- •Заліковий білет № 1
- •1. Характеристика електропривода як об”єкта моделювання. Математична модель у просторі “вхід-вихідних” характеристик.
- •2. Метод Зейделя.
- •Заліковий білет № 2
- •1. Декомпозиція структурної схеми привода до рівня інтегратора та складання диференційного рівняння у векторно-матричній формі.
- •2. Метод Ньютона.
- •Заліковий білет № 3
- •1. Багатомірні системи, моделюємі в просторі “вхід-вихідних” характеристик.
- •Заліковий білет № 4
- •1. Поняття простору стану Лінеаризація рівнянь у просторі стану та узагальнена структурна схема ок.
- •2. Моделювання вхідних впливів та збурень на еом. Математична модель у просторі
- •2. Математична модель у просторі стану для ступеневого (функція включення) та лінійного впливів.
- •Заліковий білет № 5
- •1. Спостережуваність та керуємість об”єктів та систем на основі математичної моделі у просторі стану.
- •2. Математична модель у просторі стану експоненціальної функції
- •Математична модель у вигляді структурної схеми багатомірної лінійної системи оптимального регулювання при детермінованому об”єкті керування.
- •2. Математичні моделі вхідних впливів у просторі стану Експоненційна функція
- •Математична модель у вигляді структурної схеми багатомірної лінійної системи оптимального регулювання при неповноій інформації про вектор стану ок.
- •2. Математична модель у просторі стану синусоїдального впливу.
- •1. Перехідна та системна матриця (приклад коливального ланцюга).
- •Моделювання випадкових та квазівипадкових послідовностей: квазівипадкові бінарні послідовності.
- •2. Моделювання двигуна постійного струму з залежним збудженням.
- •Похибки моделювання та їх облік.
- •2. Розрахунок ачх на еом: визначення матричної передавальної функції об’єкта регулювання по рівнянням стану.
- •11.1 Числове обрахування звичних диференційних рівнянь. Однокрокові методи.
- •11.2 Матриця дискретних передавальних функцій
- •12.2 Обрахування частотних характеристик сак на еом.
- •13.1 Моделювання об”єктів керування та систем на основі потенційних функцій. Рівняння Лагранжа.
- •4.1. Рівняння Лагранжа
- •13.2 Визначення ачх електроприводів (сак) на цифровій моделі: використання
- •14.1 Рівняння стану Гамільтона. Фізичний еквівалент гамільтоніану
- •14.2 Швидке перетворення Фурьє.
- •15.1 Система Гамільтона з одним ступенем свободи.
- •15.2 Алгоритм шпф для функції часу із 8 відліків.
2. Розрахунок ачх на еом: визначення матричної передавальної функції об’єкта регулювання по рівнянням стану.
Безпреревні системи керування в лінійному наближенні задані своїми рівнянями:
X(t)=AX(t)+BU(t); Y(t)=CX(t)+DU(t), |
(8.1) |
де X(t) - вектор стану системи; розмірність (n1);
U(t) - вектор управління розмірністю (r1);
Y(t)-вектор управляємих змінних, що має розмірність (g1 ) (часто g=r ).
Матриці A, B, C i D при цьому мають розмірність (nn), (nr), (gn) і (gr) . Відовідна структурна схема була розглянута у другому розділі.
Знайдемо МПФ, для чого рівняння (8.1) перетворимо за допомогою формули Лапласа (при ненульових початкових умовах). Тоді маємо
pX(p)-X(0)=AX(p)+BU(p); Y(p)=CX(p)+DU(p). |
(8.2) |
Перше рівняння перепишемо
[pI-A]X(p)=BU(p)+X(0),
звідки його рішення в операторній формі дорівнює
X(p)=[pI-A]-1BU(p)+[pI-A]-1X(0) |
(8.3) |
Рішення (8.3) підставимо в друге рівняння (8.2):
Y(p)=C[pI-A]-1BU(p)+C[pI-A]-1X(0)+DU(p)= =[C(pI-A)-1B+D]U(p)+C(pI-A)-1X(0). |
(8.4) |
На основі (8.4) можна записати різні передавальні функції системи, наприклад,
WYU(p)=C(pI-A)-1B+D; WYX(p)=C(pI-A)-1=CФ(p), |
(8.5) (8.6) |
де Ф(р) -зобpаження пеpехiдної матpиці системи.
Звоpотня (iнвеpсна) матpиця знаходиться за пpавилом
|
(8.7) |
де det(pI-A) -ненульовый дeтеpмінант матpиці (pI-A).
Пpиєднана матриця Adj(pI-A) отримується шляхом транспонування матриці, складеної із мінорів кожного елемента матриці (pI-A), які беруться зі знаком (-1)i+j.
11.1 Числове обрахування звичних диференційних рівнянь. Однокрокові методи.
З метою спрощення спочатку розглянемо диференційне рівняння першого порядку загального виду
|
(5.8) |
Знайти рішення (5.8) означає, що необхідно виконати інтегрування цього рівняння на ЦОМ. Як уже відмічалось спочатку (5.8) необхідно перетворити в обчислювальну модель (машино-орієнтований алгоритм). Така процедура може виконуватися декількома способами, наприклад,
застосовуючи визначення похідної та дискретний час;
виконуючи z-перетворення попердньо лінеарізованого вирішуємого рівняння.
Згідно з першим методом маємо
.
Вводимо дискретний аргумент:
t=a+ih, i0,N,
де Nh=Tкін- виділений час на інтегрування;
h- величина крока інтегрування,
t0=a -початкове значення аргумента.
Тоді похідна записується
.
Якщо
опустити операцію знаходження
,
то замість (6.8) записуємо
|
(5.9) |
Формула (5.9) є машино-орієнтованим алгоритмом, який допускає проведення числового інтегрування. Знайдемо формулу, аналогічну (5.9) за допомогою z-перетворення. Введемо оператори інтегрування (для методів прямокутника, трапеції і т.ін. окремо) та оператора похідної, тобто
|
(5.10) |
При визначенні відповідних значень початкових умов оператор І стає зворотнім оператору D. Якщо інтегрування ведеться по методу прямокутників (метод Ейлера), то оператор інтегрування в z-відображенні дорівнює /31/
I=h/(z-1).

.