Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Назаренко Судово-бухгалтерська експертиза.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
911 Кб
Скачать
☆
    1. Експертне дослідження операцій з грошовими коштами

Практика проведення судово-бухгалтерської експертизи свідчить, що серед касових операцій найбільш розповсюдженими порушеннями і зловживаннями є:

- пряме розкрадання коштів;

- неоприбуткування і присвоєння грошових коштів, що надійшли в касу з банку, від різних осіб і підприємств за прибутковими касовими ордерами, від інших підприємств за дорученнями;

- зайве списання коштів по підробленим документам, шляхом повторного використання тих самих документів, шляхом неправильного підрахунку підсумків у касових документах і касових звітах;

- присвоєння сум, нарахованих різним особам підприємства (зарабітної плати працівникам підприємства, депонованої заробітної плати і т.п.).

Методика експертного дослідження касових операцій залежить від способу зловживання.

При виявленні у касі підприємства нестач (надлишків) коштів.

Нестачі і надлишки коштів у касі виявляють у результаті проведення інвентаризації касової готівки. Причинами виникнення нестач чи надлишків можуть бути помилки в складанні касового звіту і при здійсненні записів у касовій книзі, пряме розкрадання готівки шляхом прорахунку, неоприбуткування

чи несписання коштів, що надійшли, і невитрачених з каси грошей і т.п.

При дослідженні касових операцій експерт-бухгалтер повинен встановити розмір нестачі чи надлишків, матеріально відповідальних і посадових осіб, які заподіяли збиток підприємству, причини виникнення нестач (надлишків).

При дослідженні касових операцій експерту-бухгалтеру необхідно:

- зіставити записи в касовій книзі й у касовому звіті з касовими документами. При цьому експерт–бухгалтер визначає, чи всі касові документи на момент перевірки відображені у касовій книзі. У разі виявлення розбіжностей експерт–бухгалтер з'ясовує причини їхнього виникнення. Крім того, експерт–бухгалтер повинен перевірити, чи всі номера прибуткових і видаткових касових ордерів відбиті у записах касира;

- перевірити правильність підрахунків у касовій книзі підсумків операцій за день і переносів з однієї сторінки касової книги на іншу. Необхідність у такій перевірці виникає у випадку виявлення експертом–бухгалтером необумовлених виправлень, помарок, підчищень у підсумках і переносах касової книги, які спотворюють результати інвентаризації касової готівки;

- перевірити відповідність записів у касовому звіті записам у касовій книзі. Звіт касира являє собою відривний лист касової книги, записи в якій копіюються з записами у касовому звіті. Отже, записи у касовому звіті й у касовій книзі повинні бути ідентичні. Однак, у деяких випадках вони можуть і не збігатися. Це може мати місце у випадку, якщо:

- касир виправив допущену їм раніше помилку в касовому звіті і не виправив її в касовій книзі чи навпаки;

- касир, який зробив зловживання (найчастіше за домовленістю з бухгалтером), не вносить зміни у касову книгу, надаючи перекручений касовий звіт, а бухгалтер, перевіряючи касовий звіт, наданий касиром, вносить у нього зміни і не стежить за тим, чи вніс виправлення в касову книгу касир;

  • перевірити правильність реєстрації прибуткових і видаткових касових

ордерів. Відповідно до порядку ведення касових операцій касир зобов'язаний реєструвати усі прибуткові і видаткові касові ордери, отримані їм у бухгалтерії. У разі відсутності контролю з боку бухгалтерії касир може виписувати касові ордери самостійно, що дає можливість йому скористатися фіктивними ордерами, якими він оформлює незаконні видачі коштів з каси підприємства;

- перевірити документи, прикладені до прибуткових і видаткових касових

ордерів, за формою та змістом відбитих у них операцій. Необхідність у такій перевірці виникає у випадку, коли документ містить зовнішні ознаки недоброякісності або коли в справі мають місце відомості про наявність підроблених документів, прикладених до касового звіту;

- перевірити правильність арифметичних підрахунків у касових документах. Подібного роду зловживання відбуваються шляхом збільшення чи зменшення підсумкових сум у облікових регістрах і первинних документах. Наприклад, у розрахунково-платіжній відомості при правильному визначенні сум нарахованої і утриманої заробітної плати кожному робітнику підприємства можуть мати місце збільшення чи зменшення сум, які відображаються у розділі розрахунково-платіжної відомості «до виплати».

При оприбуткуванні і списанні готівки за підробленими документами

При виявленні подібних порушень фальсифікація документа, яким виправданий запис з приходу чи витрачання коштів у касі, може бути визначена експертом-криміналістом, а підробка відбитої операції в касовому документі визначається експертом–бухгалтером. Досліджувані експертом–бухгалтером документи можуть бути фальсифікованими і недоброякісними щодо відображених у них операцій.

Оприбуткування і списання готівки без документів чи повторно по тим самим документам – найбільш розповсюджена форма зловживань. Причому відпрацьований видатковий документ (відомість чи касовий ордер) вилучається з архіву і вдруге пред'являється касиром у складі касового звіту. У результаті такої операції в касі утвориться надлишок, що привласнюється касиром іноді при участі бухгалтера. Повторне використання видаткових касових ордерів супроводжується підробкою номерів, дат, сум і т.п.

Тому експерту-бухгалтеру необхідно при перевірці правильності складання касових звітів порівняти записи в них з усіма доданими до звітів прибутковими і видатковими документами. Неповнота додатків, що означає вилучення чи втрату касових документів, може сприяти повторному використанню цих документів для спричинення шкоди. Експерт-бухгалтер повинен перевірити, чи не знаходяться вони при інших касових звітах.

При неоприбуткуванні чи частковому оприбуткуванні коштів,

отриманих у банку

Неоприбуткування грошей у касі пов'язане зі списанням отриманих грошей безпосередньо на витрати або з приховуванням прибуткової операції. Найбільш частішими є випадки неоприбуткування коштів, які були отримані у касу з поточних рахунків. Видача готівки проводиться за чеками, що завіряються підписами осіб, відповідальних за касові операції. Чек залишається в банку, а корінець чека – у чековій книжці розпорядника кредитів. Банк періодично видає підприємству виписки по операціях з поточного рахунка, у яких знаходять висвітлення виплати готівкою. Тому чек, корінець чека і виписка банку засвідчують факти одержання грошей у банку. Привласнення грошей у цьому випадку розкривається шляхом взаємної перевірки операцій каси і банка. При цьому касові документи порівнюються з виписками банку.

Неоприбуткування грошей, отриманих за прибутковими касовими ордерами у порядку сплати послуг, погашення заборгованості, сплати товарів, які надійшли, виявляється методом зустрічної перевірки. Одним з найбільш ефективних способів попередження таких порушень є систематичне звірення розрахунків.

Далі експерт-бухгалтер перевіряє надходження коштів у касу з інших джерел. Так, виторг від реалізації товарів, послуг і т.д. надходить у касу для її подальшої здачі у банк. Його оформлення здійснюється відповідно до встановлених правил. Загальна сума виторгу визначається за показниками лічильників РРО. Показання їх фіксуються у книзі обліку розрахункових операцій. У ній на кожну дату наводяться наступні дані: показання лічильників (на початок і на кінець робочого дня), сума виторгу і сума повернень виторгу, грошовий залишок і результати перевірки роботи касового апарата. Ці записи супроводжуються підписами касира й адміністратора. Касири-операціонисти здають свій виторг касиру головної каси. Прийом виторгу оформлюється прибут

ковим касовим ордером.

Внески готівки у касу підприємства у виді невикористаних сум, виданих підзвітним особам на відрядження або на закупівлю матеріальних цінностей також оформлюються прибутковими касовими ордерами з додатком документів, які дозволяють проведення такого рода операцій.

Перевіряючи витрачання коштів з каси підприємства експерт-бухгалтер, насамперед, встановлює відповідність їх нормативним документам. Потім перевіряє за документами правильність і законність витрачання коштів за цільовим призначенням. Так, здача виторгу інкасатору банку за реалізовані товарно-матеріальні цінності оформлюється супровідною відомістю, яка виписується у трьох примірниках. У супровідній відомості, що вкладається в сумку інкасатора, вказуються одержувач і банк одержувача грошей, загальна сума грошей і її покупюрний перерахунок. Другий примірник відомості передається інкасатору. Третій примірник, на якому розписується і ставе штамп інкасатор, залишається у підприємстві. На суму виторгу, яка передається інкасатору банку, касир виписує видатковий касовий ордер.

Виплата заробітної плати здійснюється на підставі платіжної відомості й

оформлюється видатковим касовим ордером. На несплачену заробітну плату складається реєстр депонованих сум, який разом із платіжною відомістю є підставою для списання коштів з каси.

Таким чином, прибуткові і видаткові касові операції мають суворо цільове призначення, що підтверджується відповідними документами. Відсутність такого підтвердження означає порушення діючих правил ведення касових операцій, за яким може переховуватися пряме розкрадання коштів.

При дослідженні касових операцій експерт-бухгалтер повинен вивчити причини виникнення різного роду зловживань. Так, виникненню зловживань з коштами сприяє ряд обставин:

- порушення порядку оформлення касових документів, тобто прийняття документів з необумовленими виправленнями, підчищеннями реквізитів. У касо-

вих документах, як відомо, виправлення не допускаються. У деяких випадках документи з виправленими номерами, датами й іншими реквізитами виявляються повторно використаними;

- підробкам сприяє неправильна реєстрація касових документів (прибутко-вих і видаткових касових ордерів);

- недбале, неорганізоване збереження документів, внаслідок чого можливе незаконне вилучення документів;

- навмисні арифметичні помилки в касових документах та інші.

Умовою попередження зловживань з грошовими коштами в касі є чіткий порядок приймання прибуткових і видаткових касових звітів кваліфікованими працівниками, які не пов'язані з оформленням і реєстрацією касової документації, а також постійний контроль за веденням касових операцій з боку головного бухгалтера і керівника підприємства.

Результати експетного дослідження операцій з грошовими коштами узагальнюються і висвітлюються експертом-бухгалтером у висновку судово-бухгалтерської експертизи.

Контрольні питання

  1. Які нормативні документи застосовує експерт-бухгалтер при дослідженні касових операцій ?

  2. Якими документами оформлюється надходження грошових коштів у касу?

  3. Якими документами оформлюється вибуття коштів з каси ?

  4. Яким нормативним документом регламентується порядок проведення інвентаризації коштів у касі?

  5. У які терміни проводиться інвентаризація каси?

  6. Якими документами оформлюються результати інвентаризації?

  7. Як відображаються в обліку результати інвентаризації каси ?

Тести для поточного контролю за темою

1

Яким способом експерт-бухгалтер досліджує касові операції:

а) комплексним;

б) суцільним;

в) вибірковим.

2. Які прийоми та способи використовує експерт-бухгалтер при дослідженні касових операцій?

а) зустрічна, нормативна перевірка, зіставлення прибуткових і видаткових

касових ордерів зі звітом касира і журналом-ордером за рахунком

30 “Каса”;

б) зустрічна, нормативна перевірка, зіставлення прибуткових касових

ордерів зі звітом касира і реєстром за рахунком 31 “Рахунки у банках”;

в) зустрічна, нормативна перевірка, зіставлення прибуткових касових ордерів

зі звітом касира і регістром за рахунком 30 “Каса”.

3.Як визначається результат інвентаризації коштів у касі:

.

а) порівнянням фактичних даних з даними звіту касира;

б) порівнянням фактичних даних з даними прибуткових касових ордерів

в) порівнянням фактичних даних з даними видаткових касових ордерів

4. Які результати можливо визначити шляхом проведення інвентаризації:

а) нестачу або залишок грошових коштів;

б) нецільове використання грошових коштів;

в) несвоєчасне оприбуткування грошових коштів.

5. Ким визначається результат інвентаризації грошових коштів:

а) касиром;

б) бухгалтером;

в) керівником підприємства.

6. У якому документі визначаються результати інвентаризації коштів у касі:

а) акті результатів інвентаризації каси;

б) акті про результати інвентаризації грошових коштів;

в) порівняльній відомісті.

7. Як відображається у бухгалтерському обліку нестача коштів:

а) Дт 947 Кт 301

б) Дт 301 Кт 375

в) Дт 375 Кт 301

8. Як відображається у бухгалтерському обліку залишок коштів у касі:

а) Дт 301 Кт 719

б) Дт 301 Кт 702

в) Дт 301 Кт 947

9. Яка облікова інформація використовується експертом-бухгалтером при дослідженні ситуацій, пов’язаних із неповним оприбуткуванням у касу коштів, які надійшли з банку:

а) звіти касира, прибуткові та видаткові касові ордери;

б) звіти касира, прибуткові касові ордера, виписки банку, дебетова відомість

з рахунку “Каса”, журнал-ордер за рахунком “Рахунки у банках”;

в) звіти касира, видаткові касові ордера, виписки банків, журнал-ордер

за рахунком “Каса”.

10. Яким способом перевіряються видаткові касові операції:

а) комплексним;

б) вибірковим;

в) суцільним.

11. Яка облікова інформація використовується експертом-бухгалтером при дослідженні ситуацій, пов’язаних із вибуттям коштів із каси:

а) звіти касира, прибуткові касові ордера, супровідні відомісті, виписки банків, журнали-ордери за рахунками “ Каса” , “Рахунки у банках”,

“Розрахунки з оплати праці”, “Розрахунки з підзвітними особами”;

б) звіти касира, видаткові касові ордера, супровідні відомісті, виписки банків, журнал-ордер за рахунком “Каса”, відомості за рахунками “ Рахунки у банках”, “ Розрахунки з оплати праці” , “Розрахунки з підзвітними особами”;

в) Звіти касира, видаткові касові ордера, супровідні відомісті, виписки банку, розрахунково-платіжні відомості, журнали-ордери за рахунком “Каса”.

12. Як перевірити здачу виторгу інкасаторам банків:

а) взаємний контроль операцій і зіставлення записів у журналі – ордері за рахунком 30 “Каса” і відомості за дебетом рахунку 31 “Рахунки у банках”;

б) зустрічна і логічна перевірка касових документів, прибуткових касових ордерів, супровідних відомостей на здачу виторгу інкасатору банку, взаємний контроль цих операцій, зіставлення касових і банківських документів, порівняння даних відомості за дебетом рахунку 30 “Каса” і кредитом рахунку 333 “Грошові кошти у дорозі”;

в) зустрічна і логічна перевірка касових документів, видаткових касових ордерів, супровідних відомостей на здачу виторгу інкасатору банку, взаємний контроль цих операцій, зіставлення касових і банківських документів, порівняння даних журналу-ордеру за рахунком 30 “Каса”.

ТЕМА 5. ЕКСПЕРТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗРАХУНКІВ І

ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

У темі розглядаються такі питання:

    1. Об’єкти та джерела інформації експертного дослідження розрахунків та зобов’язань.

    2. Експертне дослідження розрахунків та зобов’язань

5.1. Об’єкти та джерела інформації експертного дослідження розрахунків та зобов’язань

Основні об’єкти експертизи розрахунків та зобов’язань: договорні відносини між підприємством, покупцями та постачальниками, штатна дисциплина підприємства, дисципліна праці, документальне оформлення надходження товарів (послуг, робіт), відвантаження та реалізація товарів (послуг, робіт), розрахунки з покупцями та постачальниками за товари, роботи та послуги, правильність і своєчасність розрахунків з підзвітними особами, документальне оформлення відпрацьованого часу, виконаних рабіт, наданих послуг, правильність розрахунку заробітної сплати за її видами, правильність і своєчасність розрахунків з органами соціального страхування, інвентаризація розрахунків та зобов’язань та ін.

Джерела інформації експертного дослідження розрахунків та зобов’язань: нормативні документи, які регламентують порядок розрахунків і зобов’язань, договора постачання товарів, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки, посвідчення про відрядження, прибуткові та видаткові касові ордери, звіт про використання підзвітних сум, накази та распорядження про прийом на роботу, накази про звільнення робітників, накази про надані відпустк, договори, контракти, документи обліку персоналу, особисті картки рабітників, розрахунково-платіжні відомості, розрахункові та платіжні відомості, реєстри синтетичного і аналітичного обліку з розрахунків та зобов’язань, фінансова та статистична звітність, матеріали ревізій, які проводилися перед експертизою.

5.2. Експертне дослідження розрахунків та зобов’язань

Основним об’єктом дослідження розрахунків з постачальниками є перевірка правильності і чинності розрахунків з постачальниками товарів та послуг.

Експерту-бухгалтеру необхідно:

  • перевірити розрахункові документи, які передаються до сплати у банк;

  • перевірити обґрунтованість облікових даних про вартість товарів, які були сплачені, але не надійшли;

  • перевірити своєчасність сплати постачальникам за товари, які надійшли; -

  • з’ясувати, чи не мали місце випадки приховування дебіторської заборгованості шляхом відображення у балансі звернутого сальдо.

Особливу увагу експерт-бухгалтер звертає на заборгованість постачальникам з поставок товарів, які надійшли без документів, тобто з неотфактурованих поставок.

При дослідженнні розрахунків з претензій перевірку необхідно починати з інвентаризації заборгованості з претензій по кожній сумі. При дослідженні претензійних сум необхідно встановити:

  • чи не враховуються на балансі суми претензій з простроченими термінами позової давнини;

  • чи ведеться на підприємстві оперативний облік претензій та як здійснюється контроль за своєчасністю та обґрунтованістю передачі матеріалів до суду для відшкодування заборгованості;

  • чи маються рішення суду про погашення претензійних сум.

Перевірку правильності і чинності розрахунків з підзвітними особами

експерт-бухгалтер розпочинає з перевірки наявності на підприємстві наказу про коло

осіб, які мають право отримувати грошові кошти під звіт.

Обґрунтованість витрат коштів під звіт експерт-бухгалтер встановлює:

  • перевіркою звітів про використання підзвітних сум та прикладених до них пе-

рвинних документів;

  • перевіркою записів за рахунком 372 “Розрахунки з підзвітними особами” з

кореспондуючими рахунками;

  • перевіркою правильності оформлення документів, які підтверджують витрати

підзвітних осіб.

При дослідженні розрахунків з підзвітними особами з витрат на відрядження

експерт-бухгалтер може виявити такі порушення:

  • відсутність посвідчення на відрядження;

  • відсутність наказу про відрядження конкретної особи;

  • відсутність звіту про виконання роботи у відрядженні;

  • передача підзвітних сум іншіим особам;

  • несвоєчасне звітування перед бухгалтерією особи, яка перебувала у відрядже-

нні;

  • несвоєчасне повернення до каси невикористаних підзвітних сум;

  • нецільове використання підзвітних сум;

  • неправильне і несвоєчасне нарахування добових, сплати за проїзд, тощо.

Слід враховувати, що особа, яка повернулася з відрядження, повинна відзвітувати

перед бухгалтерією за використання підзвітних сум не пізніше трьох діб з дня пове-

рнення з відрядження.

При дослідженні використання підзвітних сум, отриманих на купівлю товарів,

експерту-бухгалтеру необхідно перевірити: наявність чеків, рахунків на придбання

товарів, документів на оприбуткування придбаних за підзвітні суми товарів, прави-

льність списання цих товарів.

У разі виявлення необґрунтованих витрат експерт-бухгалтер визначає їх роз-

мір, вказує призвища посадових осіб, які необґрунтовано отримали гроші, а також

осіб, які здійснювали бухгалтерський облік і контроль.

Висновки підтверджуються посилкою на первинні документи, записи у облі-

кових регістрах, вказівкою порушень нормативних актів.

Перевірка розрахунків з оплати праці починається з аналізу виконання штатної

дисципліни. Експерт-бухгалтер здійснює перевірку:

  • обгрунтування вибору керівництвом підприємства форм оплати праці;

  • наявності штатного розкладу на підприємстві;

  • наявності наказів про зарахування робітників у штат підприємства та догово-

рів про працю;

  • чинності та правильності нарахування заробітної плати;

  • чинність та правильність утримань із заробітної плати.

При дослідженні правильності нарахавання заробітної плати експерту-бухга-

лтеру необхідно перевірити правильність нарахування основної заробітної плати

при почасовій формі, для чого перевіряються табелі обліку рабочого часу. Експерт-

бухгалтер встановлює, чи підтверждуються у табелях дані про невідпрацьовані часи,

чи підтверджується це відповідними документами (листи непрацездатності, накази

про відпустку, тощо); чи підтверджується нарахована заробітна плата при відрядній

формі показниками виробітки, фактичними даними про виготовлення готової проду-

кції або про обсяг виконаних робіт та послуг за актами; правильність нарахування

відпускних.

Далі експерт-бухгалтер перевіряє правильність розрахунку відрахувань від заробітної плати та утримань із заробітної плати кожного робітника підприємства відповідно чинному законодавству.

За результатами дослідження розрахунків і зобов’язання експерт-бухгалтер складає висновок.

Контрольні питання

  1. Назвіть об’єкти дослідження розрахунків і зобов’язань?

2. Які нормативні документи застосовує експерт-бухгалтер при дослідженні розрахунків і зобов’язань ?

  1. Якими документами оформлюються розрахунки з постачальниками ?

  2. На підставі яких документів видаються гроші на відрядження?

  3. В який строк підзвітні особи повінні відзвітувати за використання грошей,

що видані на відрядження?

6.В якому розділі балансу відображається залишок заборгованості постачальникам?

7. Яким способом експерт-бухгалтер перевіряє реальність сальдо за рахунком

63 “Розрахунки з постачальниками”?