- •Судово-бухгалтерська експертиза
- •Тема 1. Судові експертизи, їх цілі та завдання у правоохоронній діяльності
- •1.1. Поняття судових експертиз та їх використання у правоохоронній діяльності. Класифікація судових експертиз
- •Значення, цілі та задачі судово-бухгалтерської експертизи в умовах ринкових відносин
- •Розвиток судово-бухгалтерської експертизи
- •1.4. Схожість та відмінність судово-бухгалтерської експертизи, ревізії та аудиту
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 2. Предмет, метод і об’єкти судово-бухгалтерської експертизи
- •2.1. Предмет судово-бухгалтерської експертизи
- •2. 2. Метод судово - бухгалтерської експертизи
- •2.3. Об'єкти судово - бухгалтерської експертизи
- •Контрольні питання
- •Тести для поточного контролю за темою
- •8. Документи, які мають підчистки і необумовлені виправлення, називаються:
- •Тема 3. Організація судово-бухгалтерської експертизи
- •Порядок призначення експертизи в правоохоронній діяльності
- •Процес судово-бухгалтерської експертизи і етапи його проведення
- •3. Планування процесу судово-бухгалтерської експертизи
- •Права, обов'язки і відповідальність експерта-бухгалтера
- •План-графік
- •Проведення судово-бухгалтерської експертизи відповідно з
- •Постановою Генеральної прокуратури України від ___ ______ ___р.
- •Зі справи № 30 за звинуваченням Котова а.С.
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 4. Експертне дослідження операцій з грошовими коштами
- •4.1. Задачі, об’єкти, джерела інформації і етапи експертного дослідження операцій з грошовими коштами
- •Експертне дослідження операцій з грошовими коштами
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 6. Експертне дослідження розрахунків з оплати праці
- •6.1. Завдання, об'єкти та інформаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи розрахунків з оплати праці
- •6.2. Методика експертного дослідження операцій з нарахування заробітної плати та утримань з неї
- •Розмір соціальної податкової пільги встановлений по роках:
- •Контрольні питання
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 7. Експертне дослідження операцій з основними засобами
- •7.2. Методика експертного дослідження операцій з основними засобами
- •7.1. Завдання, об'єкти і джерела інформації експертизи операцій з основними засобами
- •Об'єкти судово-бухгалтерської експертизи операцій з основними засобами:
- •7.2. Методика експертного дослідження операцій з основними засобами
- •Безкоштовна передача основних засобів
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 8. Експертне дослідження операцій з товарно-матеріальними цінностями
- •8.1. Завдання, об’єкти та методичні прийоми і способи експертного дослідження операцій з товарно-матеріальними цінностями
- •8.2. Експертне дослідження операцій з товарно-матеріальними
- •Експертне дослідження необґрунтованого списання товарів на
- •8.3. Визначення експертом-бухгалтером розміру нестачі, матеріального збитку, періодів їхнього утворення
- •Контрольні питання
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Тема 9. Узагальнення і реалізація результатів судово-бухгалтерської експертизи
- •9.1. Значення висновку експерта-бухгалтера, його структура
- •9.2. Порядок складання і зміст акту про неможливість дати висновок
- •9.3. Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим і судом
- •9.4. Реалізація висновку експерта-бухгалтера у судовому процесі
- •Тести для поточного контролю за темою
- •Стаття I. Поняття судової експертизи
- •Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу
- •Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності
- •Стаття 4. Гарантії незалежності судового експерта й правильності його висновку
- •Стаття 5. Максимальне збереження об'єктів дослідження
- •Стаття б. Забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об'єктів дослідження
- •Стаття 7. Організація судово-експертної діяльності
- •Стаття 8. Науково-методичне забезпечення судово-експертної діяльності
- •Розділ II. Судовий експерт Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами
- •Стаття 11. Особи, які не можуть бути судовими експертами
- •Стаття 12. Обов'язку судового експерта
- •Стаття 14. Відповідальність судового експерта
- •Розділ III. Фінансове й організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих організацій і відомчих служб Стаття 15. Фінансування
- •Стаття 16. Атестація судового експерта
- •Стаття 18. Оплата праці й соціальний захист судових експертів
- •Стаття 19. Охорона спеціалізованих установ і відомчих служб, які проводять судові експертизи
- •Розділ IV. Міжнародне співробітництво в області судової експертизи Стаття 22. Проведення судової експертизи з доручення відповідного органа або особи іншої країни
- •Стаття 23. Залучення фахівців з інших країн для спільного проведення судових експертиз
- •Стаття 24. Міжнародне наукове співробітництво
- •Cписок використаних джерел
6.2. Методика експертного дослідження операцій з нарахування заробітної плати та утримань з неї
Як правило, перевірка розрахунків з оплати праці починається з аналізу штатної дисципліни за наступними напрямками:
1. Перевірка регламентації в установчих документах повноважень органів управління щодо вибору форм та систем оплати праці на підприємстві.
2. Наявність колективного договору або додатків до нього, де вказуються тарифні сітки та схеми посадових окладів, що застосовуються на підприємстві. Експерт-бухгалтер перевіряє, чи затверджені зазначені документи власником підприємства або уповноваженим їм органом та чи узгоджені з профспілковим комітетом. Крім того, умови преміювання працівників підприємства повинні бути затверджені у Положенні про преміювання.
Якщо на підприємстві є працівники, які працюють за сумісництвом, експерт-
бухгалтер перевіряє законність їх оплати праці. Згідно з Положенням про умови праці за сумісництвом забороняється працювати за сумісництвом керівникам державних підприємств, структурних підрозділів і їх заступників, за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності. При цьому слід перевірити наявність трудового договору на сумісництво.
3. Перевірка повноти документації з обліку кадрів: наказів про приймання на роботу, про переведення на іншу роботу, про надання відпуски, про припинення трудового договору, особових карток, алфавітних карток, трудових договорів. Усі накази обов’язково реєструються у книзі наказів (розпоряджень) про прийом, переводи і звільнення з роботи співробітників, які працюють за трудовими угодами. Також на підставі наказів повинні бути зроблені записи у трудових книжках, які реєструються у книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них. Особлива увага наявності документів з обліку особового складу пояснюється розповсюдженими випадками нарахування заробітної плати так званим “мертвим” душам.
Досліджуючи стан трудової дисципліни експерт-бухгалтер вивчає стан обліку використання робочого часу і дотримання тривалості робочого дня (зміни). Так, порушення законодавства щодо тривалості робочого дня водія нерідко стає результатом аварій. Призначення на посаду працівника з повною матеріальною відповідальністю без оформлення договору рятує його від відповідальності за нестачу, псування цінностей та ін.
Оцінивши стан штатної та трудової дисципліни, експерт-бухгалтер переходить до експертного дослідження правильності нарахування заробітної плати. З цією метою він вивчає дані розрахунково-платіжної відомості, розрахункової відомості, платіжної відомості, особових рахунків.
Відомості про працівника та підстава для нарахування заробітної плати (оклад, кількість відпрацьованих днів, годин, виконання норми виробітку, пільги) відображаються у першій частині розрахунково-платіжної відомості. Нарахування заробітної плати за видами оплат здійснюється у другій частині відомості, а у третій – виплата авансу та утримання із нарахованих сум. В останніх колонках вказується сума до виплати та розпис працівника.
Суми нарахованої заробітної плати за видами та утримань з неї мають бути тотожними у розрахунково-платіжної відомості та особових рахунках, що відкриваються на кожного працівника.
З метою виявлення випадків видачі заробітної плати підставним особам записи в них вибірково звіряються з документами з обліку особового складу та з даними табельного обліку. Суцільну перевірку зазнають документи з нарахування і виплати заробітної плати сумісникам і працівникам необлікового складу.
Для встановлення осіб, які отримують заробітну плату, експерт-бухгалтер повинен порівняти підписи працівників у платіжних відомостях з їх підписами на заявах про прийняття на роботу.
Достовірність сум нарахованої заробітної плати при погодинній формі оплати праці перевіряється за даними табелів обліку робочого часу. Експерт установлює, чи підтверджуються записи у табелі про невідпрацьований час віправдовувальними документами (листками про тимчасову непрацездатність, наказами на відпустки, повістками військоматів, викликами на сесію та ін.). Та навпаки, при наявності подібних документів експерт-бухгалтер звертає увагу, чи обліковувався такий час як невідпрацьований.
Розмір заробітної плати при відрядній формі оплати праці підтверджується показниками наряду на виконання робіт або накопичувальних карток обліку виробітку, що прийняті для розрахунку заробітної плати, з фактичними даними про оприбуткування готової продукції на склад або про обсяг виконаних робіт, наданих послуг згідно з актами.
Особливу увагу експерт-бухгалтер приділяє перевірці правильності розрахунку відпускних. Розрахунок середньої зарплати для оплати відпусток, а також розмір компенсації за невикористану відпустку проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців за наступною формулою:
Відпускні = |
Заробітна плата за останні 12 місяців Кількість календарних днів відпуски |
Календарні дні року |
Розмір заробітної плати за останні 12 місяців експерт-бухгалтер зіставляє у розрахунку відпускних з даними особового рахунку працівника. При дослідженні цього об’єкту необхідно перевірити відповідність розрахунку середньої заробітної плати Постанові КМУ «Порядок вирахування середньої заробітної плати». До її складу входять: основна заробітна плата, доплати і надбавки, виробничі премії, винагороди за підсумками роботи за рік і вислугу років.
Крім того, слід пам’ятати, що святкові та неробочі дні, що приходяться на період відпуски до розрахунку тривалості відпуски не включаються та не оплачуються.
Під час перевірки правильності нарахування допомоги з тимчасової втрати непрацездатності експерт-бухгалтер звертає увагу на наявність оформленого відповідно до вимог лікарняного листка. Для підтвердження розміру допомоги з тимчасової втрати працездатності експерт-бухгалтер перевіряє розрахунок середньоденної заробітної плати:
Середньоденна заробітна плата |
= |
Заробітна плата за фактично відпрацьовану кількість робочих днів протягом шести останніх місяців, що передували настанню непрацездатності |
Кількість робочих днів за цей же період |
Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності визначається за формулою:
-
Допомога з тимчасової непрацездатності
=
Середньоденна заробітна плата
Кількість робочих днів хвороби
Розмір допомоги в залежності від стажу
Розмір допомоги в залежності від стажу роботи визначається в такий спосіб:
стаж до 6 років – 60 % допомоги;
від 60 до 80 років – 80 % допомоги;
понад 8 років – 100 % допомоги.
Експерт-бухгалтер повинен перевірити, чи не виплачувалися одному працівникові одночасно лікарняні і зарплата, а також джерела нарахування допомоги. Допомога з тимчасової непрацездатності за робочі дні, що приходяться на перші п'ять днів лікарняного листка, оплачуються за рахунок підприємств і тільки починаючи із шостого дня хвороби - за рахунок органів соціального страхування.
Підтвердивши правильність нарахування зарплати, експерт-бухгалтер перевіряє розмір утримань податку з доходів фізичних осіб та внесків на пенсійне та соціальне страхування.
Об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний дохід – загальна сума нарахованої зарплати, зменшена на суму збору до пенсійного фонду та внесків у фонди загальнодержавного соціального страхування.
Згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» кожному працівникові, заробітна плата якого менша за прожитковий мінімум, встановлений на 1 січня звітного року, збільшений на 1,4 та доведений до найближчих 10 грн., надається право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, що одержуються з джерел на території України від одного роботодавця у виді зарплати, у сумі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня поточного року.
