вміння перекласти українською англомовні слова чи словосполучення. В. Радчук уклав список слів-позначок серед яких переважають англіцизми, що мають питові або давнішнє запозичені відповідники:

андеґраунд- підпілля

генерація — покоління

плеєр- програвач

фан- вболівальник