VII.4.Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою

1. Вивчити поняття про стать.

2. Вивчити роль статевих гормонів на різних етапах онтогенезу людини.

5. Клініка, діагностика, корекція вад статевого диференціювання.

6. Гормонально зумовлені порушення репродуктивної функції людини.

7. Клімакс. Патологічні прояви клімаксу. Гормональна замісна терапія.

8. Класифікація захворювань надниркових залоз.

9. Причини виникнення та патогенез хвороби Аддісона.

10. Методи діагностики, клініка, лікування хронічної та гострої надниркової недостатньості.

11. Клініка, методи диференціальної діагностики, лікування синдрому Іценка-Кушинга (кортикостерома, андростерома).

12. Клініка, методи диференціальної діагностики, лікування хвороби Конна (первинний альдостеронізм).

13. Клініка, методи диференціальної діагностики, лікування феохромоцитоми.

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри внутрішніх хвороб -1

«_____»__________________2008р.

Зав. кафедри, професор Сиволап В.Д.

Методичні вказівки

до практичного заняття для студентів 4-го курсу медичного та педіатричного факультетів

ЗАХВОРЮВАННЯ ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНОЇ СИСТЕМИ, ПОРУШЕННЯ РОСТУ. ОЖИРІННЯ.ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ЗАЛОЗ

Методичні вказівки підготували

доцент Каджарян В.Г.,

асистент Солов`юк О.О.

Запоріжжя, 2008

Тема №9 «Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, порушення росту. Ожиріння. Захворювання статевих залоз»

Кількість навчальних годин: 5 годин

І. Актуальність теми

Гіпоталамічна ділянка є інтегратором вегетативних та ендокринних функцій. їй належить провідна роль у збереженні гомеостазу і забезпеченні періодичності функцій. Безпосередньо з гіпоталамусом пов"язаний гіпофіз. Його тропні гормони регулюють діяльність периферійних ендокринних залоз. Ураження гіпофіза та гіпоталамуса проявляється поліморфною симптоматикою. Соматичні прояви патології різні, варіабельні, при гострому розвитку носять катастрофічний характер і потребують чітких та рішучих дій заради спасіння життя хворого. Потрібно звернути увагу, що дисфункції вище розташованих відділів головного мозку, які реалізуються через гіпоталамус, проявляються гіпоталамічною патологією, так само як і гіпоталамічна патологія може імітувати первинні гіпофізарні порушення.

Іі. Навчальна мета заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)

ІІ. 1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): α1

• з поширенням патології гіпоталамо-гіпофізарної системи в Україні, ознайомитися з поліморфізмом патології, об’єднаної поняттям «гіпоталамічний синдром» та «гіпопітуїтаризм»

ІІ. 2 Студент повинен знати (засвоїти) α2

• етіологію, патогенез, клінікуі методи діагностики хвороби Іценка-Кушинга, гіпоталамо-гіпофізарного ожиріння, гіперпролактинемії, післяпологового гіпопітуїтаризму, акромегалії, нецукрового діабету;

• засвоїти тактику і методи лікування вищезазначених станів.

ІІ. 3 Студент повинен вміти: α3

• провести диференціальну діагностику симпатоадреналових кризів з дифузним токсичним зобом та феохромоцитомою;

• володіти методикою визначення «кісткового віку», за даними краніограми визначати внутрішньочерепну гіпертензію, патологію турецького сідла; визначати тип будови тіла (гіноїдний, андроїдний, інтерсексуальний); визначати тип ожиріння.