11. Теорії та концепції постіндустріального / інформаційного суспільства

А) Теорії постіндустріального суспільства

• Зміна парадигми теоретичного знання і впливу технологій на різні сфери життєдіяльності суспільства,

• Перехід від товаровиробничої економіки до сервісної,

• Підвищення ролі освіти,

• Зміна структури зайнятості, життєвих орієнтирів і мотивацій людини,

• Розвиток принципів демократії,

• Формування нової політичної системи.

Б) Глобальне інформаційне суспільство

1. нове планетарне співтовариство, засноване на інформації (знаннях, інтелектуальних ресурсах), нова політична, соціально-економічна і технологічна система в еволюції цивілізації,

2. цивілізація, в основі розвитку та існування якої лежить особлива матеріальна субстанція з умовною назвою «інформація», що взаємодіє як з духовним, так і з матеріальним світом людини.

Д.Белл: поділяє історію суспільства на три стадії-аграрну,індустріальні і постіндустріальну.

• Він вважає,що у аграрному суспільстві основним ресурсом була сировина, а отже типом діяльності було видобування, базовими технологіями були трудомісткі технології. В індустріальному –основним ресурсом була енергія, а отже типом діяльності –виготовлення, базовими технологіями - капіталомісткі технології. У постіндустріальному - основний ресурс - інформація та знання, тип діяльності – послідовна обробка, базовими технологіями – наукомісткі технології.

• Зміни в соціальній структурі свідчать, що індустріальне суспільство еволюціонує до постіндустріального, яке і повинне стати визначальною соціальною формоюXXI ст., перш за все у США, Японії, Радянському Союзі та Зх. Європі.

• Для постіндустріального суспільства характерним є перехід від виробництва речей до виробництва послуг.

• В постіндустріальному суспільстві набувають широкого розповсюдження нові види послуг: гуманітарна освіта, охорона здоров’я, соціальні служби, і професійні послуги:аналіз і планування, дизайн, програмування тощо.

• Межа постіндустріального суспільства тісно пов’язана зі змінами в розподілі занять: спостерігається зростання інтелігенції, професіоналів, «технічного класу».

• Якщо індустріальне суспільство є організацією машин і людей для виробництва речей, то центральне місце у постіндустріальному суспільстві займають знання й інновації.

• Завдяки масовому перетворенню машинної технології в інтелектуальну відбуваються перетворення економічної системи на «постіндустріальне суспільство, де центр ваги переміщується у сферу послуг, а джерела новаторства зосереджуються в інтелектуальних інститутах, в основному в університетах та науково-дослідних установах, а не в колишніх індустріальних корпораціях».Всі ці зрушення і тенденції перетворюють університети на «захисників» суспільства, які обстоюють необхідність управління не фінансами, а «людським капіталом» і ставлять фундаментальні питання про співвідношення нових технократичних форм прийняття рішень та політичних структур суспільства.

Е. Тофлер

• Розвиток комп’ютерних і телекомунікаційних технологій призводить до збільшення потоків інформації, спрямованих на людину, що призводить до хвороби, яку він назвав «шоком майбутнього»

• Тофлер виділяє 3 етапи(хвилі) розвитку людської цивілізації:

Перша - аграрна (до XVIIIст.)

Друга – індустріальна (до 1950-х рр.)

Третя – пост - або суперіндустіальна (з 1950-х рр. до 2025 р.)

Зіткнення хвиль призводить до змін.

Цивілізаційні зміни, що характерні для 3 хвиль:

Сфери	Перша хвиля	Друга хвиля	Третя хвиля
Тип цивілізації	аграрна	індустріальна	суперіндустіальна
Сім’я	Велика, патріархальна	Мала, нуклеарна	Мала, ненуклеарна
Навчання	В родині, індивідуальне	Фабричного типу, масове	Інфосфера, демасифіковане
Торгівля	На замовлення	Масова	Масова на замовлення
Зайнятість	С/г	Фабрика, офіс	Електронний коледж
ЗМІ	Локальні	Масові	Демасифікація ЗМІ

Зб. Бзежинський

• Постіндустріальне суспільство стає технотронним суспільством, тобто суспільством, яке у культурному, психологічному, соціальному та економічному відношеннях формується під впливом техніки та електроніки, особливо розвиненими в сфері комп’ютерів і комунікацій.

• Технотронна революція впливає на характер образного сприйняття дійсності, руйнуються традиційні зв’язки в сім’ї і між поколіннями, суспільне життя фрагментується, незважаючи на тенденції до глобальної інтеграції. Цей парадокс сприяє краху старих вірувань, пов’язаних з національними та ідеологічними спільностями людей, і формує нове глобальне бачення світу.

М.Маклюен