18. Обов’язки логопеда дитячих лікувально-профілактичних закладів моз України.

Логопед в дитячих лікувально-профілактичних закладах:

- проводить діагностичне обстеження дітей з ПМ та інших ВПФ;

- спільно з лікарем складає індивідуальні програми медичної та педагогічної реабілітації;

- організовує консультації з лікарями та іншими фахівцями;

- проводить консультацію з родичами клієнта;

- має графік роботи відповідно до діючих штатних норм;

- веде щоденник роботи логопеда, готує посібники, оформлює документацію;

- наприкінці календарного року складає річний звіт;

- підвищує свою кваліфікацію не рідше 1 разу на 5 років.

19. Обов’язки логопеда на логопункті зош.

• Логопед проводить заняття з дітьми з виправлення дефектів усного та писемного мовлення;

• Сприяє подоланню, зумовленою ними неуспішності з рідної мови;

• Здійснює систематичний зв'язок із заступниками директорів шкіл і класними керівниками учнів, що відвідують логопункт;

• Відвідує уроки, щоб виробити єдину спрямованість у роботі з учнями, які мають вади мовлення;

• Складає щорічний звіт про роботу, надає його у районний міський Держ. управління освіти;

• Бере участь у засіданнях методичних об’єднань логопедів;

• Інформує педагогічні ради прикріплених шкіл про завдання, зміст і наслідки роботи логопедів;

• Здійснює зв'язок з ДНЗ, школами для дітей з ТПМ, логопедами та лікарями спец-ми дитячих поліклінік;

• Веде пропаганду логопедичних знань серед батьків (виступи на батьківських зборах, надання батькам консультацій, стенди, куточки);

• Вчитель-логопед зобов’язаний систематично підвищувати свою кваліфікацію, проходити перепідготовку та атестацію у порядку передбаченому для вчителів-дефектологів.

20. Організація діагностичної роботи логопеда на шкільному логопункті.

Діагностична робота вчителя-логопеда є складовою частиною комплексного вивчення дитини. Висновки логопедичного обстеження обов'язково співвідносяться з психологічними, лікарськими, педагогічними спостереженнями. Основна мета цього напрямку – прогноз ймовірних труднощів в навчанні, визначення причин мовних недоліків. Для цього проводиться вивчення рівня інтелектуального розвитку дитини, аналіз письмових робіт та якісна характеристика помилок при написанні (з 2-го класу), спостереження за учнями у навчальній діяльності, та, за необхідністю, додатково, вивчення рівня сформованості навчальних навичок. Логопедичне обстеження учнів початкових класів може проводитись у взаємодії із психологом навчального закладу.

Діагностична діяльність фахівця упродовж навчального року має на меті вирішення різних завдань, і тому, в залежності від етапу роботи, ми вирізняємо: первинну діагностику, динамічне спостереження, етапну діагностику та поточне діагностування.

Первинна діагностика. Метою цього етапу роботи є визначення рівня мовного та інтелектуального розвитку учнів початкової ланки, причин та механізмів мовленнєвих недоліків, виявлення учнів, що потребують першочергової спеціалізованої допомоги. Первинна діагностика відбувається протягом усього вересня. За її наслідками та за висновками ПМПК проводиться зарахування учнів на логопункт та розподіл дітей-логопатів за принципом домінування провідного порушення на групи або підгрупи. На цьому етапі вчитель логопед заповнює протокол обстеження та логопедичну картку на кожного логопата. Результати первинної діагностики доводяться до відома педагогічних рад шкіл у кінці вересня поточного навчального року.

Динамічне вивчення учнів проводиться з метою відстеження динаміки мовного та інтелектуального розвитку учня-логопата, визначення відповідності обраних методів та прийомів корекції рівню надбаних мовленнєвих навичок. Проводиться воно два рази на рік (у січні, та у травні). Результати динамічного діагностування співвідносяться з результатами навчальної успішності по мовам (українська та російська).

Етапна діагностика. Це діагностування необхідне для визначенні ефективності корекційного впливу на розвиток учбово-пізнавальної діяльності та констатації результативності набутих мовленнєвих навичок дітей, що відвідують заняття вчителя-логопеда. Результати занотовуються у мовних картках учнів-логопатів. Наслідки етапної діагностики та результати корекційної роботи з учнями-логопатами доводяться до відома класних керівників учнів, що відвідували логопедичні заняття та заслуховуються на педагогічних радах закріплених шкіл двічі на рік (у січні та травні).

Поточна діагностика. Вона спрямована на обстеження учнів загальноосвітніх шкіл за запитом батьків, педагогів, спеціалістів шкільних психолого-медико-педагогічних комісій. Часових обмежень таке діагностування не має та проводиться упродовж всього навчального року за необхідністю.