- •1. Вплив інформаційних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •2. Вплив науково-технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •3. Науково-технологічний прогрес і міжнародні відносини
- •4. Перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку
- •5. Формування міжнародних інформаційних відносин як спеціалізованої галузі міжнародного співробітництва. Специфіка суб’єктів та об’єктів мів
- •6. Вплив процесів глобалізації на сфери міжнародного співробітництва (політичну, економічну, соціокультурну, інформаційно-технологічну тощо)
- •7. Причини та сутність суперечливості процесів глобалізації (амбівалентність, позитивні та негативні наслідки глобалізації)
- •9. Якісні та кількісні дослідження процесів глобалізації для країн світу
- •11. Теорії та концепції постіндустріального / інформаційного суспільства
- •Доба «Галактики Марконі» (інформаційна доба або електронне суспільство)
- •12. Базові характеристики інформаційного суспільства
- •13. Позитивні та негативні наслідки становлення інформаційного суспільства
- •14. Принципи та стратегії побудови інформаційного суспільства
- •15. Стратегії побудови інформаційного суспільства (глобальні, регіональні, національні)
- •16. Моделі побудови інформаційного суспільства (типова, ліберальна, соціально-орієнтована, інтегрована, керована, формальна)
- •17. Світовий саміт з інформаційного суспільства 2003-2005 рр. (мета, завдання, етапи, базові підсумкові документи).
- •18. Регіональні стратегії побудови інформаційного суспільства за матеріалами регіональних нарад Світового саміту з інформаційного суспільства.
- •19. Теоретичні засади міжнародної інформаційної політики (поняття «інформаційна політика», «міжнародна інформаційна політика», головні напрями міжнародної інформаційної політики).
- •20. Міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин (класифікація, загальна характеристика діяльності).
- •21. Міжнародні міжурядові організації у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •22. Міжнародні міжурядово-корпоративні організації у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •23. Діяльність оон в галузі інформації і комунікації.
- •24. Міжнародна інформаційна політика мсе
- •25. Міжнародна інформаційна політика юнеско
- •27. Регіональна інформаційна політика (визначення, мета, пріоритети та характеристика діяльності у сфері інформації та комунікації).
- •32. Рівні міжнародної інформаційної безпеки (глобальний, регіональний, національний).
- •34. Методи протидії інформаційним загрозам (моделі міжнародної інформаційної безпеки).
- •35. Визначення, мета, завдання та класифікація та інструменти зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •Новітні зовнішньополітичні комунікативні технології (публічна, громадська, віртуальна та медіадипломатія, іміджева дипломатія та державний бренд, культурна дипломатія, церковна дипломатія).
- •38. Поняття та теорії інформаційної економіки.
- •39. Рівні інформаційної економіки (глобальний, корпоративний, індивідуальний).
- •41. Інформаційні продукти та послуги. Міжнародний інформаційний бізнес. Ринок інформаційних продуктів та послуг.
11. Теорії та концепції постіндустріального / інформаційного суспільства
А) Теорії постіндустріального суспільства
Зміна парадигми теоретичного знання і впливу технологій на різні сфери життєдіяльності суспільства,
Перехід від товаровиробничої економіки до сервісної,
Підвищення ролі освіти,
Зміна структури зайнятості, життєвих орієнтирів і мотивацій людини,
Розвиток принципів демократії,
Формування нової політичної системи.
Б) Глобальне інформаційне суспільство
нове планетарне співтовариство, засноване на інформації (знаннях, інтелектуальних ресурсах), нова політична, соціально-економічна і технологічна система в еволюції цивілізації,
цивілізація, в основі розвитку та існування якої лежить особлива матеріальна субстанція з умовною назвою «інформація», що взаємодіє як з духовним, так і з матеріальним світом людини.
Д.Белл: поділяє історію суспільства на три стадії-аграрну,індустріальні і постіндустріальну.
Він вважає,що у аграрному суспільстві основним ресурсом була сировина, а отже типом діяльності було видобування, базовими технологіями були трудомісткі технології. В індустріальному –основним ресурсом була енергія, а отже типом діяльності –виготовлення, базовими технологіями - капіталомісткі технології. У постіндустріальному - основний ресурс - інформація та знання, тип діяльності – послідовна обробка, базовими технологіями – наукомісткі технології.
Зміни в соціальній структурі свідчать, що індустріальне суспільство еволюціонує до постіндустріального, яке і повинне стати визначальною соціальною формоюXXI ст., перш за все у США, Японії, Радянському Союзі та Зх. Європі.
Для постіндустріального суспільства характерним є перехід від виробництва речей до виробництва послуг.
В постіндустріальному суспільстві набувають широкого розповсюдження нові види послуг: гуманітарна освіта, охорона здоров’я, соціальні служби, і професійні послуги:аналіз і планування, дизайн, програмування тощо.
Межа постіндустріального суспільства тісно пов’язана зі змінами в розподілі занять: спостерігається зростання інтелігенції, професіоналів, «технічного класу».
Якщо індустріальне суспільство є організацією машин і людей для виробництва речей, то центральне місце у постіндустріальному суспільстві займають знання й інновації.
Завдяки масовому перетворенню машинної технології в інтелектуальну відбуваються перетворення економічної системи на «постіндустріальне суспільство, де центр ваги переміщується у сферу послуг, а джерела новаторства зосереджуються в інтелектуальних інститутах, в основному в університетах та науково-дослідних установах, а не в колишніх індустріальних корпораціях».Всі ці зрушення і тенденції перетворюють університети на «захисників» суспільства, які обстоюють необхідність управління не фінансами, а «людським капіталом» і ставлять фундаментальні питання про співвідношення нових технократичних форм прийняття рішень та політичних структур суспільства.
Е. Тофлер
Розвиток комп’ютерних і телекомунікаційних технологій призводить до збільшення потоків інформації, спрямованих на людину, що призводить до хвороби, яку він назвав «шоком майбутнього»
Тофлер виділяє 3 етапи(хвилі) розвитку людської цивілізації:
Перша - аграрна (до XVIIIст.)
Друга – індустріальна (до 1950-х рр.)
Третя – пост - або суперіндустіальна (з 1950-х рр. до 2025 р.)
Зіткнення хвиль призводить до змін.
Цивілізаційні зміни, що характерні для 3 хвиль:
Сфери |
Перша хвиля |
Друга хвиля |
Третя хвиля |
Тип цивілізації |
аграрна |
індустріальна |
суперіндустіальна |
Сім’я |
Велика, патріархальна |
Мала, нуклеарна |
Мала, ненуклеарна |
Навчання |
В родині, індивідуальне |
Фабричного типу, масове |
Інфосфера, демасифіковане |
Торгівля |
На замовлення |
Масова |
Масова на замовлення |
Зайнятість |
С/г |
Фабрика, офіс |
Електронний коледж |
ЗМІ |
Локальні |
Масові |
Демасифікація ЗМІ |
Зб. Бзежинський
Постіндустріальне суспільство стає технотронним суспільством, тобто суспільством, яке у культурному, психологічному, соціальному та економічному відношеннях формується під впливом техніки та електроніки, особливо розвиненими в сфері комп’ютерів і комунікацій.
Технотронна революція впливає на характер образного сприйняття дійсності, руйнуються традиційні зв’язки в сім’ї і між поколіннями, суспільне життя фрагментується, незважаючи на тенденції до глобальної інтеграції. Цей парадокс сприяє краху старих вірувань, пов’язаних з національними та ідеологічними спільностями людей, і формує нове глобальне бачення світу.
М.Маклюен
