- •1. Зародження й основні етапи розвитку політекономії як науки.
- •2. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація
- •3. Функції політекономії
- •4. Сутність і структура суспільного виробництва.
- •5. Суспільний продукт і його структура
- •6. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура.
- •7.Економічний закон зростання потреб.
- •8. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, об’єкти, класифікація
- •9. Місце і роль людини в економічній системі
- •10.Сутність власності як економічної категорії
- •11. Роздержавлення і приватизація як методи реформування відносин власності в Україні.
- •12.Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- •Визначальна роль природних ресурсів.
- •Використання примітивної техніки та технології виробництва.
- •Слабко виражений суспільний характер.
- •Економічна свобода у виборі товарів та партнерів.
- •Виробництво для обміну з розрахунку на вигоду.
- •Здійснення економічної конкуренції виробників.
- •13. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- •14. Виникнення і сутність грошей, їх функції
- •15. Грошовий обіг і його закони
- •16. Валютні курси. Конвертованість грошей
- •17. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки
- •Типи інфляції:
- •Соціально-економічні наслідки інфляції
- •Антиінфляційна державна політика
- •18. Функції ринку. Інфраструктура ринку
- •Інфраструктура ринку
- •Основні структурні елементи ринку
- •19. Суть попиту і суть пропозиції
- •20. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •21. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва
- •22. Основні суб’єкти ринкової економіки
- •23. Класифікація підприємств за розміром. Малий бізнес. Нові види підприємницької діяльності
- •24. Конкуренція, її суть і економічні основи. Види економічної конкуренції
- •Економічний закон конкуренції
- •25. Монополія: причини виникнення, суть та основні типи і форми
- •3. Процес централізації капіталу.
- •4. Трансформація індивідуальної приватної власності.
- •Класифікація монополій
- •Основні організаційні форми економічних монополій
- •26.Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •27. Структура авансованого капіталу. Витрати виробництва, їхня сутність та класифікація
- •28. Прибуток на капітал і фактори, що його визначають. Економічна роль прибутку
- •29. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Амортизація і відтворення основного капіталу
- •30. Аграрні відносини, їхній зміст і особливості
- •31. Земельна рента, її сутність, види і механізм утворення
- •Диференційна рента.
- •Абсолютна земельна рента.
- •Монопольна рента.
- •Рента та орендна плата
- •32. Ринок земельних ресурсів. Ціна землі
- •33. Агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс
- •34. Сутність і закономірності еволюційного переходу економічної системи до наступного типу.
- •35. Поняття циклічності. Економічні цикли та їх фази. Види і тривалість циклів
- •Фази економічного циклу
- •36. Безробіття, його зміст, причини, види, форми, типи. Рівень безробіття. Наслідки впливу безробіття на економіку
- •Економічні та соціальні наслідки впливу безробіття.
- •37.Сутність, види та джерела формування доходів
- •Необхідність, зміст, структура та функції фінансів
- •39. Фінансова система. Державний бюджет. Бюджетний дефіцит і державний борг
- •40. Необхідність, зміст і принципи функціонування кредиту
- •41. Кредитна система та її структура
- •42.Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства
- •43. Форми міжнародних економічних відносин (мев)
- •44. Всесвітній ринок товарів та послуг
- •45. Торговельний і платіжний баланси країни
- •46. Зміст і структура світової валютної системи
- •II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
- •III. Ямайська валютна система (створена в 1976 р. І по сьогодні).
- •47. Сутність, причини, форми і тенденції розвитку міграції робочої сили
15. Грошовий обіг і його закони
Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.
Обіг грошей здійснюється на основі властивих йому законів. Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу.
Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Він з’ясовує внутрішні зв’язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.
Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою:
де КГ – кількість грошей, необхідних для обігу;
СЦ – сума цін товарів, реалізованих протягом року;
К – сума цін товарів, проданих у кредит;
П – платежі за кредити минулого року;
ВП – платежі, які взаємно погашаються;
О – швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.
Більшість сучасних економістів для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, використовують рівняння обміну грошей, запропоноване американським економістом І. Фішером:
MV = PQ,
де М – маса грошей в обігу;
V – середня швидкість обігу грошей;
Р – середній рівень цін на товари та послуги;
Q – кількість товарів та послуг, представлених на ринку.
З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необхідних для обігу:
Різноманітність грошових засобів, які функціонують у сучасній економіці, потребує виміру грошової маси.
Грошова маса – це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.
З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура.
Рис. 6.5. Структура грошової маси
Купівельна спроможність грошей показує, яку кількість товарів і послуг можна придбати за одиницю грошей.
• Рівень цін зростає – купівельна спроможність грошей падає.
• Рівень цін падає – купівельна спроможність грошей зростає.
В Україні обсяг грошової маси розраховується за допомогою чотирьох грошових агрегатів (М0, M1, M2, М3).
Рис. 6.6. Агрегатні показники грошової маси
16. Валютні курси. Конвертованість грошей
Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.
Сутність валютного курсу розкривається у виконуваних ним функціях. Такими функціями є:
• порівняння національних цін на товари, послуги, робочу силу з відповідними цінами інших країн та світовими цінами;
• порівняння витрат виробництва, продуктивності праці, торговельних і платіжних балансів тощо;
• певний перерозподіл національного доходу між країнами, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.
Заходи щодо регулювання валютного ринку:
Девальвація – цілеспрямовані дії уряду на зниження обмінного курсу валюти своєї країни.
Ревальвація – дії уряду, спрямовані на підвищення обмінного курсу національної валюти.
Коригування національного валютного курсу можна здійснювати за допомогою валютної інтервенції.
Валютна інтервенція – вплив на курс національної валюти шляхом купівлі-продажу іноземної валюти.
Валютний курс можна визначити як:
Курс національної валюти є кількістю іноземної валюти, яку можна купити або продати за одиницю національної валюти на певний момент часу.
Курс іноземної валюти є кількістю національної валюти, яку можна купити за одиницю іноземної валюти.
Це обернені величини, які характеризують одну й ту саму пропорцію обміну двох валют.
У реальній практиці валютних відносин використовують такі види валютних курсів:
• фіксований – передбачає наявність певного офіційного паритету (рівності двох сторін), який підтримується державними валютними органами;
• плаваючий (гнучкий) – самостійно формується на валютних біржах або на ринку під впливом попиту і пропозиції;
• змішаний – контрольований плаваючий курс, держава вибирає валютний режим з урахуванням конкретної економічної ситуації, його метою є запобігання надмірному підвищенню або зниженню валютного курсу.
Також розрізняють номінальний та реальний валютний курс.
Номінальний валютний курс – це відносна ціна однієї валюти, виражена в іншій валюті.
Реальний валютний курс – показує, у якому співвідношенні товари однієї країни обмінюються на товари іншої країни.
Зростання реального валютного курсу свідчить про зниження конкурентоспроможності товарів даної країни на світовому ринку. Спадання реального валютного курсу, навпаки, свідчить про підвищення конкурентоспроможності товарів даної країни на світовому ринку.
Сьогодні валютні курси встановлюють на основі співвідношення купівельної спроможностірізних валют.
Купівельна спроможність грошей – це кількість товарів і послуг, які можна придбати за одну грошову одиницю в певній країні.
З валютним курсом тісно пов’язана конвертованість валют.
Конвертованість валюти означає ступінь її здатності вільно обмінюватися на національні грошові одиниці інших країн.
Без конвертованості національної грошової одиниці товаровиробник не може долучитися до різноманітних структур світового ринку.
Існують такі види конвертованості валют:
Рис. 6.11. Види конвертованості валют
1. За повної (вільної) конвертованостівсі фізичні і юридичні особи, що володіють належною сумою грошей певної країни, можуть вільно і необмежено обмінювати їх на іноземні з метою здійснення всіх поточних і зовнішніх розрахунків.
Всього чотири валюти світу мають повну конвертованість – це долар США, англійський фунт стерлінгів, японська єна та євро, які отримали назву резервних валют та вважаються основою для визначення валютних курсів.
2. При частковій конвертованості вводяться певні обмеження на обмінні операції тільки для певних категорій суб’єктів підприємництва або за певними видами операцій (національна валюта обмінюється лише на деякі іноземні валюти).
3. Внутрішня конвертованість валютипередбачає надання прав громадянам і юридичним особам лише певної країни вільно купувати за національну валюту іноземну валюту для використання її насамперед у зовнішньоекономічній діяльності.
4. За зовнішньої конвертованості валютилише іноземним громадянам надається право вільно обмінювати свої активи у грошових одиницях певної країни на необхідну їм валюту інших країн і здійснювати перекази цієї валюти за кордон.
5. Замкнена (неконвертована) валюта – це національна валюта, яка функціонує лише в межах країни, не вивозиться за кордон і не обертається на світових валютних ринках.
