35. Визначення, мета, завдання та класифікація та інструменти зовнішньополітичних комунікативних технологій.

Зовнішньополітичні комунікативні технології – системний процес обміну інформаційними потоками на міжнародному рівні, призначений забезпечити формування та підтримання міжнародного іміджу держави й просування її нац. інтересів.

3КТ забезпечують

• політичну систему міжнародних відносин, о

• оперативне реагування на зміну ситуації,

• прогнозування розвитку подій на основі аналізу інформаційних масивів,

• адекватний вплив на небажані зміни.

Класифікація ЗКТ

• за методами впливу (психологічні, інформаційно-технологічні, соціальні, соціокультурні тощо)

• за інтенсивністю впливу (слабоінтенсивні та гіперінтенсивні)

• за функціональністю (спрямовані на радикальні зміни у свідомості або на сприятливого контексту для можливих майбутніх дій)

• за характером впливу (технології прямого та непрямого впливу)

• за спрямованістю (контентні та фонові)

Розрізняють також ЗКТ:

Традиційні - інформ.-аналітична робота департаментів зовн.-політ. відомства д-ви, дип. заходи дип. представництв в інших д-вах

Новітні - медіа та мережевими технології, засоби ПР, бренду та культурної політики

36. Традиційні ЗКТ зовнішньополітичні комунікативні технології (інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичної діяльності (мета, завдання, напрями, тощо); рівні інформаційно-аналітичного забезпечення (інформаційний, аналітичний); зовнішня комунікація та внутрішня комунікація, інформаційна діяльність зовнішньополітичних відомств, інформаційні масиви з різнотематичним контентом (загальний, дипломатичний, політичний, економічний, суспільний, культурний, засоби зв’язку і транспорту, військовий), аналітичні документи, інформаційні та аналітичні документи, що готуються диппредставництвами; інформаційно-роз’яснювальна робота, прес-служба).

МІ в системі зовнішньої політики

Зовнішньополітичні комунікативні технології

ЗКТ забезпечують

• Політичну систему міжнародних відносин

• Оперативне реагування на зміну ситуації

• Прогнозування розвинку подій на основі аналізу інформаційних масивів

• Адекватний вплив на небажані ціни

ЗКТ

1.Традиційні

Інформ.-аналітична робота департаментів зовнішн.-політ. відомства д-ви. дип. заходи диню. представництв в інших д-вах.

2.Новітні

Медіа та мереживими технології, засоби ПР, бренду та культурної політики

Традиційні зовнішньополітичні комунікативні технології

Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої діяльності- робрта, спрямована на формування інформаційного середовища підтримки процесів прийняття зовнішньополітичних рішень щодо стратегії і тактики реалізації зовнішньополітичного курсу країни, наявних для цього ресурсів, організаційних форм та технологічних прийомів, які необхідні для його здійснення, а також умов безпосередньої реалізації тощо.

Інформаційно аналітичне забезпечення зовнішньої політики здійснюється за трьома напрямками:

1. ідеологічне забезпечення

2. практичне забезпечення

3. організаційне забезпечення

Практичне забезпечення зовнішньополітичної діяльності здійснюєтьсяз метою підтримання міжнародного авторитету та активного впливу на світову політику, що реалізується шляхом активного використання політичних можливостей міжнародних організацій, всебічного використання інформаційно-комунікаційних технологій у розв’язанні проблем та кризових ситуацій. Іміджеві комунікації передбачають формування позитивного образу держави та національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі та підтримання цього іміджу спеціальними заходами.

Організаційне забезпечення – це інформаційне забезпечення дипломатичних установ у країні перебування та оптимальний рівень координації місій із центром та іншими дипломатичними закордонними представництвами.

Зовнішньополітичні комунікації на рівні держави мають відновідати як внутрішній, так і зовнішній ситуації і забезпечувати національні інтереси в міжнародному співтоваристві.

Ідеологічне забезпечення зовнішньої політики відбувається шляхом розробки і висунення ініціатив і пропозицій, які б відповідали національним інтересам держави. Вони оприлюднюються в рамках міжнародних організацій, в переговорних процесах з окремими країнами або шляхом публічних акцій зовнішньополітичних відомств.

Мета інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичної діяльності визначається як реалізація національних інтересів держави на міжнародній арені різними комунікаційними стратегіями.

Посилення інформаційної складової зовнішньої політики відзначають усі провідні країни світу, створюючи для цього спеціалізовані відомства, установи та департаменти, системи і мережі,які поширюють об’єктивну та неупереджену інформацію за різними напрямками міжнародних відносин.

Основні принципи організації інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики реалізуються

• урядовими структурами

• дипломатичними представництвами

• торгівельно-економічними місіями

Завдання інформаційного забезпечення:

• Спрямування інформаційних потоків у міжнародне співтовариство, які б формували політичні позиції суб’єктів міжнародних відносин та думку світової громадськості у напрямку позитивного сприйняття зовнішньої політики країн, створювали сприятливі умови для реалізації ці\ї політики, підтримання авторитету країни на міжнародній арені.

• Роз’яснення умов зовнішньої політики і пропаганда її правильності для вітчизняної громадськості

• Формування світової думки у напрямку сприйняття зовнішньої політики

• Стовщення відповідного іміджу держави у міжнародних інформаційних потоках

• Використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема Інтернету, для реалізації зовнішньополітичних інтересів.

Рівні інформаційно-аналітичної діяльності в МВ

1.Інформаційний рівень.

2.Аналітичний рівень.

На інформаційному рівні здійснюється пошук збиранні з різних джерел (офіційних, оперативних, ЗМІ та інш.) матеріалів з питань міжнародних відносин і зовнішньої політики, їх збереження , накопичення, обробка та поширення.

Інформаційний рівень

У рамках зовнішньополітичних відомств в середині країни існує 2 потоки комунікацій(вони постійно перехрещуються)

• Зовнішня комунікація

• Внутрішня комунікація

Зовнішній потік інформації - інформація, що надходить до зовнішньополітичних відомств від дипломатичних місій,консульств та інформаційно культурних центрів, яка забезпечує усі напрямки діяльності МЗС.

Інструменти ЗКТ

• Канали обміну дипломатичною інформацією

• Мережа Інтернет та її послуги

• Сфера мас-медіа та кнали мас-медіа

• Офіційні дипломатичні заходи

• Неформальні комунікації

Інформаційний рівень

• Інформаційна діяльність зовнішньополітичних відомств базується на відкритих джерелах інформації, здійснюється через моніторинг друкованих ЗМІ, телебачення, радіо, електронних видань, дослідження громадської думки, аналіз звернень та листів, передбачає пошук, збирання та аналіз інформації за таким напрямками:

1. інформація загального характеру(політична, економічна, військова тощо) про суб’єктів міжнародних відносин, яка слугує основою для вироблення прогнозів на тривалий період і прийняття зовнішньополітичних рішень

2. спеціальна інформація про конкретні галузі міжнародного співробітництва та стан внутрішньої політики, яка є частиною загального стратегічного планування і водночас об’єктом професійного спеціалізованого дослідження

3. персональна інформація

Інформаційний рівень

• загальний: історичний нарис, країнознавчі характеристики, топографічні ті гідрографічні особливості, адміністративно-територіальний устрій, національна символіка, тощо.

• Дипломатичний: основні напрямки зовнішньої політики, особовий склад та діяльність зовнішньополітичних відомств, специфіка введення дипломатії, переговорів та специфіка дипломатичного протоколу.

• Політичний: політична ідеологія, особливості політичної культури та традицій, дані про політичних діячів, політичні установи і політичні системи, політичні партії, виборчі системи, національні меншини, можливі конфліктні ситуації, притаманні усім політичним системам.

• Суспільний: національний склад, класи і суспільні групи, історичні фактори, перепис населення, загалні риси психічного складу народу, соціального законодавства, матеріали про всі прошарки населення та іх взаємодію.

• Економічний: стан фінансів і фінансова політика, грошова система та грошовий обіг, торгівля і торгівельна політика, політика цін і ціноутворення, промисловість і технологічні процеси, сировина та енергетичні ресурси, корисні копалини та видобувна промисловість, сільське господарство: аграрна політика, фінансування, особливості сільського населення, тощо.

• Культурний: заклади, ідейний рівень розвитку, мистецтво і наука, культура, віросповідання, телерадіомовлення, преса, кіно, тощо.

• Засоби зв’язку і транспорту: телефон, телеграф, інформаційно-телекомунікаційні технології, залізниці, річковий і морський транспорт, способи і маршрути наземних транспортних перевезень, шляхи і шляхосполучення, авіація, організація, особовий склад

• Військовий: доктрини наступу та оборони, військові плани, стратегічні ідеї та тактичні принципи, організація збройних сил, установи, індустріальна база, організація управління, командний склад, матеріальна база, моральний стан війська.

Аналітичний рівень

На аналітичному рівні інформація узагальнюється, класифікується, робить її аналіз, розробляються висновки, пропозиції, рекомендації та прогнози, тобто здійснюються аналітичні дослідження і розробки.

Аналітичні документи(1)

Ананлітичні документи – матеріали(звіти), які містять результати аналітичних досліджень та розробко

Огляд – систематизація і узагальнення явищ і подій, які мають враховуватися при прийнятті рішень.

Довідка – структуроване викладення конкретного питання(проблеми) з її оцінкою.

Доповідь – структурований виклад матеріалу щодо конкретної актуальної події з прогнозом розвитку та пропозиціями заходів, які мають бути запровадженні. Щодо конкретного питання чи події пишеться окрема довідка\доповідь.

Аналітичний документ(2)

Записка – систематизований виклад узагальнень високого рівня з проблематики досліджень(зокрема щодо наявних викликів, загроз, потенційних вигод тощо)з подальшою їх деталізацією, оцінкою даних, що покладені в основу висновків, іншими поясненнями; при необхідності містить прогноз розвитку подій, потребує обов’язкового відпрацювання пропозиції щодо шляхів вирішення проблем, у випадку невизначеності – пропозиції щодо альтернатив вирішення з оцінкою ризиків, позитивних та негативних наслідків їх впровадження(записка гатується по кожному конкретному узагальненню найвищого рівня, що вимагає запровадження цілісного комплексу заходів)

Інформаційні та аналітичні документи, що готуються диппредставництвами

• Річний звіт про роботу

• Політичний лист

• Інформаційний Лист

• Довідка

• Інформації

• Огляд преси, перегляд подій, медіа моніторинг

• Запаси бесіди

• Запаси ділової бесіди

• Політична характеристика

• Прес-реліз

• Шифр телеграми

Інформаційно-роз’яснювальна робота – система політичних, суспільних, інформаційних, культурологічних та організаційних заходів спрямованих на поширення за кордоном інформації про країну, її історію та культуру, основи та сучасний стан внутрішньої і міжнародної політики, місце і роль в світовому співтоваристві.

Прес-служба – структурний підрозділ, на який покладено завдання на систематичній основі забезпечувати ефективний зв’язок із засобами мосової інформації(ЗМІ)

йнадавати їм вичерпну, своєчасну та достовірну інформацію про поточну діяльність, рішення та плани організації, установи,закладу чи інші відомства. Прес-служба може діяти як окрема структурна одиниця, так і у складі інформаційної служби, відділу із зв’язку з громадськістю чи рекламної агенції.

Прес-служба виконує 5 функцій:

1. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність

2. представницька діяльність

3. комунікативно-ругулятивна(аналітика та прогнозування)

4. реагування на події

5. випереджувальна(превентивна) діяльність.