- •1. Вплив інформаційних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •2. Вплив науково-технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •3. Науково-технологічний прогрес і міжнародні відносини
- •4. Перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку
- •5. Формування міжнародних інформаційних відносин як спеціалізованої галузі міжнародного співробітництва. Специфіка суб’єктів та об’єктів мів
- •6. Вплив процесів глобалізації на сфери міжнародного співробітництва (політичну, економічну, соціокультурну, інформаційно-технологічну тощо)
- •7. Причини та сутність суперечливості процесів глобалізації (амбівалентність, позитивні та негативні наслідки глобалізації)
- •9. Якісні та кількісні дослідження процесів глобалізації для країн світу
- •11. Теорії та концепції постіндустріального / інформаційного суспільства
- •Доба «Галактики Марконі» (інформаційна доба або електронне суспільство)
- •12. Базові характеристики інформаційного суспільства
- •13. Позитивні та негативні наслідки становлення інформаційного суспільства
- •14. Принципи та стратегії побудови інформаційного суспільства
- •15. Стратегії побудови інформаційного суспільства (глобальні, регіональні, національні)
- •16. Моделі побудови інформаційного суспільства (типова, ліберальна, соціально-орієнтована, інтегрована, керована, формальна)
- •17. Світовий саміт з інформаційного суспільства 2003-2005 рр. (мета, завдання, етапи, базові підсумкові документи).
- •18. Регіональні стратегії побудови інформаційного суспільства за матеріалами регіональних нарад Світового саміту з інформаційного суспільства.
- •19. Теоретичні засади міжнародної інформаційної політики (поняття «інформаційна політика», «міжнародна інформаційна політика», головні напрями міжнародної інформаційної політики).
- •20. Міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин (класифікація, загальна характеристика діяльності).
- •21. Міжнародні міжурядові організації у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •22. Міжнародні міжурядово-корпоративні організації у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •23. Діяльність оон в галузі інформації і комунікації.
- •24. Міжнародна інформаційна політика мсе
- •25. Міжнародна інформаційна політика юнеско
- •27. Регіональна інформаційна політика (визначення, мета, пріоритети та характеристика діяльності у сфері інформації та комунікації).
- •32. Рівні міжнародної інформаційної безпеки (глобальний, регіональний, національний).
- •34. Методи протидії інформаційним загрозам (моделі міжнародної інформаційної безпеки).
- •35. Визначення, мета, завдання та класифікація та інструменти зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •Новітні зовнішньополітичні комунікативні технології (публічна, громадська, віртуальна та медіадипломатія, іміджева дипломатія та державний бренд, культурна дипломатія, церковна дипломатія).
- •38. Поняття та теорії інформаційної економіки.
- •39. Рівні інформаційної економіки (глобальний, корпоративний, індивідуальний).
- •41. Інформаційні продукти та послуги. Міжнародний інформаційний бізнес. Ринок інформаційних продуктів та послуг.
2. Вплив науково-технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
НТП впливає на розвиток кожного елементу системи продуктивних сил. У найбільш, узагальненому вигляді поступальний характер розвитку науки і техніки виявляється в заміні технологічного способу виробництва, що базується на ручній праці, на технологічний спосіб виробництва, заснований на машинній праці, а його — на сучасний технологічний спосіб виробництва, оснований на автоматизованій праці.
Науково-технічний прогрес (НТП) — це єдиний, взаємообумовлений поступальний розвиток науки і техніки. Сутність його полягає у системному накопиченні та удосконаленні знань та досвіду, втілених у технологіях. Для кожної країни характерний свій етап НТП.
Результати НТП:
Наукові досягнення(отримані і перевірені знання)
Виробничі досягнення(масштабне тиражування наукових досягнень у вигляді товарів)
Сучасний НТП почався з промислової революції кінця XVIII — початку XIX ст., внаслідок якої утвердився новий технологічний спосіб виробництва. Ручна праця, яка переважала до цього перевороту, не вимагала глибоких теоретичних знань. Велика машинна індустрія, на противагу цьому, передбачала залучення до процесу виробництва нових сил природи (пари, електроенергії), що потребувало інтенсивного теоретичного розвитку нових наукових дисциплін (зокрема, механіки, математики, фізики, хімії та ін.). Унаслідок використання досягнень цих наук виникла сучасна промисловість, з'явились нові її галузі, технології, поглибився суспільний поділ праці. Отримуючи постійний імпульс від машинного виробництва, наука, у свою чергу, генерує нові ідеї, розробки, які з часом втілюються у виробництво.
Закономірністю розвитку сучасного НТП є випереджаючий прогрес науки в системі "наука — техніка — виробництво". Зокрема, НТП — це фундаментальні й прикладні наукові дослідження, передусім у сфері природознавства; доведення результатів цих досліджень до науково-технічних розробок техніки і технології; створення нової техніки і вдосконалення існуючої, що супроводжується впровадженням досконаліших форм і методів організації виробництва; розширення сфери застосування нової техніки на споріднені, а згодом — на всі інші галузі народного господарства.
Суть НТР розгортається в таких її основних ознаках:
Перетворення науки у безпосередню продуктивну силу. Закономірністю розвитку науки є те, що її прогрес у певний проміжок часу залежить від знань, успадкованих від попередніх поколінь, а натепер — і від засвоєння, активної адаптації набутих в інших країнах наукових знань, від інтернаціоналізації науки. Функцію безпосередньо продуктивної сили наука виконує насамперед традиційним шляхом, тобто через механізм реалізації наукових винаходів у машинах, робочій силі, предметах праці та інших елементах продуктивних сил, а також — перетворенням науки на самостійний фактор виробництва, на відносно самостійну рушійну силу економічного прогресу.
Кардинальні зміни в техніці — штучно створені засоби праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи. Центральна ланка цього революційного перетворення — поява четвертого покоління машин — автоматичного керуючого пристрою, який долає обмеженість психофізичних можливостей людини у процесі виробництва. Отримуючи імпульс від розвитку науки, зокрема від відкриття нових властивостей матерії, розробки нової техніки, конструкційних матеріалів, джерел енергії тощо, техніка стає проміжною ланкою на шляху здійснення НТР і, у свою чергу, дає науці стимул для розвитку
Суттєві перетворення головної продуктивної сили — людини-працівника: формування працівника нового типу, радикальна зміна змісту праці (зокрема, витіснення працівника зі сфери виробництва і перехід до здійснення контролюючих функцій), гармонійне поєднання розумових, фізичних, психічних зусиль людини, її духовне збагачення.
Докорінне перетворення предметів праці, створення нових видів матеріалів з наперед заданими необхідними властивостями.
Упровадження принципово нових технологій, що з'явилися на базі фундаментальних відкриттів — лазерних, плазмових, мембранних, електронно-променевих та ін. їм властиві маловідходність, вони забезпечують зростання продуктивності праці в десятки разів, високу якість продукції, екологічну чистоту тощо.
Революційні зміни у підході до використання людьми сил природи. Розпочалися під час промислової революції наприкінці ХVIII — на початку XIX ст., коли у безпосередньому виробництві почали використовувати силу вітру, пари, електроенергію. За НТР важливу роль відіграють ядерна та термоядерна енергія, перспективним є широке використання енергії термоядерного синтезу, сонця, океанських припливів, підземного тепла та ін.
Революція у формах і методах організації виробництва. Вперше революційні зміни у цій сфері відбулися з впровадженням системи Тейлора. її ще перед Другою світовою війною замінили досконаліші — система аналітичної оцінки робіт, збагачення змісту праці, людських стосунків тощо.
Революція у засобах зв'язку, виникнення принципово нових засобів інформації — космічних, волоконно-оптичних тощо
