Основні структурні елементи ринку

Страхова компанія – комерційна фінансово-кредитна організація, що ставить за мету отримання прибутку від здійснення страхових операцій.

Аудиторська компанія – це незалежна висококваліфікована організація, яка на замовлення контролює та аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності.

Аукціон– форма організації реалізації товарів та послуг, що ґрунтується на проведенні публічних торгів, де право купи­ти має той, хто пропонує найвищу ціну.

Види аукціонів:

— товарні – реалізують вироби мистецтва, ювелірні виро­би, хутра та інші унікальні вироби;

— валютні – один із методів організації валютного ринку країни. Це публічні валютні торги.

Торговельно-промислові палати – комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв’язків із партнерами зарубіжних країн.

Торговий дім – торговельні фірми, які закуповують товари у виробників або оптовиків і перепродують їх всередині своєї держави або за її межами.

Ярмарок– періодично організована в одному й тому са­мому місці виставка зразків товарів широкого вжитку і устаткування, транспортних засобів, засобів зв’язку тощо.

Магазин– підприємство роздрібної торгівлі.

Маркетинг– різновид діяльності фірм, пов’язаний із про­дажем та збутом продукції, що включає: розробку товару, дослі­дження ринку, налагодження комунікацій, організацію розпо­ділу, встановлення цін, розгортання сервісного обслуговування тощо.

19. Суть попиту і суть пропозиції

Попит і пропозиція є невід’ємними складовими ринкової організації виробництва. Їх економічний зміст можна визначити так:

Попит – потреба в наявних на ринку товарах і послугах, що можуть бути надані.

Закон попиту: обсяг попиту на товар знижується при зростанні ціни і навпаки.

Пропозиція – сукупність товарів, що знаходяться на ринку для продажу.

Закон пропозиції: обсяг пропозиції товар збільшується при зростанні ціни і навпаки.

20. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

Іноді споживачі були готові купити більше товарів, ніж їм запропонували підприємці за встановленою ціною. Тоді виникає таке явище як дефіцит. Можлива й інша ситу­ація, коли підприємці пропонують більший обсяг товарів, ніж споживачі готові купити за встановлену ними ціну. Тоді виникає надлишок товарів.

Ситуація на ринку, коли підприємці пропонують за певною ціною стільки товарів, скільки споживачі готові купити, нази­вають ринковою рівновагою, яка графічно зображається в точці перетину кривих попиту і пропозиції.

Ціна за рівноважного обсягу називається рівноважною ціною.

21. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва

Підприємництво виступає як система економічних від­носин з приводу здійснення найбільш ефективного поєднання факторів виробництва з метою максимізації прибутків, що історично виникли в процесі розвитку суспільства. Воно представляє собою вільне господарю­вання в різноманітних галузях діяльності, що здійснюється з метою задово­лення потреб в продукції, роботах, послугах та отриманні прибутку. В основі підприємницької діяльності лежать самостійність, самоуправління, висока особиста мотивація праці, ініціативність, значний ризик, що очікується.

Діяльність будь-якого підприємства нерозривно пов’язана з поняттям підприємництва.Воно з’явилося в економічній науці ще у XVIII ст.

Підприємництво– це ініціативна діяльність людей по випуску продукції, виконанню робіт чи наданню послуг з метою отримання прибутку.

Людей, що займаються такою діяльністю, називають підприємцями. Во­ни беруть на себе ризик, пов’язаний з організацією нового підприємства, ре­алізацією нової ідеї чи випуском нової продукції.

В Україні підприємницька діяльність здійснюється на основі Закону «Про підприємництво», який визначає, що обов’язковою умовою і ознакою підприємництва є свобода економічної діяльності людини, її самостійність у виборі господарської діяльності та джерел її організації, прийняття управ­лінських рішень.

Існують певні обмеження здійснення підприємницької діяльності деяким кате­горіям громадян:

— військовослужбовцям;

— службовим особам органів прокуратури, державної безпе­ки, МВС, суду, державного нотаріату;

— представникам органів державної влади та управління;

— громадянам, що мають судимість за економічні злочини тощо.

Розрізняють такі суб’єкти підприємницької діяльності (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Суб’єкти підприємництва

Метою підприємницької діяльності є максимізація доходув результаті спрямування зусиль підприємця на певний об’єкт.

Об’єкт підприємництва – сукупність певних видів еконо­мічної діяльності, в межах якої підприємець домагається максимізації доходу шляхом комбінації ресурсів.

Підприємництву характерні певні принципи і ознаки.

Принципи підприємницької діяльності:

— орієнтація на запити, смаки та уподобання споживачів;

— прагнення бути в центрі подій, що відбуваються в інно­ваційній сфері економіки, застосувати найновіше першим;

— максимальне використання конкурентних переваг;

— дотримання принципів ділової етики;

— постійний творчий пошук, наслідування де­мократичних традицій.

Ознаки підприємництва як економічної діяльності:

— самостійність;

— новаторство;

— ініціатива;

— творчість;

— ризиковість;

— економічна та соціальна відповідальність;

— масштабність мислення;

— діловитість.

Існують такі види підприємницької діяльності:

Рис. 8.2. Різновиди підприємницької діяльності