2. Облік процесу виробництва та формування собівартості готової продукції

Основною метою виробничого підприємства є випуск продукції. Випуск будь-якої продукції потребує здійснення певних витрат, які впливають на величину собівартості.

Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов’язаних з виготовленням продукції.

Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, що витрачені на виробництво продукції; заробітної плати, нарахованої робітникам та відрахувань від їх заробітної плати на соціальні заходи: амортизацію основних засобів, зайнятих у виробництві та інші витрати. Окрім даних витрат підприємство здійснює витрати , пов’язані з обслуговуванням виробництва і управлінням даним виробництвом.

Національні стандарти бухгалтерського обліку ( П(С)БО “Витрати”) трактують витрати як зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок вилучення або розподілу власниками).

Витрати виробництва – вираження в грошовій формі поточних витрат трудових, матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів на виробництво продукції.

Ці поточні витрати обліковуються та плануються як собівартість продукції.

Собівартість продукції – виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво та збут товарів, робіт і послуг.

Розрізняють виробничу собівартість (яка відображає лише поточні витрати на виробництво продукції) та повну собівартість продукції (яка включає разом із виробничою собівартістю та поточними витратами підприємства витрати на збут).

Для успішного здійснення господарської діяльності необхідно, щоб ціна кожної одиниці виготовленої підприємством продукції покривала витрати, а кожний підрозділ або частина виробничого процесу несли б відповідальність за формування своєї частини витрат на виробництво.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на:

• прямі - витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів

• непрямі - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом, тому потребують розподілу. Прикладом таких витрат є загально виробничі.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• Прямі матеріальні витрати (вартість сировини та матеріалів, які є основою продукції, що виготовляється, куплених напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можна віднести до конкретного об’єкта витрат)

• Прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат)

• Інші прямі витрати (усі інші виробничі витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема плата за оренду майнових паїв)

• Загальновиробничі витрати (загальновиробничими є витрати, пов’язані з обслуговуванням основних і допоміжних цехів і управління ними).

Витрати на виробництво поділяються:

• за елементами;

• за статтями калькуляції.

Під елементами витрат належить: витрати, пов’язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, купівельні вироби тощо), що включаються до їх собівартості.

До непрямих витрат відносяться витрати, пов’язані з виробництвом продукції (витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загально виробничі), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг). Ці витрати створюють комплексні статті калькуляції, тобто включають декілька елементів, які відрізняються за функціональною роллю у виробничому процесі.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень, витрати поділяються на:

• умовно-змінні;

• умовно-постійні.

До умовно-змінних витрат належать: витрати, абсолютний розмір яких збільшується із збільшенням обсягу випуску продукції та знижується з його зменшенням.

До цих витрат належать: витрати на сировину і матеріали, купівельні комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергія, оплата праці робітникам, зайнятим у виробництві продукції, відрахування на соціальні заходи та ін.

Умовно-постійні – це витрати, абсолютний розмір яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

До них належать витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Витрати на виробництво поділяються за календарними періодами на:

• поточні;

• одноразові.

Поточні витрати (постійні) – це звичайні витрати, або витрати з періодичністю менше місяця.

Одноразові витрати – це витрати, що здійснюються періодично і спрямовані на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

Витрати на переробку (виробництво) запасів включають: прямі матеріальні витрати, а також постійні, змінні виробничі накладні витрати.

Розподілення постійних виробничих накладних витрат базується на нормальній потужності виробничого устаткування, а змінні виробничі накладні витрати розподіляються на кожну одиницю виробництва на базі фактичного використання виробничих потужностей.

Витрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва. Витрати на виробництво обліковують на рахунку 23 “Виробництво”.

По дебету цього рахунку групуються всі витрати, що складають собівартість основної продукції.

По кредиту – відображають собівартість готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, відходів, одержаних у процесі виробництва.

Залишок по рахунку 23 на кінець місяця показує вартість незавершеного виробництва.

Аналітичний облік по рахунку 23 ведеться по дебету за видами виробництв або за статтями витрат, а по кредиту – за видами або групами продукції. Ці дані використовуються для складання калькуляцій.

Основними документами при відображенні витрат є:

• Наряди на оплату праці

• Табелі обліку використання робочого часу

• ПКО

• ВКО

• Накладна

• Звіт про використання коштів

• Рахунок-фактура

• Прибутковий ордер

• Довідки бухгалтерії тощо.

Кореспонденція рахунків з обліку витрат на виробництво.

№ з/п	Господарська операція	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	Списані матеріальні витрати на виробництво продукції і надання послуг	23	201,203,207
2.	Включені до собівартості продукції основного виробництва витрати допоміжних цехів	23	23
3.	Списані загально виробничі витрати, включені до собівартості продукції, і послуг основного, допоміжного виробництва	23,90	23
4.	Акцептовані рахунки постачальників за електроенергію, водопостачання	23	63.68
5.	Нарахована заробітна плата працівникам основного та допоміжного виробництва	23	66
6.	Відраховані суми на соціальні заходи від заробітної плати працівників основного та допоміжного виробництва	23	65
7.	Включені до собівартості основного виробництва збитки від браку	23	24
8.	Випущені з виробництва і оприбутковані готова продукція і напівфабрикати	26,25	23
9.	Списана собівартість реалізованих робіт і послуг	903	23