36. Безробіття, його зміст, причини, види, форми, типи. Рівень безробіття. Наслідки впливу безробіття на економіку

Усе населення можна поділити на три категорії:

1. Зайняті – це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робо­чий день.

2. Безробітні – ті, хто не має роботи, але активно шукає її або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Тобто, людина вважається без­робітною, коли вона відповідає трьом критеріям одночасно: не має робо­ти, робить активні спроби знайти роботу, готова відразу ж приступити до роботи.

Зайняті та безробітні становлять економічно активне населення або робо­чу силу.

3. Економічно пасивне населення – це люди до 16 років, ті, хто перебувають у спеціалізованих установах (психіатричних диспансерах, ви­правних закладах), а також дорослі, які потенційно мають можливість пра­цювати, але не працюють і не шукають роботи (військові строкової служби, перебувають на пенсії, жінки, які доглядають дитину; мають інвалідність або просто не шукають роботи).

Таким чином, усе населення складається з економічно активного насе­лення (зайнятих та безробітних) та економічно пасивного.

Зайнятість населення – це діяльність працездатного населення країни, спрямована на відтворення ВВП та НД.

В Україні працездатне населення – це жінки віком від 16 до 55 років та чоловіки віком від 16 до 60 років.

Проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і, не ви­рішивши її, неможливо налагодити ефективну діяльність економіки.

Безробіття – це економічне явище, коли частина економічно активного населення не має можливості використати робочу силу.

Існує два види безробіття: добровільне і вимушене.

Добровільне безробіттяпов’язане з тим, що у будь-якому суспільстві є лю­ди, що за своїм психічним складом та з інших причин не хочуть працювати.

Вимушене безробіттязумовлене чин­никами, що перебувають поза вибором людини.

Добровільне та вимушене безробіття проявляються у відповідних формах.

Найважливіші форми безробіття: фрикційне, структурне і циклічне.

Кожна з форм безробіття має свої причини. Тому визначення форм по­в’язують з причинами, що їх породжують, тривалістю та типом безробіття.

1. Фрикційне безробіттявиникає у зв’язку з тим, що з’являється невідповідність між попитом і про­позицією робочої сили за професією, кваліфікацією, географічними та інши­ми ознаками. Ця форма пов’язана з пошуком та очікуван­ням роботи, що відповідає певній кваліфікації, уподобанням і рівню винагороди.

Фрикційне безробіття є добровільним і короткостроковим.

2. Структурне безробіттязумовлене тим, що попит на деякі види професій, кваліфікацій зменшується або зовсім зникає, а на деякі, зокрема нові, збільшується. Внаслідок цього виникає ситуація, коли структура робочої сили не відповідає новій структурі робочих місць.

Структурне безробіття є переважно вимушеним і значно тривалішим,ніж фрикційне.

Фрикційне та структурне безробіття становлять природне безробіття, за якого досягається потенційний обсяг національного виробництва, немає інфляції та спостерігається повна зайнятість.

Повна зайнятість – така зайнятість, при якій зберігається конкуренція на ринку праці та забезпечуєть­ся ефективне використання найманої праці.

3. Циклічне безробіття виникає внаслідок циклічного спаду виробництва і є результатом зниження сукупного попиту на робочу силу. Це відхилення фактичного безробіт­тя від природного в той чи інший бік.

Існують й інші форми безробіття, які не значно впливають на економіку:

Сезонне безробіття – вимушена форма безробіття, зумов­лена специфічними умовами виробництва в певних галузях (сільське господарство, цукроваріння, лісництво, риболовецькі галузі тощо).

Технологічне безробіття – вимушена форма безробіття, пов’язана зі звільненням працівників у зв’язку з запроваджен­ням нової високопродуктивної техніки та технології.

Молодіжне безробіттястосується молоді, яка вперше ви­ходить на ринок праці й не може отримати роботу, оскільки вони ще не мають досвіду, належної ква­ліфікації.

Важливо також виділити два типи безробіття: відкрите і приховане.

Відкрите безробіття – така ситуація на ринку праці, за якої індивід визнає, що він позбавлений роботи, та офіційно реє­струється у службі зайнятості.

Приховане безробіттяпов’язане з наявністю людей, які припинили пошук роботи, втративши надію її знайти.

Рівень безробіття визначається відношенням кількості безробітних до чисельності робочої сили, позначається буквою и і вимірюється у відсотках:

Високий рівень безробіття призводить до соціальних війн, політичних збурень і переворотів.

Рівень зайнятості визначається як відношення кількості зайнятих до чисельності населення у віці від 16 років і старших:

Але ці розрахунки приблизні, тому що:

1. Не всі безробітні реєструються на біржі праці;

2. Люди займаються нелегальним бізнесом;

3. Існує приховане та сезонне безробіття.

Вплив безробіття на обсяг річного національного виробни­цтва дослідив американський учений Артур Оукен.

Він виявив математично зв’язок між перевищенням фактичного рівня безробіття над природним і втратами ВВП:

де β – коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття (коефіцієнт Оукена);

U– фактичний рівень безробіття;

U* – природний рівень безробіт­тя;

Y * – потенційний обсяг ВВП;

Y– фактичний обсяг ВВП.

З наведеної формули можна вивести залежність обсягу випуску продук­ції від рівня фактичного безробіття та зобразити схематично так звану криву Оукена.

Рис. 12.3. Графік кривої Оукена

Y – обсяг виробництва;

U– природний рівень безробіття;

т. А – повна зайнятість.