16.Невербальні компоненти спілкування.

Мовлення не єдиний засіб спілкування. Невербальні засоби спілкування це система немовних знаків, що слугують засобами для обміну інформацією між людьми.

Словесними засобами передається чиста інформація, а не вербальним — ставлення до партнера.

Засоби невербального спілкування:

Міміка – експресивні рухи м'язів обличчя, що виражають психічний стан та настрій людини в момент мовлення, з мімікою тісно пов'язаний візуальний контакт.

Погляд – розділяють діловий, світський та інтимний погляди.

Жести – виражальні рухи рук що передають внутрішній стан людини.

Вирізняють такі види жестів:

1.Ритмічні жести (дублюють інтонацію)

2.Емоційні жести передають відтінки почуттів.

3.Вказівні жести.

4.Зображувальні жести – передають форму або розмір.

5.Жести символи.

Поза – це мимовільна або зумисна постава тіла, яку приймає людина. Вирізняють закриті та відкриті пози.

Хода – стиль пересування, що належить до важливих засобів невербального спілкування.

Ритмічно-інтонаційні невербальні засоби (інтонація, гучність, темп, тембр, тональність)

До невербальних засобів також відносять дистанцію між учасниками спілкування:

• Інтимна (0-45 см).

• Особиста (45-120 см).

• Соціальна(120-400 см).

• Громадська (400 см і більше).

17.Гендерні аспекти спілкування

Стилі спілкування жінок і чоловіків найяскравіше представлені у діловій сфері.

Чоловічий стиль спілкування — зорієнтований на систему домінування. Чоловікам властива завищена самооцінка, зосередженість на завданні, схильність до стереотипів. Такий стиль спілкування називається авторитарним.

Жінки репрезентують демократичний стиль спілкування, колегіальне вирішення проблем, заохочення активності учасників комунікації.

Для чоловіків характерне виокремлення свого я, для жінок – актуалізація ми.

Гендерні особливості спілкування виявляються в етикетному спілкуванні. Жінки здебільшого починають і підтримують розмову. Чоловіки контролюють і керують її перебігом.

18.Поняття ділового спілкування

Ділове спілкування — 1) цілеспрямований процес обміну інформацією, що переслідує конкретну мету; 2) це двосторонній процес, що презентує спільну мовленеву діяльність,особливу форму контактів.

Метою ділового спілкування є організація, регулювання, оптимізація професійної, наукової, комерційної чи іншої діяльності.

Шляхом зіставлення ділового спілкування як специфічної форми взаємодії і спілкування в цілому як загального, виявлено такі його особливості:

- наявність певного офіційного статусу об'єктів;

- спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку стосунків між представниками взаємозацікавлених установ;

- регламентованість, тобто підпорядкованість загальноприйнятим правилам і обмеженням;

- передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст, можливі наслідки;

- творчий характер взаємин, спрямованість їх на розв'язання конкретних ділових проблем, досягнення мети;

- взаємоузгодженість рішень та подальша організація співпраці партнерів;

- взаємодія економічних інтересів і соціальне регулювання здійснюється у правових межах. Ідеальний результат таких взаємин – це партнерські стосунки, що ґрунтуються на обопільній повазі й довірі;

- значущість кожного партнера як особистості;

- безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що хвилюють їх внутрішній світ