Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДрозробки 4 курс.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Viі. Матеріали контролю та методичного забезпечення заняття

Viі.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття

Питання для контролю вихідного рівня знань навичок та вмінь:

1. Сформулюйте визначення понять ХГ, ХВГ, АГ. гепатоз

2. Визначте етіологію ХГ.

3. Вкажіть ключові ланки патогенезу ХГ.

4. Наведіть основні положення сучасної клінічної класифікації ХГ.

5. Перерахуйте варіанти початку ХГ .

6. Назвіть типові клінічні прояви ХГ.

7. Складіть план лабораторного та інструментального обстеження хворого на ХГ.

8. Назвіть принципи лікування ХГ.

10. Вкажіть основні групи препаратів, які використовуються при лікуванні хворих на ХГ.

Тести ІІ рівня:

  1. До головних форм хронiчного гепатиту вiдносяться всi перелiкованнi, окрiм:

А. хронічного персистируючого гепатиту;

В. хронічного активного гепатиту;

С. хронічного лобулярного гепатиту;

D. інтерстиціального гепатиту;

Е. хронічного аутоімунного гепатиту.

  1. Синдром мезенхімального запалення характеризується збільшенням у крові:

А. γ-глобулінів;

В. холестерину;

С. активності лужної фосфотази;

D. білірубіну;

Е. альбуміну.

  1. Перехід хронічного активного гепатиту у цироз печінки характеризує:

А. варикозне розширення вен стравоходу;

В. спленомегалія;

С. гіпоальбунемія;

D. жовтяниця;

Е. вірно А. і В.

  1. Поява білірубіну у сечі вказує на:

А. паренхіматозну жовтяницю;

В. підпечінкову жовтяницю;

С. гемолітичну жовтяницю;

D. вірно А. і В.;

Е. все переліковане.

  1. Причиною механічної жовтяниці є:

А. холедохолітіаз;

В. структура фатерова сосочка;

С. рак головки підшлункової залози;

D. нічого із вищеперерахованого;

Е. все вищеперераховане.

6. Цироз печінки від хронічного гепатиту відрізняється:

А. наявністю цитолітичного синдрому;

В. наявністю холестатичного синдрому;

С. наявністю портоковальних й кава-кавальних анастомозів;

Е. наявністю паренхіматозної жовтяниці.

7. Який з перерахованих симптомів з’являється одним із перших при біліарному цирозі печінки?

А. кровоточивість ясен;

В. збільшення селезінки;

С. шкірний зуд;

D. збільшення ЛСТ і АЛТ;

Е. зниження рівня холінестерази.

Viі.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

Професійний алгоритм виконання курації хворого

(орієнтовна карта) для формування практичних навичок та вмінь

№

Завдання

Послідовність

виконання

Зауваження, попередження

щодо самоконтролю

1

2

3

4

1

Провести об’єктивне обстеження хворого на ХГ

1. Провести збір скарг, анамнезу захворювання.

2. Ретельно зібрати анамнез життя пацієнта.

3. Провести огляд хворого ХГ

4. Дослідити систему органів травлення. пацієнта (пальпація, перкусія).

Звернути увагу на особливості, характеристики та умови виникнення больового синдрому.

Встановити наявність факторів ризику та супутніх захворювань, які сприятимуть ускладненню перебігу ХГ.

Оцінити загальний стан хворого, положення у ліжку, колір та вологість шкіри та слизових оболонок, наявність набухання вен шиї, набряків на кінцівках. Виявити блідість та підвищену вологість шкіри, ціаноз губ, лихоманку.

Звернути увагу на кольор шкіри, наявність дефіциту маси тіла та варікозу вен тулуба

5. Провести аскультацію серця та магістральних судин.

6. Дослідити систему органів дихання (перкусія).

7. Провести аускультацію легень.

8. Дослідити систему органів травлення.

Звернути увагу на ослаблення І тону, акцент ІІ тону на легеневій артерії, появу шумів та додаткових ІІІ, ІV тонів.

Звернути увагу на притуплення перкуторного звуку у нижніх відділах легень.

Виявити зміни, що характерні для застійних явищ у печінці

Звернути увагу на прояви гострих стресових виразок шлунку та ДПК, парезу кишечнику, застійних явищ у великому колі кровообігу.

2

Сформулювати попередній діагноз.

1. Сформулювати та попередній діагноз.

2. Обґрунтувати всі складові попереднього діагнозу на підставі даних скарг, анамнезу хвороби та життя, об’єктивного обстеження

Базуючись на сучасній класифікації ХГ сформулювати попередній діагноз без зазначення глибини та локалізації пошкодження міокарда та обґрунтувати кожну його складову.

3

Оцінити показники додаткових лабораторних досліджень.

1. Оцінити дані загального аналізу крові.

2. Інтерпретувати дані досліджень крові на маркери некрозу міокарда.

3. Оцінити дані коагулограми.

3. Оцінити дані ліпідограми.

4. Оцінити показник глюкози крові.

Звернути увагу на наявність лейкоцитозу, зсуву лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ.

Звернути увагу на підвищення рівнів ЛДГ4,5, СРП, АсАТ, АлАТ.

Проконтролювати стан згортувальної та протизгортувальної системи.

Звернути увагу на співвідношення ліпопротеїдів низької та високої щільності та рівень тригліцеридів.

Обережно! Наявність гіперглікемії суттєво ускладнює перебіг ХГ

5. Оцінити рівень електролітів крові.

Увага! Електролітний дисбаланс сприяє виникненню порушень серцевого ритму.

4

Інтерпретувати дані додаткових інструментальних досліджень.

1. Інтерпретувати дані гепатограм ізотопного та рентгенівського методів дослідження печінки.

2.Аналізувати дані еходоплеркардіографії портальної вени та печінових судин.

3. Інтерпретувати дані Rо-графії органів грудної клітки.

Звернути увагу на наявність ознак пошкодження печінки та їх динаміку під впливом лікувальних заходів та відповідно стадії перебігу ХГ.

Звернути увагу на наявність портальної гіпертезії

Звернути особливу увагу на ознаки застою у портальной ситемі

5.

Провести диференційну діагностику.

1. Послідовно знайти спільні риси у скаргах, даних анамнезу хвороби та життя, об’єктивному статусі, даних лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого та при схожій нозології.

2. Знайти відмінності між скаргами, даними анамнезу хвороби та життя, об’єктивними симптомами, даними лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого та при гепатитах та гепатозах

Особливу увагу треба приділити проведенню диференційної діагностики з клінічними проявами гепатозів,

3. На підставі виявлених відмінностей виключити схожу хворобу зі списку ймовірних діагнозів.

4. Провести диференційну діагностику за вище означеним алго-ритмом з усіма нозо-логіями, які мають схожу клінічну картину з пацієнтом, в тому числі з проявами ХГ.

5. Враховуючи неможливість виключити ХГ зі списку імовірних діагнозів зробити висновок про найбільшу імовірність такого діагнозу.

6.

Сформулювати остаточний клінічний діагноз.

1. Сформулювати остаточний клінічний діагноз.

2. На підставі попереднього діагнозу, аналізу даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження, проведеного диференційного діагнозу обґрунтувати всі елементи остаточного клінічного діагнозу.

Базуючись на сучасній класифікації ХГ сформулювати попередній діагноз із зазначенням морфологічного ушкодження,ускладнень основного захворювання та наявності супутніх захворювань.

7.

Призначити лікування пацієнту.

1. Призначити немедикаментозне лікування.

Чітко вказати режим та деталізувати дієту відповідно стадії захворювання.

2. Призначити медикаментозне лікування.

Враховуючи вік, важкість стану пацієнта, стадію захворювання, наявність ускладнень та супутньої патології призначити сучасне медикаментозне лікування відповідно до стандартів терапії ХГ

3. Хірургічне лікування.

Оцінити показання, проти-показання та необхідність проведення хірургічних втручань