- •1. Вплив інформаційних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •2. Вплив науково-технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •3. Науково-технологічний прогрес і міжнародні відносини
- •4. Перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку
- •5. Формування міжнародних інформаційних відносин як спеціалізованої галузі міжнародного співробітництва. Специфіка суб’єктів та об’єктів мів
- •6. Вплив процесів глобалізації на сфери міжнародного співробітництва (політичну, економічну, соціокультурну, інформаційно-технологічну тощо)
- •7. Причини та сутність суперечливості процесів глобалізації (амбівалентність, позитивні та негативні наслідки глобалізації)
- •9. Якісні та кількісні дослідження процесів глобалізації для країн світу
- •11. Теорії та концепції постіндустріального / інформаційного суспільства
- •Доба «Галактики Марконі» (інформаційна доба або електронне суспільство)
- •12. Базові характеристики інформаційного суспільства
- •13. Позитивні та негативні наслідки становлення інформаційного суспільства
- •14. Принципи та стратегії побудови інформаційного суспільства
- •15. Стратегії побудови інформаційного суспільства (глобальні, регіональні, національні)
- •16. Моделі побудови інформаційного суспільства (типова, ліберальна, соціально-орієнтована, інтегрована, керована, формальна)
- •17. Світовий саміт з інформаційного суспільства 2003-2005 рр. (мета, завдання, етапи, базові підсумкові документи).
- •18. Регіональні стратегії побудови інформаційного суспільства за матеріалами регіональних нарад Світового саміту з інформаційного суспільства.
- •19. Теоретичні засади міжнародної інформаційної політики (поняття «інформаційна політика», «міжнародна інформаційна політика», головні напрями міжнародної інформаційної політики).
- •20. Міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин (класифікація, загальна характеристика діяльності).
- •21. Міжнародні міжурядові організації у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •22. Міжнародні міжурядово-корпоративні організації у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •23. Діяльність оон в галузі інформації і комунікації.
- •24. Міжнародна інформаційна політика мсе
- •25. Міжнародна інформаційна політика юнеско
- •27. Регіональна інформаційна політика (визначення, мета, пріоритети та характеристика діяльності у сфері інформації та комунікації).
- •32. Рівні міжнародної інформаційної безпеки (глобальний, регіональний, національний).
- •34. Методи протидії інформаційним загрозам (моделі міжнародної інформаційної безпеки).
- •35. Визначення, мета, завдання та класифікація та інструменти зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •Новітні зовнішньополітичні комунікативні технології (публічна, громадська, віртуальна та медіадипломатія, іміджева дипломатія та державний бренд, культурна дипломатія, церковна дипломатія).
- •38. Поняття та теорії інформаційної економіки.
- •39. Рівні інформаційної економіки (глобальний, корпоративний, індивідуальний).
- •41. Інформаційні продукти та послуги. Міжнародний інформаційний бізнес. Ринок інформаційних продуктів та послуг.
14. Принципи та стратегії побудови інформаційного суспільства
Принципи:
зорієнтованість на інтереси людей,
інклюзивне ІС
зорієнтованість на розвиток
справедливе ІС
ІС має базуватися на етичних і моральних принципах, що не суперечать поняттю людської гідності
ІС має базуватися на ідеях багато культурності, багатомовності, діалогу культур та цивілізацій
солідарність та партнерство між усіма зацікавленими сторонами
глобальність процесу створення ІС
Стратегії :
Світовий саміт з інформаційного суспільства (глобальні стратегії, ухвалені у Женеві і Тунісі )
Стратегії організацій системи ООН, зокрема, ЮНЕСКО та МСЕ
Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства
Світовий саміт з інформаційного суспільства (регіональні наради)
Стратегії регіональних організацій, зокрема, ЄС, РЄ, АТЕС, АСЕАН тощо
Стратегії субрегіональних організацій, зокрема, СНД
Національні стратегії побудови інформаційного суспільства, електронні стратегії держав (е-держава), національні стратегії інформаційної політики, економіки,безпеки тощо.
15. Стратегії побудови інформаційного суспільства (глобальні, регіональні, національні)
Стратегії :
Глобальні
Світовий саміт з інформаційного суспільства (глобальні стратегії, ухвалені у Женеві і Тунісі )
Стратегії організацій системи ООН, зокрема, ЮНЕСКО та МСЕ
Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства
Регіональні та субрегіональні
Світовий саміт з інформаційного суспільства (регіональні наради)
Стратегії регіональних організацій, зокрема, ЄС, РЄ, АТЕС, АСЕАН тощо
Стратегії субрегіональних організацій, зокрема, СНД
Національні стратегії
Національні стратегії побудови інформаційного суспільства, електронні стратегії держав (е-держава), національні стратегії інформаційної політики, економіки,безпеки тощо.
16. Моделі побудови інформаційного суспільства (типова, ліберальна, соціально-орієнтована, інтегрована, керована, формальна)
Теоретики у сфері побудови інформаційного суспільства розрізняють шість його основні моделі:
Типова -
Ліберальна(американсько-каліфорнійська) - приватному сектору відводиться основна роль в інформаційному розвитку, державне втручання зводиться до мінімуму. На світовому ринку існує можливість запропонувати нові технології,цим захвативши більшу частку ринка і тримати лідерство. Відбувається злиття культури та інформаційних технологій. Наприклад-моделі США,ВБ, тяжіє Японія.
Соціально-орієнтована (фінська)- програми у стратегії побудови інформаційного суспільства реалізуються з соціально-орієнтованим характером, також спрямовані на соціальний захист населення. Держава являється гарантом.
Н
априклад:
моделі Польщі, Угорщини,Греції,Італії,Іспанії,Фінляндії.
Фінська модель – відкрите ІС, що соціально
контролюється й розвивається на основі
суспільства достатку. Тут наголошується
на його соціальній зорієнтованості й
ролі держави у цьому процесі, протилежній
ролі американського уряду.
Інтегрована - оптимальне поєднання зусиль приватних, державних і громадських секторів у побудові інформаційного суспільства (Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Пд. Корея, Індія, РФ). Включає концепцію вільного транскордонного обміну інформацією, вільного вираження поглядів, розвитку комунікаційних та інформаційних мереж і систем, вільної конкуренції в інформаційній сфері, створення відповідно до нових політичних, економічних та інформаційних змін у суспільстві норм і принципів правового регулювання інформаційної діяльності.
Керована – широкі можливості втручання держави в розвиток інформаційного суспільства, жорстке державне регулювання інформаційної діяльності всіх суб’єктів.
Формальна(номінальна) - відносять держави Африки та Близького Сходу. Немає фінансових можливостей, всі цілі залишаються лише задекларованими.
