32. Рівні міжнародної інформаційної безпеки (глобальний, регіональний, національний).

Рівні міжнародної інформаційної безпеки:

• Глобальний

• Регіональний

• Національний

На глобальному рівні:

• провідну роль у розробці та реалізації стратегії МІБ відіграє Рада Безпеки ООН

• резолюція ГА ООН „Роль науки і техніки в контексті міжнародної безпеки і роззброєння” (1999 р.)

• резолюція ГА ООН „Досягнення у сфері інформатизації та телекомунікацій у контексті міжнародної безпеки” (1999 р.)

• резолюція ГА ООН „Створення глобальної культури кібербезпеки” (2003р.)

На регіональному рівніпровідну роль у розробці та реалізації стратегії МІБ відіграють:

• Організація Північноатлантичного договору (НАТО)

• Шанхайська Організація Співпраці (ШОС)

• Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

На національному рівні провідну роль у розробці та реалізації стратегії МІБ відіграють:

• Сполучені Штати Америки

• Китайська Народна Республіка

• Російська Федерація

33. Загрози для міжнародної інформаційної безпеки (за сферами життєдіяльності – політичні, суспільні, економічні, військові, науково-технологічні, духовні; за способами – кіберзагрози, медіазагрози, психозагрози).

Політична сфера

• структур підготовки та ухвалення політичних рішень,

• структур управління місцевої та регіональної влади,

• структур виборчих систем,

• інформаційно-телекомунікаційних урядових систем спеціального призначення.

Міжнародні інформаційні операції - «Спільні зусилля» (1996 р.), «Союзницька сила» (1998 р.), «Perestroika» (1980-1990 рр.)

• перебіг міжнародних інформаційних операцій «Спільні зусилля» (1996 р.), «Союзницька сила» (1998 р.) свідчать про інтенсивний психологічно-пропагандистський тиск на політичних лідерів Югославії С.Милошевича та політичні структури країни з метою дискредитації югославського керівництва та заміни, як наголошувалося у зверненнях до населення СФРЮ, «військового злочинця» і передачі його Міжнародному трибуналу. На той час, за розпорядженням президента США Б.Клінтона, було здійснено інформаційні заходи на підтримку югославської опозиції, зокрема, президента Чорногорії М.Джукановича, поїздки якого до західних держав та критичні висловлювання щодо політичного курсу Белграду широко висвітлювались і підтримувались у світових засобах масової комунікації.

• ідеологічна операція «Perestroika» (1980-1990 рр.), яка підтвердила стратегію глобальних інформаційних операцій США у забезпеченні лідируючих позицій в системі міжнародної безпеки та світової політики. За словами Б.Клінтона, США, вплинувши на ідеологічні основи СРСР, вивели з війни за світову гегемонію державу – основного конкурента Америки, а наступні інформаційно-психологічні операції та політичні рішення були спрямовані на встановлення західної моделі демократії у нових суверенних державах Центральної та Східної Європи.

• інформаційні операції проти політичних лідерів та політичних режимів на Гаїті, в Афганістані, Індії, Індонезії, Африці та на Близькому Сході. США у межах стратегії стримування та «м’якої» сили здійснили потужний інформаційний вплив на світову громадську думку, виступаючи з жорсткими політичними заявами щодо президентських виборів у Республіці Бєларусь (2001 р.). Зокрема, у заяві Білого Дому підкреслювалося, що «Лукашенко як останній диктатор Європи не лише викрав вибори у білоруського народу, він викрав у народу можливість повернутися на шлях демократії і ринкової економіки», тому США будуть співробітничати з європейськими союзниками та міжнародними організаціями для захисту демократій і верховенства права в транзитивних державах різними засобами.

Суспільна сфера

• системи формування громадської думки,

• структури засобів масової комунікації,

• інформаційно-організаційні структури політичних партій, громадських рухів, національно-культурних та релігійних інституцій,

• структури забезпечення основних прав і свобод, плюралізму і незалежності виявлення поглядів, вільного обміну ідеями та інформацією.

Операції НАТО «Союзницька сила» було застосовано засоби впливу проти інформаційної інфраструктури Югославії, проурядових мас-медіа, систем формування громадської думки – від бомбардування телерадіостанцій, жорсткого контролю національного інформаційного простору, заборони на мовлення в аналоговому форматі до заміни і виведення інформаційного простору за межі національної території за допомогою технологій Інтернет і створення нової інформаційної реальності для національної спільноти.

У відповідь на загострення косівської кризи сербський парламент прийняв Закон про суспільну інформацію, за яким було заборонено трансляцію зарубіжних програм на території країни через національні канали комунікації. Зокрема, дискримінаційні штрафи, які потрібно було сплатити протягом доби, і заборона інформаційної і професійної діяльності стосувалася таких засобів масової комунікації, як «Danas», «Nasa Borba», «Dnevni Telegraf», «Europ/Janin» тощо.

Перебіг подій в кавказькому регіону Росії виявив нові форми, методи та елементи інформаційних озброєнь, підтвердив, що в умовах збройного конфлікту досконале управління інформаційними кампаніями обумовлює досягнення політичних та військових переваг. В результаті інформаційної війни в Чечні (Росія) було сформовано систему відповідної суспільної думки в країні про необхідність саме силового розв’язання проблеми

Економічна сфера

• системи загальноекономічного аналізу та прогнозування економічного розвитку,

• структури прийняття рішень та координації управлінських дій в економічній сфері, зокрема, в умовах надзвичайного стану,

• інфраструктури банківських мереж та систем,

• системи управління в критично важливих для функціонування держави структурах (енергетика, транспортні комунікації, телекомунікаційні та інформаційні мережі).

Діяльність Інституту аналізу фінансових ринків Дж.Сороса розробив і здійснив інтервенції в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Російській Федерації та Європі (1992, 1997, 1998 рр.), які супроводжувалися спеціальними інформаційно-психологічними операціями

Здійснення несанкціонованих інформаційних атак проти банківських мереж і систем, зокрема, Іспанії, коли найбільші іспанські банки «Drety Bank», «Retwods Bank», «Tyten Bank» втратили 127 млн. дол. США

Превентивна економічна блокада, наприклад, коли Держсекретар адміністрації Б. Клінтона з проблем зовнішньо політики М.Олбрайт заявила, що країни НАТО та їх союзники розглядають можливості обмеження поставок енергоносіїв в Югославію, а хакерам ЦРУ було поставлено завдання розкрити секретні рахунки С.Мілошевича в зарубіжних банках як мотив притягнення його до Міжнародного Суду за економічні злочини перед своїм народом [64].

Корпоративні війни, позначені інтенсивним злиттям ТНК, домінуванням в інформаційному секторі світової економіки групи інформаційно розвинених країн, використанням стратегії інформаційного імперіалізму та значним обмеженням розвитку економічної системи держав незахідних цивілізацій. Наприклад, діяльність корпорацій Японії на ринку високих технологій за участю «Номура ресерч», філіали якої у всіх країнах світу відстежують ринок високих технологій, інтелектуальної власності та ноу-хау, стала однією зі складових потужного економічного зростання країни в повоєнний період і жорсткої конкуренції на міжнародній арені із застосуванням маніпулятивних технологій мас-медіа для дискредитації потенційних конкурентів.

Військова сфера

• інформаційні ресурси збройних сил,

• ВПК,

• системи управління військами,

• системи контролю і постійного спостереження,

• канали надходження інформації стратегічного, оперативного, розвідувального характеру.

США використали свої інформаційні можливості за допомогою системи «Echelon» для виявлення програми розробки ядерної зброї в Кореї і для укладення детальної угоди з її ліквідації; для оперативного з’ясування і попередження співробітництва Росії та Китаю з Іраном в ядерній та ракетній галузях: для забезпечення механізму контролю ООН з інспектування іранських ядерних об’єктів, а також для вивезення ядерного потенціалу і тактичної зброї з України, викриття контракту «Thomson CSF» щодо поставок французької зброї до Бразилії, операції з відмивання грошей за продаж зброї в треті країни. Система «Echelon» і нова система спостереження і перехоплення комунікацій «Око світу» як засіб доступу до будь-яких видів інформації у глобальному вимірі (телекомунікаційні мережі і системи, супутниковий, мобільний та високочастотний зв’язок, Інтернет) зорієнтовані на перехоплення інформації урядових, комерційних, приватних структур в будь-якому регіоні світу. За допомогою системи здійснюється доступ до всіх основних компонентів глобально інформаційної інфраструктури.

під час операції «Союзницька сила» у відповідь на бомбардування інфраструктури Югославії сербські хакери заблокували за допомогою атаки ping of death офіційний сервер НАТО, інші військові та урядові сайти країн-членів Альянсу повідомленнями з макровірусами, що підтвердило прогнози про перенесення військових операцій у кіберпростір, на рівень інформаційного протиборства. А керівництво Югославії розсекретило через мережу Інтернет інформацію про американську спеціальну операцію «Корені», якою планувалася етнічна та воєнна дестабілізація на Балканах з метою закріплення тенденції незворотних змін на посттоталітарному просторі

Науково-технологічна сфера

• феномену транскордонного переміщення інтелектуальних ресурсів, тобто вивезення інформації унікального науково-технологічного характеру на біологічних носіях до міжнародних систем спостереження,

• результати аналізу та прогнозування тенденцій науково-технологічного розвитку в різних країнах з метою доступу до конфіденційних інформаційних ресурсів. системи накопичення науково-технічної інформації,

• інституції та структури фундаментальних і прикладних досліджень,

• об’єкти інтелектуальної власності, ноу-хау тощо

• діяльність промислової розвідки,

• несанкціоноване втручання у конфіденційні мережі та системи,

• кібернетичні (хакерські) війни спеціалізованих підрозділів окремих країн,

• конкурентна боротьба на світових ринках.

• інформаційні операції в галузі цифрового мобільного телебачення, «нейронних» комп’ютерів, новітнього програмного забезпечення, біотехнологій Японії, США, Ізраїлю, країн ЄС, де системи аналізу науково-технологічної інформації є елементом державної політики та доктрини воєнної безпеки.

• аналітичні дослідження науково-технологічного потенціалу країн Європи за допомогою методик «Моссад» дали змогу Ізраїлю скерувати технологічний розвиток країни, розширити ринки збуту інформаційних продуктів та біотехнологій, усунути конкурентів (викрадення технологій французького проекту «Міраж»).

Духовна сфера

• система духовних ідеалів та морально-етичних цінностей суспільства,

• конфесійні протистояння,

• релігійний фанатизм тощо.

Проявом критичності духовної сфери (Ірландія, Алжир, Ізраїль, Афганістан, Китай, Іран) на міжнародному рівні стала проблема, пов’язана з рішенням керівництва ісламського радикального руху «Талібан» (Афганістан) про руйнування неісламських релігійних пам’яток, що віднесені до глобальної культурної спадщини і перебувають під охороною ЮНЕСКО. У терміновому порядку було схвалено резолюцію ГА ООН, заяву голови Ради Безпеки та Генерального директора ЮНЕСКО (16 березня 2001 р.), в якій було засуджено вандальні акти руйнування пам’яток з причин релігійного фанатизму.

Кіберзагрози

Кіберзагрози можуть існувати для військової (оборонної) і для цивільної інфраструктури, наприклад,

• в атомній енергетиці зміна інформації або блокування інформаційних центрів може спричинити припинення подачі електроенергії в міста і на військові об’єкти, викликати ядерну катастрофу;

• перекручування інформації або блокування інформаційних систем у фінансовій сфері може призвести до економічної кризи,

• виведення з ладу систем керування військами і військовою технікою здатне спровокувати початок бойових дій, стати причиною втрат серед цивільного населення і військових;

• колосальні людські втрати та екологічна криза можуть бути наслідками терористичного втручання в роботу транспортних систем, об’єктів біологічної або хімічної промисловості.

Кібертероризм

Кібертероризм –

• дії з дезорганізації інформаційних систем, що створюють небезпеку загибелі людей, завдання значного майнового збитку або настання інших суспільно небезпечних наслідків, якщо вони здійснені з метою порушення суспільної безпеки, залякування населення або впливу на прийняття рішень органами влади,

• політично вмотивовані хакерські операції, з тяжкими наслідками для функціонування державних і суспільних систем, зорієнтований на широке висвітлення в засобах масової інформації та спричинення суспільного резонансу.

• секта «Аум Сінрікьо» працювала над створенням електромагнітних імпульсних «гармат», що здатні вивести з ладу комп’ютерні системи, проводила експерименти щодо створення нових небезпечних мережевих вірусів, а також залучала нових прихильників своєї секти з використанням Інтернету. У 2000 році ця секта мала офіційні контракти на розробку програмного забезпечення для 80 японських компаній і 10 урядових агентств, включаючи Поліцейський департамент японського метрополітену, проте на сьогодні експерти не мають підтверджених відомостей про будь-які комп’ютерні атаки, пов’язані з цими контрактами

На початку 2003 року під новим для терористів гаслом – «поставити на коліна Інтернет» – оголосила про себе як про нову терористичну організацію «Група Арабського Електронного Джихаду» (англ. AEJT), яка заявила, що збирається знищити всі ізраїльські й американські Інтернет-сайти, а також всі інші сайти, які не відповідають ідеологічним і релігійним настановам організації. Також повідомлялося, що й терористи «Аль-Каїди» активно використовували Інтернет при плануванні своїх дій 11 вересня 2001 року. За даними експертів, активісти «Хамас» у США координують діяльність бойових угруповань у секторі Газа та на західному березі ріки Йордан, підтримуючи з ними зв’язок електронною поштою або в Інтернет-чатах. За рахунок використання сучасних телекомунікаційних засобів, що дає змогу знижувати витрати на зв’язок, терористичні організації отримують додаткову можливість для подальшої децентралізації, що ускладнює боротьбу з кібертероризмом

Кібератаки проти компаній «Дженерал Електрик» і «Нешнл Бродкастінг Корпорейшн» у листопаді 1994 року, коли на кілька годин було порушено роботу внутрішніх інформаційних мереж, а відповідальність за цю акцію взяла на себе організація «Фронт визволення Інтернету», оголосивши цим компаніям «кібервійну». За повідомленнями британських ЗМІ, на початку 1999 року було захоплено керування військовим телекомунікаційним супутником серії «Скайнет» та змінено його орбіту, а терористичні угруповання вимагали від британської влади викуп за припинення втручання в керування супутником, незважаючи на те, що подібні дії могли спровокувати збройний конфлікт

Експерти відмічають появу і активізацію прихованого тероризму – терористичних актів, замаскованих під стихійні лиха, епідемії, нещасні випадки і техногенні катастрофи. Метою прихованого тероризму може бути поширення за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій паніки і відчаю серед населення, тобто створення вигідної терористам соціально-політичної ситуації в країні чи регіоні, адже ефект від прихованого тероризму не обов’язково проявляється негайно, але в підсумку відбувається повільне руйнування країни і суспільної свідомості терористичними угрупованнями.

Психотероризм

Психотероризм розглядається як негативні інформаційно-психологічні впливи, перш за все маніпулятивні, на масову свідомість, суспільство, владні структури, громадську думку.

Важливим стає ефект залякування, який можна отримати шляхом безпосереднього впливу на мотивацію поведінки і вчинків як світової, так і іншого типу спільноти. Такий вплив кваліфікується саме як негативний, оскільки спричинює психоемоційну і соціально-психологічну напруженість, модифікацію етичних критеріїв і норм, морально-політичну дезорієнтацію і як наслідок неадекватну реакцію цілої спільноти.

Наслідки впливу психотероризму

може руйнуватися здатність до критичного мислення, що, у свою чергу, може спричинити серйозні політичні наслідки для країни, оскільки на державному рівні можуть прийматися рішення, які ослаблюють позиції держави у світовому співтоваристві;

навмисне перекручування фактів дає змогу цілеспрямовано формувати громадську думку, наприклад, організовувати великі пропагандистські кампанії для підриву довіри громадян до курсу, який здійснює уряд держави;

за допомогою віртуальних відеозвернень терористичних лідерів на свідомість і підсвідомість широких верств населення здійснюється вплив на ухвалення рішень на рівні міжнародних інституції, відповідальних за глобальну безпеку

Медіатероризм

Медіатероризм є особливим різновидом інформаційних загроз, глибинна сутність якого полягає у спробах шляхом організації спеціальних медіа-кампаній зруйнувати знаково-символьну інфраструктуру будь-якого суспільства, держави, системи міжнародних відносин. Йдеться про руйнацію символів влади (і не лише державної), оскільки спектр таких руйнівних деконсолідуючих медіа-впливів спричинює створення атмосфери громадянської недовіри до дій та намірів політичної влади, непокори, дискредитацію відомих політичних персоналій, руйнацію ідеалів

Для здійснення медіатерору використовуються друковані, ефірні та кабельні та електронні мас-медіа з метою психологічної обробки масової свідомості, для ліквідації «імунних бар’єрів» самозбереження та самозахисту, ігнорування елементарними правилами громадської безпеки, насаджування відчуття приреченості тощо.

Найбільш ефективними вважаються прийоми зняття природжених табу та естетизація психопатичної поведінки і різноманітних збочень включно із вбивствами та фізичним і психологічним насильством, героїзація криміналітету й, навпаки, – дегероїзація працівників спецслужб, правоохоронних органів, ветеранів війн та праці тощо. У цьому розумінні медіатероризм часто передує актам «матеріального» тероризму.

Особливим різновидом медіа-тероризму є спрямована пропаганда з деструктивними «закладками». Так, коментуючи висвітлення у мас-медіа терористичного акту із захопленням заручників, скоєного у театральному центрі на Дубровці (Росія), деякі представники політичної влади небезпідставно стверджували, що журналісти мимоволі допомагали терористам, висвітлюючи у своїх репортажах пересування спецназу, стратегії звільнення заручників та коментуючи неузгодженість дій влади щодо врегулювання інциденту, оскільки терористи примушували заручників повідомляти про ситуацію провідні медіа з метою тиску на керівництво Росії

«живий» ефір CNN щодо подій 11 вересня 2001 року став психологічною дією глобального масштабу, оскільки показав інформаційну загрозу медіа для світової спільноти як ефективної зброї терористичних угруповань. Після прямого репортажу, що ретранслює в тисячах копій всіма телестудіями світу драматичні події зруйнування міжнародного фінансового центру та масової загибелі людей, можна вважати, що цілі терористичної атаки були ефективно реалізовані