- •1.1. Комунікація як об'єкт дослідження
- •1.2.Модель Якобсона
- •1.3. Модель Шеннона-Вівера
- •1.5. Модель Jloтмана
- •Адресант Текст Адресат
- •1.6. Модель знака
- •1.6.1. Знак за Соссіором
- •1.6.2. Знак за Пірсом
- •1.6.3. Знаки за Якобсоном
- •1.6.4. Знаки в семіотиці кіно
- •1.7. Що таке комунікація?
- •2.1. Комунікація як чинник суспільства
- •7. Успіх пропаганди за часів першої світової війни. В історії ця
- •2.3. Науки, що вивчають комунікацію
- •2.3.1. Традиційний підхід
- •2.3.2. Загальнотеоретичний підхід
- •2.3.3. Прикладний підхід
- •2.3.4. Філологічний підхід
- •2.3.5. Психологічний і соціологічний підхід
- •3.1. Семіотичний аналіз
- •3.3. Прагматичний аналіз
- •3.4. Структурний аналіз
- •3.5. Пропагандистський аналіз
- •3.6. Мотиваційний аналіз
- •3.7. Аналіз політичних текстів
- •4.1. Комунікативна стратегія і комунікативний процес
- •4.2. Елементарні складники комунікативного процесу
- •4.3. Приклади головних комунікативних каналів
- •4.3.1. Вокальний (слуховий)
- •4.3.2. Візуальний (зоровий)
- •4.3.3. Тактильний
- •4.3.4. HioxoBiiii
- •4.4. Посткомунікативні процеси
2.3.5. Психологічний і соціологічний підхід
Психологічний і соціологічний підхід акцентує відповідні -психологічні або соціологічні - аспекти комунікації. Без активного спирання на їхній арсенал вивчення комунікації неможливе3.
'Докладніше про паралінгвістику див.: Горелов И.H. Невербальные компоненты коммуникации. - М., 1980; Ко.чшачскии Г.В. Паралингвистика. - М., 1974; Пиз А. Язык телодвижений. -Н.Новгород, 1992.
Докладніше про прагматику та формальне літературознавство див. далі. Докладніше про психологічний і соціологічний підхід див.: Шибутани Т. Социальная психология. M., 196S; Щецинський Я. Элементарные понятия социологии. - М., 1968;
Pofiep M.-А. Тильман Ф. Психология индивида и группы. - М., 1988; Гозліап Л.Я. Психология эмоциональных отношений. М., 1987; Психология политической учебы. Киев, 1985: Социальная психология. Л.. \^j'1cl\Гpaнoиcкaя P.M. Элементы практической психологии. - Л.. 1988; Шсрковин 10.А. Психологические проблемы массовых информационных процессов. М., 1973: Бутенко И.А. Социальное почнание и мир повседневности. Горизонты и гупики феноменологической социологии. - М., 1987;
Сорокин П. Система социологии : В 2 т. Пг. 1920.
40
Розділ З МЕТОДИ КОМУНІКАТИВНОГО АНАЛІЗУ
3.1. Семіотичний аналіз
Семіотичний аналіз полягає у дослідженні різновидів комунікації з наголошенням знакової природи (тобто умовного зв'язку мови і змісту) складників комунікації.
Семіотика розглядає культуру як генератор кодів, культура зацікавлена в існуванні багатьох мов, саме тому ми маємо таку кількість різних мистецтв. Але особливістю кодів культури є не тільки передача змісту, в художній комунікації важливим елементом стає її форма. В кожному випадку вона своя, й навіть може накладати свої обмеження на зміст, бо є рівноправним учасником комунікації. Наприклад, епіграма в античному світі виникає як чи не єдиний текст, розрахований не на слухача, а на читача". Це текст, що писався на надгробках, дошках. Саме звідси походить стислість епіграми. В свою чергу, цей малий за обсягом текст, аби функціонувати нарівні з іншими, виробив у собі відповідну афористичність, влучність. Отже, форма наклала свої обмеження на зміст, задавши йому відповідні координати. Ми можемо зобразити це взаємовідношення так:
Форма Зміст
метал
дерево
глина
стислість
афористичність влучність
Рис. 5
Схема взаємовідношення форми та змісту тексту
'Див.: Зелинский Ф.Ф. Древнегреческая литература эпохи независимости. - Пг, 1919.
С.72.
41
Якщо форма маг такс значения, виникає проблема повноцінного перекладу 'і одіїісї мови на іншу. Як перекласти роман у бале і ну форму, якщо навіть у кіно він утрачає багато'.' Мн бачимо, що кожного разу працюють різні матеріали, вимагаючи своєї форми. Тому семіотика стверджує неперекладність текстів культури різними мовами, маючії на увазі, що принципово не вдасться перекласти багато характеристик, властивих тій чи тій мові мистецтва.
Навіть різниця письмова/усна мо»а вже закладає суттєві розходження'. Ю.М.Лотман, наприклад, вважає, що письмова культура зорієнтована в минуле, а усна - в майбутнє. Люди зверталися до чаклунів чи ворожок, аби дізнатися про своє завтра. Сьогодні "необхідність "порадитися" (з лікарем, адвокатом, старшим) являє собою рудимент тієї самої традиції"2. Усна культура дозволяє включати до спілкування багато символів нижчого гатунку.
Семіотичний аналіз цікавить дослідників ще й тому, що дозволяє об'єднати зусилля при аналізі складних комунікативних процесів, побудованих на передачі інформації одразу по багатьох каналах. Так, релігійна комунікація в храмі може використовувати всі канали одразу, включаючи смаковий і нюховий. Найчастіше можна аналізувати розповсюджене в суспільстві поєднання візуального й вербального повідомлення, це може бути фото в газеті3, виступ по телебаченню4 або реклама5. Й тут саме семіотика стала чи не єдиною наукою, що дозволила це зробити.
Головною рисою семіотичного типу аналізу стає використання інструментарію, відпрацьованого лінгвістикою: намагання знайти сталі одиниці коду - знаки, зрозуміти особливості їх поєднання в одиниці вищого рівня, знайти особливості їх використання людиною. Тому загалом семіотика складається з трьох частин, кожна з яких має свій об'єкт:
'Див.: Pocheptsov G. Semiotics of visual / spoken civilisations // Neue Fragen der Linguistik.
-Tübingen, 1985.
2Лomл^aн 10.M. Несколько мыслей о типологии культур // Языки культуры и проблемы
переводимости. - М., 1987. - С.6.
^Див.: Fiske ./. Introduction to Communication Studies. London, 1990.
"'Див.: Fiske J., Hartley J. Reading Television. - London, 1992; Eco U. Strategics et Lying // On
signs. •-Baltimore, 1985.
^Барт Р. Семиотика. Поэтика // Избр. раб. M., 1989.
42
Які характеристики закладаються у визначення, які с вирішальними для аналізу'? Об'єктивність - тобто кожен крок мас робитися лише на підставі заздалеї ідь вироблених процедур. Це дає 'змогу повторити псіі шлях, коли хтось інший аналізуватиме тон самий матеріал, він має дій і н і их самих висновків. А не так, як цс відбувається у звичному гуманітарному розв'язанні, коли кожен новий дослідник буде приходити до нового результату Завдяки цій рисі контснт-аналізу, а також наступній, про яку йдеться нижче, контсн г-аналіз г такою дослідницькою технікою, за результати якої держава згодна платити гроші. Отже, наступна характеристика: встановлення факту має значення лише тоді, коли воно поставлене в залежність від характеристик адресата або адресанта. Саме по собі, наприклад, виявлення частоти вживання того чи того слова поетом не є контснт-аналізом.
Контснт-аналіз являє собою визначення елементарної одиниці, а потім підрахунків появи цієї одиниці на масиві текстів. При цьому можна враховувати частоту появи одиниці, наявність/відсутність зв'язків. Коли ми маємо невеликий масив текстів, закономірність наявності/ відсутності теж може бути суттєвою.
Де використовується контент-аналіз? Найчастіше дослідницькі теми знаходяться в таких сферах, як вивчення соціальних оцінок, пропаганда, журналістика, вивчення засобів масової комунікації, психологічні, психоаналітичні дослідження. Загалом саме сюди потрапляє шістдесят відсотків праць, що ведуться. Назвемо деякі з конкретних тем. Як різниця культур відбивається в піснях різних народів? Які є мовні відмінності між шизофреником та нормальною людиною? Як довжина речення впливає на сприйняття літературного тексту? Як установити автора анонімного тексту? Які характеристики вирізняють бестселер?
Відповідно встановлені три суттєві ознаки комунікативних процесів, при яких використання методів контент-аналізу є найефективнішим:
І. Коли ми маємо непрямий вихід на промовця. Звичайного промовця ми можемо запитати, що саме він мав на увазі. Але є ситуації, коли цс неможливо. Наприклад, це президент супротивної нам держави або давно померлий письменник.
2. Коли мовний чинник є вирішальним для дослідження. Є специфічні завдання, де саме мова досить важлива, або тільки мовний
44
тексі ( доступним для дослідника. Приклади таких завдань:
всгановлсння шизофренії, пошук автора анонімного тексту.
3. Коли обсяги матеріалу с западню великими. Ми маємо такі обсяги у випадку масової комунікації, літературі і, кіно.
Модель комунікації, яку ми вже розтядали, у випадку контент-аналізу стає такою, де дослідницькі питання можуть бути пов'язані з кожним із складників(рис.6).
Канал |
|
Повідом |
|
Процес |
Отримувач |
|
|
лення |
|
декоду |
|
|
|
|
|
вання |
|
Як? Як? 3 яким До кого? |
|||||
Що? резуль |
|||||
татом? |
|||||
Рис. 6 Схема контент-аналізу
Дослідницьке завдання при цьому стає зіставленням частоти або між різними масивами тексту, або один масив порівнюється з нормою, тобто це не просто констатація частоти, зіставлення є обов'язковим елементом теж. Можливі приклади завдань: одне джерело в різні часи - наприклад, газета "Правда" з 1975 по 1995 p., одне джерело нарізні аудиторії, одна реклама в різних виданнях. Можна порівнювати декілька джерел, щоб побачити різницю в комунікаторах: нормальна людина/самогубець, або порівняння виступів різних кандидатів у депутати, або різних президентів. Ми можемо порівнювати різні джерела, не обов'язково тільки вербальні:
кількість дітей як героїв літературних журналів та народжуваність у той час, біографічні дані письменника та його роман. Нас можуть зацікавити результати, поведінка до й після отримання повідомлення: наприклад, екранізація літературного твору на телебаченні й відповідне зростання запитів на цю книгу в бібліотеках. Нас може зацікавити кількість різних слів, які використовує людина на масиві з 100, 200, 500 слів. У шизофреників ця кількість набагато нижча, вони будують розповідь у негативному тоні, зорієнтовані на минуле, багато розповідають про себе. Якщо взяти таку характеристику, як кількість прикметників на 100 дієслів, то у нормальної людини їх більше.
45
11],o може бути одиницею панюго аналізу'.' Є такі можливості. Слово
або символ - це найменша одиниця. Теми - цс окреме висловлювання
про окремий предмет. При дослідженні літератури або кіно
використовую і ь таку одиницю, як характер.
С чіткі вимоги до можливої одиниці. Бонн с такими:
1 ) вона має бути досить великою, щоб мати можливість виражати
значення;
2) вона має бути малою, щоб до неї не потрапило одразу кілька значень;
3) вона має легко ідентифікуватися;
4) кількість одиниць мас бути достатньою, щоб з них можна було робити вибірку.
Отримавши одиницю, ми розробляємо, що і як будемо рахувати. Можна враховувати частоту, місце (в газеті цс може бути також розмір заголовку, сторінка, на якій розміщене повідомлення), час (для телебачення, радіо, кіно).
Слід додати останнє: без комп'ютерної обробки все це стає неможливим через величезні обсяги текстового матеріалу, тому всі програми будуються так, щоб забезпечити їх реалізацію на комп'ютері.
